10 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13384/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/13384/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
06.11.2024 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - ГУПФ в Івано-Франківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №164350004824 від 05.07.2024 про відмову у призначенні їй пенсії по інвалідності, зобов'язавши ГУПФ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.06.2024 про призначення пенсії по інвалідності із зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 1989 року по 1993 рік, з 11.07.1988 по 12.03.1990 та з 28.12.1983 по 14.07.1986.
В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, що полягає у неналежній оцінці фактичних обставин трудової діяльності позивача, що призвело до протиправної відмови у призначенні їй пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві представник ГУПФ в Івано-Франківській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини відсутності необхідного страхового стажу позивача тривалістю 14 років. Звертає увагу на обставини того, що позивач не надав при зверненні за призначенням пенсії трудової книжки, оскільки за твердженням самої ОСОБА_1 документ втрачено. З приводу незарахування періоду роботи у колгоспі імені Щорса в 1989 - 1993 роках пояснив, що пенсійним органом не була врахована надана заявницею архівна довідка від 29.01.2024 №27/01-11.2, оскільки ім'я та по батькові заявниці зазначено частково. При цьому заявницею не було надано судове рішення про встановлення факту належності такої довідки саме ОСОБА_1 . Щодо незарахування періоду роботи позивача в Машівському відділенні Ощадного банку №5473 з 11.07.1988 по 12.03.1990 пояснив, що надана заявницею довідка від 14.02.2024 №21/1.1.02-13/47008/2024 не врахована при вирішенні питання про призначення пенсії, оскільки ім'я та по батькові заявниці відсутні, натомість зазначено лише прізвище, що не дозволяє ідентифікувати особу. Період роботи позивача на Карлівському машинобудівному заводі з 28.12.1983 по 14.07.1986 також не підлягає зарахуванню, оскільки надана довідка №737 від 03.05.2024 не завірена печаткою або ЕЦП (а.с. 42-49).
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Лисі Гори Саратовської області, РФ, як свідчать відомості паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.02.2017 Машівським РС УДМС України в Полтавській області (а.с. 8), станом на момент подання позову має статус особи з інвалідністю 3 групи, встановленої на строк до 01.03.2025, як про це свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №532244 від 13.03.2024 (а.с. 9).
03.04.2024 у віці 57 років позивачка звернулася через сервісний центр ГУПФ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 10-13).
Рішенням ГУПФ у Київській області (за принципом екстериторіальності) від 10.04.2024 №164350004824 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, оскільки відсутній необхідний стаж 14 років, страховий стаж особи становить 13 років 0 місяців 15 днів (а.с. 15).
Позивач повторно звернулася до територіального органу пенсійного фонду із заявою від 17.05.2024 про призначення пенсії по інвалідності, до заяви додала додаткові документи.
Однак рішенням ГУПФ у Волинській області від 24.05.2024 №164350004824 їй знову відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, оскільки згідно з наданими до заяви документами страховий стаж становить 12 років 5 місяців 8 днів (а.с. 16).
У подальшому позивачка знову зверталася через ГУПФ в Полтавській області із заявою від 14.06.2024 про призначення пенсії по інвалідності відповідності до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте вже ГУПФ в Івано-Франківській області рішенням від 21.06.2024 №164350004824 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності, оскільки згідно з наданими документами страховий стаж становить 11 років 3 місяці 7 днів (а.с. 17).
Врешті-решт остання заява позивача від 28.06.2024 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була розглянута знову ГУПФ в Івано-Франківській області, рішенням якого від 05.07.2024 №164350004824 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії, оскільки згідно з наданими документами страховий стаж становить 8 років 8 місяців 20 днів. Додатково повідомлено, що до страхового стажу не враховано період роботи (1989 - 1993) згідно з архівною довідкою від 29.01.2024 №27/01-11.2 та період роботи (11.07.1988 по 12.03.1990) згідно з довідкою від 14.02.2024 №21/1.1.02-13/47008/2024, оскільки ім'я та по-батькові заявниці у вищезазначених довідках зазначено частково/відсутні. Також до страхового стажу не враховано період роботи з 28.12.1983 по 14.07.1986 згідно з довідкою №737 від 03.05.2024, оскільки довідка не завірена печаткою/ЕЦП. Страховий стаж розраховано згідно з додатково поданими документами та з урахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5).
Позивач, вважаючи останнє рішення таким, що порушує її конституційне право на пенсію по інвалідності, звернулася через представника до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оскільки і Закон №1058-IV, і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні й ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV, як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України “Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.
Відповідно до ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).
За приписами ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону №1058-IV, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та інших документів.
Позивач до пенсійного органу трудову книжку не надала, оскільки, як зазначено у позовній заяві, документ втрачено.
Таким чином стаж має підтверджуватися іншими документами.
Предмет спору у цій справі зводиться до встановлення обставин правомірності рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначенні пенсії по інвалідності, яке вмотивоване посиланням на обставини відсутності стажу на дату звернення.
Так, підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 слугував, зокрема, висновок відповідача про невключення до загального страхового стажу періоду роботи у колгоспі мені Щорса з 1989 по 1993 роки, підтвердженого архівною довідкою Комунальної організації (установи, закладу) "Спільна архівна установа Полтавського району" №29/01-11.2 від 29.01.2024 (а.с. 23) та періоду роботи в Машівському відділенні Ощадного банку №5473 з 11.07.1988 по 12.03.1990, підтвердженого довідкою Філії - Полтавське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" від 14.02.2024 №21/1.1.02-13/47008/2024, так як ім'я та по батькові заявниці у вище зазначених довідках зазначено частково/відсутні.
Оцінюючи обставини правомірності такого мотиву відмови у призначенні пенсії як невідповідність відомостей паспортним даним, суд зважає на таке.
Як передбачено пунктом 26 Порядку № 637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відповідно до довідки Комунальної організації (установи, закладу) "Спільна архівна установа Полтавського району" №29/01-11.2 від 29.01.2024 (а.с. 23) у книгах розрахунків по оплаті праці колгоспникам колгоспу ім. Щорса Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області (з 14.02.1990 - колгосп "Дружба", с. Зоря, с. Олексіївка, с. Старицьківка Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області; з 18.11.1992 - колективне сільськогосподарське підприємство "Дружба", с. Старицьківка Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області) є відомості про суму нарахованої заробітної плати, де значиться ОСОБА_2 за червень-липень 1989 року; з березня по грудень 1990 року, за 1991 рік; ОСОБА_3 з січня по листопад 1992 року, з січня по серпень 1993 року.
У свою чергу відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.02.2017 Машівським РС УДМС України в Полтавській області (а.с. 8), прізвище, ім'я та по батькові позивачки - ОСОБА_1 .
Вказана довідка Комунальної установи не містить інших ідентифікаційних даних, які б могли підтвердити факт роботи саме позивача у колгоспі імені Щорса (напр. дата народження).
Довідка Філії - Полтавське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" від 14.02.2024 №21/1.1.02-13/47008/2024 (а.с. 25), Філія-Полтавське обласне управління АТ "Ощадбанк" підтверджує факт роботи ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Машівському відділенні Ощадного банку №5473 з 11.07.1988, наказ про прийняття від 11.07.1988 №26 по 12.03.1990 наказ про звільнення від 12.03.1990 №61, особовий рахунок робітника і службовця ф. №37 за 1990.
Таким чином надані позивачем документи містять неповні відомості щодо імені, по батькові особи, що у свою чергу позбавляє суд можливості встановити факт приналежності таких довідок позивачу.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення належать до юрисдикції судів загальної юрисдикції та розглядаються в порядку окремого провадження.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
З огляду на відсутність встановленого факту належності правовстановлюючих документів позивачеві, відсутні й підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 1989 по 1993 роки та з 11.07.1988 по 12.03.1990.
Відтак позов у цій частині задоволеним бути не може за недоведеністю.
Тож лише після встановлення у судовому порядку факту належності документів про стаж позивач зможе звернутися із заявою про призначення (зарахування стажу для призначення) пенсії за встановленою формою до пенсійного органу.
З приводу обставин незарахування ГУПФ в Івано-Франківській області до страхового стажу позивача періоду її роботи на Карлівському машинобудівному заводі з 28.12.1983 по 14.07.1986 суд зазначає наступне.
Як встановлено судом зі змісту оскаржуваного рішення, до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 28.12.1983 по 14.07.1986 згідно з довідкою №737 від 03.05.2024, оскільки довідка не завірена печаткою/ЕЦП.
Відповідно до пункту 23 Порядку №637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Як видно з довідки ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод" від 03.05.2024 №737 (а.с. 27), її видано ОСОБА_1 в тім, що вона дійсно працювала в адміністративно-господарському відділі друкаркою на Карлівському машинобудівному заводі з 28.12.1983 наказ №414-к від 28.12.1983, по 14.07.1986, наказ №194 від 14.07.1986. Вказана довідка підписана директором з управління персоналом ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод" Оленою Мусашиховою.
Дійсно, як зазначає відповідач, довідка не містить відбитку печатки підприємства. Разом з тим, у разі відсутності такої печатки на підприємстві, з аналізу пункту 23 Порядку №637, її відбиток на документі не є обов'язковим.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Разом з цим, інформація щодо проведення перевірки означеної довідки станом на момент розгляду справи відсутня.
У зв'язку з цим суд наголошує на тому, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у первинних документах про її трудову діяльність, що таким чином не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення ГУПФ в Івано-Франківській області від 05.07.2024 за №164350004824 є необґрунтованим, оскільки прийняте без належної оцінки обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим таке рішення суд визнає протиправним та скасовує його.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд погоджується з обраним способом позивача у зв'язку з чим вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ в Івано-Франківській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.06.2024 про призначення їй пенсії по інвалідності з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування до трудового (страхового) стажу періоду роботи з 28.12.1983 по 14.07.1986 згідно з довідкою ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод" від 03.05.2024 №737.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн підтверджується квитанцією АТ "Укрпошта" №1407054242 від 06.11.2024 (а.с. 7).
Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ в Івано-Франківській області на її користь 1/2 витрат зі сплати судового збору, тобто 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/13384/24 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.07.2024 №164350004824.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.06.2024 про призначення їй пенсії по інвалідності з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування до трудового (страхового) стажу періоду роботи з 28.12.1983 по 14.07.1986 згідно з довідкою ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод" від 03.05.2024 №737.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088; вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун