11 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15173/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АВГУСТ-ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Кіровоградській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство "Август-Плюс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Кіровоградській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 13.11.2024 №00162990705.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про відсутність визначених підпунктами 80.2.1-80.2.7 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підстав у ГУ ДПС у Кіровоградській області для проведення фактичної перевірки ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" в магазині "Маркетопт" за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Власівка, вул. Лівобережна, буд. 12, за наслідками якої прийняте податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 13.11.2024 №00162990705. У наказі ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2024 №791-П відсутні будь-які посилання на отриману податковим органом в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, у зв'язку з чим призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено незаконно. Перед проведенням перевірки контролюючим органом було проведено контроль-розрахункову операцію по купівлі слабоалкогольного напою і жодних порушень податкового законодавства не було встановлено. Перевищення грошових коштів у касі магазину на загальну суму 60,70 грн податковий орган безпідставно кваліфікує як невидачу фіскальних чеків на цю суму. Однак, податковим органом не надано жодного доказу щодо нібито невидачі фіскальних чеків при реалізації товарів. Під час фактичної перевірки контролюючий орган провів опис готівкових грошових коштів, які знаходились у касі магазину, і нібито встановив перевищення суми грошових готівкових коштів, які знаходилися у магазині, від суми залишку грошових коштів, яка вказана у фіскальній пам'яті ЕККА (РРО). На момент проведення перевірки 15.10.2024 відповідальність за перевищення залишку готівкових грошових коштів у касі суб'єктів підприємницької діяльності законодавцем була скасована. Контролюючий орган же замість встановленого порушення у вигляді перевищення залишку готівкових коштів вигадав інше порушення, а саме, не забезпечення проведення розрахункових операцій з використанням РРО та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) на повну суму покупки. При цьому, податковий орган у акті перевірки не зазначив ні назви товару, ні його вартості та кількості, що виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 60,70 грн за таке порушення. Що ж стосується застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 27955,92 грн за нібито незабезпечення проведення розрахункових операцій з видачею відповідних розрахункових документів, які підтверджують виконання розрахункових операцій, то позивач зазначає, що це порушення взагалі вигадане контролюючим органом. В пункті 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 не передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документу з використанням РРО, в якому не відображається цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку. Також контролюючий орган протиправно застосовує до позивача штрафні санкції лише на підставі податкової інформації, яка знаходиться в електронних базах даних податкового органу. Крім того, податковий орган під час проведення фактичної перевірки не мав права перевіряти діяльність позивача за минулий період часу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03.01.2025 ГУ ДПС у Полтавській області надало до матеріалів справи відзив на адміністративний позов, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечувало. Відповідач вказав, що якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. У спірному випадку наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2024 №791-П про проведення фактичної перевірки ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" прийнятий з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) на підставі ст. 191, пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тобто його зміст є таким, що відповідає вимогам, встановленим ПК України, прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбачених ПК України підстав для її проведення, що узгоджується із висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 26.03.2024 по справі № 420/9909/24. Саме тому, є не доведеним допущення податковим органом порушення норм закону та процедури, або вихід за межі наявних повноважень, що призвело до незаконності висновків перевірки та прийнятого за їх наслідками оскаржуваного рішення. Так, під час проведення фактичної перевірки ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" за місцем фактичного провадження діяльності: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Власівка, вул. Лівобережна, буд. 12, магазин "МАРКЕТОПТ", вибірковим аналізом аналітичної системи СОД РРО встановлено, що в магазині через РРО з фіскальним номером 3001081053 та через РРО з фіскальним номером 3001081056 роздруковуються невідповідні розрахункові документи, в яких відсутні основні реквізити фіскального чека, а саме - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої і які не відповідають вимогам Положення № 13. Зазначене підтверджується додатком № 1, який є невід'ємною частиною акту фактичної перевірки ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" від 24.10.2024 № 15713/11/28/РРО/38742694, та в якому міститься перелік невідповідних розрахункових документів, в яких відсутній вищезазначений обов'язковий реквізит фіскального чека на загальну суму 18697,98 гривень. Крім того, під час фактичної перевір ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" встановлено, що суб'єкт господарювання здійснює продаж алкогольних напоїв, які немарковані марками акцизного податку відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: відповідно до системи СОД РРО, встановлено, що через РРО з фіскальним номером 3001081053 та через РРО з фіскальним номером 3001081056 реалізовано алкогольні напої з марками акцизного податку, які не знайдені (відсутні) в базі згенерованих марок акцизного податку. Зазначена інформація відображена у додатку № 1, який є невід'ємною частиною акту фактичної перевірки ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" від 24.10.2024 №15713/11/28/РРО/38742694. Таким чином, ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" порушено п. 1, 2 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР. Перший випадок порушення ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, як встановлено податковим органом, відбувся 05.01.2024, коли було вперше створено та видано невідповідний розрахунковий документ на суму 60,70 грн (фіскальний чек № 20 від 05.01.2024), фінансова санкція по якому застосована у розмірі 100 % (60,70 х 100% = 60,70 грн). Наступні невідповідні розрахункові документи видавались починаючи з 06.01.2024 (відповідно до додатку № 1, який є невід'ємною частиною акту фактичної перевірки ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" від 24.10.2024 №15713/11/28/РРО/38742694) на загальну суму 18637,28 грн (18697,98 грн - 60,70 грн = 18637, 28 грн), фінансова санкція за які застосована вже у розмірі 150%, як за повторні порушення (18637,28 х 150% = 27955,92 грн). А тому, застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 150 відсотків вартості товарів проданих з порушенням є обґрунтованим. Таким чином, ГУ ДПС у Полтавській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2024 № 00162990705, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 28016,62 гривень /а.с. 120-125/.
Також 03.01.2025 до суду від ГУ ДПС у Полтавській області надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.01.2025 у задоволенні заперечень Головного управління ДПС у Полтавській області про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження справи за позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач наполягав на наявності підстав для задоволення його позовних вимог повністю /а.с. 163-166/.
Третя особа ГУ ДПС у Кіровоградській області правом на подання до суду письмових пояснень по суті спору не скористалася.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38742694, місцезнаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, буд. 20) зареєстроване та дані про реєстрацію внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.05.2013, номер запису про державну реєстрацію 15851020000008641. Видами економічної діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.п.і.у.; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки. Перебуває на обліку як платник податків з 29.05.2013, зареєстрований платником податку на додану вартість 01.11.2013 /а.с. 25-28/.
Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2024 №791-п з додатком №7 /а.с. 112-113/, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлення державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки), на підставі статті 19-1, підпунктів 20.1.2, 20.1.4 , 20.1.8 - 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82, пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями), Закону України "Про піни і ціноутворення" (зі змінами та доповненнями), наказано провести з 15.10.2024 фактичну перевірку ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" за місцем фактичного провадження діяльності магазину "Маркетопт" за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Власівка, вул. Лівобережна, 12.
ГУ ДПС у Кіровоградській області видані направлення на перевірку від 15.10.2024 №3553 та №3554 /а.с. 114-115/.
На підставі зазначеного наказу та направлень посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області була проведена фактична перевірка ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" за місцем фактичного провадження діяльності магазину "Маркетопт" за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Власівка, вул. Лівобережна, 12.
За наслідками проведення перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області склало акт фактичної перевірки від 24.10.2024 (реєстраційний №15713/11/28/РРО/38742694 від 25.10.2024), в якому зазначило, що під час проведення фактичної перевірки ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" за місцем фактичного провадження діяльності: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Власівка, вул. Лівобережна, буд. 12, магазин "Маркетопт", вибірковим аналізом аналітичної системи СОД РРО встановлено, що в магазині через РРО з фіскальним номером 3001081053 та через РРО з фіскальним номером 3001081056 роздруковуються невідповідні розрахункові документи, в яких відсутні основні реквізити фіскального чека, а саме "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої", і які не відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів. До акту перевірки додається додаток 1 з переліком невідповідних розрахункових документів, в яких відсутній (некоректно відображені в ньому) зазначений вище обов'язковий реквізит на загальну суму 18697,98 грн. Крім того, перевіркою встановлено торгівлю алкогольними напоями, які немарковані марками акцизного податку відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, відповідно до баз даних ДПС України встановлено, що через РРО ф.№ 3001081053 згідно чеків №115 від 19.04.2024, №118 від 19.04.2024, №127 від 14.04.2024, №15 від 14.04.2024, №122 від 04.04.2024, №109 від 25.01.2024, №145 від 20.01.2024, №71 від 09.02.2024, №115 від 29.05.2024, №69 від 04.05.2024, №80 від 19.05.2024, №19 від 19.05.2024, №165 від 04.05.2024, №113 від 04.05.2024, №102 від 04.05.2024, №37 від 04.05.2024, №125 від 04.05.2024, №59 від 08.06.2024, №73 від 26.04.2024, №76 від 05.04.2024, та через РРО ф.№ 3001081056 згідно фіскальних чеків №42 від 06.01.2024 /а.с. 15-18/.
Відтак, в акті перевірки констатовано, зокрема, допущення ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Як наслідок, ГУ ДПС у Полтавській області за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" винесло відносно ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" податкове повідомлення-рішення від 13.11.2024 №00162990705, яким застосувало до останнього суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 28016,62 грн /а.с. 20-22/.
Позивач із податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2024 №00162990705 про застосування до ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 28016,62 грн не погодився, у зв'язку з чим звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За приписами підпункту 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідно до пункту 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Згідно з пунктом 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (п. 80.9. статті 80 ПК України).
Пунктом 82.3 статті 82 ПК України передбачено, що тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
За змістом пунктів 86.1, 86.5, 86.8 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).
Пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок . Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється (п. 1);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2).
За визначеннями, наявними у статті 2 Закону № 265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Статтею 15 Закону № 265/95-ВР встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
При цьому згідно з пунктом 12 Прикінцевих положень Закону суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Предметом спору у цій справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 13.11.2024 №00162990705, яким застосовано до ПП "Август-Плюс" штрафні (фінансові) санкції у сумі 28016,62 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято за наслідками фактичної перевірки, оформленої актом фактичної перевірки від 24.10.2024 (реєстраційний №15713/11/28/РРО/38742694 від 25.10.2024).
У позовній заяві позивач в якості підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення вказує про відсутність визначених підпунктами 80.2.1-80.2.7 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підстав у ГУ ДПС у Кіровоградській області для проведення фактичної перевірки ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" в магазині "Маркетопт" за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Власівка, вул. Лівобережна, буд. 12.
Перевіряючи обґрунтованість вказаного доводу суд виходить з того, що порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.
На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підстави та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.
У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків ГУ ДПС у Кіровоградській області покладено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).
За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Згідно з абзацом 3 пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Таким чином, абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Як встановлено судом, наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2024 №791-п на підставі статті 19-1, підпунктів 20.1.2, 20.1.4 , 20.1.8 - 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82, пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями), Закону України "Про піни і ціноутворення" (зі змінами та доповненнями), наказано провести з 15.10.2024 фактичну перевірку ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" за місцем фактичного провадження діяльності магазину "Маркетопт" за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Власівка, вул. Лівобережна, 12.
Отже, підставою проведення фактичної перевірки позивача визначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Суд зауважує, що Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.03.2024 №420/9909/23 сформульований правовий висновок з метою забезпечення єдиних підходів до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок.
Так, Верховним Судом зазначено, що у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Зважаючи на викладене, суд констатує, що посилання у наказі Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2024 №791-п лише на підпункт 80.2.2. пункту 80.2. статті 80 ПК України без розкриття його змісту та деталізації обставин не має наслідком протиправність наказу.
Оцінюючи обґрунтованість висновків акту перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 13.11.2024 №00162990705, суд бере до уваги таке.
Як свідчать матеріали справи, податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 13.11.2024 №00162990705 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 28016,62 грн відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.
Згідно з розрахунком фінансових санкцій відповідальність до позивача застосовано за порушення пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у зв'язку з не видачею вперше розрахункового документу встановленого зразка на суму 60,70 грн (60,70 грн х 100% = 60,70 грн) та у зв'язку з наступною не видачею розрахункових документів встановленого зразка на суму 18637,28 грн (18637,28 грн х 150% = 27955,92) /а.с. 22/.
В акті перевірки зазначено, що під час проведення фактичної перевірки ПП "АВГУСТ-ПЛЮС" за місцем фактичного провадження діяльності: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Власівка, вул. Лівобережна, буд. 12, магазин "Маркетопт", вибірковим аналізом аналітичної системи СОД РРО встановлено, що в магазині через РРО з фіскальним номером 3001081053 та через РРО з фіскальним номером 3001081056 роздруковуються невідповідні розрахункові документи, в яких відсутні основні реквізити фіскального чека, а саме "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої", і які не відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів. До акту перевірки додається додаток 1 з переліком невідповідних розрахункових документів, в яких відсутній (некоректно відображені в ньому) зазначений вище обов'язковий реквізит на загальну суму 18697,98 грн. Крім того, перевіркою встановлено торгівлю алкогольними напоями, які немарковані марками акцизного податку відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, відповідно до баз даних ДПС України встановлено, що через РРО ф.№ 3001081053 згідно чеків №115 від 19.04.2024, №118 від 19.04.2024, №127 від 14.04.2024, №15 від 14.04.2024, №122 від 04.04.2024, №109 від 25.01.2024, №145 від 20.01.2024, №71 від 09.02.2024, №115 від 29.05.2024, №69 від 04.05.2024, №80 від 19.05.2024, №19 від 19.05.2024, №165 від 04.05.2024, №113 від 04.05.2024, №102 від 04.05.2024, №37 від 04.05.2024, №125 від 04.05.2024, №59 від 08.06.2024, №73 від 26.04.2024, №76 від 05.04.2024, та через РРО ф.№ 3001081056 згідно фіскальних чеків №42 від 06.01.2024.
Суд бере до уваги, що за змістом пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Абзацом дев'ятнадцятим статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення №13).
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення №13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).
Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов'язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 №500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Зважаючи на те, що зазначені в акті перевірки документи щодо реалізації алкогольних напоїв не містили належного цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, такі документи щодо реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 18697,98 грн не можливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов'язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Отже, контролюючим органом правильно кваліфіковано вказані обставини, як порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Відповідні висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду у постанові від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
Стосовно доводів позивача про те, що Податковим кодексом, зокрема, ст. 80, не передбачено використання бази даних контролюючого органу під час проведення фактичних перевірок, а також порушення встановлено за місцем знаходження контролюючого органу, а не під час фактичної перевірки у магазині позивача, що не узгоджується із положеннями пп. 75.1.3. п. 75.1. ст. 75 ПК України, суд зазначає таке.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).
Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:
72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;
72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, згідно визначення термінів, наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;
електронний фіскальний звіт - це:
а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;
б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;
електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;
електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
У справі, що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.
Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 №477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
Виходячи з наведеного суд вважає, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки позивача мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій, проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, яким могли бути спростовані висновки податкового органу, що використана контролюючим органом податкова інформація, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо відсутності обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є відмінною від наявних у позивача електронних розрахункових документах.
Отже, суд відхиляє доводи позивача про те, що використання бази даних контролюючого органу під час проведення фактичних перевірок не відповідає вимогам Податкового кодексу України.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що факти порушення позивачем вимог статті 3 Закону № 265/95-ВР підтверджені належними і достатніми доказами та не спростовані позивачем, а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 13.11.2024 №00162990705, яким застосовано до ПП "Август-Плюс" штрафні (фінансові) санкції у сумі 28016,62 грн, є правомірним.
Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на вимогах податкового та іншого законодавства, винесене з урахуванням обставин, які мали значення для його прийняття, позов ПП "Август-Плюс" задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Август-Плюс" (вул. Київська, буд. 20, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 38742694) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 43995486) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Cуддя С.О. Удовіченко