вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2025 р. Справа№ 910/6200/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
представників сторін:
від позивача: Залізняк І.І.
від відповідача: Мартьянова Л.В.,
від третьої особи на стороні позивача: не з'явився
від третьої особи -1 на стороні відповідача: не зв'явився
від третьої особи -2 на стороні відповідача: Кучерява В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «НАЦПРОД»
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024
у справі №910/6200/24 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Приватного підприємства «НАЦПРОД»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК»
Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
2. Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство «НАЦПРОД» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач) про:
- визнати неправомірними дії Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції Приватного підприємства «НАЦПРОД» за період з 1липня 2022 року по 30 червня 2023 року;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» відобразити (поновити) в системі в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції Приватного підприємства «НАЦПРОД» :
- за липень 2022 року в загальному обсязі3 726 611,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 5 292,000 кВт*год;
- за серпень 2022 року в загальному обсязі3 052 448,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 2 436,000 кВт*год;
- за вересень 2022 року в загальному обсязі 2 298 044,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії· на рівні 3 276,000 кВт*год;
- за жовтень 2022 року в загальному обсязі 1 938 805,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 9 913,000 кВт*год;
- за листопад 2022 року в загальному обсязі 938 777,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 14 665,000 кВт*год;
- за грудень 2022 року в загальному обсязі 683 536,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 15 400,000 кВт*год;
- за січень 2023 року в загальному обсязі 838 628,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за лютий 2023 року в загальному обсязі 1 398 796, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за березень 2023 року в загальному обсязі 2 107 308, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за квітень 2023 року в загальному обсязі 1 706 824, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за травень 2023 року в загальному обсязі 3 085 852, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за червень 2023 року в загальному обсязі 3 463 152, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно та всупереч норм ККОЕЕ, Кодексу системи передачі та Порядку забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану самостійно здійснив обнулення в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01 липня 2022 по 30 червня 2023 року передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.
Також позивач зазначив, що посилання відповідача на несинхронну роботу генеруючої установики з ОЕС України є незаконним, оскільки сонячна електростанція у спірний період працювала у штатному режимі, щодо неї не прийнято жодного рішення уповноважених органів, а поняття "несинхронної" роботи з ОЕС України, як підстава для анулювання показників не передбачена жодним законодавчим актом. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаними вимогами для захисту своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК", та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "НАЦПРОД" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
Рішення місцевого суду обґрунтовано тим, що з моменту отримання від оператора системи інформації щодо електроустановки позивача, яка працює несинхронно з ОЕС України, обсяги електричної енергії, відпущеної його генеруючими одиницями в несинхронному з ОЕС України режимі, в систему управління ринком (СУР) не передаються. Питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023 року, що підтверджується протоколом № 48-п. В межах наради представників ОСП, ДП "Гарантований Покупець" та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована Протоколом від 03.07.2023 №48-п, Регулятором було надано роз'яснення щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України для подальшого врахування в роботі. Відповідно до зазначеного роз'яснення Регулятора АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. Інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем.
Відповідно до положень ККОЕЕ передбачено, що сторона, яка не погоджується із рішенням Регулятора, згідно із яким електрична енергія, вироблена електроустановками які не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України, може оскаржити таке рішення. Наразі рішення НКРЕКП, викладені у протоколі № 48 від 03.07.2023 є чинними.
Також суд звернув увагу, що в матеріалах справи наявна копія Акта перевірки НКРЕКП від 13.11.2023 № 475, складеного за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго», яким встановлено, що НЕК «Укренерго» надано Регулятору недостовірну інформацію щодо сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії, відпущеної генеруючими одиницями виробників електроенергії за «зеленим» тарифом, що здійснюють відпуск електроенергії в несинхронному з ОЕС України режимі, які були надані ДП «Гарантований покупець» для розрахунку вартості електроенергії, за яку здійснюється оплата виробникам електроенергії, що здійснюють діяльність з виробництва електроенергії за «зеленим» тарифом. Тобто НКРЕКП додатково підтверджено, що первісні ДКО, у т.ч. по електроустановкам позивача, є помилковими і підлягали коригуванню.
Відповідні обставини також підтверджуються постановою НКРЕКП від 12.03.2024 № 521, якою на ПАТ «Запоріжжяобленерго» покладено штраф за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-nakladennya shtrafu-na-hersonoblenergo-za-porushennya-licenzijnih-umov-z-rozpodilu-elektrichnoyi energiyi).
Також з урахуванням того, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, суд прийняв до уваги постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 19.04.2024 № 759 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332», яка є обов'язковою до застосування всіма суб'єктами на ринку електричної енергії, щодо визначення даних комерційного обліку електричної енергії на рівні нулю.
Суд також зазначив, що надані позивачем акти надання послуг за договором від 27.06.2019 № 0962-03015 за період з липня 2022 - по червень 2023 року судом не приймаються до уваги, оскільки позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження реальної передачі згенерованої електроустановкою позивача електричної енергії до ОЕС України.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що з огляду на предмет, підставу позову та вимоги ПП «НАЦПРОД» про визнання неправомірними дій відповідача в частині коригування даних в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ПП «НАЦПРОД» за період з 01 липня 2022 року по 30 червня 2023 року та зобов'язання відповідача відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії позивача, не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП «НАЦПРОД» може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом.
Суд також звернув увагу, що заявлена позивачем вимога в частині визнання дій неправомірними не призводить до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Крім того, місцевим судом встановлено, що наразі між ПП «НАЦПРОД» та Державним підприємством "Гарантований покупець" існує спір щодо стягнення з ПП «НАЦПРОД» переплати за куплену Гарантованим покупцем у квітні, травні та І декаді червня 2023 електричну енергію (справа №908/3546/23). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 у справі №908/3546/23 позов Державного підприємства "Гарантований покупець" задоволено. Стягнуто з ПП «НАЦПРОД» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» 17 068 597,32 грн заборгованості та 256 028,96 грн судового збору. Зазначене рішення оскаржене в апеляційному порядку.
Також на переконання суду ініціювання позивачем цього позову зводиться до того, що останній прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу (липень 2022 - червень 2023 року), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП «НАЦПРОД» у спірний період.
Водночас, суд першої інстанції зазначив, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем обрано спосіб захисту, який не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у справі.
Крім того, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у задоволенні заяви представника Приватного підприємства "НАЦПРОД" про розподіл судових витрат відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви представника Приватного підприємства "НАЦПРОД" про розподіл судових витрат, суд зазначив, що відповідно до частин 5-7, 9 статті 129 ГПК України, суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «НАЦПРОД» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/6200/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 910/6200/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Приватного підприємства «НАЦПРОД» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції належним чином не розглянувши позовні вимоги, фактично відмовив позивачу у доступі до правосуддя та ефективного захисту своїх порушених прав, що породжує факт перебування позивача у стані невизначеності.
Також апелянт зазначає, що рішення суду в частині щодо визнання правомірним дій НЕК "Укренерго" з обнуління даних комерційного обліку щодо об'єкта генерації ПП "НАЦПРОД" є необґрунтованим, оскільки, на його думку, всупереч вимогам ст.ст. 86, 236, 237, 238 ГПК України суд не вказав, якою нормою права наділено НЕК "Укренерго" повноваженнями здійснювати обнуління завантажених у систему MMS сертифікованих даних комерційного обліку.
Скаржник також зауважує, що судом не застосовано до спірних правовідносин п. 1.2.1, п. 9.9.4, 9.10, 10.2.22 Кодексу комерційного обліку, норми Порядку (п. 1.4., 4.3, 4.9, 4.10, 4.11), Постанову НКРЕКП № 555 від 31.05.2022, п. 13 Положення про НКРЕКП, натомість безпідставно взято до уваги Протокол НКРЕКП № 48-п від 03.07.2023 та Постанову НКРЕКП № 759 від 19.04.2024, які не підлягали застосуванню, адже Протокол № 48-п не є ані доказом, ані нормативно-правовим актом, а Постанова НКРЕКП № 759 від 19.04.2024 була прийнята вже після незаконного обнуління даних комерційного обліку.
Апелянт вказує, що протокол НКРЕКП № 48-п від 03.07.2023, не є нормативно - правовим актом та носить інформаціно-роз'яснювальний характер. Відновідно, апелянт вважає, що Протколо№48-п ніяким чином не міг би бути оскаржений у судовому порядку, адже не є належним чином оформленим рішенням Регулятора, а тому не породжував ніяких прав та обов'язків.
Також апелянт вважає, що судом помилково прийнято до уваги Постанову НКРЕКП №759 від 19.04.2024, оскільки станом на дату виникнення спірних правовідносин було відсутнє будь-яке нормативно-правове регулювання, що дозволяло б НЕК «Укренерго'здійснити коригування ДКО, що, на його думку, свідчить виключно про незаконність таких дій НЕК «Укренерго»
Апелянт зазначає, що судом не досліджено всіх обставин справи відповідно до вищенаведених положень, адже суд: безпідставно не встановив, що НЕК "Укренерго" є лише адміністратором комерційного обліку, що відповідає за агрегацію даних комерційного обліку (фактично їх збереження для подальшого використання іншими учасниками ринку), і не має повноважень щодо самостійної зміни/обнуління даних комерційного обліку; не встановив, що лише ППКО (ТОВ "НІК") наділене правом вносити первинні дані комерційного обліку, змінювати такі дані за наявності підстав; не дослідив, що проведені коригування є такими, що вчиненні без належних правових підстав та не оформлені жодним належним документом, а саме рішенням НЕК "Укренерго" як АКО; проігноровав відповіді НЕК "Укренерго" на поставлені позивачем запитання в порядку ст. 90 ГПК України, де НЕК "Укренерго" підтвердив, що ним протягом спірного періоду взагалі не надавалось жодних диспетчерських команд, пов'язаних із несинхронною роботою СЕС позивача з ОЕС України.
Таким чином, апелянт зазначає, що суд надав формальну оцінку обставинам справи та доказам, оскільки оскаржувне рішення базується виключно на припущеннях щодо можливості НЕК "Укренерго" здійснювати коригування даних через виявлення факту "несинхронної роботи" СЕС позивача з ОЕС України, зокрема: акт перевірки НКРЕКП від 13.11.2023 № 475 та постанова НКРЕКП від 12.03.2024 року № 521 мали для суду наперед встановлену силу; а також судом не досліджено правової природи Протоколу НКРЕКП № 48-п від 03.07.2023, зокрема, щодо відсутності підстав для його оскарження.
Крім того, апелянт звертає увагу, що судом безпідставно проігноровано доводи відповідача про те, що первинно сертифіковані дані комерційного обліку та сформовані на їх підставі акти вже свідчать про те, що такі дані є актуальними, достовірними, позивач здійснил фізичний відпуск електричної енергії і ці обставини перевірено АКО.
Стосовно додаткового рішення апелянт зазначає, що неправильне вирішення справи по суті призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого додаткового рішення, а тому, враховуючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача на рішення та скасування рішення, яким у задоволені позову відмовлено, позивач вважає, що наявні підстави також для скасування додаткового рішення та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми понесених останнім судових витрат (300 759,02 грн).
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 24.12.2024, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.
Відповідач вказує, що питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023, що підтверджується протоколом № 48-п.
Також відповідач зазначає, що під час розгляду питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, яке було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023, директором з комерційного обліку НЕК «Укренерго» було повідомлено присутнім, що до АКО надійшли листи з переліком установок, які працюють не синхронно з ОЕС України та про відсутність приєднання до мереж об'єктів виробників електричної енергії, які не працюють синхронно з ОЕС України. Незважаючи на дану обставину, ППКО надають до платформи Датахаб щоденно валідовані дані щодо обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями виробників електричної енергії за «зеленим тарифом», що здійснюють відпуск електричної енергії в несинхронному з ОЕС України режимі.
Відповідач звертає увагу, що суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії, електроустановки яких не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, не здійснюють фізичний відпуск електричної енергії в мережі ОЕС України, електрична енергія, вироблена такими електроустановками, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України. Внаслідок чого, виникають незабезпечені споживанням продажем (небаланси) між викупленою та проданою електричною енергією на величину відпуску генеруючих одиниць, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу та працюють несинхронно з ОЕС України. Завдяки чому має місце викривлення даних комерційного обліку і розрахунків між учасниками ринку електричної енергії.
За доводами відповідача, електрична енергія, відпущена такими суб'єктами господарювання не може бути реалізована на жодному із сегментів ринку електричної енергії, а також не приймає участі у балансуванні ОЕС України.
Отже, як зазначає відповідач, продаж такої електричної енергії та незабезпечення її фактичного відпуску в мережу призводить до виникнення негативного небалансу сторони, відповідальної за небаланс.
Крім того, відповідач зауважує, що листом від 10.08.2023 ним було повідомлено ПП «НАЦПРОД» про коригування раніше сертифікованих даних ДКО в MMS для кожної ТКО об'єктів генерації, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, які завантажуються до ПК Датахаб за об'єктами електроенергетики, що не працюють синхронно з ОЕС України, не передаватимуться в систему MMS до моменту надання ОС інформації щодо відновлення синхронної роботи об'єктів генерації.
Відповідач зазначає, що контроль за наявністю або відсутністю електричного зв'язку генеруючої установки, приєднаної до системи розподілу, належить до компетенції відповідного Оператора системи розподілу, в даному випадку ПАТ «Запоріжжяобленерго», про що відповідача повідомляв АКО листом від 02.10.2023 № 01/49453.
Також відповідач звертає увагу, що місцем виконання зобов'язання з поставки та надання послуг у період з липня 2022 по червень 2023 року була тимчасово окупована територія, що зумовлює необхідність надавачу послуги (відповідачу по даній справі як власнику установки), довести можливість здійснення господарських операцій на цій території та, власне, реальність здійснення таких господарських операцій у вказаний період.
Відтак, відповідач вважає, що з урахуванням специфіки відносин сторін у справі на ринку електричної енергії в період тимчасової окупації територій України, на якій знаходяться об'єкти позивача у даній справі, саме власник майна повинен довести належними доказами спроможність виробляти товар/послугу та, як наслідок, наявність у нього відповідного товару/послуги.
Крім того, відповідач зазначає, що жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин позивачем у даній справі надано не було, дослідження реальної можливості виконання договірних зобов'язань за договором у період з липня 2022 по червень 2023 року включно, не може бути доведеним, з огляду на наявність специфіки обставин щодо місця виконання зобов'язання на територіях, що стали тимчасово окупованими.
Пояснення АТ «Запоріжжяобленерго» на апеляційну скаргу
19.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 2 на стороні відповідача надійшли письмові пояснення, в яких АТ «Запоріжжяобленерго» зазначило, що з моменту захоплення у липні-серпні 2022 року структурних підрозділів ПАТ «Запоріжжяобленерго», від суміжних ліцензіатів (операторів системи, ППKO) до ПАТ "Запоріжжяобленерго" надходять дані комерційного обліку щодо обсягів прийому/віддачі електричної eнepгii в мережу, які не можуть бути підтверджені до деокупації території та отримання доступу до приладів обліку.
Наразі ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має технічної можливості підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВДЕ, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленерго» відсутній зв'язок для дистанційної вичитки приладів обліку та блоковані роботи персоналу товариства на цих територіях з боку окупанта. ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи, на сьогодні: не має підтвердження виробітку електроенергії; не має дистанційного доступу до будь-яких лічильників ВАД на тимчасово окупованій території; не має перетоків електроенергії з мереж товариства (ПАТ ЗОЕ) на контрольованій території до мереж товариства (ПАТ ЗОЕ) на тимчасово окупованій території; алгоритм розрахунків не можливо створити з причин відсутності електричних зв'язків з будь-якою ТКО генерації/виробітку на тимчасово неконтрольованій території. Контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторонни ПАТ «Запоріжжяобленеро» втрачено повністю. Відсутній зв'язок передачі даних та технічна можливість передачі цифрової інформації засобами передачі даних каналом GSM від лічильників до серверів збору даних відповідно до ККО. Відсутня можливість направлення персоналу для перевірки стану вузлів обліку приєднаних споживачів, та перевірки фактичних обсягів споживання/ виробництва.
Таким чином, АТ «Запоріжжяобленерго» наголошує, що здійснити перевірку даних на даних ППКО ВДЕ, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території ліцензійної діяльності, у тому числі дані ППКО ТОВ «НІК» по об'єкту генерації ПП "НАЦПРОД" неможливо.
Додаткові пояснення Приватного підприємства «НАЦПРОД»
21.02.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного підприємства «НАЦПРОД» надійшли письмові пояснення, в яких позивач, враховуючи обставини даної справи та доводи сторін, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору просив врахувати під час вирішення даної справи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12.02.2025 у справі №910/19641/23, оскільки вважає, що наявні обґрунтовані підстави для встановлення судом у даній справі факту протиправності дій НЕК «Укренерго».
Додаткові пояснення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
У свою чергу 16.03.2025 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» надано додаткові пояснення, в яких він посилається на судову практику в аналогічних спорах.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства «НАЦПРОД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6200/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «НАЦПРОД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6200/24 та справу призначено до розгляду на 03.02.2025.
Судове засідання 03.02.2025 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 продовжено строк розгляду справи №910/6200/24 та призначено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «НАЦПРОД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 на 24.02.2025.
У судовому засіданні 24.02.2025 оголошено перерву у розгляді справи №910/6200/24 до 17.03.2025.
У судовому засіданні 17.03.2025 оголошено перерву у розгляді справи №910/6200/24 до 03.04.2025.
Судове засідання 03.04.2025 не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м.Києві.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «НАЦПРОД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6200/24 призначено на 21.04.2025.
У судовому засіданні 21.04.2025 оголошено перерву у розгляді справи №910/6200/24 до 02.06.2025.
26.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» надійшло клопотання про зміну найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2 у справі №910/6200/24 з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», при цьому код ЄДРПОУ 23494714 залишився незмінним.
У судовому засіданні 02.06.2025 протокольною ухвалою колегія суддів постановила здійснити зміну найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2 у справі №910/6200/24 з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 23494714).
Явка сторін у судове засідання
Представники третьої особи на стороні позивача та третьої особи-1 на стороні відповідача у судове засідання 02.06.2025 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставлення електронного документу до електронних кабінетів третіх сторін, які наявні в матеріалах справи.
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників третьої особи на стороні позивача та третьої особи-1 на стороні відповідача.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 02.06.2025 наполягав на задоволенні його апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/6200/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 910/6200/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Приватного підприємства «НАЦПРОД» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» витрат на правову допомогу.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 02.06.2025 заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила їх відхилити, а оскаржуване рішення та додаткове рішення залишити без змін.
Представник третьої особи-2 на стороні відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції також заперечував проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити, а оскаржуване рішення та додаткове рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
18.04.2019 між Державним підприємством «Енергоринок» та Приватним підприємством «НАЦПРОД» (продавець за «зеленим» тарифом) укладено договір № 16887/01.
30.06.2019 до цього договору укладено додаткову угоду № 289/01, згідно з якою замінено сторону договору - Державне підприємство «Енергоринок» на Державне підприємство «Гарантований покупець».
Згідно із пунктом 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20), за цим договором продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі-Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі- Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії, згідно пункту 3.1 (в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20), визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядок продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядок продажу електричної енергії споживачами.
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими кошами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20).
Згідно із пунктом 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 11.02.2021 № 494/01/21), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядок продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до п. 3.4 (в редакції додаткової угоди від 11.02.2021 № 494/01/21), у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії, продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом 4 робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.
Продавець за «зеленим» тарифом зобов'язаний здійснювати продаж гарантованому покупцю загального обсягу електричної енергії, виробленої об'єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об'єкта електроенергетики; гарантований покупець зобов'язаний купувати вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб (п.п. 4.2, 4.5 в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20).
У подальшому, 27.06.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - виконавець) та Приватним підприємством «НАЦПРОД» (далі - користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління об'єктами користувача у складі об'єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки.
Згідно із п. 1.2 договору користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов договору.
Також, 01.07.2019 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобгенерго» (оператор системи) та Приватним підприємством «НАЦПРОД» (далі - виробник) укладений договір № 19-Г виробника про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідно п. 2.1. якого оператор системи надає виробнику послуги з розподілу електричної енергії в точках розподілу електричної енергії, зазначених у додатку № 1 «Паспорт точки розподілу» та в обсягах відповідно до додатка № 2 «Обсяги відпуску електричної енергії виробником в мережі Оператори системи».
Відповідно до пункту 2.3 договору, обмін даними комерційного обліку електричної енергії між сторонами здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджується Регулятором.
Облік відпущеної в мережу Оператора системи електричної енергії (сальдо перетоку електричної енергії між сторонами договору) в точках розподілу електричних мереж здійснюється засобами комерційного обліку електричної енергії відповідно до додатку № 3 «Відомості про комерційні засоби обліку електричної енергії Виробника» (п.3.2 договору).
Облік відпущеної в мережу Оператора системи електричної енергії (сальдо перетоку електричної енергії між сторонами договору) в точках розподілу електричної енергії визначається за допомогою вимірювальних комплексів та АСКОЕ, що знаходиться в промисловій експлуатації (п.3.3 договору).
Відповідно до п.3.5 договору, для визначення обсягів відпуску і споживання електричної енергії за звітний місяць виробник фіксує покази розрахункових лічильників електричної енергії, зазначених у додатку № 3 «Відомості про комерційні засоби обліку електричної енергії Виробника», станом на 24 годину останньої доби кожного місяця. Оформлює у відповідності до форми додатку №5 «Акт відпуску та споживання електричної енергії» за розрахунковий період, завіряє його підписом уповноваженого керівника та накладанням печатки, та направляє не пізніше 9-00 години 1 числа місяця наступного за розрахунковим, на електронну адресу Оператора системи.
Відповідно до п.5.6 додатку № 8 до договору «Положення про Порядок взаємодії між операторами даних комерційного обліку суб'єктів ринку електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» та Приватне підприємство «НАЦПРОД», при зборі, обробці, формуванні та обміні погодинними даними комерційного обліку електроенергії, отриманими від засобів комерційного», у випадку виявлення АКО або суміжним суб'єктом ринку електричної енергії невідповідності інформації, що надана, сторони зобов'язані терміново усунути виявлені недоліки. При необхідності корегування інформації, у разі її невідповідності фактичним (узгодженим даним), ПАТ «Запоріжжяобленерго» та Приватне підприємство «НАЦПРОД» узгоджують між собою величини, терміни і порядок коригування обсягів прийому/передачі електричної енергії у розрахункових періодах.
01.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК - РІТЕЙЛ» (далі - виконавець) та Приватним підприємством «НАЦПРОД» (далі - замовник) укладено договір № 3/01-04/2020 про експлуатацію та технічне обслуговування сонячної енергогенеруючої електричної станції ПП «НАЦПРОД» (СЕЕС ПП «НАЦПРОД»), відповідно до п. 1 якого виконавець надає послуги, маючи спеціалізовані професійні вміння та знання щодо обслуговування та технічної експлуатації станції.
У подальшому, 01.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК - РІТЕЙЛ» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІК» (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг № 01/05-2020, відповідно до п. 1.1. якого за завданням замовника виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з дистанційного збору даних із АСКОЕ з формуванням, обробкою та передачею даних комерційного обліку (далі - послуги) в обсязі та на умовах, визначених цим договором до ДП «Гарантований покупець» та суміжними ліцензіатам по об'єктах: СЄС «Широке Солар Парк», СЄС «Солен Енерджі», СЄС «Техсервіс», СЄС «Фотон Енерджі», СЄС «Відновлювальна енергія Запоріжжя», а замовник прийняти надані послуги та сплатити їх вартість.
Відповідно до п. 1.3 договору перелік наданих послуг та їх вартість вказана у кошторисі (додаток № 1), що являється невід'ємною частиною договору.
Приватне підприємство «НАЦПРОД» зазначає, що у листопаді 2023 року, як третя особа у справі № 908/2879/23 з'ясував, що 14.09.2023 адміністратором комерційного обліку (НЕК "Укренерго") були скореговані дані комерційного обліку електричної енергії на нульові показники за період 2022 - 2023 (версія 1, 2, 3) на платформі MMS в особистому кабінеті на платформі ПрАТ "НЕК "Укренерго" Market Management System (далі - платформа MMS).
Листом від 05.06.2023 № 01/27376 ПрАТ «НЕК Укренерго» повідомило ДП «Гарантований покупець» щодо надходження листа АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 та ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 щодо надання переліку об'єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. Просило врахувати надану інформацію у подальшій роботі.
У листі АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 зазначено, що за інформацією ПАТ «Запоріжжяобленерго», частина тимчасово окупованої Запорізької області, що межує з тимчасово окупованою частиною Херсонської області, не має електричного зв'язку з деокупованою частиною Запорізької області. Зроблено висновок, що об'єкти електроенергетики, розташовані на частинах тимчасово окупованої Запорізької області, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022.
У додатку до листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 наведено перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та наразі працюють несинхронно з ОЕС України. У переліку вказано об'єкт генерації ПП «НАЦПРОД», що розташований на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, який працює несинхронно з ОЕС України з липня 2022 року (точка приєднання РП - 35 кВ ПС «НАЦПРОД»).
Листом від 15.06.2023 № 007-72/3350, адресованого НКРЕКП та ПрАТ «НЕК «Укренерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомлено про відсутність технічної можливості підтвердження достовірності даних з вузлів обліку ВАД, ЗаТЕС та суміжних ОСР, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Повністю втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленерго» - відсутній зв'язок для дистанційної вичитки приладів обліку та блоковані роботи персоналу компанії на цих територіях з боку окупанта.
Листом № 01/38973 від 10.08.2023 НЕК "Укренерго" повідомив ПП «НАЦПРОД», що: "АКО неодноразово звертався ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо необхідності здійснювати завантаження даних комерційного обліку (далі - ДКО) в систему управління ринком (MMS) виключно по об'єктах електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та інформування АКО в разі завантаження ДКО іншими постачальниками послуг комерційного обліку (далі - ППКО) в ролі ОДКО по електроустановках, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.
У зв'язку з продовженням надання ППКО ненульових ДКО по об'єктах генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, керуючись п.1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308 (зі змінами), та враховуючи інформацію від ОС з зазначенням переліку об'єктів електроенергетики, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та датами настання таких обставин, ДКО по наданим ОС ТКО не можуть бути враховані як обсяг надходження в область обліку торгової зони ОЕС України.
Значення сертифікованих ДКО в MMS для кожної ТКО об'єктів генерації, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України за квітень - травень 2023 року за другою версією, з 01 по 14 червня 2023 року за першою версією визначатимуться АКО на рівні 0 кВт*год."
Листом 01/4316 від 04.09.2023 НЕК "Укренерго" було повідомлено ППКО (ПАТ «Запоріжжяобленерго») згідно зі списком, що керуючись п.1.1.2 Правил ринку та враховуючи протокольне рішення наради під головуванням НКРЕКП щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють/працювали несинхронно з ОЕС України (п. 1 протоколу від 03.07.2023 № 48-п), значення сертифікованих даних комерційного обліку для кожної ТКО по зазначеним ПАТ «Запоріжжяобленерго» об'єктам генерації з 01.07.2022 по 31.03.2023 (версія 3) визначається АКО на рівні 0 кВт*год.
У листі від 26.12.2023 № 01/71618 ПрАТ «НЕК «Укренерго» про розгляд адвокатського запиту зазначено, що в червні 2023 обсяг послуги з диспетчерського управління становив 0 МВт*год.
Повідомлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» як ППКО в ролі ОДКО передавало до НЕК «Укренерго» дані щодо обсягів відпуску/споживання електроенергії об'єктами генерації, які знаходились/знаходяться на окупованих територіях Запорізької області і працюють несинхронно з ОЕС України.
Також, листом від 04.04.2024 01/20274 ПрАТ «НЕК Укренерго» повідомило ПП «НАЦПРОД», що на платформу MMS, з урахуванням поточних технічних особливостей інтерфейсу та блокування можливості ППКО завантаження даних комерційного обліку безпосередньо в MMS, для забезпечення перерахунків АКО були завантажені нульові значення:
- липень 2022 року - березень 2023 року (версія 3) - 01.09.2023;
- квітень 2023 року (версія 2) - 19.06.2023;
- травень 2023 року (версія 2) - 20.06.2023;
- 1 декада червня 2023 року (версія 1) - 15.06.2023.
З середини червня 2023 року застосовано процедуру блокування передачі даних комерційного обліку з платформи Датахаб в систему MMS до моменту надання ОС інформації щодо відновлення синхронної роботи об'єктами генерації.
У листі № 2528/22.3.1/7-24 від 08.03.2024 НКРЕКП повідомило, що до останнього звернулась НЕК «Укренерго» з проханням терміново провести спільну нараду з метою врегулювання проблемних питань, які зазначенні вище.
Відповідно до протоколу НКРЕКП № 48 від 03.07.2023, складеного за результатами наради щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України за участю представників НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, НЕК "Укренерго", ДП "Гарантований покупець", прийняті такі рішення:
"1. Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі.
2. Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок.
3. Направити цей Протокол НЕК "Укренерго", ДП "Гарантований покупець" та відповідним операторам систем розподілу для врахування в роботі.
4. НКРЕКП звернутись до Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України щодо необхідності прийняття рішень для врегулювання діяльності суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією після 24 лютого 2022 року."
У листі від 02.10.2023 вих.№ 01/49453 НЕК "Укренерго", посилаючись на положення ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.2.1., п.5.1.1., п.5.4.1., п.5.3.4. Кодексу системи розподілу, зазначило, що контроль за наявністю або відсутністю електричного зв'язку генеруючої установки, приєднаної до систем розподілу, належить до компетенції відповідного ОСР.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач протиправно та всупереч норм ККОЕЕ, Кодексу системи передачі та Порядку забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану самостійно здійснив обнулення в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01 липня 2022 по 30 червня 2023 року передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.
Також, у позовній заяві позивач вказав, що протокол НКРЕКП № 48-п, на який посилається відповідач, як на підставу коригування ДКО, не є нормативно - правовим документом, а тому дії відповідача вважає неправомірними та просить суд відновити становище, яке існувало до порушення шляхом відновлення ДКО в MMS, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтею 4 ГПК України передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ГПК України).
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.
Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 806/5244/15, постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 489/742/20, від 21.02.2024 у справі № 918/1130/22.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що, як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 02 .02.2021 у справі № 925/642/19).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 .01.2021 у справі № 916/1415/19, від 20.07.2022 у справі № 806/5244/15).
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ПП «НАЦПРОД» направлені на визнання неправомірними дій Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції Приватного підприємства «НАЦПРОД» за період з 1липня 2022 року по 30 червня 2023 року та зобов'язання відповідача відобразити (поновити) в системі в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції Приватного підприємства «НАЦПРОД»:
- за липень 2022 року в загальному обсязі3 726 611,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 5 292,000 кВт*год;
- за серпень 2022 року в загальному обсязі3 052 448,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 2 436,000 кВт*год;
- за вересень 2022 року в загальному обсязі 2 298 044,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії· на рівні 3 276,000 кВт*год;
- за жовтень 2022 року в загальному обсязі 1 938 805,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 9 913,000 кВт*год;
- за листопад 2022 року в загальному обсязі 938 777,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 14 665,000 кВт*год;
- за грудень 2022 року в загальному обсязі 683 536,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 15 400,000 кВт*год;
- за січень 2023 року в загальному обсязі 838 628,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за лютий 2023 року в загальному обсязі 1 398 796, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за березень 2023 року в загальному обсязі 2 107 308, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за квітень 2023 року в загальному обсязі 1 706 824, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за травень 2023 року в загальному обсязі 3 085 852, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;
- за червень 2023 року в загальному обсязі 3 463 152, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год.
Підставою відповідного позову стало протиправне, на думку позивача, обнулення відповідачем в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з липня 2022 року - по червень 2023 року передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з огляду на предмет, підставу позову та вимоги ПП «НАЦПРОД» про визнання неправомірними дій відповідача в частині коригування даних в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ПП «НАЦПРОД» за період з 01 липня 2022 року по 30 червня 2023 року та зобов'язання відповідача відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії позивача, не призведуть до захисту або відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП «НАЦПРОД» може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом.
При цьому, суд першої інстанції виходив із того, що звертаючись до суду з відповідними позовними вимогами, позивач має на меті домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у спірний період (липень 2022 року - червень 2023 року), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП «НАЦПРОД» у такий період.
Наведені вище висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 916/2248/22, та у постанові від 14.05.2025 у справі № 910/1799/24.
Крім того, колегія суддів зазначає, що наразі між ПП «НАЦПРОД» та Державним підприємством "Гарантований покупець" існує спір щодо стягнення з ПП «НАЦПРОД» переплати за куплену Гарантованим покупцем у квітні, травні та І декаді червня 2023 електричну енергію (справа №908/3546/23). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 у справі №908/3546/23 позов Державного підприємства "Гарантований покупець" задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «НАЦПРОД» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» 17 068 597,32 грн заборгованості та 256 028,96 грн судового збору. Зазначене рішення оскаржене в апеляційному порядку.
Разом з цим, враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 04.09.2020 у справі № 910/10764/19, від 24.05.2023 у справі № 910/3232/22, суд першої інстанції зазначив, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду господарським судом, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Таким чином, з огляду на те, що заявлена ПП «НАЦПРОД» позовна вимога в частині визнання дій непромірними у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що задоволення такої вимоги не призведе до поновлення порушеного права позивача.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цій конкретній справі № 910/6200/24 позивачем обрано неефективний спосіб захисту.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує правові позиції, викладені у постановах від 28.01.2020 у справі № 50/311-б, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, у яких Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.
Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) та від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (пункт 148).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі з вищезазначених підстав.
Доводи скаржника, наведені у апеляційній скарзі, зводяться до незгоди з діями ПрАТ «НЕК «Укренерго», водночас суд першої інстанції, рішення якого є предметом перегляду суду апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову, зокрема, з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, зокрема, щодо обранного позивачем неефективного способу захисту своїх прав, тому іншим доводам позивача, колегія суддів оцінку не надає. Проте, оскільки суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення дав оцінку всім обставинам, що були предметом та підставами позову, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення частини 4 статті 277 ГПК України та змінити його мотивувальну частину, виклавши її в редакції даної постанови.
Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024, яким у задоволенні заяви представника Приватного підприємства "НАЦПРОД" про розподіл судових витрат відмовлено, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно п. 2 ч. 4, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 4, 9 ч. 1 ст. 1. Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального Кодексу України для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не має значення, чи сплачені фактично ці кошти адвокату на час вирішення по них питання судом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 26, ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами такого договору та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 (провадження №61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Крім цього, в силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухваленим у цій справі рішенням суду від 28.10.2024 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "НАЦПРОД" відмовлено повністю, з чим погодився суд апеляційної апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для стягнення понесених позивачем судових витрат (витрат на правничу допомогу) відсутні, оскільки ці витрати повністю покладаються на позивача.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За правилами частини 4 статті 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому апеляційна скарга Приватного підприємства «НАЦПРОД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6200/24 задоволенню не підлягає. Резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 підлягає залишенню без змін, а мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/6200/24 підлягає зміні, шляхом викладення її у редакції цієї постанови.
Судові витрати.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «НАЦПРОД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6200/24 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/6200/24 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення у редакції даної постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6200/24 залишити без змін.
4. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
5. Матеріали справи №910/6200/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 12.06.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун