Провадження № 33/821/231/25 Справа № 712/14416/24 Категорія: ст. 124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Пронька В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
06 червня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Починка О., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Нікітюка А.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №712/14416/24 за апеляційною скаргою захисника Починка О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП,-
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 02.12.2024 о 09-58 год. у м. Черкаси, бул. Шевченка, 25, керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_3 ), не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_2 , (власник ОСОБА_2 ) під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. В результаті ДПТ автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Починок О.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та не ґрунтується на досліджених доказах під час судового розгляду.
В оскаржуваній постанові суд першої інстанції не встановив об'єктивну сторону в діях ОСОБА_1 , а саме порушення ПДР відповідним водієм.
Судом не надано оцінки тому факту, що письмові пояснення ОСОБА_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди від 02.12.2024 суперечать його поясненням, які були надані усно в ході судового розгляду.
На місці пригоди ОСОБА_2 пояснив, що рухався в крайній лівій полосі, проїхавши перехрестя бул. Шевченка та вул. Казбетської відчув сильний удар в задню частину автомобіля. Суду першої інстанції він пояснив, що через прихильний вік та поганий стан самопочуття на місці дорожньо-транспортної пригоди вказував, що ним було надано помилково не вірні пояснення, адже насправді він не рухався по бул. Шевченка в сторону вул. Можайського. А виїздив з вул. Казбетської здійснюючи маневр повороту праворуч на бул. Шевченка, при цьому ним було чітко вказано, що при здійсненні вказаного повороту, він здійснював його одразу в ліву смугу вул. Шевченка.
Судом першої інстанції у рішенні не було надано оцінки розбіжностям у поясненнях ОСОБА_2 та не було вчинено дій направлених на встановлення факту відсутності порушень ПДР України при здійсненні повороту праворуч ОСОБА_2 для можливості виключення причинно-наслідкового зв'язку дорожньо-транспортної пригоди саме через дії останнього.
Суд помилково не взяв до уваги той факт, що при здійсненні маневру праворуч з вул. Казбетської на бул. Шевченка ОСОБА_2 проігноровано вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» та п. 10.5 ПДР України, відповідно до якого поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Тобто при виїзді на бул. Шевченка з вул. Казбетська ОСОБА_2 не тільки мав переконатися у безпечності свого маневру та дати дорогу транспортним засобам, що рухалися по бул. Шевченка в бік вул. Можайського, але й не мав права одразу здійснювати поворот у ліву смугу бул. Шевченка.
Також судом не взято до уваги, що схема ДТП була складена без урахування показань ОСОБА_2 щодо здійснення ним повороту праворуч, що в свою чергу призвело до невідображення у ній знаку 2.1 «дати дорогу» ПДР, який розташований по вул. Казбетська, не було проведено заміри від місця зіткнення № 3 до розмітки пішохідного переходу по бул. Шевченка та не зроблено заміри траєкторії повороту праворуч ОСОБА_2 з вул. Казбетської у ліву смугу бул. Шевченка.
Захисником ОСОБА_4 та Кириченком С.О. було проведено заміри на місці пригоди, відстань від початку перехрестя до точки зіткнення складає 8 метрів, враховуючи швидкість з якою рухався Лисенко 20-30 км/год, він міг здолати вказану відстань за 1,44 сек, що при русі ОСОБА_1 з допустимою швидкістю 50 км/год виключає можливість останнього уникнути зіткнення шляхом гальмування.
Зазначені розрахунки судом та ОСОБА_2 були поставлені під сумнів, оскільки вони здійснювались без їх участі, у зв'язку з чим стороною захисту було заявлено відповідне клопотання про проведення слідчого експерименту з метою здійснення додаткових замірів місця ДТП, проте судом у задоволенні такого клопотання було відмовлено, що унеможливило призначення та проведення судової авто технічної експертизи про яку також заявлялося.
Також захисником до апеляційної скарги додано клопотання про проведення слідчого експерименту з метою проведення додаткових замірів місця дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Починка О. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, думку ОСОБА_2 та його представника - адвоката Нікітюка А.М., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга захисника Починка О. підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги та не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не з'ясував всіх обставин справи, не перевірив докази, які наявні в матеріалах справи, та не дав їм належної оцінки. Свої висновки, викладені у постанові, суд належним чином не вмотивував. Дійшовши висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не з'ясував при цьому всіх обставин, що мають значення у справі, чим допустив формальний підхід до судового розгляду та дійшов передчасного висновку про наявність в діях останнього складу цього адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.12.2024 серії ЕПР 1 № 186871 о 09-58 год. у м. Черкаси, бул. Шевченка, 25, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. В результаті ДПТ автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Не можна погодитись з тим, що вказані обставини є достовірно встановленими, зважаючи на те, що відносно них захисник Починок О. та й особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 висловлюють небезпідставні заперечення, які підтверджуються матеріалами справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, ОСОБА_1 та його захисник Починок О. заперечували факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_1 . Просили суд, взяти до уваги їх пояснення щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки судом залишено поза увагою, що ОСОБА_2 рухався на автомобілі по другорядній дорозі, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР України, не надав перевагу у русі автомобілю ОСОБА_1 на перехресті бул. Шевченка та вул. Казбетської в м. Черкаси.
Аналогічні доводи апелянти навели в своїй апеляційній скарзі.
В основу оскаржуваного судового рішення, як доказ встановлення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя поклав письмові матеріали справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 186871 від 02.12.2024, пояснення потерпілого ОСОБА_2 надані у судовому засіданні, письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.12.2024, письмові поясненна ОСОБА_2 від 02.12.2024, фотокопії зображень транспортних засобів та їх пошкоджень, відеозаписи з камер відеоспостереження, що надані захисником Кириченка С.О.
Аналізуючи висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає їх не достатньо обґрунтованими та такими, що доводять протилежне.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Так, стаття 124 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до правил дорожнього руху України, а саме загальної частини, дорожньо-транспортна пригода це - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
З протоколу серії ЕПР 1 № 186871 від 02.12.2024 вбачається, що внаслідок ДТП, яка мала місце 02.12.2024 року о 09 год. 58 хв. за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було пошкоджено їх транспортні засоби.
Пунктом 12.1 ПДР України, який ставиться у вину ОСОБА_1 , передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 показав, що він рухався по вул. Казбетська, повернув праворуч на бул. Шевченка зразу в ліву смугу руху, оскільки на зупинці стояв автобус, і відчув удар в задню частину його автомобіля. Пояснення, які він давав поліцейським не підтримав, оскільки на той час перебував у шоковому стані.
Допитаний апеляційним судом поліцейський ОСОБА_6 пояснив, що на місці ДТП ОСОБА_2 повідомив про те, що він рухався по вул. Крилова, з якої повернув на бул. Шевченка. На місці ДТП бачили пошкодження, які були на автомобілях Рено та Шкоді, на Рено була пошкоджена задня частина, а на Шкоді ліва передня. На місці були свідки, які повідомляли, що автомобіль Шкода рухався неадекватно, почав обганяти.
Поліцейський ОСОБА_7 апеляційному суду показав, що прибувши на місце ДТП, водій Рено Логан повідомив, що рухався по бул. Шевченка від вул. Університетська в напрямку вул. Можайського в крайній лівій смузі і відчув удар в ліву частину автомобіля. Водій автомобіля Шкода повідомив, що також рухався в лівій смузі руху і на перехресті вул. Казбетська - бул. Шевченко, перед ним виїхав автомобіль з вул. Казбетська в крайню ліву смугу. Потім водій автомобіля Рено Логан повідомив, що їхав з вул. Крилова, але з вул. Казбетська він не виїжджав. Після огляду місця події вони виявили, що камер зовнішнього спостереження не було. На місці ДТП було видно, що на автомобілі Рено Логан пошкоджена задня його частина. Якби водій Рено Логан зразу повідомив, що він виїхав з вул. Казбетська та бул. Шевченка в ліву смугу руху, то на водія Рено Логан також було б складено протокол. Водій Рено ОСОБА_2 , з його пояснень наданих в судовому засіданні, порушив правила дорожнього руху, не надав переваги в русі і повернув в ліву смугу руху.
Дослідивши матеріали адміністративної справи в сукупності з поясненнями наданими ОСОБА_2 про напрямок його руху, апеляційний суд встановив, що автомобіль Рено Логан під керуванням ОСОБА_2 рухався по другорядній дорозі - вул. Казбетська, в порушення дорожнього знаку пріоритету - 2.1 «Дати дорогу», здійснюючи маневр праворуч, виїхав на головну дорогу - бул. Шевченка в ліву смугу руху, в результаті чого відбулося зіткнення автомобілів Рено Логан під керуванням ОСОБА_2 та Шкода Октавія під керуванням ОСОБА_1 . При цьому, за таких фактичних обставин, водій автомобіля Шкода Октавія ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Рено Логан під керуванням ОСОБА_2 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди, що узгоджується з висновком експерта № СТ/142Е-25 від 21.05.2025.
Згідно висновку експерта № СТ/142Е-25 від 21.05.2025 у дорожній, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля Шкода, моделі Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.
У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля Рено, моделі Логан, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , вбачаються невідповідності вимогам пп. 10.1, 10.5, 16.11 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Апеляційний суд приймає до уваги висновок експерта № СТ/142Е-25 від 21.05.2025 наданий стороною захисту, оскільки його висновки є не спростованими та відповідають обставинам дорожньо-транспортної пригоди встановленим під час апеляційного розгляду.
Апеляційний суд не приймає до уваги висновок експерта № СЕ-19/124-25 7673-Т від 22.05.2025, згідно якого у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, і діях водія автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з вихідних даних і заяви про призначення експертизи, автомобіль Рено Логан, рухався по проїздній частині вул. Казбетська в напрямку бул. Шевченка м. Черкаси, після чого здійснив поворот праворуч на бул. Шевченка м. Черкаси та зайняв праву смугу для руху.
Вказані вихідні дані суперечать поясненням ОСОБА_2 , які він давав у суді апеляційної інстанції, в яких він зазначив, що після виконання повороту праворуч на бульвар Шевченка, відразу зайняв ліву смугу руху, оскільки на зупинці стояв автобус.
Слід зазначити, що у розділі 1 «Загальні положення» ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3); кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила (п. 1.4).
За таких обставин вважаю, що рухаючись по головній дорозі водій ОСОБА_1 не повинен був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху іншим водієм, який здійснюватиме рух з другорядної дороги.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, прихожу до висновку, що в даній конкретній дорожній ситуації рухаючись по головній дорозі водій ОСОБА_1 опинився у аварійній обстановці, створеній не з його вини, а іншою особою - водієм ОСОБА_2 у наслідок порушення правил дорожнього руху, тобто в матеріалах справи відсутні достатні і беззаперечні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
Враховуючи вищевикладене, рішення місцевого суду є необґрунтованим, та підлягає до скасування, оскільки винесено з істотним порушенням вимог КУпАП, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Починка О. задовольнити.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Биба