ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2025Справа № 910/2536/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркмен" (Черкаська обл.,Уманський р-н, смт Цибулів)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (м. Київ)
про стягнення 88 394,25грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркмен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" про стягнення 88 394,25 грн, з яких: 53 167,76 грн пені, 6 572,45 грн 3% річних та 28 654,04 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 05042023 від 05.04.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
21.03.2025 від відповідача надійшли: відзив на позов, в якому заперечує проти стягнення нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України з підстав відсутності в Договорі відповідних умов, а також просить суд звільнити його від виконання обов'язку сплати штрафних санкцій у зв'язку з форс-мажорними подіями; клопотання про звільнення його від виконання цивільного обов'язку з оплати товару в погоджені Договором строки та від сплати 3% річних та інфляційних втрат, а також клопотання про зменшення розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до 200 грн.
25.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
02.04.2025 позивачем подано докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРКМЕН" (постачальник) було укладено Договір поставки № 05042023 (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим Договором, передати у власність Покупцю продукцію - кокосову крихту та іншу сировину для кондитерської промисловості (надалі - товар), в певній кількості, відповідної якості і за ціною вказаною в специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.
Розділами 1-9 Договору сторони узгодили предмет договору, ціну, суму договору та порядок розрахунків, умови поставки, порядок прийому-передачі товару, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, порядок вирішення спорів, строк дії договору тощо.
Відповідно до пункту 7.1 Договору сторони погодили, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2025, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
За Договором у відповідача виникла заборгованість за поставлений позивачем товар в розмірі 485 450,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 910/7909/24, яке набрало законної сили, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКМЕН" 485 450,00 грн заборгованості, а також 11 181,47 грн пені, нарахованої за період з 25.05.2024 по 24.06.2024 та 1 258,93 грн 3% річних, нарахованих за період з 25.05.2024 по 24.06.2024.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, заборгованість оплачена відповідачем була 06.12.2024 при примусовому виконанні рішення приватним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою товару за період з 25.06.2024 по 05.12.2024 відповідачем, позивач нарахував 53 167,76 грн пені, 6 572,45 грн 3% річних та 28 654,04 грн інфляційних втрат.
Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період, за який сплачується пеня від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення.
Порушення відповідачем зобов'язань за даним Договором встановлено рішенням Господарського суду міста Києва в справі № 910/7909/24 та не підлягає доведенню відповідно до ст. 75 ГПК України.
Відповідно до п. 5.2 Договору, за несвоєчасну оплату товару, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період, за який сплачується пеня від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем оплати поставленого товару за Договором, зокрема, в заявлений позивачем період - з 25.06.2024 по 05.12.2024.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд встановив його правильність, арифметичну вірність та відповідність умовам Договору і положенням чинного законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача такої штрафної санкції в розмірі 53 167,76 грн є обґрунтованими.
У той же час відповідач у відзиві просить суд звільнити його від сплати пені, посилаючись на форс-мажорні події (перебування країни у воєнному стані).
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.
Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
При цьому, вирішуючи таке питання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Аналізуючи доводи заявника, врахувавши фактичні обставини даної справи та розмір штрафних санкцій за порушення даного Договору в справі №910/7909/24, суд не вбачає підстав для зменшення суми нарахованої позивачем пені. При цьому суд звертає увагу на те, що обставини, на які посилається відповідач (війна) впливають на обидві сторони.
Щодо заперечень відповідача проти стягнення з нього 6 572,45 грн 3% річних та 28 654,04 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Заперечення відповідача про те, що такі нарахування не передбачені умовами Договору суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки сплата боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання 3 % річних та інфляційних втрат прямо передбачена законом - ч. 2 ст. 625 ЦК України та не вимагає зазначення в Договорі.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 53 167,76 грн пені, 6 572,45 грн 3% річних та 28 654,04 грн інфляційних втрат.
Позивачем до стягнення з відповідача також заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн на підставі: Договору про надання правничої допомоги № 01/06/24 від 01.06.2024, укладеного з адвокатом Риженко О.С., Акту №1 прийому- передачі наданих послуг від 01.04.2025, платіжної інструкції №4770 від 28.02.2025 на загальну суму 9 000,00 грн.
Відповідно до частини 1статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Надані до матеріалів справи документи належним чином підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи в розмірі 9 000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, суд вважає розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 9 000,00 грн співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони, та не вбачає підстав для зменшення такого розміру.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 9-11; ідентифікаційний код 38092323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркмен" (19114, Черкаська обл.,Уманський р-н, смт Цибулів, вулиця Гагаріна, будинок, 30; ідентифікаційний код 41423974) 53 167 (п'ятдесят три тисячі сто шістдесят сім) грн 76 коп. пені, 6 572 (шість тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн 45 коп. 3% річних, 28 654 (двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн 04 коп. інфляційних втрат, 9 000 (дев'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко