Справа № 754/4664/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10513/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Буша Н.Д.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
03 червня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Онопрієнка Юрія Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року, постановлену у складі судді Буша Н.Д., у м. Києві у справі № 754/4664/25 за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Національної гвардії України, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, повний текст якої складено 01 квітня 2025 року,-
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Національної гвардії України. Просив встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між вітчимом та падчеркою.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат Онопрієнко Ю.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_3 як між вітчимом та падчеркою в окремому провадженні вбачається спір про право, з тих підстав, що суду не надано будь-яких доказів позбавлення батьківських прав батька останньої - ОСОБА_4 , а тому він має рівні права та обов'язки з матір'ю щодо своєї дитини ОСОБА_3 . Проте, реалізація вітчимом свого права брати участь у вихованні падчерки жодним чином не передбачає необхідності позбавлення батьківських прав батька дитини. Судом першої інстанції не враховано, що необхідність встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як між вітчимом та падчеркою необхідно заявнику для подання документів з метою подальшої приватизації квартири АДРЕСА_1 , на родину з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1 , його дружини ОСОБА_2 та її дочки ОСОБА_3 , і саме в зв'язку з тим, що заявник не має іншої можливості отримати документ, який посвідчує даний факт, він звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту родинних відносин. Звертає увагу на те, що п. 18 Положення про порядок передачі квартири (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, громадянин подає до органів приватизації, зокрема, копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї.
В судовому засіданні адвокат Онопрієнко Ю.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених у ній підстав.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник ГУ Національної гвардії в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГУ Національної гвардії України, про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як між вітчимом та падчеркою, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заявника ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_3 як між вітчимом та падчеркою не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст.ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Звертаючись до суду із даною заявою, ОСОБА_1 зазначав, що встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_3 як між вітчимом та падчеркою, є необхідним для подання документів з метою подальшої приватизації квартири АДРЕСА_1 , на родину з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1 , його дружини ОСОБА_2 та її дочки ОСОБА_3 .
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , суд першої інстанції не зазначив з вирішенням якого конкретно спору пов'язане встановлення відповідного факту, між ким саме та який виник спір.
Сама по собі необхідність встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для подання документів з метою подальшої приватизації квартири не свідчить про наявність спору про право, адже саме для цього і передбачається можливість встановлення відповідних фактів у порядку окремого провадження.
Крім того, посилаючись на те, що вказане питання зачіпає права та інтереси батька ОСОБА_3 , суд першої інстанції не відібрав у нього пояснень та не встановив чи дійсно між ним та заявником ОСОБА_1 наявний спір щодо здійснення батьком ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків щодо утримання та виховання дитини, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі у зв'язку з наявністю спору про право.
Враховуючи викладене, помилкова ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року підлягає скасуванню з направленням справи за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГУ Національної гвардії України, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Онопрієнка Юрія Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року скасувати, а справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Національної гвардії України, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 12 червня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді