09 червня 2025 рокуСправа №640/37665/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОІЛ ЛТД" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся представник Акціонерного товариства "Укргазвидобування" - Собко Олександр Вадимович з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок від 07.12.2021 року про результати моніторингу процедури закупівель UA-2021-09-23-011079-b.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було проведено моніторинг процедури закупівлі № UA-2021-09-23-011079-b за відсутності на те правових підстав та з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України, а висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-23-011079-b від 07.12.2021 року, на думку позивача, є незаконним, таким, що ґрунтується виключно на суб'єктивних та таких, що не відповідають дійсності висновках посадової особи контролюючого органу, а зміст зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/37665/21.
05.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/37665/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 року дана адміністративна справа передана судді Серьогіній О.В. для розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року прийнято справу до свого провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 10.03.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
В матеріалах даної справи міститься письмовий відзив на позов, поданий до суду Державною аудиторською службою України та зареєстрований судом 02.02.2022 року, в якому Держаудитслужба вважає, що доводи позовної заяви є необґрунтованими та безпідставними, а тому вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке. Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2021-09-23-011079-b (21П-168 -71350000-6 - Науково- технічні послуги в галузі інженерії (Сейсморозвідувальні дослідження на Шебелинській площі за технологією 3D) (21Р-168-71350000-6 - Engineering- related scientific and technical servicesO (3D seismic survey services on Shebelynska block). Зазначений моніторинг розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 19 листопада 2021 року № 391 «Про початок моніторингу закупівель». За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, установлено порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону № 922. Зазначене порушення у сфері публічних закупівель зафіксоване у висновку про результати моніторингу закупівлі від 07.12.2021 року № 1124 (оприлюднений в електронній системі закупівель 07.12.2021 року), форма та порядок заповнення якого затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241. Згідно із частиною п'ятою статті 8 Закону № 922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. З огляду на викладене, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-23-011079-b Держаудитслужба 23.11.2021 року звернулася через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами). Однак замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону № 922 не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
20.02.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Державної аудиторської служби України надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не погоджується із позовними вимогами, виходячи з наступного. Як випливає із фактичних обставин справи, Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 та на підставі наказу Держаудитслужби від 19.11.2021 року № 391 здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі 21П-168-71350000-6 - Науково-технічні послуги в галузі інженерії (Сейсморозвідувальні дослідження на Шебелинській площі за технологією 3D) 21Р-168-71350000-6 - Engineering-related scientific and technical services (3D seismic survey services on Shebelynska block) очікуваною вартістю 403 937 870,00 грн. (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-09-23-011079-b). Підставою для проведення такого моніторингу слугували виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. За результатами моніторингу встановлено порушення Акціонерним товариством «Укргазвидобування» частини п'ятої статті 8 Закону № 922, а саме: ненадання інформації та документів на підставі яких замовником розраховано розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість, що відображені у висновку про його результати, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону № 922 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-23-011079-b ). Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що: «…інформація надана в установлений строк, тому позивач виконав вимогу відповідача щодо надання пояснень на запит останнього, що свідчить про дотримання вимог ч.5 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо надання пояснень у встановлений Законом строк. А отже, встановлення відповідачем порушення ч.5 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо ненадання інформації та документів, на підставі яких розрахувався розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначалася його очікувана вартість с безпідставним та таким, що не відповідає дійсності». Держаудитслужба не погоджується із зазначеними доводами позивача та вважає, що такі твердження є необґрунтованими та спростовуються наступним. на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону № 922 замовник не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а лише відповів, що АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом державного сектору економіки, не використовує коштів Державного бюджету України, а тому отримання запитуваної інформації виходить за предмет моніторингу процедури закупівлі 21П-168 (ідентифікатор закупівлі № UA-2021-09-23-011079-b). Отже, позивачем свідомо порушено законодавство під час здійснення публічної закупівлі, а саме частини п'ятої статті 8 Закону № 922, що знайшло своє відображення у висновку від 07.12.2021 року про результати моніторингу закупівлі за номером UA-2021-09-23-011079-b. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОІЛ ЛТД".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 року продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІКОІЛ ЛТД" строк для подання пояснень щодо позову у даній справі до 16.05.2025 року.
08.05.2025 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОІЛ ЛТД" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа повідомила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи на 30 днів.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Лесі Чепурнової від 19.05.2025 року №230 суддя Серьогіна Олена Василівна з 19.05.2025 року по 06.06.2025 року перебуває у щорічній відпустці.
У зв'язку з перебуванням судді Серьогіної О.В. у відпустці, рішення суду ухвалено в перший робочий день судді 09.06.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, АТ «Укргазвидобування» було проведено процедуру закупівлі 21П- 168_71350000-6 - Науково-технічні послуги в галузі інженерії (Сейсморозвідувальні дослідження на Шебелинській площі за технологією 3D) 21Р-168_71350000-6 - Engineering-related scientific and technical services (3D seismic survey services on Shebelynska block) очікуваною вартістю 403 937 870,00 грн. (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-09-23-011079-b).
Протоколом №21П-168 від 02.12.2021 року «Рішення Уповноваженої особи АТ «Укргазвидобування» про визначення учасника переможцем» ТОВ «ВІКОІЛ ЛТД» було визначено переможцем закупівлі №21П-168.
Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 та на підставі наказу Держаудитслужби від 19.11.2021 року № 391 здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі 21П-168_71350000-6 - Науково-технічні послуги в галузі інженерії (Сейсморозвідувальні дослідження на Шебелинській площі за технологією 3D) 21Р-168_71350000-6 - Engineering-related scientific and technical services (3D seismic survey services on Shebelynska block) очікуваною вартістю 403 937 870,00 грн.
Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Порушення, виявлене під час моніторингу процедури закупівлі, зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-23-011079-b від 07.12.2021 року, який оприлюднений в електронній системі закупівель 07.12.2021 року.
14.12.2021 року позивачем в електронній системі публічних закупівель ProZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-23-011079-b) подано заперечення на висновок про результати моніторингу даної закупівлі.
У висновку зазначено наступне: «За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом установлено порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону розгляду тендерних пропозицій ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ», ТОВ «ЕНТЕРПРАЙЗ ЛТД», ТОВ «Вікоіл ЛТД» - порушень не установлено.».
На підставі викладеного, відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з висновком Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-23-011079-b від 07.12.2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).
Відповідно до статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Згідно статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ч.1).
За визначенням пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно ч.1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Таким чином, відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Держаудитслужба), наділений повноваженнями здійснення моніторингу закупівель в особі свого структурного підрозділу.
Відповідач у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі зафіксував порушення позивачем, зокрема, вимог ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: на запит Держаудитслужби від 23.11.2021 року про надання пояснень щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначення його очікуваної вартості замовник не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Так, відповідно до ч.5 статті 8 Закону № 922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Відповідач наголошує, що на у відповідь на зазначений запит 25.11.2021 року, у строк, регламентований ч.5 ст.8 Закону, позивачем було розміщено відповідні пояснення в електронній системі публічних закупівель ProZorro, які доступні за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-23-011079-b. Також вважає, що наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, не встановлює обов'язку для товариства, як замовника, визначати та обґрунтовувати очікувану вартість, оскільки затверджена цим наказом примірна методика визначення очікуваної вартості має рекомендаційний характер.
Тобто, спірним питанням у межах відносин, що склались між сторонами, є саме момент початку перебігу строку для надання пояснень на запит Держаудитслужби.
Згідно матеріалів справи, 23.11.2021 року Держаудитслужба розмістила на вебпорталі запит про надання позивачем пояснення та встановила, що пояснення, інформацію та документи необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.
В Законі України «Про публічні закупівлі» не встановлено порядку обчислення строків, зокрема, щодо початку його перебігу.
Відповідно до ч.6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Так, за загальним правилом, визначеним у ч.1 статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, в даному випадку перебіг строку починається з наступного дня після розміщення Держаудитслужбою запиту про надання пояснення від 23.11.2021 року, тобто - з 24.11.2021 року.
Таким чином, оскільки перебіг строку для надання пояснень позивачем почався з 24.11.2021 року, встановлений ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк для надання пояснень в три робочі дні закінчується 26.11.2021 року (включно).
Судом встановлено, що позивач надав пояснення на запит відповідача 25.11.2021 року об 11:05 год., тобто у строк, встановлений ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Посилання відповідача на те, що надані позивачем пояснення не стосується суті запиту, не містять інформації та документів, на підставі яких замовник розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість судом не приймаються до уваги, оскільки з аналізу норм Закону України «Про публічні закупівлі» та змісту оскаржуваного висновку вбачається, що зафіксоване відповідачем порушення позивачем вимог ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» виходить за межі моніторингу процедури закупівлі, оскільки не стосується аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії.
Відтак, твердження відповідача про порушення позивачем ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині строку для надання пояснень є помилковими та спростовується викладеним вище.
Щодо зобов'язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, слід зазначити таке.
Як встановлено вище, Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ цього Порядку у пункті 2 констатуючої частини форми висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форма висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку).
Системний аналіз приписів Закону № 922-VIII, розділу III Порядку № 552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Суд вважає, що оскаржуваний висновок за своїм змістом є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов'язання для виконання.
При цьому зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19.
Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов'язального характеру.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Таким чином, зобов'язуючи позивача «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів», відповідач у своєму висновку, в порушення вимог закону в частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії, не визначив конкретний спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, до якої саме відповідальності притягти винних осіб та які для цього існують правові підстави, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Отже, оскаржуваний висновок не відповідає критеріям законності та пропорційності, встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України та суперечить ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Таким чином, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-23-011079-b від 07.12.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-23-002682-b від 14 грудня 2021 року.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.
Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 250, 255, 295 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок від 07.12.2021 року про результати моніторингу процедури закупівель UA-2021-09-23-011079-b.
Стягнути на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ 40165856).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна