Справа № 274/1124/25
Провадження № 2/0274/881/25
Ухвала
Іменем України
02.06.2025 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., сторін, представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , малолітня особа ОСОБА_6 , інтереси якої представляє ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України про усунення від права на отримання частки одноразової виплати грошової допомоги -
В провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває зазначена цивільна справа.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 06.03.2025 в справі відкрито загальне позовне провадження.
Протокольною ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 13.05.2025 закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.06.2025.
У ході підготовчого засідання, проведеного за участі сторін та їх представників, судом у повному обсязі з'ясовані питання щодо підготовки справи до судового розгляду по суті.
20.05.2025 представник позивачки адвокат Дмитрук М.Ф. подав до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та залучення до участі у справі Міської служби у справах дітей м.Бердичів Житомирської області.
В обґрунтування заявленого клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі представник позивачки зазначив, що 13.05.2025, під час підготовчого засідання у справі, судом було оголошено заяву ОСОБА_5 , залученої до участі у справі в якості третьої особи та представника малолітньої дитини - ОСОБА_6 . З тексту заяви ОСОБА_5 вбачається, остання просить судовий розгляд справи проводити без її участі. В той же час, ОСОБА_5 , яка є законним представником малолітньої ОСОБА_7 самоусувається від обов'язків представляти інтереси малолітньої доньки, а також вказує на те, що позовну заяву вона не підтримує. Представник позивачки, у поданій заяві вказує, що одним із елементів позовної заяви, є захист законних прав та інтересів малолітньої ОСОБА_6 , і в разі задоволення судом позовних вимог, її частка, призначеної одноразової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, збільшиться на 1 250 000 грн. В той же час, мати малолітньої ОСОБА_7 , яка має право на отримання одноразової грошової допомоги, в результаті загибелі її батька, своєю заявою погіршує її матеріальний стан і таким чином, малолітній ОСОБА_7 завдається матеріальна шкода. За таких умов, є всі підстави вважати, що третя особа у справі, ОСОБА_5 не бажає захищати права своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 , а в разі отримання одноразової допомоги за загиблого військовослужбовця - члена сім'ї, використає вказані кошти не за призначенням на утримання малолітньої доньки, зокрема, на підтримку її здоров'я, фізичний стан, харчування, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною загальної середньої та вищої освіти, готувати її до самостійного життя і т.п. В зв'язку з чим вважає, що такі нововиявлені обставини, вказують на те, що є необхідність залучити до участі у справі Міську Службу у справах дітей м. Бердичева Житомирської області. Таким чином, повернення до стадії підготовчого провадження необхідне для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Враховуючи вище викладене, представник позивачки просив повернутись до стадії підготовчого провадження та залучення до участі у справі Міську службу у справах дітей м. Бердичів Житомирської області.
Позивачка ОСОБА_3 та її представник - адвокат Дмитрук М.Ф. в судовому засіданні подане клопотання підтримали, наполягали на її задоволенні. Представник позивачки зазначив, що третя особа має бути присутня в судовому засіданні, вона виступає за себе і за дитину.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник - адвокат - Антонюк О.М. заперечили проти задоволенні клопотання. Вважають, що третя особа ОСОБА_5 має законне право заявляти клопотання про розгляд справи в її відсутності.
Суд, розглянувши клопотання сторони позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та залучення до участі у справі Міської службим у справах дітей м. Бердичева Житомирської області, приходить до наступних висновків.
Згідно із ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до ч.1 ст.196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
На підставі ч.1 ст. 197 ЦПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
Частиною 2 ст. 197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує,чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; вирішує заяви та клопотання учасників справи; направляє судові доручення; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання, тощо.
Тобто, зазначені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу диспозитивності цивільного процесу у підготовчому провадженні, зумовлюють чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслюють коло питань, що підлягають розв'язанню на стадії судового розгляду та дозволяють процесуально зекономити час розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Положеннями ст.209 ЦПК України визначено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням цивільного судочинства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Цивільним процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Звертаючись до практики Верховного Суду, суд враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: «Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18».
Тобто, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, підготовче провадження у справі №274/1124/25 тривало близько двох місяців. Позивачка упродовж зазначеного періоду, користуючись правовою допомогою адвоката, мала можливість подавати до суду заяви, клопотання, подання яких передбачене на стадії підготовчого провадження.
Зокрема, за клопотанням представника позивачки, витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості з особової справи військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі населеного пункту Водяне Волновахівського району Донецької області .
Будь-яких клопотань щодо вирішення питань, передбачених ч.2 ст.197 ЦПК України, з приводу підготовки справи до судового розгляду по суті від сторони позивачки на стадії закриття підготовчого засідання не надходило.
Оскільки судом під час підготовчого судового засідання було вирішено всі питання, передбачені ч.2 ст.197 ЦПК України, й до суду не надходили нові клопотання сторони позивачки щодо підготовки справи до судового розгляду, визначені ч.2 ст.197 ЦПК України, у тому числі й заяви про залучення до участі у справі Міської службу у справах дітей м. Бердичів Житомирської області, судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі.
Щодо статусу ОСОБА_5 , яка залучена до участі у справі, зокрема, за заявою сторони позивачки, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, слід зазначити наступне.
Третя особа у справі є лише сonsortes litis (учасником справи), не його стороною.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений, перш за все, необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб'єктами права регресу.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, має право на подання пояснень до позову та відзиву, викладення своїх аргументів та заперечень. Не заявляє самостійних вимог, тобто не претендує на окремі права чи обов'язки щодо предмета спору.
Викладення ОСОБА_5 своїх заперечень щодо заявлених позивачкою позовних вимог є її правом.
Таким чином, суд не погоджується з доводами представника позивачки про те, що ОСОБА_10 , не підтримуючи заявлених позовних вимог ОСОБА_3 , погіршує матеріальний стан малолітньої доньки та таким чином самоусувається від обов'язків представляти її інтереси.
Фактично ставлячи питання залучення до участі у справі Міської служби у справах дітей, сторона позивачки намагається тиснути на третю сторону - ОСОБА_10 з метою, щоб та змінила своє відношення до позову.
Крім цього, суд вважає роз'яснити, що згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті, крім визначених цією статтею випадків. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини другої цієї статті, якщо суд визнає потрібним, аби сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення, суд відкладає розгляд справи.
Таким чином, третя особа - ОСОБА_5 , звертаючись до суду із заявою про розгляд справи у її відсутності реалізувала своє законне право. Крім того, третя особа ОСОБА_5 , не заперечила бути допитаною в судовому засіданні в якості свідка на стороні відповідача.
Враховуючи вище викладене, суд не вбачає вагомих підстав для повернення до стадії підготовчого провадження у справі та залучення до участі у справі Міської служби у справах дітей.
В зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивачки Дмитрука М.Ф. про повернення до стадії підготовчого провадження у справі та залучення до участі у справі Міської служби у справах дітей.
Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 189, 258,263-265,353 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання представника позивачки - адвоката Дмитрука М.Ф. про повернення до стадії підготовчого провадження - відмовити.
В задоволенні клопотання представника позивачки - адвоката Дмитрука М.Ф. про залучення до участі у справі Міської служби у справах дітей м. Бердичева Житомирської області - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали суду виготовлено 10 червня 2025 року
Суддя: Т.М.Вдовиченко