11 червня 2025 р. Справа № 520/3407/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/3407/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ" (далі - позивач, ТОВ "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00011210415 від 09.01.2024 Форма "Н", про застосування штрафних санкцій у сумі 862, 84 грн., у повному обсязі;
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі № 520/3407/24 у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ" відмовлено в повному обсязі.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 по справі № 520/3407/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ТОВ «ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ» в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач наполягав на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від № 00011210415 від 09.01.2024, яким за порушення пункт 201.10 статті 201 ПК України, застосовано штраф у розмірі 862,84 грн. Зауважив, що суд першої інстанції, констатуючи порушення позивачем строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, не надав при цьому жодної оцінки обставинам щодо дати отримання позивачем (як покупцем), складених постачальником розрахунків коригування (у зв'язку зі зменшенням вартості вже поставленого товару). Хоча, на переконання позивача, саме з вказаної дати слід відраховувати початок перебігу 15-ти (18-ти) денного строку для реєстрації таких розрахунків коригування. Зауважує, що докази на підтвердження дати та часу отримання позивачем, складених постачальником розрахунків коригування було надано до матеріалів справи разом з позовною заявою.
Крім того, позивач зазначив, що ним було понесено додаткові судові витрати на правничу допомогу у зв'язку з необхідністю звернення до суду апеляційної інстанції по даній справі, вартість яких становить 15 500 грн та які він просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.
Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
Посадовими особами контролюючого органу здійснено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №28033/20-40-04-15-03/43649019 від 14.09.2023 "Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ" (код ЄДРПОУ 43649019)".
Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період березень, квітень, червень вересень, грудень 2022 року, червень 2023 року, чим порушено п. 201.10 ст. 201, пп.69.1 п. 69 підрозділу 10, розділу ХХ, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу.
Позивач частково не погодився із вищезазначеним актом перевірки та направив відповідачу заперечення проти акту перевірки №28033/20-40-04-15-03/43649019 від 14.09.2023.
У жовтні 2023 року позивач отримав від відповідача лист № 52393/6/20-40-04-15-12 про розгляд заперечень на акт перевірки, яким було частково взято до уваги заперечення позивача та повідомлено про скасування в частині застосування штрафних санкцій по розрахунку коригування від 07.06.2023 № 7000238 на суму ПДВ - 8,71 грн., обсяг постачання ( без ПДВ) -43,65 грн.
В іншій частині висновки акту перевірки залишені без змін.
20.10.2023 позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0327410415 від 16.10.2023 р.. Форма "Н" про застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, у розмірі 1097, 21 грн.
Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішення № 0327410415 від 16.10.2023, позивач 01.11.2023 подав адміністративну скаргу, за результатами розгляду якої, ДПС України винесено рішення № 0327410415 від 16.10.2023, яким скаргу позивача - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0327410415 від 16.10.2023 р. Форма "Н" у сумі 234, 37 грн. (починаючи з 18.01.2023 до 22.08.2023 включно). В іншій частині податкове повідомлення-рішення № 0327410415 від 16.10.2023 р., Форма "Н" - залишено без змін.
Посадовими особами контролюючого органу було складено нове податкове повідомлення-рішення № 00011210415 від 09.01.2024 Форма "Н", про застосування штрафних санкцій у сумі 862, 84 грн.
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення № 00011210415 від 09.01.2024.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 00011210415 від 09.01.2024, оскільки позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних. При цьому суд констатував не надання до суду доказів протилежного. Також судом першої інстанції враховано відсутність щодо ТОВ "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ" рішення податкового органу згідно з Наказом № 225, яке б свідчило про відсутність можливості підприємством своєчасно виконувати свої податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Колегія суддів зазначає, що строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.
Обов'язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку - 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 23.01.2025 у справі № 280/4889/24.
Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», із змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2015 № 20 (далі - Порядок № 1246).
Відповідно п. 2 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
У п. 3 Порядку № 1246 зазначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Мін'юсті України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок № 557), автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Відповідно до приписів Порядку № 557, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (пункт 5 Порядку № 557).
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Підпунктом 1 статті 1 Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-IX (далі Закон України № 2876-ІХ) доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктами 89 та 90, відповідно до яких збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16.01.2023 та, відповідно, зменшено розміри штрафів за порушення зазначених строків реєстрації.
Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
В свою чергу, строк реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) передбачений частиною 201.10 статті 201 ПК України та пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено протягом протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Водночас, колегія суддів зазначає, що Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 08.02.2023, зокрема підр. 2 розд. XX "Перехідні положення" ПК України доповнено п. 89 та п. 90 такого змісту:
"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Отже, строк реєстрації починається саме з дня отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дня складання такого розрахунку коригування постачальником.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що обов'язок складання розрахунків коригування до податкових накладних якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, покладається на постачальника. В свою чергу, обов'язок з реєстрації даного розрахунку коригування покладається на покупця, для цього постачальник надсилає складений розрахунок коригування покупцю.
На підтвердження дати отримання розрахунків коригування від своїх контрагентів, позивачем ТОВ «ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ» до матеріалів справи надано роздруківки скріншотів файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп'ютерної програми «M.E.Doc».
Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово визнавав такі роздруковані скріншоти файлів належними та допустимими доказами, зокрема у постановах від 28.04.2020 по справі № 810/198/16, від 20.10.2020 у справі № 620/817/19, від 21.11.2021 № 200/12604/19-а.
Згідно з висновком акту №28033/20-40-04-15-03/43649019 від 14.09.2023, складеного за результатами проведення камеральної перевірки, позивачем порушено граничні строки реєстрації розрахунків коригування за період березень, квітень, червень-вересень, грудень 2022 року, червень 2023 року, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10, розділу ХХ, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Зі змісту розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.01.2024 №000011210415 (а. с. 24-зворот) вбачається, що граничною датою реєстрації РК, виписаних 30.03.2022 є 15.07.2022 (дата реєстрації 29.03.2023, кількість днів затримки - 258); виписаних 12.04.2022 є 15.07.2022 (дата реєстрації - 04.11.2022, кількість днів затримки - 113); виписаних 01.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 11.07.2022, кількість днів затримки - 11); виписаного 02.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 11.07.2022, кількість днів затримки - 11); виписаного 03.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 04.07.2022, кількість днів затримки - 4); виписаних 06.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 11.07.2022, кількість днів затримки - 11); виписаних 08.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 04.07.2022, кількість днів затримки - 4); виписаних 08.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 06.07.2022, кількість днів затримки - 6); виписаного 08.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 07.07.2022, кількість днів затримки - 7); виписаних 08.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 05.07.2022, кількість днів затримки - 5); виписаного 10.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 06.10.2022, кількість днів затримки - 98); виписаних 14.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 06.10.2022, кількість днів затримки - 98); виписаного 15.06.2022 - 30.06.2022 (дата реєстрації - 06.10.2022, кількість днів затримки - 98); виписаного 04.07.2022 - 31.07.2022 (дата реєстрації - 11.08.2022, кількість днів затримки - 11); виписаного 03.08.2022 - 31.08.2022 (дата реєстрації - 05.09.2022, кількість днів затримки - 5); виписаного 09.08.2022 - 31.08.2022 (дата реєстрації - 08.09.2022, кількість днів затримки - 8); виписаного 10.08.2022 - 31.08.2022 (дата реєстрації - 05.09.2022, кількість днів затримки - 5); виписаного 26.09.2022 - 15.10.2022 (дата реєстрації - 18.10.2022, кількість днів затримки - 3); виписаного 29.09.2022 - 15.10.2022 (дата реєстрації - 18.10.2022, кількість днів затримки - 3); виписаних 30.09.2022 - 15.10.2022 (дата реєстрації - 19.10.2022, кількість днів затримки - 4); виписаних 06.12.2022 - 31.12.2022 (дата реєстрації - 02.01.2023, кількість днів затримки - 2); виписаного 29.12.2022 - 15.01.2023 (дата реєстрації - 16.01.2023, кількість днів затримки - 1).
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки коригування від 30.03.2023 до податкових накладних від 14.04.2021, 19.04.2021, 07.5.2021, 13.09.2021, 14.09.2021, 27.09.2021, складені ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» позивачем отримано 28.03.2023, 29.03.2023 та зареєстровано в ЄРПН 29.03.2023 (а.с. 27-42);
розрахунки коригування від 12.04.2022 до податкових накладних від 12.04.2021, складені Сіпльним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм. ЛТД» позивачем отримано 02.11.2022, 04.11.2022 та зареєстровано в ЄРПН 04.11.2022 (а.с. 43-48);
розрахунки коригування від 01.06.2022 до податкових накладних від 23.05.2022, 25.04.2022, складені ТОВ «СМАРТІ ФЕМІЛІ» позивачем отримано 08.07.2022, 11.07.2022 та зареєстровано в ЄРПН 11.07.2022 (а.с. 49-54);
розрахунки коригування від 02.06.2022 до податкових накладних від 25.04.2022, складені ТОВ «СМАРТІ ФЕМІЛІ» позивачем отримано 08.07.2022, 11.07.2022 та зареєстровано в ЄРПН 11.07.2022 (а.с. 49-56);
розрахунки коригування від 03.06.2022 до податкових накладних від 05.02.2021, складені ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» позивачем отримано 30.06.2022, 04.07.2022 та зареєстровано в ЄРПН 04.07.2022 (а.с. 57, 58);
розрахунки коригування від 06.06.2022 до податкових накладних від 25.04.2022, складені ТОВ «СМАРТІ ФЕМІЛІ» позивачем отримано 08.07.2022, 11.07.2022 та зареєстровано в ЄРПН 11.07.2022 (а.с. 59-62);
розрахунки коригування від 08.06.2022 до податкових накладних від 08.04.2022, 18.04.2022, 15.04.2022, 19.04.2022, 20.04.2022, 13.04.2022, 25.04.022, 27.04.2022, 28.04.2022, 29.04.2022, 21.04.2022, 26.04.2022, складені Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм. ЛТД» позивачем отримано 03.07.2022, 04.07.2022, 05.07.2022, 06.07.2022, 07.07.2022 та зареєстровано в ЄРПН 04.07.2022, 05.07.2022, 06.07.2022, 07.07.2022 (а.с. 63-104, 106-168);
розрахунки коригування від 10.06.2022 до податкових накладних від 07.06.2022, складені Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм. ЛТД» позивачем отримано 06.10.2022, 07.10.2022 та зареєстровано в ЄРПН 06.10.2022, 07.10.2022 (а.с. 169-170);
розрахунки коригування від 14.06.2022 до податкових накладних від 07.06.2022, 09.06.2022, складені Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм. ЛТД» позивачем отримано 06.10.2022, 07.10.2022 та зареєстровано в ЄРПН 06.10.2022, 07.10.2022 (а.с. 171-174);
розрахунки коригування від 15.06.2022 до податкових накладних від 07.06.2022, складені Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм. ЛТД» позивачем отримано 06.10.2022, 07.10.2022 та зареєстровано в ЄРПН 06.10.2022, 07.10.2022 (а.с. 175-176);
розрахунки коригування від 04.07.2022 до податкових накладних від 30.06.2022, складені ТОВ «СМАРТІ ФЕМІЛІ» позивачем отримано 09.08.2022, 11.08.2022 та зареєстровано в ЄРПН 11.08.2022 (а.с. 177-178);
розрахунки коригування від 03.08.2022 до податкових накладних від 30.06.2022, складені ТОВ «БаДМ» позивачем отримано 31.08.2022, 05.09.2022 та зареєстровано в ЄРПН 05.09.2022 (а.с. 179-180);
розрахунки коригування від 09.08.2022 до податкових накладних від 12.04.2022, складені Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм. ЛТД» позивачем отримано 08.09.2022, 09.09.2022 та зареєстровано в ЄРПН 08.09.2022, 09.09.2022 (а.с. 181-182);
розрахунки коригування від 10.08.2022 до податкових накладних від 03.08.2022, складені ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» позивачем отримано 01.09.2022, 05.09.2022 та зареєстровано в ЄРПН 05.09.2022 (а.с. 183-184);
розрахунки коригування від 06.12.2022 до податкових накладних від 07.11.2022, 18.07.2022, 02.08.2022, 19.07.2022, складені ТОВ «БЕМБІКС» позивачем отримано 30.12.2022, 03.01.2022 та зареєстровано в ЄРПН 03.01.2022 (а.с. 185-192).
З наведеного слідує, що вказані розрахунки коригування до податкових накладних, виписані на позивача як покупця товару, були направлені на реєстрацію ТОВ «ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ» як в межах 15-денного так і 18-ти денного строку з моменту їх отримання, тобто із дотриманням строку встановленого п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10, розділу ХХ, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 03.03.2023 у справі № 300/1765/19, отримувач має можливість зареєструвати розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов'язку із своєчасного надіслання складеного ним розрахунку-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
За таких обставин, санкції, передбачені пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до покупця, якщо продавець не виконав свого обов'язку щодо своєчасного надіслання розрахунку коригування отримувачу.
Колегія суддів зазначає, що ані акт перевірки, ані розрахунок до спірного податкового повідомлення-рішення не містять інформації про дату отримання вказаних розрахунків коригування до податкових накладних покупцем.
З огляду на відсутність у відповідача відомостей про дату отримання покупцем спірних розрахунків коригування, надання позивачем даних про час отримання розрахунків коригування від продавця, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність податковим органом порушення ТОВ «ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ» строків реєстрації вказаних розрахунків коригування, що в свою чергу свідчить про недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації розрахунків коригування (крім РК № 166 від 26.09.2022, № 177 від 28.09.2022, № 184 від 29.09.2022, № 190 від 30.09.2022, № 193 від 30.09.2022 та № 226 від 29.12.2022 на суму 32,95 грн), що зумовлює визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного ГУ ДПС у Харківській області від 03.04.2024 №01693 № 00011210415 від 09.01.2024 у частині суми штрафу 829,89 грн.
При цьому колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження дотримання позивачем строків, встановлених вказаними нормами при поданні до ЄРПН розрахунків коригування № 166 від 26.09.2022, № 177 від 28.09.2022, № 184 від 29.09.2022, № 190 від 30.09.2022, № 193 від 30.09.2022 та № 226 від 29.12.2022.
В позовній заяві позивач визнає факт реєстрації вказаних РК з порушенням граничних строків, передбачених п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10, розділу ХХ, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та погоджується із застосуванням до нього штрафних санкцій в цій частині.
Відтак, позов ТОВ «ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ» належить задовольнити частково.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58), суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
З приводу заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частини 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частини 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги від 14.07.2033 № 14-07-23/Ф-МИК, укладеного між адвокатським об'єднанням «СТАТУС ЛЕКС» в особі Орач О.Л. та ТОВ «ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ», додатку № 1/1 від 01.02.2024 до вказаного договору, акт виконаних робіт № 46 від 29.07.2024.
Так, відповідно до п. 1 додатку № 1/1 від 01.02.2024 до договору про надання правничої допомоги від 14.07.2023 замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001210415 від 09.01.2024, форма «Н» про застосування штрафних санкцій в сумі 862,84, яке винесене ГУ ДПС у Харківській області, в судовому порядку.
Сторони дійшли згоди, що послуги, надані за цим додатком підлягають оплаті замовником тільки у випадку ухвалення судом позитивного для замовника рішення у судовому спорі, що зазначений у п.1 цього додатку (п. 5 додатку).
Відповідно до акту виконаних робіт № 46 від 29.07.2024 позивачу надано наступні послуги:
ознайомлення з матеріалами (документами), надання консультації щодо подання позовної заяви до Головного управління ДПС в Харківській області - 1 година - 1000 грн;
складення позовної заяви - 5 годин - 5000 грн;
складання відповіді на відзив по справі № 520/3407/24 - 2 години - 2000 грн;
складання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по справі № 520/3407/24 - 7,5 годин - 7500 грн.
Загальна вартість вказаних послуг становить 15500 грн.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
В наданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, стверджуючи про їх необгрунтованість та безпідставність.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, зазначає наступне.
Щодо заяви в частині відшкодування витрат на правничу допомогу за надання послуг з ознайомлення з матеріалами (документами), надання консультації щодо подання позовної заяви до Головного управління ДПС в Харківській області, вартість яких оцінено адвокатом в 1000 грн, колегія суддів вважає, що остання є складовою процесу підготовки та складення позовної заяви, а не самостійною послугою з надання правової (правничої) допомоги, а тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача.
З приводу розміру витрат за надання послуг зі складання позовної заяви, оцінених у 5000 грн, колегія суддів зазначає, що вказана сума є такою, що не відповідає кількості виконаної адвокатом роботи та її складності з огляду на незначний обсяг такого документу (2 аркуші). Відтак, представником позивача в акті виконаних робіт явно завищено час на надання правової допомоги в цій частині (5 годин), тому, враховуючи не значний обсяг вказаного документу, його зміст, складність справи, ціну позову, обсяг інформації, яку необхідно було опрацювати представнику позивача для підготовки до складання позову, вважає, що заява представника позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню на рівні 1000 грн .
Водночас, щодо розміру витрат за надання послуг зі складання відповіді на відзив, оцінених у 2000,00 грн, колегія суддів зазначає, що вказана сума є такою, що не відповідає кількості виконаної адвокатом роботи та її складності з огляду на незначний обсяг такого документу (1 аркуш), який стисло фактично повторює позицію позивача, викладену у позові, тому стягненню з відповідача підлягають витрати за складання відповіді на відзив у розмірі 500 грн, що дорівнює вартості 0,5 годин роботи адвоката.
Щодо відшкодування витрат у розмірі 7500 грн, понесених позивачем у зв'язку зі складанням апеляційної скарги, колегія суддів, дослідивши зміст вказаного документу, встановила, що останній в переважній частині дублює зміст позову, а відтак адвокатом в акті від 29.07.2024 явно завищено час, витрачений на її складання (7,5 годин). Крім того, колегія суддів вважає такий розмір неспівмірним, оскільки, враховуючи обізнаність адвоката у даній справі (супроводження в суді першої інстанції), що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення, складання апеляційної скарги не могло зайняти багато часу та зусиль адвоката, а відтак, застосовуючи принципи співмірності, пропорційності та розумності, суд апеляційної інстанції вважає, що за вказану послугу відшкодуванню підлягає 1000 грн, що дорівнює вартості 2 годин роботи адвоката.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), заперечення відповідача, колегія суддів дійшла, що співмірною та пропорційною відносно обсягу виконаних робіт сумою витрат на правничу допомогу в даній справі буде сума у розмірі 2500 грн.
Відповідно до частин 3, 6 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, ціну позову, а також висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є 2500 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи те, що суд першої інстанції, не врахувавши наявні в матеріалах справи докази щодо дати отримання позивачем розрахунків коригування від постачальників та, відповідно, не надавши їм жодної оцінки, дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00011210415 від 09.01.2024 про застосування штрафних санкцій у сумі 862,84 грн, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 по справі № 520/3407/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.
Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до наявної в матеріалах справи платіжної інструкції № 488 від 05.02.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн та відповідно до платіжної інструкції № 2499 від 25.07.2024 - за подання апеляційної скарги 3634,00 грн.
Враховуючи висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову (скасування податкового повідомлення рішення в частині нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації розрахунків коригування (крім РК № 166 від 26.09.2022, № 177 від 28.09.2022, № 184 від 29.09.2022, № 190 від 30.09.2022, № 193 від 30.09.2022 та № 226 від 29.12.2022)), відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору понесені в суді першої та апеляційної інстанцій пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 3331 грн (3028,00 грн + 3634,00грн/2) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Харківській області.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ" - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року по справі №520/3407/24 - - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ" (код ЄДРПОУ 43649019, в'їзд Білостоцький, буд. 3, м. Харків, 61038) до Головного управління ДПС в Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00011210415 від 09.01.2024, винесене Головним управлінням ДПС в Харківській області в частині нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації розрахунків коригування (крім РК № 166 від 26.09.2022, № 177 від 28.09.2022, № 184 від 29.09.2022, № 190 від 30.09.2022, № 193 від 30.09.2022 та № 226 від 29.12.2022) на суму 829 (вісімсот двадцять дев'ять) грн 89 коп.
В іншій часстині в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ" відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦІЯ МИКОЛАЇВЩИНИ" (код ЄДРПОУ 43649019, в'їзд Білостоцький, буд. 3, м. Харків, 61038) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3331 грн (три тисячі тридцять одна) грн 00 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп..
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк