Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 червня 2025 року Справа№200/2666/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
13.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01 квітня 2025 року №051330003831 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнати неправомірним та скасувати,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 березня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 27 липня 1984 року по 02 січня 1987 року та з 23 лютого 1989 року по 31 грудня 1997 року а також періоду навчання з 01 вересня 1987 року по 15 липня 1988 року.
Ухвалою суду від 18 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку із наявністю права на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 25 березня 2025 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням від 01 квітня 2025 року №051330003831 позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач вважає, що позивач має страховий стаж 24 років 03 місяці 06 днів при необхідних 31 рік.
До страхового стажу Відповідачем не враховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.06.1999, а саме період роботи з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року та з 23.02.1989 року по 12.05.1999 року, оскільки періоди роботи передують даті заповнення трудової книжки.
Також не враховано період роботи згідно довідки №42/09-07-08 від 04.12.2024 року з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року, оскільки в довідці відсутні номери Наказів про прийняття на роботу та звільнення.
Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1987 року по 15 липня 1988 року в СПТУ №20 м. Костянтинівка за спеціальністю «контролер скляного виробництва», про що не вказано в рішенні про відмову але підтверджується розрахунком стажу.
Вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01 квітня 2025 року №051330003831 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» неправомірним та таким що підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому зазначив, що 25.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася із заявою засобами вебпорталу електронних послуг до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі- Закон № 1058).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема з 01.01. 2024 по 31.12.2024 не менше 31 рік.
За результатами розгляду заяви від 25.03.2025 ОСОБА_1 згідно із наданими документами та індивідуальними відомостями страховий стаж становить 24 роки 03 місяці 06 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
До страхового стажу не зараховано:
- згідно із трудовою книжкою від 01.06.1999 серії НОМЕР_2 періоди роботи: 27.07.1984 по 02.01.1987, з 23.02.1989 по 12.05.1999, оскільки записи внесено несвоєчасно, вищезазначені періоди роботи передують даті заповнення трудової книжки.
Уточнююча довідка від 04.12.2024 42/09-07-08 за період роботи з 27.07.1984 по 02.01.1987 не взято до уваги, оскільки у довідці відсутні дати та номери наказів на прийняття та звільнення.
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 01.04.2025 № 051330003831 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Право на призначення пенсії з 27.10.2027 на час настання 63-річного віку.
Вважає, що відповідачем прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в перерахунку пенсії та просить відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку із наявністю права на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 25 березня 2025 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням від 01 квітня 2025 року №051330003831 позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач вважає, що позивач має страхового стажу 24 років 03 місяці 06 днів при необхідних 31 рік.
До страхового стажу Відповідачем не враховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.06.1999, а саме період роботи з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року та з 23.02.1989 року по 12.05.1999 року, оскільки періоди роботи передують даті заповнення трудової книжки.
Також не враховано період роботи згідно довідки №42/09-07-08 від 04.12.2024 року з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року, оскільки в довідці відсутні номери Наказів про прийняття на роботу та звільнення.
Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1987 року по 15 липня 1988 року в СПТУ №20 м. Костянтинівка за спеціальністю «контролер скляного виробництва», про що не вказано в рішенні про відмову але підтверджується розрахунком стажу.
За результатами розгляду заяви від 25.03.2025 ОСОБА_1 згідно із наданими документами та індивідуальними відомостями страховий стаж становить 24 роки 03 місяці 06 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
До страхового стажу не зараховано:
- згідно із трудовою книжкою від 01.06.1999 серії НОМЕР_2 періоди роботи: 27.07.1984 по 02.01.1987, з 23.02.1989 по 12.05.1999, оскільки записи внесено несвоєчасно, вищезазначені періоди роботи передують даті заповнення трудової книжки.
Уточнююча довідка від 04.12.2024 42/09-07-08 за період роботи з 27.07.1984 по 02.01.1987 не взято до уваги, оскільки у довідці відсутні дати та номери наказів на прийняття та звільнення.
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 01.04.2025 № 051330003831 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до до частини першої статті 26 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Право на призначення пенсії з 27.10.2027 на час настання 63-річного віку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років.
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року.
Стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто трудова книжка є основним документами який підтверджує факти роботи.
Так при поданні заяви про призначення пенсії, позивачем було додано належним чином заповнену трудову книжку серії НОМЕР_2 від 01.06.1999 року. Трудова книжка містить належним чином засвідчені записи про періоди роботи з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року на посаді «кухаря» в ОРС ВО «Дзержинськвугілля» та з 23.02.1989 року по 12.05.1999 року на посаді «контролера скляного виробництва» в Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників».
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З 29.07.1993 року набула законної сили Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином заповнення трудової книжки покладається на посадових осіб підприємства, а як працівник не несу відповідальності за правильність та повноту внесення даних до трудової книжки, та це не може бути підставою для неврахування періодів трудової діяльності до страхового стажу.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
Судом установлено, що дійсно трудова книжка НОМЕР_2 від 01.06.1999 року містить записи про періоди роботи з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року на посаді «кухаря» в ОРС ВО «Дзержинськвугілля» та з 23.02.1989 року по 12.05.1999 року на посаді «контролера скляного виробництва» в Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників».
Судом також установлено, що співробітниками відділу кадрів було втрачено трудову книжку позивача в період роботи в Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників».
Після звільнення з Орендного підприємства «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» позивачу не змогли видати трудову книжку у зв'язку із її втратою та 01.06.1999 року відділом кадрів Орендного підприємства «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» було заведено нову книжку НОМЕР_2 .
Оскільки позивач до влаштування на роботу до Орендного підприємства «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» працювала та мала стаж, ОРС «ВО «Дзержинськвугілля» та відділом кадрів мені були внесені відповідні записи про період навчання та періоди роботи в ОРС ВО «Дзержинськвугілля». Після внесення відповідних записів відділом кадрів ОРС ВО «Дзержинськвугілля», відділом кадрів Орендного підприємства «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» було внесено запис про період роботи на цьому підприємстві тобто з 23.02.1989 року по 12.05.1999 рік на посаді «контролера скляного виробництва».
Тобто фактично трудова книжка є «Дублікатом».
Видача дублікату трудової книжки регулюється Розділом 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58.
Пункт 5.1 Інструкції визначає, що особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Пунктом 5.2 Інструкції передбачено, що дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Згідно п. 5.3 Інструкції , якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.
Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.
Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.
У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.
У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
В вищенаведеного вбачається, що заповнення як трудової книжки так і оформлення і заповнення «Дублікату» трудової книжки покладено на посадових осіб підприємства, а працівник не несе відповідальності за правильність та повноту внесення даних до трудової книжки, та це не може бути підставою для неврахування періодів трудової діяльності до страхового стажу.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
Тобто саме відповідальними особами Орендного підприємства «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» було допущено порушення вимог Інструкції при оформленні та заповненні Дублікату трудової книжки.
З системного аналізу норм чинного законодавства, яке регулює спірні взаємовідносини, вбачається, що підставою як для призначення пенсії так і для її перерахунку у подальшому є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Вважаю, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічної думки притримується Верховний суд в Постанові від 6 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а.
Також слід зазначити, що в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
У постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а Верховний Суд висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Щодо довідки, яка підтверджує періоди роботи позивача з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року в Дзержинському ОРС ВО Дзержинськвугілля».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом із трудовою книжкою, до заяви про призначення пенсії було додано довідку від 04 грудня 2024 року №42/09-07-08, яка видана Торецькою міською військовою адміністрацією, яка підтверджує період роботи з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року в Дзержинському ОРС ВО Дзержинськвугілля». Період роботи з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року в Дзержинському ОРС ВО Дзержинськвугілля» який вказано в довідці від 04 грудня 2024 року №42/09-07-08, яка видана Торецькою міською військовою адміністрацією повністю кореспондується із записами в трудовій книжці.
Для отримання довідки про період роботи з 23.02.1989 року по 12.05.1999 року в Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників», позивач звернулася до архівного відділу Виконавчого комітету Костянтинівської міської Ради.
На її звернення було надано відповідь від 07 жовтня 2024 року №05-01- 31/180, відповідно до якої архівні документи Орендного підприємства «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» знаходяться на зберіганні в архівному відділі Виконавчого комітету Костянтинівської міської Ради але у зв'язку із активними бойовими діями архів евакуйований до більш безпечного місця. З 07 жовтня 2024 року по 25 березня 2025 року (дата звернення до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії) архівна довідка яка підтверджує період роботи з 23.02.1989 року по 12.05.1999 року в Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» позивачу не видана.
Тобто ненадання довідки за період роботи з 23.02.1989 року по 12.05.1999 року в Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників», сталася не з вини позивача, а внаслідок непереборних обставин.
Таким чином періоди роботи з 27.07.1984 року по 02.01.1987 року та з 23.02.1989 року по 12.05.1999 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 01.06.1999 року мали бути зараховані до страхового стажу. А оскільки період роботи з 01.01.1998 року по 12.05.1999 року вже зарахований до страхового стажу, що підтверджено розрахунком стажу, то до страхового стажу підлягає зарахуванню період з 23.02.1989 року по 31 грудня 1997 року.
Щодо не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1987 року по 15 липня 1988 року в СПТУ №20 м. Костянтинівка за спеціальністю «контролер скляного виробництва», про що не вказано в рішенні про відмову але підтверджується розрахунком стажу.
При зверненні із заявою про призначення пенсії, позивачем разом із іншими документами, було додано Диплом серії НОМЕР_3 виданий середнім ПТУ №20 м. Костянтинівка Донецької області.
Відповідно до Диплому серії НОМЕР_3 виданого Середнім ПТУ №20 м. Костянтинівка Донецької області я з 01 вересня 1987 року вступила до СПТУ №20 та у липні 1988 року закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за спеціальністю «контролер скляного виробництва».
При цьому Диплом серії НОМЕР_3 виданий середнім ПТУ №20 м. Костянтинівка Донецької області не містить дати закінчення навчання.
Згідно з пунктом «д» частини 3 статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатур.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Пунктом 27 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 22 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» визначено, що у тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.
У зв'язку із чим до страхового стажу Відповідач повинен був зарахувати період навчання в СПТУ №20 м. Костянтинівка з 01 вересня 1987 року по 15 липня 1988 року згідно Диплому серії НОМЕР_3 .
Статтею 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія за віком призначається з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи, суд констатує, що обрані відповідачем, у цьому випадку, мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між чинними актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь невладного суб'єкта - приватної особи (тобто на користь позивача).
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
При цьому, задовольняючи вимоги шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд зауважує, що під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 969,00 грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції, наявної в матеріалах справи.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01 квітня 2025 року №051330003831 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 березня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 27 липня 1984 року по 02 січня 1987 року та з 23 лютого 1989 року по 31 грудня 1997 року а також періоду навчання з 01 вересня 1987 року по 15 липня 1988 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 969,00 грн.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 червня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова