Провадження № 11-кп/821/378/25 Справа № 707/3587/24 Категорія: ч.2 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ст.340 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаряОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
представника потерпілих ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , представника ОСОБА_8 в інтересах потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2025 року щодо
ОСОБА_16
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.2 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ст.340 КК України, якого звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2024 року ОСОБА_16 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ст.340 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, ст.49 КК України.
Судові витрати у справі з обвинуваченого ОСОБА_16 за проведення судових експертиз віднесені за рахунок Держави.
Цивільні позови потерпілих в частині вимог до обвинуваченого ОСОБА_16 залишені без розгляду.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в апеляційних скаргах:
- прокурор порушує питання про зміну оскаржуваної ухвали, просить
зазначити про звільнення ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ст.340 КК України. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_16 судові витрати.
В обгрунування своїх доводів вказує, що кримінальна відповідальність носить персональний характер й ніхто не може нести відповідальність за діяння, які не вчиняв, а отже й бути звільненим від кримінальної відповідальності за них.
При цьому прокурор посилається на постанову Верховного Суду від 24.02.2024 у справі № 192/3301/16, де зазначено, за яких умов застосовується звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбаченого ст.49 КК України.
Для ухвалення обґрунтованого рішення про звільнення конкретної особи від кримінальної відповідальності, суд повинен встановити, що особа вчинила саме кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується. Така конструкція дозволяє дотримуватися принципів верховенства права, правової визначеності, коли кримінальну відповідальність може понести або бути звільнена від неї лише особа, яка вчинила кримінальне правопорушення. Особа, яка не вчиняла кримінальне правопорушення не може бути притягнута до кримінальної відповідальності так само як і звільнена від неї за це.
Тобто, обов'язковою умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності на будь-яких підставах є вчинення нею певного кримінального правопорушення. Водночас в ухвалі місцевого суду відсутнє обґрунтування того, що обвинувачений ОСОБА_16 вчинив кримінальні правопорушення, за вчинення яких його судом звільнено від кримінальної відповідальності.
Крім того, в порушення вимог ст. 126 КПК України, суд в ухвалі від14.02.2025 судові витрати у цій справі відніс за рахунок держави.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781 17 зазначила, що питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Як було вище зазначено, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_16 закрито на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Отже, закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_16 на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Вважає, що без встановлення факту вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень та без стягнення з нього судових витрат, ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від
14.02.2025, якою звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_16 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ст. 340 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ст. 49 КК України, прийнята з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням кримінального процесуального закону і має бути змінена.
- представник потерпілих - адвокат ОСОБА_8 в інтересах потерпілих просить скасувати ухвалу районного суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Обгрунтовуючи свої вимоги, зазначає про неправильне застосування судом положень ст.49 КК України у порядку, що суперечить точному змісту норми.
Кримінальне правопорушення, як і будь-яке інше правопорушення, є певного поведінкою, певним вчинком людини, у якому проявляється його свідомість та воля.
Згідно ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
КК та КПК України чітко зазначають, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності може бути застосовано лише стосовно особи, яка вчинила кримінальне правопорушення і з дня вчинення такого правопорушення минули визначені законом строки та зазначені строки не переривалися і не зупинялися.
З огляду на викладене та з урахуванням ППВСУ № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судом має бути з'ясовано, шо діяння, яке поставлено обвинуваченому за провину, дійсно мало місце в певну дату, шо воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Ураховуючи, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із вченням строків давності є нереабілітуючою підставою, відповідно до прямої норми ст.49 КК України, у резолютивній частині оскаржуваної ухвали суд мав зазначити, шо ОСОБА_16 не просто звільняється від кримінальної відповідальності та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень «за ч.2 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ст.340 КК України», а звільняється від кримінальної відповідальності за «вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ст.340 КК України.
Не встановлення судом факту вчинення кримінального правопорушення, від відповідальності за яке звільняється обвинувачений, суперечить також сучасній судовій практиці.
До того ж сама норма ст. 49 КК України у своєму змісті закріплює те, що від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності особа може бути звільнена, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки.
Тобто, обов'язковою умовою звільнення особи саме від кримінальної відповідальності, а не від покарання, на підставі ст. 49 КК України, є визнання факту, шо така особа вчинила кримінальне правопорушення. Лише в такому випадку можливо обчислити відповідні строки давності.
Як вже було зазначено, суд в оскаржуваній ухвалі не зазначив у судовому рішенні яке саме діяння обвинуваченого є кримінальним правопорушенням, не встановив чи мало місце це діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_16 , чи мвістить діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність воно передбачений, чи винуватий він у вчиненні цього наявного правопорушення, не зазначив у яку дату було вчинено кримінально- каранее діяння обвинуваченим, чи порушено вимоги ст. 368 КПК України.
Також при постановленні оскаржуваної ухвали від 14.02.2025 судом порушено вимоги ст. 372 КПК України щодо змісту ухвали.
Так, відповідно до імперативних приписів п. 1 ч. 1 ст. 372 КПК України у вступній частині ухвали має бути зазначено прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання. Проте зазначені відомості, окрім прізвища, ім'я і по батькові обвинуваченого, взагалі відсутні в оскаржуваній ухвалі.
Таким чином, судом допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скарги, доводи представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 , які підтримали свою апеляційну скаргу, думку захисника, яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно обвинувального акта ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
Наказом УМВС від 06.08.2013 № 209 о/с ОСОБА_16 призначено на посаду слідчого СВ Соснівського РВ в м.Черкаси Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області ( далі - СВ Соснівського РВ в м. Черкаси).
Таким чином, ОСОБА_16 будучи слідчим органу досудового розслідування, мав статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними повноваженнями в кримінальному провадженні, а також маючи спеціальне звання «старший лейтенант», являвся службовою особою уповноваженою на виконання функцій держави.
Так, починаючи з 22 листопада 2013 року у м. Києві на майдані Незалежності розпочалися безстрокові збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України, а з часом, після неправомірного застосування до них працівниками правоохоронних органів фізичного насильства і спеціальних засобів, - також із вимогами щодо припинення свавілля правоохоронних органів та зміни керівництва держави. Такі ж заходи громадян надалі відбулись і в інших регіонах України.
.
У той час вищі посадові особи держави, розслідування злочинних дій яких здійснюється в окремому кримінальному провадженні, бажаючи якнайдовше зберегти владні повноваження та припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи та демонстрації, вирішили вчинити протиправні дії стосовно активних учасників з метою їх тимчасової фізичної ізоляції шляхом обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залякування у вказаний спосіб інших учасників заходів протесту, щоб змусити відмовитись брати надалі в них участь.
Таким чином, був застосований злочинний механізм силового припинення будь-яких зборів, мітингів та інших заходів протесту проти існуючої на той час влади.
Для безперешкодної реалізації своїх злочинних намірів вищі посадові особи держави залучили до їх виконання службових осіб правоохоронних органів, а також судової гілки влади.
23 січня 2014 року аналогічні збори громадян, гарантовані Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України, відбулись на Соборній площі у м. Черкасах біля будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, розташованої за адресою: м. Черкаси, б-р Шевченка, 185, у яких взяло участь близько трьох тисяч осіб. Під час проведення цих заходів група радикально налаштованих осіб вчинила провокаційні дії, які супроводжувались проникненням до приміщення Черкаської обласної державної адміністрації та іншими протиправними діями. Надалі до цієї будівлі зайшли інші особи, які участі у протиправних діях не брали.
Крім того, на Соборній площі перебували й інші особи, які не брали участі у зборах, не вчиняли жодних протиправних дій.
Того ж дня, тобто 23 січня 2014 року, на підставі телефонного повідомлення на лінію 102, яке надійшло о 18 год 35 хв від невстановленої особи, заступником начальника СВ Соснівського РВ в м. Черкасах (далі - СВ Соснівського РВ в місті Черкаси) ОСОБА_17 о 19 год 48 хв внесені відповілні відомості до електронної бази даних «Єдиний реєстр досудових розслідувань» (далі - ЄРДР) та зареєстровано кримінальні провадження за
№ 1214250040000308 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 294 Кримінального кодексу України, та № 12014250040000309 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 341 Кримінального кодексу України, які було об'єднано в одне провадження 24 січня 2014 року о 1 год 20 хв.
У вечірній час 23 січня 2014 року, начальником СВ Соснівського РВ в м.Черкасах ОСОБА_18 визначено для здійснення досудового розслідування у межах кримінального провадження № 12014250040000308 слідчу групу у складі старших слідчих даного слідчого відділу ОСОБА_19 (старшого слідчого такої групи), ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та слідчих даного слідчого відділу ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 (на даний час ОСОБА_34 ), ОСОБА_35 , ОСОБА_36 .
Орієнтовно з 20 год 30 хв 23 січня 2014 року до 1 год 00 хв 24 січня - року, виконуючи злочинну вказівку керівництва УМВС України Черкаській області, працівники міліції громадської безпеки, спецпідрозділу роти міліції особливого призначення «Беркут», батальйону патрульної служби УМВС України в Черкаській області та інших підрозділів із перевищенням влади та службових повноважень, безпідставно застосовуючи фізичну силу та спеціальні засоби, витіснили із приміщення Черкаської обласної державної адміністрації за межі будівлі осіб, які там перебували, та переслідували їх з метою затримання.
Під час указаних подій, виконуючи злочинну вказівку керівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - УМВС України), невстановленими правоохоронцями неподалік Будинку рад у місті Черкасах на бульварі Шевченка, 185, у якому розташоване приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, затримано понад 50 осіб, у тому числі громадян ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_38 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які жодної участі у масових заворушеннях і захопленні та блокуванні роботи Черкаської обласної державної адміністрації не брали, а перебували неподалік, кожен з різних підстав, що не було заборонено у спосіб, передбачений законом.
Після чого, у нічний період часу, з 23 на 24 січня 2014 року, співробітниками відділення конвойної служби міліції УМВС України в Крйіі області ОСОБА_39 , ОСОБА_12 та інших осіб примусово Крик із приміщення Соснівського РВ в місті Черкаси за адресою: місто Черкаси вул. Пастерівська, 104.
Водночас невстановленими службовими особами УМВС України в Черкаській області надано незаконну вказівку заступнику начальника СВ Соснівського РВ в м.Черкасахх ОСОБА_17 за будь-яких обставин затримати доставлених до райвідділу осіб, у порядку статті 208 кримінального процесуального кодексу України, як учасників масових заворушень, незважаючи на відсутність доказів причетності до вчинення кримінальних правопорушень, з тим, щоб у такий спосіб перешкодити організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій в м. Черкасах Черкаської області та інших регіонах, а також їх припинення шляхом залякування учасників цих заходів та інших осіб і спонукання їх відмовитися від участі в них.
Усвідомлюючи явно злочинний характер усної вказівки, маючи на меті догодити вказаним службовим особам УМВС України в Черкаській області та забезпечити подальше своє перебування на займаній посаді, враховуючи політичну ситуацію в Україні, діючи умисно в інших особистих інтересах, тобто з кар'єристських мотивів, розуміючи, що для затримання особи у порядку статті 208 кримінального процесуального кодексу України мають бути докази, які підтверджують підстави затримання, достовірно знаючи, що згідно частини 5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, погодився виконати незаконну вказівку.
З цією метою, ОСОБА_17 у нічний період часу з 23 на 24 січня 2014 року, точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні СВ Соснівського РВ в м. Черкаси, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, діючи та використовуючи свої повноваження керівника органу досудового розслідування, надав незаконну вказівку у формі усного наказу слідчим СВ Соснівського РВ в м. Черкаси, зокрема ОСОБА_16 обов'язково затримати доставлених до райвідділу осіб, у порядку статті 208 КПК України, як учасників масових заворушень у м. Черкасах 23 січня 2014 року, за будь-яких обставин, тобто незважаючи на відсутність доказів причетності до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 294 та частиною 2 статті 341 КК України, з тим, щоб у такий спосіб перешкодити організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій в місті Черкасах Черкаської області та інших регіонах, а також їх припинення шляхом залякування учасників цих заходів та інших осіб і спонукання їх відмовитись і д участі в них.
У свою чергу, ОСОБА_16 , усвідомлюючи, що вказана вказівка є : «видно незаконною, а також, що згідно частини 5 статті 40 КПК України дгідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є :дмостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не идють на те законних повноважень, забороняється, свідомо погодився її иконати.
Так, затримання доставлених ОСОБА_39 та ОСОБА_12 , «встановленими службовими особами СВ Соснівського РВ в м. Черкаси доручено слідчому слідчого відділу Соснівського РВ в місті Черкаси ОСОБА_16 .
Слідчий слідчого відділу Соснівського РВ в місті Черкаси ОСОБА_16 , діючи умисно, враховуючи політичну ситуацію в Україні, діючи в особистих інтересах - бажаючи догодити своєму безпосередньому керівництву та керівництву УМВС в Черкаській області і забезпечити подальше своє перебування на обійманій посаді, усвідомлюючи, що жодних доказів про причетність ОСОБА_39 та ОСОБА_12 до масових заворушень та захоплення і блокування приміщення Черкаської обласної державної адміністрації немає, оскільки жодних доказів про причетність осіб до вчинення кримінальних правопорушень не було, вирішив вчинити незаконне затримання таких осіб, для незаконного перешкоджання проведенню подальших заходів протесту в місті Черкаси та їх припинення шляхом залякування їхніх учасників та інших осіб і спонукання відмовитись від участі в них.
24.01.2014 у період часу з 02 год 50 хв до 03 год 50 хв, перебуваючи у службовому кабінеті № 413 приміщення Соснівського РВ в місті Черкаси, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 , на виконання незаконної вказівки заступника начальника СВ Соснівського РВ в місті Черкаси ОСОБА_17 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із останнім, реалізуючи умисел, спрямований на незаконне затримання ОСОБА_39 , якого було доставлено до службового кабінету ОСОБА_16 , не маючи у своєму розпорядженні будь-яких матеріалів, у тому числі рапортів про затримання осіб, що передбачено додатком № 7 до Статуту патрульно-постової служби міліції України, таким чином достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_39 уповноваженою особою, так як останнього не застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а також за відсутності очевидців та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_40 щойно вчинив злочин, не зазначивши місця, дати і точного часу затримання, за відсутності понятих, діючи всупереч вимогам ч.ч. 1, 5 ст. 208 та ст. 209 КПК України, частини 7 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України, статті 29 Конституції України, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, склав протокол затримання ОСОБА_41 як підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 341, ч. 1 ст. 294 КК України.
При цьому у протоколі ОСОБА_16 вказав неправдиву підставу затримання: «якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин», достовірно знаючи про відсутність документів, які б підтверджували цю підставу.
Потім, ОСОБА_16 , усвідомлюючи, що оформлення протоколу затримання та особистий обшук затриманої особи проводився без участі понятих, бажаючи за будь-яких умов виконати вищевказану незаконну вказівку ОСОБА_17 - затримання ОСОБА_39 , усвідомлюючи, що протокол затримання має відповідати вимогам статей 104, 223 Кримінального процесуального кодексу України, у невстановлений час, місці та спосіб, організувавв підписання даного протоколу від імені понятих ОСОБА_42 та ОСОБА_43 які участі у вказаній слідчій дії не приймали.
Після цього, ОСОБА_16 підписав протокол про затримання ОСОБА_39 , чим вчинив незаконне затримання останнього, в інших особистих інтересах, за попередньою змовою групою осіб, завдавши ОСОБА_44 шкоди нематеріального характеру, яка полягає в обмеженні його конституційних прав, порушенні гарантованих статтею 29 Конституції України прав на свободу та особисту недоторканність як громадянина України, а також заподіяв шкоди державі в особі Міністерства внутрішніх справ України - підірвав його авторитет, оскільки такі дії правоохоронців спричинили глибоке обурення усіх верств населення України та негативну реакцію суспільства на діяльність правоохоронних інституцій держави, що у такий спосіб спричинило тяжкі наслідки.
ОСОБА_16 продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на виконання незаконної вказівки заступника начальника СВ Соснівського РВ в місті Черкаси ОСОБА_17 щодо перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій в місті Черкасах Черкаської області та інших регіонах, а також їх припинення шляхом залякування учасників цих заходів та інших осіб і спонукання їх відмовитись від участі в них, 24 січня 2014 року приблизно о 05 год 00 хв, перебуваючи у службовому кабінеті № 413 приміщення Соснівського РВ в місті Черкаси, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, реалізую чи умисел, спрямований на незаконне затримання ОСОБА_12 , яку було доставлено до службового кабінету ОСОБА_16 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_17 , не маючи у своєму розпорядженні будь-яких матеріалів, у тому числі рапортів про затримання осіб, що передбачено додатком № 7 до Статуту патрульно-постової служби міліції України, таким чином достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_12 уповноваженою особою, так як останню не застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а також за відсутності очевидців та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_12 щойно вчинила злочин, не зазначивши місця, дати і точного часу затримання, за відсутності одного понятого, в порушення статей 208, 209, частини 7 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України, статті 29 Конституції України, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод склав протокол затримання ОСОБА_12 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 341, ч. 1 ст. 294 КК України.
При цьому у протоколі ОСОБА_16 вказав неправдиву підставу затримання: «якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин», достовірно знаючи про відсутність документів, які б підтверджували цю підставу.
Потім, ОСОБА_16 усвідомлюючи, що оформлення протоколу затримання та особистий обшук затриманої особи проводився за участі лише одного понятого, бажаючи за будь-яких умов виконати вищевказану незаконну вказівку ОСОБА_17 - затримання ОСОБА_12 розуміючи, що протокол затримання має відповідати вимогам статей 104, 223 Кримінального процесуального кодексу України, у невстановлений час, місці та спосіб, організував підписання даного протоколу від імені понятого ОСОБА_43 , який участі у вказаній слідчій дії не приймав.
Після цього, ОСОБА_16 підписав протокол про затримання ОСОБА_12 , чим вчинив незаконне затримання останньої, в інших особистих інтересах, за попередньою змовою групою осіб, завдавши ОСОБА_12 , шкоди нематеріального характеру, яка полягає в обмеженні її конституційних прав, порушенні гарантованих статтею 29 Конституції України прав на свободу та особисту недоторканність як громадянина України, а також заподіяв шкоди державі в особі Міністерства внутрішніх справ України - підірвав його авторитет, оскільки такі дії правоохоронців спричинили глибоке обурення усіх верств населення України та негативну реакцію суспільства на діяльність правоохоронних інституцій держави, що у такий спосіб спричинило тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 371 Кримінального кодексу України - завідомо незаконне затримання, вчинене в інших особистих інтересах, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.
Окрім цього, за вищевказаних обставин ОСОБА_16 вчинив дії щодо організації незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій.
24 січня 2014 року у період часу з 02 год 50 хв до 05 год 00 хв, перебуваючи у службовому кабінеті № 413 приміщення Соснівського РВ в місті Черкаси, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104. ОСОБА_16 , виконуючи незаконну вказівку заступника начальника СВ Соснівського РВ в м. Черкаси ОСОБА_17 та за попередньою змовою з останнім, реалізуючи умисел, спрямований на незаконне перешкоджання організаціїї та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій в місті Черкасах Черкаської області та інших регіонах, а також їх припинення шляхом залякування учасників цих заходів та інших осіб і спонукання їх відмовитись від участі в них, не маючи у своєму розпорядженні будь-яких матеріалів, у тому числі рапортів про затримання осіб, що передбачено додатком № 7 до Статуту патрульно-постової служби міліції України, таким чином достовірно знаючи, до у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_39 та ОСОБА_12 уповноваженою особою, так як останніх не застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, не зазначивши місця, дати і точного часу затримання, за відсутності понятих, в порушення статей 208, 209, частини 7 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України, статті 29 Конституції України, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод склав протокол затримання ОСОБА_39 та ОСОБА_12 стосовно кожного окремо, як підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 341, частини 1 статті 294 КК України.
У такий спосіб слідчий ОСОБА_16 вчинив злочинні дії за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_17 , спрямовані на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій в місті Черкасах Черкаської області та інших регіонах, а також їх припинення шляхом залякування учасників цих заходів та інших осіб і спонукання їх відмовитись від участі в них, шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_39 та ОСОБА_12 .
Таким чином, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, статтею 340 Кримінального кодексу України - незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_16 , як слідчий слідчого відділу Соснівського РВ в місті Черкаси, будучи службовою особою, здійснив складання неправдивого офіційного документу.
Так, 23 січня 2014 року на Соборній площі у місті Черкасах Черкаське: області біля Будинку рад, у якому розташоване приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, відбулися збори громадян, право на проведення яких гарантовано Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України, у яких взяли участь близько трьох тисяч осіб. Під час проведення цих заходів група осіб вчинила провокаційні дії, які супроводжувались проникненням до приміщення Черкаської обласної державної адміністрації та іншими протиправними вчинками. Надалі до цієї будівлі зайшли інші особи, які участі у вказаних злочинних діях не брали. Крім того, багато осіб в той час перебувало на Соборній площі.
Того ж дня, тобто 23 січня 2014 року, на підставі телефонного повідомлення на лінію 102, яке надійшло о 18 год 35 хв від невстановленої особи, заступником начальника СВ Соснівського РВ в м. Черкасах (далі - СВ Соснівського РВ в місті Черкаси) ОСОБА_17 о 19 год 48 хв внесені відповідні відомості до електронної бази даних «Єдиний реєстр досудових розслідувань» (далі - ЄРДР) та зареєстровано кримінальні провадження за № 12014250040000308 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 294 Кримінального кодексу України, та № 12014250040000309 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 341 Кримінального кодексу України, які було об'єднано в одне провадження 24 січня 2014 року о 1 год 20 хв.
У вечірній час 23 січня 2014 року, начальником СВ Соснівського РВ в м. Черкасах ОСОБА_18 визначено для здійснення досудового розслідування у межах кримінального провадження № 12014250040000308 слідчу групу у складі старших слідчих даного слідчого відділу ОСОБА_19 (старшого слідчого такої групи), ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та слідчих даного слідчого відділу ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 (на даний час ОСОБА_34 ), ОСОБА_35 , ОСОБА_36 .
У подальшому, заступник начальника СВ Соснівського РВ в м. Черкаси ОСОБА_17 , будучи керівником органу досудового розслідування та достовірно обізнаним про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014250040000308, знаючи про відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували причетність затриманих осіб до інкримінованих кримінальних правопорушень та неможливість у якнайшвидший час здобуття таких доказів у законний спосіб, усвідомлював, що незаконне затримання осіб у ніч з 23 на 24 січня 2014 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 341, частини 1 статті 294 КК України, може бути виявлене під час проведення повного та неупередженого досудового розслідування, у зв'язку із чим у нього виник злочинний умисел на приховування своїх неправомірних дій шляхом складення завідомо неправдивих офіційних документів - протоколів впізнання особи за фотознімками, з тим, щоб у будь-якої сторонньої особи не виник сумнів щодо причетності затриманих осіб до інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
З цією метою він вирішив залучити до виконання свого злочинного плану, окрім інших, слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси ОСОБА_16 який мав скласти завідомо неправдиві офіційні документи - протоколи впізнання особи за фотознімками, а також спіробітників Батальйону патрульної служби Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - БПС), які перебували на місці події у ніч з 23 на 24 січня 2014 року та склали рапорти про виявлення факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 341, частиною 1 статті 294 КК України.
Згідно вказаного злочинного плану, працівник БПС, який забезпечував охорону громадського порядку під час досліджуваних подій, за будь-яких обставин мав упізнати одного із затриманих як особу, що вчиняла масові заворушення. Тому, щоб не бути викритими у цих злочинних намірах, слідчі не мали повідомляти працівникам БПС про слідчу дію, яка проводитиметься, а мали надати лише останні аркуш бланку протоколу впізнання особи за фотознімками для підпису, а потім особисто заповнити реквізити вказаного документу.
Потім, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, спосіб та час, ОСОБА_17 , використовуючи свої повноваження керівника органу досудового розслідування, надав незаконну вказівку у формі усного наказу слідчим СВ Соснівського РВ в м. Черкаси, зокрема ОСОБА_16 скласти завідомо неправдиві офіційні документи - протоколи впізнання особи за фотознімками, проведених за участі працівників БПС, довівши йому вищевказаний злочинний план.
У свою чергу, ОСОБА_16 усвідомлюючи, що вказана вказівка є очевидно незаконною, а також, що згідно частини 5 статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється, свідомо погодився її виконати.
З метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_17 , використовуючи повноваження керівника органу досудового розслідування, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час організував явку працівників БПС, які здійснювали охорону громадського порядку біля Черкаської обласної державної адміністрації у ніч з 23 на 24 січня 2014 року, до приміщення Соснівського РВ в місті Черкаси, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104.
Так, у другій половині дня 28 січня 2014 року до приміщення Соснівського РВ в місті Черкаси, розташованого за адресою: м. Черкаси, н-л. Пастерівська, 104 прибули співробітники БПС, зокрема ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , які не були обізнані із шочинними намірами ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .
З метою реалізації незаконної вказівки ОСОБА_17 , слідчий ОСОБА_16 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, попередньо отримав фотознімки осіб, які були затримані у ніч з 23 на 24 січня 2314 року та були доставлені до Соснівського РВ у місті Черкаси, з тим, щоб нормально пред'явити працівникам БПС для огляду фотознімки усіх затриманих осіб, надати своїм діям законного вигляду та отримати підписи вказаних працівників, які не були обізнані із злочинними намірами слідчого ОСОБА_16 .
Після 20 години 28 січня 2014 року, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 412, ОСОБА_16 діючи умисно, будучи службовою особою, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_17 та на виконання його незаконної вказівки, з метою приховування злочинних діянь співробітників СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області - завідомо незаконного затримання ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_9 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , по черзі запросив вище згаданих співробітників БПС ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 , до свого кабінету, де кожному формально надав для огляду фотознімки осіб, затриманих у ніч з 23 на 24 січня 2014 року, які нібито були учасниками масових заворушень. Після цього, по черзі, кожному працівнику БПС окремо надав незаповнені бланки протоколу впізнання особи, окрім першого аркушу, в якому' сказав їм поставити підписи у відповідних графах, а саме на другому аркуші нижче слів «На запитання слідчого свідок (потерпілий) відповів» в графі «підпис»; після слів «Свідок попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань за ст. 385 КК України і (потерпілий) за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України» в графі підпис; в графі «З протоколом ознайомлені:» підпис та напис власноруч «зазначено вірно, заяв та зауважень немає». На останньому аркуші протоколу після слів «Особа, якій пред'являються фотознімки для впізнання» в графі (прізвище, ім'я та по батькові) - прізвище, ім'я та по батькові, в графі «підпис» - підпис).
У свою чергу ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та ОСОБА_61 , будучи не обізнаними зі злочинними намірами ОСОБА_16 не усвідомлюючи про суть слідчої дії, яка проводилася останнім та довіряючи йому як слідчому, що здійснює досудове розслідування, у наданих протоколах здійснили записи та поставили свої підписи у відповідних графах.
Продовжуючи доведення злочинного умислу до завершення, переслідуючи єдину мету, ОСОБА_16 використав бланки протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із підписами та записами,
виконаними працівниками ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 та ОСОБА_65 , та вніс недостовірну інформацію про хід і результати проведення слідчої дії, з тим, щоб вказані документи зовні відповідали вимогам статей 228, 231 КПК України.
Так, після 20 години 28 січня 2014 року, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського талонного відділення міліції розташованого за адресою: м. Черкаси, аул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_66 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 29.01.2014 у проміжок часу з 09 год 30 хв по 09 год 50 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок і потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частину з яких я можу зпізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_67 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_45 впізнав особу на фотокартці № 4. В графі «Ознаки (чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 29.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 4 зображений громадянин ОСОБА_68 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського районного відділення міліції розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_66 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 29.01.2014 у проміжок часу з 09 год 55 хв. по 10 год 15 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок (потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частину з яких я можу впізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_45 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_45 впізнав особу на фотокартці № 1. В графі «Ознаки (чи іх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 29.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 1 зображений громадянин ОСОБА_69 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського районного відділення міліції розташованого за адресою: м. Черкаси, зул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_66 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 29.01.2014 у проміжок часу з 10 год 20 хв. По 10 год 40 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок і потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частин' з яких я можу впізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_45 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_45 впізнав особу на фотокартці № 3. В графі «Ознаки (чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 29.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 3 зображений громадянин ОСОБА_70 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського районного відділення міліції розташованого за адресою: м. Черкаси, аул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_71 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за -фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 29.01.2014 у проміжок часу з 12 год 35 хв по 12 год 43 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частину з яких я можу зпізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_46 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_46 впізнав особу на фотокартці № 2. В графі «Ознаки (чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 29.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 2 зображений громадянин ОСОБА_72 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського районного відділення міліції розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_71 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 29.01.2014 у проміжок часу з 13 год 20 хв по 13 год 40 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок (потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частину з яких я можу впізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_46 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_46 впізнав особу на фотокартці № 2. В графі «Ознаки (чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 29.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 2 зображений громадянин ОСОБА_73 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського районного відділення міліції розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_71 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 29.01.2014 у проміжок часу з 13 год 45 хв по 14 год 05 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок (потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частину з яких я можу впізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_46 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_46 впізнав особу на фотокартці № 2. В графі «Ознаки (чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 29.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 2 зображений громадянин ОСОБА_74 . ІНФОРМАЦІЯ_8 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського районного відділення міліції, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_75 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 29.01.2014 у проміжок часу з 20 год 45 хв по 21 год 05 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частину з яких я можу впізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_76 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_76 впізнав особу на фотокартці № 4. В графі «Ознаки чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 29.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 4 зображений громадянин ОСОБА_77 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського районного відділення міліції розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_75 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 29.01.2014 у проміжок часу з 21 год 10 хв по 21 год 30 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок (потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частину з яких я можу впізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_76 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_76 впізнав особу на фотокартці № 3. В графі «Ознаки чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 29.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 3 зображений громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського районного відділення міліції розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_75 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 29.01.2014 у проміжок часу з 21 год 35 хв по 21 год 55 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок (потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частину з яких я можу впізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_76 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_76 впізнав особу на фотокартці № 4. В графі «Ознаки (чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 29.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 4 зображений громадянин ОСОБА_78 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений слідством період часу, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Соснівського районного відділення міліції розташованого за адресою: м. Черкаси, зул. Пастерівська, 104, ОСОБА_16 склав неправдивий документ - протокол впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_79 .
Достовірно знаючи, що слідча дія - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками фактично не проводилася, ОСОБА_16 власноруч вказав, що 30.01.2014 у проміжок часу з 13 год 32 хв по 13 год 50 хв ним як слідчим СВ Соснівського РВ у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014 проведено вказану слідчу дію. В графі «на запитання слідчого свідок потерпілий)» зазначив неправдиві відомості: «я бачив велику кількість людей, частина з яких 23.01.2014 після 18 год 00 хв застосовували силу до працівників міліції та намагалися проникнути до приміщення ОДА, частину з яких я можу впізнати», усвідомлюючи, що під час слідчої дії свідок ОСОБА_48 такі відомості йому не надавав. Далі, у графі «На запитання, чи впізнає він (вона) когось з осіб, зображених на фотознімках» ОСОБА_16 власноруч зазначив, що свідок ОСОБА_48 впізнав особу на фотокартці № 3. В графі «Ознаки (чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу» ОСОБА_16 зазначив: «за рисами обличчя та тілобудовою».
Після цього в графі «Впізнання провів:» вказав свою посаду, прізвище та ініціали та поставив підпис.
Потім, з метою надання неправдивому документу вигляду законного, до протоколу приклеїв, прошив та скріпив печаткою 4 фотознімки, при цьому заповнив бланк довідки до протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання від 30.01.2014 по кримінальному провадженні № 12014250040000308 про те, що на фотокартці № 3 зображений громадянин ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та поставив свій підпис, чим надав цій довідці статусу офіційного документу.
Після виконання зазначених дій ОСОБА_16 заніс протоколи ОСОБА_17 .
У свою чергу, ОСОБА_17 , після виконання зазначених дій, з метою доведення злочинного умислу до завершення, достовірно знаючи, що згідно ч. 7 ст. 223 КПК України, під час проведення слідчої дії, передбаченою ст. 228 КПК України, мають бути запрошені не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) та підписи яких, відповідно, мають міститися у протоколах, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, залучив начальника сектору карного розшуку Соснівського РВ у м. Черкаси ОСОБА_81 до свого злочинного плану, згідно якого останній мав знайти двох осіб та отримати від них підписи у протоколах впізнання особи за фотознімком.
З цією метою ОСОБА_17 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, передав ОСОБА_82 сфальсифіковані протоколи впізнання особи, підписані працівниками БПС та слідчими.
У подальшому, діючи згідно злочинного плану ОСОБА_17 ОСОБА_83 за грошову винагороду залучив ОСОБА_84 та ОСОБА_85 . Потім, у невстановлений слідством час, ОСОБА_86 та ОСОБА_87 у приміщенні Соснівського РВ в м. Черкаси, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, в службовому кабінеті ОСОБА_81 , які не були обізнані із злочинними намірами ОСОБА_17 , поставили свої підписи у відповідних графах протоколів пред'явлення фотокарток для впізнання, після чого отримали від ОСОБА_81 грошову винагороду в розмірі 100 грн.
Після цього, у невстановлений слідством час та місці, ОСОБА_83 повернув підроблені протоколи ОСОБА_17 , який з метою виконання свого злочинного умислу, у невстановлений час та спосіб долучив неправдиві документи - протоколи пред'явлення фотокарток для впізнання до матеріалів кримінального провадження № 12014250040000308 від 23.01.2014.
У такий спосіб, слідчий ОСОБА_16 , будучи службовою особою, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_17 склав завідомо неправдиві офіційні документи - протоколи впізнання особи за фотознімками, які, відповідно ст. 84, п. З ч. 2 ст. 99 КПК України, стали доказами про причетність осіб до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 341, частини 1 статті 294 КК України.
Таким чином, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України - складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб.
Загалом ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наведених вище обставин обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 371; частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366; частиною 2 статті 28, статтею 340 Кримінального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_88 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України із закриттям кримінального провадження, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку навівши при цьому достатні підстави, а саме сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України обвинувачений або його захисник також із власної ініціативи можуть звернутися до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження через звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок спливу строків давності. Таке клопотання розглядається судом невідкладно.
Також суд з'ясовує, чи не переривалися або не зупинялися строки давності (чи не обвинувачується ця ж особа наразі у вчиненні іншого злочину пізніше від дати злочину, зазначено в обвинувальному акті, чи не ухилялася особа від розслідування та суду - за наявності таких фактів, прокурор повинен повідомити про це суд, надати відповідні документи).
Обвинуваченому роз'яснюється суть обвинувачення і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Судом роз'яснюється, що обвинувачений має право відмовитись від звільнення від кримінальної відповідальності, і судовий розгляд буде проводитися в загальному порядку, і прокурор буде зобов'язаний довести винуватість поза розумним сумнівом. Якщо прокурор не відмовляється від обвинувачення, то за результатами судового розгляду суд ухвалює вирок. У разі якщо суд дійде висновку про невинуватість обвинуваченого, він ухвалює виправдувальний вирок.
Як встановлено матеріалами кримінального провадження під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_16 вернулась до суду першої інстанції з письмовим клопотанням, в якому просила звільнити ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ст.340, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.
Обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.3 ст.371 371 КК України відноситься до тяжкого злочину, строк давності якого становить 10 років. Інші кримінальні правопорушення за якими ОСОБА_89 обвинувачується відносяться до нетяжких злочинів, за які строк давності становить 5 років. Враховуючи, що з часу вчинення кримінальних правопорушень минуло більше 10 років тому у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений ч.1 ст. 49 КК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, якщо обвинувачений погоджується із звільненням від кримінальної відповідальності, встановивши, що строк давності минув, заслухавши думки потерпілого та інших учасників, суд зобов'язаний закрити кримінальне провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Таке звільнення вирішується ухвалою суду, в якій не вирішується питання винуватості або невинуватості. Встановлюючи сплив строку, суд виходить з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, однак не встановлює дату його вчинення, як і факт вчинення правопорушення.
Доводи апеляції прокурора та захисника ОСОБА_8 з приводу не викладення в рішенні формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, не встановлення судом його винуватості та на їх думку зміст ухвали повинен перетинатися зі змістом вироку, передбаченого ст. 368 КПК України, є безпідставними.
Місцевий суд дотримався вищевказаних вимог закону, відповідно до обвинувального акту встановив в яких кримінальних правопорушеннях обвинувачується ОСОБА_16 , їх кваліфікацію, зазначив суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, заслухав думку учасників судового провадження та врахувавши ту обставину, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання таких обставин, прийняв вірне рішення про задоволення клопотання захисника щодо звільнення ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності по строкам давності та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Специфіка інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності саме полягає в тому, що за наявності визначених у законі умов особа звільняється від такої відповідальності, а кримінальне провадження закривається, раніше від стадії, коли вказані факти можуть та чи мають бути належним чином встановлені, доведені, підтверджені.
У результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння (Постанова Верховного Суду від 18 лютого 2025 року в справі №712/8174/23).
Крім того в апеляційній скарзі прокурор зазначає про неправильне стягнення судових витрат, які були віднесені за рахунок держави та просить їх стягнути з обвинуваченого ОСОБА_16 .
Згідно ч.1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Об'єднана палата ККС ВС зробила висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, і кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17).
Тому доводи прокурора про необхідність стягнення судових витрат з ОСОБА_16 є безпідставними.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №342/1560/20 та від 01 лютого 2024 року у справі №930/497/23 не є релевантними, оскільки у цих справах, на відміну від розглядуваної справи, кримінальне провадження було закрито на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Згідно ухвали суду першої інстанції, в ній не вказані повні анкетні дані обвинуваченого. Однак, зазначення у вступній частині ухвали лише прізвища, імя, по батькові обвинуваченого та відсутність інших даних: рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, не є таким істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в розумінні ст. 412 КПК України, тобто таким порушенням, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення і не слугує підставою для скасування ухвали суду про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Крім того вищевказані анкетні дані зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційних скарг прокурора та захисника в інтересах потерпілих без задоволення, а рішення суду без змін.
З врахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати -
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_8 в інтересах потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_90 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14.02.2025 щодо ОСОБА_16 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення.
Головуючий-суддя -
Судді -