Справа № 136/2219/23
Провадження №11-кп/801/629/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12023020060000300 від 29.08.2023 за апеляційною скаргою прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 27.03.2025, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Очеретня Погребищенського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта неповна загальна середня, студент першого курсу Зозівського ПАЛ, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого - 04.11.2024 Липовецьким районним судом Вінницької області за ч. 4 ст.185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_9 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок іспитового строку вирішено рахувати з моменту проголошення вироку.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, вирок Липовецького районного суду від 04.11.2024, яким ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України, у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин, постановлено виконувати самостійно.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Липовець, Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта неповна загальна середня, учень КЗ «Скитковецької спеціальної школи Вінницької обласної ради», непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України, у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.
Судом визнано доведеним, що 16.08.2023, вранці, неповнолітній ОСОБА_9 приїхав у с. Богданівка Вінницького району Вінницької області, у гості до свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_10 . Зустрівшись, у ході розмови, ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_9 спільно проникнути до житлового будинку, що належить односельчанину ОСОБА_11 , який проходить військову службу у Збройних силах України з метою виявлення та вчинення крадіжки цінного майна, на що він погодився.
У подальшому, 16.08.2023 о 12:00 год, ОСОБА_9 , за попередньою змовою із ОСОБА_10 , з метою виявлення та вчинення крадіжки цінного майна прийшли до помешкання ОСОБА_11 , що розташоване в АДРЕСА_3 , та переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, зайшли на територію домогосподарства, після чого шляхом віджиму метало пластикового вікна спальної кімнати з тильної сторони будинку проникли в середину.
Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою особистого збагачення та обернення чужого майна на свою користь, перебуваючи в середині житлового будинку та достовірно знаючи про те, що діють в умовах воєнного стану, який введено на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 строком до 18.08.2023, виявили та в подальшому викрали належне ОСОБА_11 майно, а саме:
в'єтнамки чорно-червоного кольору ТМ «SuperGear» вартістю 90,00 грн;
чоловічі черевики темно-зеленого кольору ТМ «On dura» вартістю 709 грн;
кросівки текстильні зеленого кольору вартістю 138,00 грн;
кросівки шкіряні коричневого кольору ТМ «Adidas» технології мембрани «Clima Prof» вартістю 360 грн;
кросівки шкіряні білого кольору ТМ «Royyna» вартістю 437 грн;
телевізор ТМ «Ergo 32DH3000» вартістю 3517 грн;
кронштейн поворотній 14-42 вартістю 201,60 грн;
кофту трикотажну з капюшоном ТМ «White paradise» вартістю 188,8 грн;
трикотажну футболку ТМ «Samo» вартістю 179,5 грн;
шкарпетки трикотажні ТМ «Marca» серії «sport» вартістю 27 грн;
футболку трикотажну ТМ «Calvin Klein» серії «Jeans» вартістю 67 грн;
штани трикотажні спортивні ТМ «Puma» вартістю 72 грн;
рубашку ТМ «del romaninо» серії «Slim fit» вартістю 164,5 грн;
парфумовану чоловічу воду ТМ «Shaik» (for man) ємністю 50 мл. із залишком продукції 70% вартістю 520 грн;
туалетну воду чоловічу ТМ «Dolcei Gabbana» серії «Pour Homme» ємністю 75 мл з залишком продукції 65% вартістю 760,65 грн;
мило господарське ТОВ «Техпромекологія» 72% вагою 200 г вартістю 15,17 грн;
кабель AUX Jack 3.5 mm - Jack 3.5 mm. довжиною 100 см. вартістю 62 грн;
кабель AUX Jack 3.5 mm - Jack 3.5 mm. довжиною 134 см. вартістю 63 грн;
безпровідні навушники ТМ «2E» моделі «V3» вартістю 187 грн;
USB-кабель Type-C довжиною 100 см. вартістю 32 грн;
годинник наручний ТМ «Skmei 1520» вартістю 389,55 грн;
ліхтарик ТМ «Х-Balong» моделі «BL-1812-T6» вартістю 76,29 грн;
USB- кабель Type-C довжиною 103 см. вартістю 32 грн;
кабель micro-USB довжиною 19,5 см. вартістю 8 грн;
USB-флеш накопичувач пам'яті ТМ «Transend» об'ємом 8 Gb вартістю 92 грн;
нейлоновий рюкзак чорний кольору ТМ «Power in Еeavas» вартістю 518,4 грн;
сумку з полімерного матеріалу з пасом через плече чорного кольору без маркування вартістю 119 грн;
нейлоновий рюкзак чорного кольору ТМ «Poloocean» вартістю 229,95 грн;
текстильний рюкзак синього кольору ТМ «Gold be» (1516883) вартістю 377,55 грн;
мультиварку - скороварку ТМ «Grunheim» моделі «VPC-15» вартістю 2305,8 грн;
плиту індукційну ТМ «Gorenje Ice 2000 SP» вартістю 1802,27 грн;
колонку акустичну портативну ТМ «Sven» моделі «PS-720» вартістю 6010,36 грн;
бензопилу ТМ «Атлант» моделі «А-745» вартістю 1650 грн;
металево-латунний ланцюжок, вагою 85 г, довжиною 60 см вартістю 563,55 грн;
металево-латунний хрестик, вагою 14,68 г, вартістю 123,28 грн;
срібний ланцюжок, 925 проби, вагою 11,34 г довжиною 48 см сплетіння «Бісмарк» вартістю 1728,5 грн;
срібний перстень, 925 проби, діаметром 19 мм із напиленням позолоти на поверхні загальною вагою 3,67 г вартістю 360,43 грн;
срібний перстень, 925 проби, 19 мм в діаметрі загальною вагою 4,02 г із прозорими каменями Цирконію, один великий вагою 0,17 г та 12 дрібних каменів вагою 0,01 г кожен, вартістю 394,80 грн.
Загальна вартість викраденого майна згідно з висновками експертів №5423/23-21, №5425/23-21, №5422/23-21, №5421/23-21, №5424/23-21, №5420/23-21 від 05.09.23, №5492/23-21 від 07.09.23 та №5517/23-21 від 08.09.23 становить 24 572,95 грн.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця події зникли та викраденим розпорядились на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 24 572,95 грн.
Такі дії обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 судом кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Крім того, 18.08.2023 о 23:50 год, неповнолітній ОСОБА_9 , проходячи повз домогосподарства ОСОБА_12 , що розташовується по АДРЕСА_4 , помітив на подвір'ї спортивний велосипед торгової марки «Conway» моделі «M-sport 300», після чого у нього виник умисел на його крадіжку.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою особистого збагачення та обернення чужого майна на свою користь, достовірно знаючи про те, що діє в умовах воєнного стану, який введено на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 строком до 18.11.2023, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, переліз через паркан і тим самим проник на огороджену територію подвір'я, звідки таємно викрав належний ОСОБА_12 велосипед ТМ "Conway» моделі «M-sport 300», вартість якого згідно висновку експерта №5493/23-21 від 07.09.2023 становить 3 405 грн.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_9 з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 3 405 грн.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_9 судом кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій обвинувачених та доведеності їх винуватості, вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_9 є незаконним та підлягає зміні в частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Посилається на безпідставність застосування судом ч. 4 ст. 70 КК України, призначення остаточного покарання з врахуванням попереднього вироку.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора в підтримку апеляційної скарги, захисника, який не заперечив проти задоволення вимог прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.
Доводи наведені прокурором в апеляційній скарзі про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність апеляційний суд вважає обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення, у тому числі вирок суду, має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом.
В п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» та п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» акцентовано увагу судів на необхідності точного виконання вимог закону про зміст резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду та розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 01.04.2024 (справа № 183/6854/20) висловила позицію щодо особливостей застосування ч. 4 ст. 70 КК України, а саме вказала, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
Призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання в новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК України.
Водночас призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України має ряд особливостей, одна з яких полягає в тому, що в разі, коли особа засуджується до покарання, яке належить відбувати реально, а за наступним вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про реальне відбування призначеного покарання зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі, з урахуванням попереднього вироку, не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особі призначено покарання, що належить відбувати реально, та новий, за яким вона звільнена від відбування покарання з випробуванням, виконується самостійно.
Попри зазначене, місцевий суд, ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_9 , безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України та призначив йому остаточне покарання з урахуванням покарання у виді громадських робіт, призначеного вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 04.11.2024.
Оскільки вирок Липовецького районного суду від 04.11.2024 щодо ОСОБА_9 набрав законної сили і на момент призначення остаточного покарання в цьому провадженні залишався незмінним, то ухвалене рішення про реальне відбування покарання за цим вироком зберігає свою законну силу.
Суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_9 вказаних вимог не дотримав, що потягло за собою неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування ч. 4 ст. 70 КК України.
Таке неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни вироку судом апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409, ст. 413 КК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 413 КПК України, суд
Апеляційну скаргу прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Липовецького районного суду від 27.03.2025 стосовно ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 185 КК України змінити.
Виключити із резолютивної частини вироку посилання про призначення ОСОБА_9 остаточного покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.
Визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Вирок Липовецького районного суду від 04.11.2024, яким ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України, у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин, - виконувати самостійно.
В решті вирок Липовецького районного суду від 27.03.2025 щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4