Справа № 2 -6318/2010
18 жовтня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Бондаря В.Я.
при секретарі Подорожній О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, та, змінивши в ході розгляду справи предмет позову в порядку ст.31 ЦПК України, просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житлом в 137/1000 частинах комунальної квартири АДРЕСА_1, що складається з житлової кімнати, площею 15,5 кв.м., відповідних частин коридору 1,5,6, кухні 7, туалету 8, ванної кімнати 9. При цьому вона посилалась на те, що ОСОБА_2 подарував, а вона отримала в дар 137/1000 частин квартири за адресою АДРЕСА_1, що складається із однієї кімнати 20,5 кв.метрів та відповідних частин підсобних приміщень комунальної квартири загального користування на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 06.12.2008 року. Відповідач, безпосередньо після укладання даного договору добровільно передав квартиру на її користь, виїхав із даної квартири, вивіз свої речи та фактично передав квартиру у користування позивачки. Договір дарування протягом строку позовної давності відповідач не оскаржував, проте залишився зареєстрованим в квартирі, яку подарував на користь позивачки, та відмовляється від виконання свого обов язку щодо зняття з реєстрації в даній квартирі. Такими діями відповідач чинить перешкоди їй у здійсненні права власності та користування власним нерухомим майном, на яке він втратив усі права. Вона повинна сплачувати замість відповідача комунальні послуги, що є для неї зайвими витратми.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_4 позов підтримали, просили суд його задовольнити та пояснили, що позивач мала намір створити з відповідачем сім'ю і спільно проживати у цій квартирі, але відповідач в подальшому відмовився укласти шлюб з позивачем, проживає окремо, тому втратив право користування житлом.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник за довіреністю ОСОБА_5 позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити. При цьому позивач посилався на те, що договір дарування ним був підписаний під впливом обману з боку ОСОБА_1, з якою він познайомився на початку 2008 року. Позивач запропонувала йому відремонтувати його кімнату і здавати її в наймання, а гроші ділити порівну. Після чого вона за свій рахунок зробила косметичний ремонт, вселила квартирантів, проте гроші за оренду йому не віддавала. На початку грудня 2008 р. відповідачка запропонувала укласти з нею договір дарування при умові, що дар перейде до неї у власність тільки після його смерті, а вона дивитиметься за квартирою, здаватиме в наймання, допомагатиме йому. Підписуючи договір дарування, перебував у стані алкогольного сп'яніння, довіряв ОСОБА_6 тому підписав усі документи не читаючи. Він не збирався передавати у власність ОСОБА_6 свою кімнату.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника за довіреністю ОСОБА_4, пояснення відповідача ОСОБА_2 та його представника за довіреністю ОСОБА_5, показання допитаної в порядку ч.2 ст.62 ЦПК України у якості свідка ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору дарування від 06.12.2008р., ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 137/1000 частини квартири, що складає 20,50 кв.м. під АДРЕСА_1.
Відповідно до витягу №12860389, власником 137/1000 частин квартири під АДРЕСА_1 є ОСОБА_1
Згідно довідці від 13.01.2010р. за Ф-1, в квартирі АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим ОСОБА_2
Відповідно до відповіді на запит №18692 від 06.08.2010р., власником 137/1000 частин квартири під АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 В її користуванні знаходиться житлова кімната пл.15,5 кв.м. (№11), 137/1000 частин приміщень загального користування: коридорів 1,5,6, кухні - 7, туалету-8, ванної кімнати-9.
Згідно до ч.2 ст. 64 Житлового кодексу України до членів сім'ї наймача (власника) належать дружина наймача (власника) їх діти та батьки. Членами сім'ї наймача (власника) можуть бути визнані інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем (власником) і ведуть з ним спільне господарство.
На підставі ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Стаття 41 Конституції України гарантує право володіння та користування своєю власністю, а також вказує що право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно до п.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Стаття 391 ЦК України надає власнику майна право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у вищевказаній квартирі відповідач не проживає понад шість місяців без поважних причин, тому у відповідності зі ст. 71 Житлового Кодексу України, його слід визнати таким, що втратив право на користування житлом в 137/1000 частинах комунальної квартири АДРЕСА_1, що складається з житлової кімнати, площею 15,5 кв.м., відповідних частин коридору 1,5,6, кухні 7, туалету 8, ванної кімнати 9, зазначених в технічному паспорті від 30.10.2008р.
Керуючись ст.ст. 10,60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житлом в 137/1000 частинах комунальної квартири АДРЕСА_1, що складається з житлової кімнати, площею 15,5 кв.м., відповідних частин коридору 1,5,6, кухні 7, туалету 8, ванної кімнати 9, зазначених в технічному паспорті від 30.10.2008р.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.Я. Бондар