Провадження № 11-сс/821/282/25 Справа № 711/4404/25 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 червня 2025 рокуЧеркаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи прокурор ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України,
Скаржник ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив зобов'язати службову особу Черкаської обласної прокуратури, уповноважену на внесення відповідних відомостей до ЄРДР, негайно виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України, а саме внести відомості про злочин за ч. 2 ст. 384 КК України до ЄРДР, викладені у заяві від 30.04.2024 року та видати скаржнику відповідний витяг.
Скарга обґрунтована тим, що 30 квітня 2025 року, ОСОБА_7 звернувся до Черкаської обласної прокуратури, в порядку статей 60, 214 КПК України, із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, яке підпадає під кваліфікацію ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) КК України, вчинене ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яке виразилось у наданні завідомо неправдивих показань свідків у Городищенському районному суді Черкаської області під час розгляду справи №710/567/16-к.
Вказував, що в поданій заяві про злочин від 30.04.2025 року зазначений короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (дату, час та місце можливого вчинення такого правопорушення), а тому її можна вважати належною правовою підставою для вжиття органом досудового розслідування дій, передбачених ст.214 КПК України.
Незважаючи на викладені у заяві про злочин обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, в порушення ч. 1 ст. 214 КПК України на день подання скарги 30.04.2025 року відомості уповноваженою особою Черкаської обласної прокуратури за заявою ОСОБА_7 до ЄРДР не внесені.
Вказану бездіяльність було оскаржено ОСОБА_7 07.05.2025 року до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2025 року у справі №711/3930/25 зобов'язано уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури розглянути заяву ОСОБА_7 від 30.04.2025 року про злочин за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, в порядку та строки визначених ст.214 КПК України, та про результати розгляду невідкладно повідомити заявника.
Листом від 16.05.2025 року №09/2-532-вих-25 Черкаська обласна прокуратура повідомила ОСОБА_7 , що за результатами розгляду заяви відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.05.2025 року скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення.
Ухвала суду мотивована тим, що слідчий суддя не вбачав бездіяльності уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, оскільки заява ОСОБА_7 від 30.04.2025 року була розглянута начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 про що надана відповідь від 16.05.2025 року.
За таких обставин, у слідчого судді відсутні правові підстави зобов'язувати уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 30.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу в повному обсязі.
Зазначає, що 19.05.2025 року він звернувся до слідчого зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за його заявою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Слідчий суддя у своєму рішенні вказав, що не вбачає бездіяльності уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, оскільки заява скаржника була розглянута, про що надана відповідь.
Проте, вважає, що слідчий суддя не врахував ч. 1 ст.214 КПК України, якою передбачено імперативний обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у випадку надходження заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Законом не передбачено можливості оцінки на етапі внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення, обґрунтованості викладених у заяві обставин, підтвердження викладених у заяві фактів, вимагання доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
В заяві про вчинення кримінального правопорушення від 30.04.2025 року, було зазначено, що внаслідок надання неправдивих свідчень свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час їх допиту в Городищенському районному суді, відбулося введення в оману суд, що відповідає самій назві статті 384 КК України «Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу».
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є близькими родичами загиблого та природньо зацікавлені в результаті розгляду справи, виключно з метою притягнення до кримінальної відповідальності скаржника ОСОБА_7 , з мотивів особистої помсти та корисливих мотивів, надали завідомо неправдиві показання в Городищенському районному суді Черкаської області щодо обставин кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що своїми умисними діями, які пов'язані з дачею неправдивих показань, перешкоджаючи встановленню об'єктивної, повної та всебічної істини по кримінальному провадженню та постановленню законного судового рішення, штучно створили докази стороні обвинувачення.
Отже, рішення слідчого судді є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним з'ясуванням обставин справи.
Скаржник в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, в якій просив судове засідання проводити за його відсутності, скаргу задовольнити.
Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Участь учасників кримінального провадження в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності скаржника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів справи вбачається, що 30 квітня 2025 року, скаржником до Черкаської обласної прокуратури, на офіційну електронну адресу zvern@chk.gp.gov.ua, в порядку статей 60, 214 КПК України, було подано заяву з додатками про вчинене кримінальне правопорушення, яке підпадає під кваліфікацію ч. 2 ст. 384 КК України (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), вчинене ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яке виразилось у наданні завідомо неправдивих показань свідків у Городищенському районному суді Черкаської області під час розгляду справи №710/567/16-к.
Городищенським районним судом Черкаської області розглядався обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, по кримінальному провадженню №12013250020000164.
В ході судового розгляду були допитані у якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , показанням яких була надана оцінка судом у вироці від 20.03.2025 року, постановленого за наслідками судового розгляду.
Будь-яких посилань, що показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не узгоджуються з встановленими судом обставин, вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 20.03.2025 року не містить.
Відповідно до листа від 16.05.2025 року №09/2-532-вих-25 Черкаська обласна прокуратура повідомила ОСОБА_7 , що за результатами розгляду заяви відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
У вказаному листі зазначено, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретного кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути внесені до ЄРДР.
Оцінка показань свідків наданих у ході судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України надана судом в нарадчій кімнаті.
Таким чином, підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на даний час не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що у повідомленні скаржника факти за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 КК України, оскільки ця заява не містить об'єктивних відомостей, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення, зокрема, що мало місце саме умисне невиконання судового рішення, в тому числі й особою, якій було відомо про існування цього судового рішення і яка, маючи реальну можливість виконати це рішення, саме умисно його не виконує.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо відсутності в Черкаської обласної прокуратури підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 .
Надаючи відповідну оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із того, що за змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
При цьому відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Тобто, згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов'язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, та оцінюючи обставини, вказані в заяві/повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення Кримінального кодексу України, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Отже, при вирішенні справи за скаргою ОСОБА_7 , слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Інших належних та допустимих доказів, які можуть свідчити про наявність в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України апеляційному суду не надано.
Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
За таких обставин колегія судів апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишає без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: