Справа № 127/10263/25
Провадження №11-кп/801/708/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника - адвоката ОСОБА_7
підозрюваної ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні, прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2025 року, якою відмовлено в затверджені угоди про визнання винуватості укладеної між обвинуваченим ОСОБА_8 та прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 від 27.03.2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 27.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024021000000022, -
установив:
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2025 року у кримінальному провадженні № 72024021000000022 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1 КК України відмовлено в затверджені угоди про визнання винуватості укладеної між обвинуваченим ОСОБА_8 та прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 від 27.03.2025 року. На підставі п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України в зв'язку із прийняттям рішення про відмову в затвердженні угоди прийнято рішення повернути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1 КК України, відомості про які внесено 27 грудня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024021000000022 прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Приймаючи рішення суд зазначив, що затвердження угоди є неможливим та протиправним, оскільки її умови суперечать вимогам закону, а саме ст. 2 КК України та порушують права обвинуваченого, гарантовані Конституцією України та КПК України і не відповідають завданням кримінального провадження.
Зважаючи на вказане та те, що суд у підготовчому судовому засіданні суд приймає рішення про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості від 27.03.2025, те, що угоду про визнання винуватості, було укладено під час досудового розслідування, учасники не висловлювали думку про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України, оскільки законні підстави для продовження підготовчого судового засідання відсутні.
Не погоджуючись з таким рішенням прокурор в кримінальному провадженні, прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2025 року про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинувачуваним ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 72024021000000022 від 27.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1 КК України і повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, скасувати. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 72024021000000022 від 27.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1 КК України повернути до Вінницького міського суду Вінницької області для призначення нового судового розгляду зі стадії підготовчого засідання.
Свої вимоги мотивує тим, що в порушення абз. 8 ч. 7 ст. 474 КПК України (в редакції Закону № 4033-ІХ від 29.10.2024) після проголошення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області щодо не затвердження угоди про визнання винуватості, суд не виконав вимоги щодо з'ясування згоди сторін кримінального провадження щодо продовження судового розгляду в загальному порядку чи досудового розслідування в загальному порядку. Також суд не врахував, що матеріали провадження повертаються прокурору для продовження досудового розслідування у випадку, коли хоча б одна із сторін провадження наполягатиме на цьому.
До початку розгляду апеляційної скарги по суті захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про закриття апеляційного провадження.
Клопотання мотивоване тим, що в даному випадку суд відмовляє у затвердженні угоди та повертає матеріали кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, тому дана ухвала оскарженню не підлягає.
Заслухавши прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7 про закриття апеляційного провадження, адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 які підтримали заявлене клопотання адвоката та просили закрити апеляційне провадження, перевіривши матеріалами кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_7 -підлягає задоволенню, а провадження за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 - закриттю з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України апеляційний суд відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку. У разі незгоди однієї із сторін із продовженням судового провадження у загальному порядку досудове розслідування продовжується в загальному порядку. У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку.
В підготовчому засіданні суд першої інстанції встановив, що в діях обвинуваченого ОСОБА_8 немає складу злочину, передбаченого ст. 205-1 КК України, так як він не підробляв документи, які подаються для державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб підприємців. Разом з тим, з 25.09.2019 року ст.205 КК України (фіктивне підприємництво) декриміналізована. Кримінальна відповідальність за вказані дії відсутня.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що суд відмовивши у затвердженні угоди має повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Частиною 4 ст. 314 КПК України визначено, що ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.
В рішенні суду першої інстанції зазначено, що суд не приймає рішення про повернення обвинувального акту (п.3 ч.3 ст.314 КПК України),а відмовляє в угоді та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України на підставі п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України. Статтею 314 КПК України можливість оскарження ухвали суду з прийняттям рішення, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України не передбачено. З такими висновками погоджується колегія апеляційного суду.
Відповідно до вимог п.8 ч.3 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави (пункт 22 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).
Зокрема, у пунктах 80 - 99 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2018 року у справі «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia),заява № 40160/12, визначено критерії застосування законодавчих обмежень щодо доступу до апеляційних та касаційних судів і залежать вони від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів апеляційної та касаційної інстанції в ньому.
Таким чином, встановлення на нормативному рівні відповідних процесуальних фільтрів для апеляційного перегляду, наприклад, визначення судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку чи осіб, органів, які можуть звертатися на певних стадіях процесу до суду апеляційної інстанції, не суперечить практиці ЄСПЛ.
Колегія суддів, вважає за необхідне закрити апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні, прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2025 року, оскільки після відкриття апеляційного провадження було встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Рішення про закриття апеляційного провадження за результатами апеляційного розгляду не буде суперечити положенням ст. 407 КПК України.
Керуючись ст.ст. 399, 404, 405, 407, 419 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Закрити провадження за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні, прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2025 року, якою відмовлено в затверджені угоди про визнання винуватості укладеної між обвинуваченим ОСОБА_8 та прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 від 27.03.2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 27.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024021000000022.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом 3 (трьох) місяців із дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4