13 червня 2025 року Справа № 640/27433/21 ЗП/280/645/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючої судді Артоуз О.О., суддів Богатинського Б.В., Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» (04655, м. Київ, вул. Полярна, буд.20, літ.А, пов.1, офіс №6, ЄДРПОУ 34045290) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 30, ЄДРПОУ 37956207) про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №4-ДП-Т-л про застосування заходу впливу за правопорушення від 07.09.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2021 відкрито провадження у адміністративній справі. Вказаною ухвалою було витребувано: належним чином засвідчену копію постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №4-ДП-Т-л від 07.09.2021; письмове пояснення з приводу фактичних обставин та юридичних підстав, покладених в основу прийняття оскаржуваної постанови, а також, належним чином засвідчені копії усіх документів, що стали підставою для її прийняття.
Позовну заяву мотивовано тим, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку під час прийняття оскаржуваної постанови порушено принцип дії закону та нормативно-правового акту в часі та ст. 58 Конституції України, а саме по чотирьом пунктам порушень (перший, другий, четвертий та п'ятий) відповідач притягнув позивача до відповідальності за порушення норм законодавства, що було прийнято пізніше ніж почались і закінчились правовідносини, за порушення яких позивача притягнуто до відповідальності.
Крім того зазначає, що під час перевірки позивачем надані всі підтверджуючі документи, які спростовують виявлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порушення.
Позивач вважає, що Постанова є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, відповідач не досліджував та не встановлював всіх обставин справи у їх сукупності, вибірково досліджував докази, маніпулював обставинами справи та нормами законодавства, суб'єктивно, односторонньо та упереджено розглянув справу з метою притягнення позивача до відповідальності, чим порушив законодавство і неправомірно застосував до позивача санкцію у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн.
23.10.2021 на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Відповідач позов не визнає в повному обсязі, заперечує проти позовних вимог та вважає, що підстави для їх задоволення відсутні. Відповідач наголошує на тому, що оскаржувана постанова щодо кожного правопорушення містить посилання на норми законодавства, яке було чинне на час його вчинення. Посилання на норми, які набрали чинності пізніше, здійснене з метою підкреслити, що внаслідок змін законодавства вчинені діяння не втратили ознак правопорушення, а отже відсутні підстави для не порушення/закриття справи про правопорушення, визначені п. 2 розділу III Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та застосування заходів впливу, затверджених рішенням Комісії від 06.04.2021 №227. Водночас санкція у відношенні позивача застосовувалась на підставі Закону України № 361 - IX, чинного на момент її застосування. Таким чином, Комісією не було допущено застосовування зворотної дії закону в часі та порушення норм ст. 58 Конституції України.
На адресу Окружного адміністративного суду м. Києва 02.11.2021 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечує проти доводів відзиву. Так, представник вказує на те, що відповідачем невірно застосовано кваліфікацію виявлених правопорушень. Крім того зазначає, що відповідач також вказує, що ним під час розгляду справи враховані надані позивачем пояснення та заперечення при розгляді справи, які не спростовують вчинені правопорушення. Як видно з тексту Постанови про застосування заходу впливу, відповідач, порушуючи абз. 4 п. 2 розділу VII Правил №227, не зазначив жодного відхиленого пояснення чи заперечення, не навів жодного доводу, за яким були відхилені докази, надані позивачем, що повинен був обов'язково навести у Постанові про застосування заходу впливу. Сам лише запис про врахування пояснень та заперечень доказує те, що відповідач врахував саме подання позивачем пояснень та заперечень, але Правила № 227 вимагають від відповідача не враховувати саме подання пояснень чи заперечень, а наводити доводи про відхилення клопотань або доказів, наданих юридичною особою. Зазначені докази спростовують принаймні три факти правопорушення, які встановив відповідач, і тому відповідач зобов'язаний був не лише зазначити, що вони не спростовують вчинені правопорушення, а навести суттєві аргументи та доводи, на підставі яких ним відхилені ці докази.
17.12.2021 від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач вказує на те, що зміна законодавства не може свідчити про відсутність у контролюючого органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за таке порушення. Комісія при прийнятті оскаржуваного рішення не допустила порушень статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. У тому разі, коли законодавством, що втратило чинність, подія, факт визначались як правопорушення, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність, і в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого також застосовується юридична відповідальність, то у такому випадку застосовується відповідальність, яка є чинною на момент її застосування.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 21.03.2025.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 прийнято до провадження справу в порядку загального провадження в складі колегії суддів, призначено судове засідання у справі на 15 квітня 2025 року о 12:30 год.
03.04.2025 представником позивача надіслано заяву про розгляд справи без його участі.
15.04.2025 судом протокольно закінчено підготовчий розгляд справи та призначено розгляд справи по суті на 02.05.2025.
02.05.2025 розгляд справи призначений в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи. Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
З урахуванням положень частини 3 статті 194 та частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
23 червня 2021 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку видано доручення № 11ФМ-КП про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр».
30 червня 2021 року робоча група відповідача надала ТОВ «НВП «Магістр» запит про надання документів або інформації, що містяться в них, необхідних для проведення перевірки.
05 липня 2021 року, 07 липня 2021 року, 09 липня 2021 року, 12 липня 2021 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку надіслано позивачу повторні запити про надання документів або інформації, що містяться в них, необхідних для проведення перевірки.
15 липня 2021 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку направлено ТОВ «НВП «Магістр» вимогу № 10/05/15321 про надання інформації та документів.
30 липня 2021 року відповідачем прийнято постанову про порушення справи про правопорушення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр».
06 серпня 2021 року ТОВ «НВП «Магістр» надано пояснення № 0608-02.
09 серпня 2021 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку складено у відношенні до ТОВ «НВП «Магістр» акт № 6-ДП-Т-л про правопорушення.
12 серпня 2021 року ТОВ «НВП «Магістр» надано відповідачу заперечення по справі №1208-01 з відповідними доказами на обґрунтування своєї позиції щодо фактів викладених під час складання акту.
17 серпня 2021 відповідачем прийнято постанову про розгляд справи про правопорушення.
07 вересня 2021 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову №4-ДП-Т-л про застосування заходу впливу за правопорушення.
Вважаючи протиправною постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №4-ДП-Т-л про застосування заходу впливу за правопорушення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку діє в межах повноважень, наданих їй Законами України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» № 448/96-ВР від 30.10.1996 (далі Закон України № 448/96-ВР), «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі- Закон України № 361-IX).
Згідно з вимогами ч.1-4 ст. 6 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
Статтею 7 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» (в редакції на час перевірки) передбачено, що основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних; здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; сприяння розвитку ринку цінних паперів; узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є суб'єктом державного фінансового моніторингу.
Статтею 18 Закону України № 361-IX до повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку входить державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються щодо професійних учасників організованих товарних ринків; установ накопичувального пенсійного забезпечення; управителів фондів фінансування будівництва/фондів операцій з нерухомістю; професійних учасників ринків капіталу (крім банків), включаючи Центральний депозитарій цінних паперів.
Відповідно до ч.2. ст.18 Закону України № 361-IX суб'єкти державного фінансового моніторингу в межах їх повноважень зобов'язані здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних. Суб'єкти державного фінансового моніторингу для виконання своїх функцій мають право одержувати у встановленому ними порядку від суб'єктів первинного фінансового моніторингу (щодо яких вони відповідно до цього Закону виконують функції регулювання і нагляду) інформацію, документи, копії документів, оформлені та засвідчені суб'єктом первинного фінансового моніторингу згідно з вимогами відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу.
Порядок пред'явлення вимог, застосування передбачених законом заходів впливу, а також здійснення контролю за їх виконанням визначається суб'єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу;
Суб'єкти державного фінансового моніторингу для виконання своїх функцій мають право одержувати у встановленому ними порядку від суб'єктів первинного фінансового моніторингу (щодо яких вони відповідно до цього Закону виконують функції регулювання і нагляду) інформацію, документи, копії документів, оформлені та засвідчені суб'єктом первинного фінансового моніторингу згідно з вимогами відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу.
З аналізу норм діючого законодавства вбачається, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право на здійснення перевірок дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню ) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та застосовує до юридичних осіб фінансові санкції саме за правопорушення на ринку цінних паперів та діяла в межах своїх повноважень під час проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр»
Щодо доводів позивача з приводу порушення Відповідачем ст. 58 Конституції України шляхом зворотного застосування дії закону та нормативно-правового акту в часі суд приходить до наступних висновків.
В аспекті досліджуваного питання необхідно зазначити, що у випадку прийняття рішення про притягнення до юридичної відповідальності, суб'єкт владних повноважень застосовує законодавство, що було чинним на момент вчинення правопорушення суб'єктом, що притягається до відповідальності.
Факт наступного скасування або зміни умов притягнення до відповідальності (складу правопорушення, санкції тощо), може впливати на можливість суб'єкта владних повноважень приймати рішення лише у випадку, якщо така законодавча зміна зумовлена волею суб'єкта нормотворення визнати певні дії такими, що не потребують визнання правопорушенням та, відповідно, притягнення до відповідальності.
На момент складання акту та на дату притягнення ТОВ «НВП» Магістр» до відповідальності всі визначені під час перевірки правопорушення не були усунуті та були триваючими. Правила, які порушені позивачем, були визначені як законодавством, яке діяло на момент виникнення, так і нормами нових законодавчих актів на момент притягнення суб'єкта моніторингу до відповідальності. Вказаний факт свідчить про відсутність з боку законодавця наміру «десанкціонізувати» попередні норми.
Прийняттям нового Закону України №361-IX від 06.12.2019 та Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів №176 від 11.03.2021 фактично не змінено умови та підстави притягнення до юридичної відповідальності суб'єктів моніторингу в межах законодавства стосовно запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Водночас, колегія суддів наголошує, що підставою юридичної відповідальності є правопорушення за наявності всіх ознак, які утворюють його склад (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона), що виступають у нерозривній єдності, тобто як єдине ціле. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення чи його обов'язкової ознаки виключає можливість притягнення особи до юридичної відповідальності за певне діяння.
Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що оскаржувана постанова щодо кожного правопорушення містить постання на норми законодавства, яке було чинне на час його вчинення та приходить до висновку про правомірність застосування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідних заходів впливу.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до акту позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення TOB «НВП «МАГІСТР», встановлено наступні порушення.
Позивачем недотримано вимоги пункту 15 розділу II Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії 17.03.2016 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.04.2016 за № 551/28681 (далі - Положення № 309), відповідно до якого відповідальний працівник здійснює свої повноваження на підставі посадової інструкції, яка затверджується керівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов'язки. Відповідальний працівник засвідчує підписом факт ознайомлення з посадовою інструкцією.
Посадова інструкція відповідального працівника повинна містити повноваження (права), функції та завдання, передбачені законодавством, правилами фінансового моніторингу, іншими внутрішніми документами суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Враховуючи те, що Положення № 309 втратило чинність на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 176 від 11.03.2021, вказана норма не втратила юридичної сили, та передбачена у пункті 15 розділу III Положення № 176. Пунктом 15 розділу III Положення № 176 встановлено, що відповідальний працівник здійснює свої повноваження на підставі посадової інструкції, яка затверджується керівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов'язки. Відповідальний працівник засвідчує підписом факт ознайомлення з посадовою інструкцією.
Товариством, з урахуванням результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних діяльності установи, вимог законодавства, зокрема Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі - Закон № 361 -IX) було розроблено нову Посадову інструкцію, яка затверджена рішенням Загальних зборів учасників TOB «НВП «МАГІСТР» від 27.04.2020 № б/н та підписана директором TOB «НВП «МАГІСТР» Волховським І.О.
Під час судового розгляду встановлено, що з Посадовою інструкцією від 27.04.2020 відповідальний працівник ТОВ «НВП «Магістр» не ознайомлений, про що свідчить відсутність його підпису на останній сторінці інструкції під записом «Інструкцію отримав, ознайомився і беру до виконання». Доказів зворотного суду не надано.
Аналізуючи наведене у своїй сукупності, слід прийти до висновку, що ТОВ «НВП «Магістр» порушено вимоги Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії 17.03.2016 № 309 та Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів №176 від 11.03.2021.
Щодо порушення ч.1 ст.8 Закону України №361-IX, пункту 3 Розділу ІV Положення №176 суд зазначає наступне.
При перевірці змісту Правил від 27.04.2020 та Програми проведення первинного фінансового моніторингу, затвердженої рішенням Загальних зборів учасників TOB «НВП «МАГІСТР» від 27.04.2020 № б/н, та завізованої директором TOB «НВП «МАГІСТР» ОСОБА_1 (далі - Програма від 27.04.2020) встановлено, що пункт 3 Правил та пункт 5 Програми, розроблені та містять норми Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку/поновлення на обліку) суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрація та подання суб'єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 850, який набрав чинності з 1 січня 2021 року.
Також відповідно до абзацу першого Правил фінансового моніторингу, затвердженого рішенням Загальних зборів учасників TOB «НВП «МАГІСТР» від 27.04.2020 № б/н, та завізовано директором TOB «НВП «МАГІСТР» ОСОБА_1 (далі - Правила від 27.04.2020), Правила розроблені з урахуванням видів професійної діяльності на фондовому ринку, особливостей, які проводить суб'єкт первинного фінансового моніторингу та відповідають вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Пунктом 3 розділу IV Положення № 176 визначено, що Правила та Програма розробляються відповідальним працівником з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності і міжнародних стандартів у цій сфері та затверджуються керівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу, або особою, яка виконує його обов'язки. Правила розробляється з урахуванням видів діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу та повинні відповідати вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснює оновлення внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу постійно, але не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності змінами до законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, якщо інші строки не встановлені законодавством.
Враховуючи вищенаведене, позивачем викладено п.3 правил від 27.04.2020 та п.5 Програми від 27.04.2020 з вмістом норм, які набувають чинності з 01.01.2021, тобто раніше ніж за три місяці з дня набрання чинності змінами до законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Судом критично сприймаються доводи позивача про наявність наказу про окремий термін введення в дію Правил та Програми з огляду на те, що зазначені документи затверджуються загальними зборами учасників ТОВ «НВП «Магістр» і жодних додаткових умов після такого затвердження не передбачено.
З огляду на вищевикладене, позивачем порушено: частину першу статті 8 Закону № 361-IX та пункту 3 Розділу ІV Положення №176 в частині порушення строків і порядку розробки Правил та Програми з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
З приводу недотримання позивачем ч. 19 ст. 11 Закону № 361-ІХ суд зазначає наступне.
Частиною дев'ятнадцятою статті 11 Закону № 361-IX встановлено, що у разі якщо особа діє як представник клієнта, суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.
Частиною сьомою статті 11 Закону № 361-IX визначено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію.
Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснив верифікацію, засвідчуються в порядку, встановленому суб'єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка, місце проживання або місце перебування фізичної особи - резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган (органи управління), а також інша інформація, необхідна для з'ясування мети та характеру майбутніх ділових відносин, проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, встановлених суб'єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших офіційних та/або надійних джерел, якщо така інформація є відкритою, не потребують верифікації в разі відсутності в суб'єкта первинного фінансового моніторингу підозр щодо достовірності (чинності) таких документів та/або інформації.
Пунктом 52 частини першої статті 1 Закону № 361-IX визначено, що представник клієнта - особа, яка на законних підставах має право вчиняти певні дії від імені клієнта.
Вищевказаними нормами не визначено конкретний перелік документів, які підтверджують наявність у цієї особи відповідних повноважень.
Перевіркою встановлено, що під час належної перевірки клієнта ПрАТ «Сад Поділля» ТОВ «НВП «Магістр» не в повному обсязі витребувані документи відносно повноважень директора ПрАТ «Сад Поділля» ОСОБА_2 .
Зокрема, Протокол № 1 річних загальних зборів ПрАТ «Сад Поділля» від 21.04.2015 (місце проведення: 23521, Вінницька область, Шаргородський район, село Пеньківка, вул. Жовтнева, 12, зал засідань), згідно порядку денного річних загальних зборів, винесено питання, серед іншого під номером 8 «вибори директора товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договору (контракту) з директором товариства», за результатом розгляду вирішено: «обрати директором ПрАТ «Сад Поділля» ОСОБА_2 , уповноважити голову Наглядової ради підписати договір (контракт) з директором товариства».
Складений протокол № 1 річних загальних зборів ПрАТ «Сад Поділля» від 21.04.2015, що міститься серед наданих копій документів, на підставі якого здійснено заходи належної перевірки клієнта ПрАТ «Сад Поділля» та його представника не містить підписів Голови зборів ОСОБА_3 та секретаря Поліщук Г.В.
Разом з цим, суб'єктом первинного фінансового моніторингу надано пояснення, що «відповідно до запиту про надання документів або інформації, що міститься в них, необхідних для проведення перевірки (надалі - Запит) Комісії від 09.07.2021 інформуємо, що за Запитом керівника робочої групи надавались копії документів, серед яких була копія протоколу № 1 від 21.04.2015, засвідчена підписом керівника та печаткою юридичної особи, всередині якої були відсутні підписи голови та секретаря зборів. Даний протокол був наданий для ознайомлення і на ньому були присутні усі підписи як голови та секретаря зборів. В подальшому емітент випадково надав серед переліку документів копію даного протоколу (прошитого за засвідченого керівником та печаткою) вже без підписів голови та секретаря зборів».
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про акціонерні товариства», протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів.
Відповідно до пункту 2 розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181 (далі - правила організації діловодства), копія документа - документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках - деяких його зовнішніх ознак.
Підпунктом 6 пункту 10 розділу II Правил організації діловодства, визначено, що копія документа повинна відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу і всі його зовнішні ознаки або їх частину.
Відповідно до Підпункту 11 пункту 10 розділу II Правил організації діловодства залежно від способу виготовлення копії поділяють на факсимільні і вільні:
1) факсимільні копії виготовляються за допомогою засобів копіювально-розмножувальної техніки, у тому числі багатофункціональних пристроїв, що точно відтворюють усі зовнішні ознаки, художні особливості оформлення реквізитів, їх розташування (включаючи підпис та печатку) або частину їх;
2) особистий підпис посадової особи, яка підписала оригінал документа, може бути відсутнім у разі надсилання копій іншим установам або якщо копія вихідного документа залишається у діловодстві установи.
Отже, враховуючи наведені вище норми, зокрема частину першу статті 46 Закону України «Про акціонерні товариства», підпункт 11 пункту 10 розділу II Правил організації діловодства, протокол №1 річних загальних зборів ПрАТ «Сад Поділля» від 21.04.2015 не є документом, у копії якого може бути відсутній підпис посадової особи.
Відповідно до абзацу 2 розділу 11 Правил фінансового моніторингу, затверджених рішенням Загальних зборів учасників TOB «НВП «Магістр» від 27.04.2020 № б/н, особа, яка здійснює ідентифікацію клієнта (представника клієнта), створює паперові копії документів, які подавались їй для проведення ідентифікації, та засвідчує їх своїм підписом, створені таким чином копії документів залишаються у суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Таким чином, протокол № 1 річних загальних зборів ПАТ «Сад Поділля» від 21.04.2015, а саме паперова копія, яка отримана відповідальним працівником TOB «НВП «Магістр» під час здійснення заходів з належної перевірки, не містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідно до питання 8 протоколу № 1 ПрАТ «Сад Поділля» від 21.04.2015 вирішено обрати директором ПрАТ «Сад Поділля» ОСОБА_2 . Уповноважити голову Наглядової ради підписати договір (контракт) з директором товариства. Рішення прийнято в повному обсязі.
Враховуючи зазначене, серед наданих копій документів, на підставі яких здійснено заходи належної перевірки клієнта ПрАТ «Сад Поділля» встановлено відсутність документу, яким визначено повноваження директора товариства, а саме договору (контракту) з директором товариства.
Пунктом 8.6. розділу 8 Статуту ПрАТ «Сад Поділля» визначено, що права та обов'язки Директора визначаються чинним законодавством, Статутом та Положенням про виконавчий орган (Директора) Товариства, а також трудовим договором (контрактом), що укладається з ним. Від імені Товариства трудовий договір (контракт) підписує Голова Наглядової ради чи інша особа, уповноважена на те Наглядовою радою.
Аналізуючи наведене у своїй сукупності, слід прийти до висновку, що суб'єктом не здійснено перевірку на підставі всіх необхідних офіційних документів наявність у представника клієнта ПрАТ «Сад Поділля» відповідних повноважень, що є порушенням вимог частини дев'ятнадцятої статті 11 Закону № 361-IX, у разі якщо особа діє як представник клієнта, суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.
Щодо порушення ТОВ «НВП « Магістр» пункт 5 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ, судом досліджено позиції сторін та сформовано наступні висновки.
Відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ, відповідно до вимог якого, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов'язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).
Відповідно до наданої Товариством інформації (копій документів) на запит керівника робочої групи від 05.07.2021, Товариством були встановлені ділові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістична фруктова компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 43771664).
У наданих копіях документів щодо здійснення заходів належної перевірки клієнта TOB «Логістична фруктова компанія», наявна інформація, що представником даного клієнта є Миролюбова Ольга Володимирівна, яка призначена директором TOB «Логістична фруктова компанія» з 26.08.2020, на підставі рішення засновника TOB «Логістична фруктова компанія» № 01 від 26.08.2020.
Робочою групою, під час проведення аналізу документів по ідентифікації клієнтів - TOB «Логістична фруктова компанія», встановлено відсутність документів, які підтверджують проведення аналізу відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом.
TOB «НВП «Магістр» під час здійснення заходів належної перевірки клієнта - TOB «Логістична фруктова компанія» суб'єктом первинного фінансового моніторингу не забезпечено моніторинг фінансових операцій клієнта на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов'язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).
З моменту реєстрації TOB «Логістична фруктова компанія» до моменту проведення фінансових операцій. за вищезазначеними договорами, пройшло 7 (сім) місяців з початку здійснення його діяльності, що у свою чергу, передувало складанню фінансової звітності.
TOB «НВП «Магістр» повинно було забезпечити моніторинг фінансових операцій TOB «Логістична фруктова компанія» на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта TOB «Логістична фруктова компанія», його діяльність, включаючи інформацію про джерело коштів, пов'язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).
Абзацом 9 пунктом 2 розділу VI Положення № 176 передбачено, що під час встановлення ділових відносин та в процесі постійного моніторингу ділових відносин суб'єкт первинного фінансового моніторингу також вивчає, зокрема інформацію про фінансовий стан клієнта.
Разом з цим, пунктом 5 розділу XVI Положення № 176 встановлено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний проводити аналіз відповідності фінансових (фінансової) операцій (операції), що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта, та/або не мають очевидного економічного сенсу чи очевидної законної мети, або щодо яких виникають підозри.
Відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 8 Закону № 361-IX, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов'язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 361-IX, джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями - відомості про походження коштів, що використовуються для здійснення фінансових операцій (коштів, що використовувалися для набуття права власності на активи, що є предметом фінансових операцій) за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, які дають розуміння про джерела їх походження, підстави володіння/розпорядження ними (прав на них) особою.
Пунктом 34) частини першої статті 1 Закону № 361-IX встановлено, що належна перевірка - заходи, що включають, зокрема проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями).
Щодо доводів позивача про відсутність документів, які можуть бути використані для з'ясування фінансового стану клієнта слід зауважити наступне.
Відповідно до роз'яснення Держфінмоніторингу, розміщеного на офіційному веб-сайті, щодо питання, які документи можуть використовувати небанківські фінансові установи для з'ясування фінансового стану клієнта, зазначено наступне.
До складу зазначених документів у розрізі типів клієнтів, зокрема, можуть відноситися для юридичної особи-резидента: копія фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати тощо), що надавалась по закінченню останнього звітного періоду у відповідні органи, засвідчена підписом керівника (уповноваженої ним посадової особи) та печаткою юридичної особи, з відміткою (за наявності) про отримання органами державної статистики та/або органами державної податкової служби або з додаванням відповідної квитанції про надіслання звітності у паперовому або електронному вигляді; розшифровка дебіторсько-кредиторської заборгованості по балансу за останній звітний період; виписки з поточних. вкладних (депозитних) рахунків підприємства за останні 6 місяців; річна фінансова звітність (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками); фінансова звітність клієнта та інформація щодо фінансового стану, що отримана із спеціалізованих веб-сайтів в мережі Інтернет; та/або фінансова звітність та інформація щодо фінансового стану юридичної особи, що оприлюднена відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за минулий звітний період; та/або аудиторський висновок по бухгалтерській звітності за минулий звітний період; та/або довідки про кредити, що отримані юридичною особою в банківських установах, завірені печаткою та підписами відповідальних осіб банків та інше.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність -звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Частиною другою статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків - Національним банком України.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419 (далі - Порядку подання фінансової звітності) визначено, шо проміжна фінансова звітність (І квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.
Абзацом першим пункту 2 Порядку подання фінансової звітності, визначено, що фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.
Статтею 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев'яти 9 місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Позивачем під час перевірки та до суду не надано будь яких запитів, документів, які підтверджують здійснення позивачем заходів належної перевірки клієнта TOB «Логістична фруктова компанія».
Суд відхиляє посилання позивача щодо порушення відповідачем ст. 58 Конституції України шляхом зворотного застосування дії закону та нормативно-правового акту в часі з огляду попередні висновки колегії суду.
Щодо порушення ТОВ «НВП «Магістр» абзацу 2 частини другої статті 7 Закон № 361-ІХ суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VII (далі -Закон України № 1702-VII) у редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.
Пунктом 43 частини першої статті 1 Закону України № 1702-VII (втратив чинність на підставі Закону № 361-ІХ від 06.12.2019, чинний на момент вчинення правопорушення) визначено, що управління ризиками -заходи, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, із створення та забезпечення функціонування системи управління ризиками, яка передбачає, зокрема, визначення (виявлення) оцінку (вимірювання), моніторинг, контроль ризиків, з метою їх зменшення.
Пунктом 10 розділу V Положення № 309 та пунктом 7 розділу XIII Положення №176 передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу вперше визначає та фіксує рішень ризику клієнта письмово в паперовому вигляді до проведення фінансової операції або відкриття рахунку. За результатами ділових відносин та заходів із вивчення клієнта рішень ризику може бути змінений, що фіксується окремо. Результати оцінки ризику клієнта та управління ними фіксуються письмово в паперовому вигляді та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення ідентифікації клієнта.
Відповідно до копій документів щодо ідентифікації, які були надані позивачем на письмовий запит робочої групи від 05.07.2021, а саме: ОСОБА_4 , встановлено, що рівень ризику клієнта не визначено.
Жодних доказів на спростування вказаного порушення позивачем не надано, письмові документи щодо встановлення ОСОБА_4 рівню ризику клієнта (низький, середній, високий) в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищенаведене, позивачем порушено абзац 2 частини другої статті 7 Закон № 361-ІХ, а саме, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб'єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).
Щодо визначення штрафних санкцій відносно позивача, судом сформовано наступну позицію.
Статтею 32 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії. Особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, в тому числі у незабезпеченні належної організації та/або проведення первинного фінансового моніторингу, а також у причетності до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення або у сприянні іншим особам у вчиненні таких дій, або які фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, несуть відповідальність згідно із законом.
У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення застосовуються такі заходи впливу:
1) письмове застереження;
2) відкликання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб'єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;
3) покладення на суб'єкта первинного фінансового моніторингу обов'язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб'єкта первинного фінансового моніторингу;
4) штраф;
5) укладення письмової угоди із суб'єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо (далі - угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).
За одне порушення не може бути застосовано більше одного штрафу.
Днем виявлення порушення є дата складання суб'єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання та нагляд за суб'єктом первинного фінансового моніторингу, документа, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду.
Передбачені частиною третьою цієї статті заходи впливу застосовуються до суб'єктів первинного фінансового моніторингу суб'єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону здійснюють функції з державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.
До суб'єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи у таких розмірах:
1) за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, крім випадків, передбачених пунктом 13-1 цієї частини, - до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) за порушення вимог щодо здійснення платіжних операцій, передбачених статтею 14 цього Закону, - у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) за порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6-1) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань недостовірної інформації, передбаченої цим Законом, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
7) за перешкоджання суб'єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб'єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до цього Закону, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8) за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов'язання за такою угодою;
9) за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
10) за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
11) за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
12) за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу чи суб'єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
13) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб'єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, - у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
13-1) за порушення вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов'язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу в частині встановлення діловим відносинам (проведенню фінансової операції) з такими особами необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову таким особам від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції - до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
14) за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.
У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб'єкта первинного фінансового моніторингу, не може перевищувати:
1) для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, - 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) для інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу - двократного обсягу вигоди, одержаної суб'єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, на підставі пунктів 13, 14 частини п'ятої статті 32, частини шостої статті 32 Закону України № 361-ІХ, та пунктів 1, 2 та підпункту 1 пункту 3 розділу VII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та застосування заходів впливу, затверджених рішенням Комісії від 06.04.2021 №227, відповідачем винесено постанову про застосування заходу випливу за правопорушення №4-ДП-Т-л від 07 вересня 2021 року, якою застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.,
Розмір штрафу згідно постанови про застосування заходу впливу за правопорушення від 07.09.2021 № 4-ДП-Т-л винесеної у відношенні TOB "НВП "Магістр" застосований у розмірі встановленому відповідно до пункту 6 статті 32 Закону України № 361-IX, а саме: розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень застосовується шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже з урахуванням вимог статті 77 КАС України, позивач знехтував своїм процесуальним обов'язком доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги у випадку заперечення проти встановленого факту порушення, при цьому відповідачем обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення виконано.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що спірна постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №4-ДП-Т-л про застосування заходу впливу за правопорушення від 07.09.2021 є правомірною.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що, заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, відповідно позовна заява не підлягає задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» (04655, м. Київ, вул. Полярна, буд.20, літ.А, пов.1, офіс №6, ЄДРПОУ 34045290) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 30, ЄДРПОУ 37956207) про визнання протиправною та скасування постанови постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №4-ДП-Т-л про застосування заходу впливу за правопорушення від 07.09.2021 - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 13 червня 2025 року.
Головуючий суддя О.О. Артоуз
Суддя Б.В. Богатинський
Суддя М.О. Семененко