Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7942/25
30 травня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100070001368 від 28.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого утриманців, без зареєстрованого та постійного фактичного місця проживання, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст. 185 КК України,-
Старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.05.2025 приблизно о 00 год. 11 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував поруч з житловим багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, 3, де побачив навпроти третього під'їзду припаркований автомобіль марки «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до вказаного автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , впевнившись, що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, підійшов до автомобіля, який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та шляхом відкриття дверей, які виявилися незамкненими, проник до салону автомобіля марки «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 та з багажного відділення автомобіля викрав наступні речі: банку з серветками «Antibacterial wipes» 70 wipes, 420 g, вартістю 496 грн. 65 коп., тримач для телефону марки «FONENO», вартістю 298 грн. 74 коп., задні тормозні колодки марки «REMSA» у кількості 4 шт., вартістю за одиницю 913 грн. 09 коп., загальною вартістю 3652 грн. 36 коп., передні тормозні колодки марки «REMSA» у кількості 4 шт., вартістю за одиницю 1131 грн. 20 коп., загальною вартістю 4524 грн. 80 коп.
Після цього ОСОБА_5 , заволодівши вищевказаним майном, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 8972 гривень 55 копійок.
28.05.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, в обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими є ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав із наведених у ньому підстав, просивши при цьому визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість ризиків, а також на те, що підозрюваний не має наміру ухилятися від слідства та суду. Разом із цим, у випадку прийняття слідчим суддею рішення про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу захисник просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 , вказуючи на те, що така адреса є фактичним місцем проживання підозрюваного.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100070001368, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
28.05.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чудового майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням до сховища.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Зокрема, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать наступні матеріали кримінального провадження, зібрані в ході досудового розслідування: протокол прийняття заяви ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 28.05.2025; протокол огляду місця події від 28.05.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 28.05.2025; рапорт начальника СКП ВП Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 ; протокол огляду місця події від 28.05.2025; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.05.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 29.05.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 28.05.2025; письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 29.05.2025.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
Зважаючи на встановлені слідчим суддею обставини, приймаючи до уваги тяжкість передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, спосіб та механізм його вчинення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, передбачений пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховує особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, наявність місця проживання та певних соціальних зав'язків.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, неодружений, не має утриманців, офіційно не працевлаштований, не має ні зареєстрованого, ні постійного фактичного місця проживання.
Наведене, на думку слідчого судді, свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
Встановлено також, що ОСОБА_5 є раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, востаннє - вироком Деснянського районного суду міста Києва від 18.09.2018, яким його засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Крім того, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2025 відносно ОСОБА_5 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні №12025100080000630, внесеному до ЄРДР 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 21.06.2025.
Із урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слідчим суддею враховується, що стороною захисту не доведено обставин, які б вказували на можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, як з'ясовано слідчим суддею, адреса, за якою захисник просив визначити відбування підозрюваним запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме АДРЕСА_2 , є місцем затримання підозрюваного, оскільки саме на горищі вказаного будинку був виявлений та затриманий підозрюваний в межах даного кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваному, оскільки, на переконання слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на обставини інкримінованого кримінального правопорушення та його тяжкість, а також враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 передбачених КПК України обов'язків, в межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100070001368, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та помістити його до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді діє до 26.07.2025 включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1