Справа № 274/3798/25
Провадження № 1-кс/0274/994/25
Іменем України
03.06.2025 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Байківка, Калинівського району Вінницької області, громадянину України, з середньо - спеціальною освітою, розлученому, військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, у кримінальному провадженні № 12025060480000551 від 01.06.2025 р.-
03.06.2025 р. слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_6 за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, відповідно до якого просить застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов"язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Також орган досудового розслідування в клопотанні посилається на ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та тяжкість покарання, яка загрожує у разі визнання винуватим, дані щодо підозрюваного ОСОБА_5 , який немає стійких соціальних зв'язків, є військовослужбовцем та перебуває у складі Сил оборони України, на розгляді в суді щодо якого перебуває інше кримінальне провадження, тому існують ризики того, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання цим ризикам.
Відомості за вказаним фактом було внесено 01.06.2025 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060480000551 та розпочате досудове слідство.
02.06.2025 р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні прокурор у своєму виступі підтримав клопотання слідчого з підстав, зазначених в ньому, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки існують ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні у своєму виступі щодо задоволення клопотання слідчого у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечив. Просив застосувати домашній арешт в нічний час, оскільки він знаходиться на реабілітації. Вину у вчиненому визнає повністю. Зазначив, що вчинив злочин, перебуваючи в стані наркотичного сп"яніння.
Захисник у своєму виступі просив застосувати до підозрюваного домашній арешт в нічний час (з 22 до 06 год), оскільки є військовослужбовцем ЗСУ, на даний час проходить реабілітацію. Зазначив, що не буде здійснювати вплив на свідків, оскільки був затриманий. Є несудимим. Проживає разом з матір"ю.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Також Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» наголошує, що, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні № 12025060480000551 від 01.06.2025 р.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.06.2025 р., о 20:00 год ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
02.06.2025 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням установлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 01.06.2025 р. приблизно о 17 год 30 хв у ОСОБА_5 , який знаходився поблизу будинку № 2 по вул. Чуднівська в с. Скраглівка Бердичівського району Житомирської області, на відстані 20 метрів від залізничного переїзду «35 кілометра» виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ-2107» 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_7 .
Реалізуючи зазначений умисел, перебуваючи у вищевказаному місці, ОСОБА_5 шляхом вільного доступу через незамкнуті двері проник до салону автомобіля та, маючи ключі у замку запалення, які знаходились в автомобілі, діючи умисно, без відома та дозволу власника ОСОБА_7 , незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ-2107» 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 62 205 грн, яким надалі розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом прийняття зави про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 01.06.2025 р.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 01.06.2025 р.;
- протоколом огляду місця події від 01.06.2025 р.;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.06.2025 р.;
- повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 02.06.2025 р.;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 02.06.2025 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При обранні запобіжного заходу слідчим суддею враховується, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Враховується тяжкість покарання, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні вказаного злочину. Так, санкцією вказаної статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п"яти років.
Встановлено, що ОСОБА_5 здійснювалися спроби переховування від суду, тому ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 28.08.2024 р. він був оголошений в розшук.
Також слідчим суддею враховуються дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , який розлучений, не має утриманців, тобто ступінь соціальних зв'язків якого не є такою, яка б утримувала його за місцем його проживання.
Встановлено, що підозрюваний проживає в одному населеному пункті з потерпілим та свідком у даному кримінальному провадженні, що значно спрощує можливість особистого або опосередкованого контакту з ними. Така територіальна близькість може створювати реальні передумови для вчинення дій, спрямованих на тиск або інше неправомірне втручання у їх поведінку та позицію у справі.
Окрім того, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, перебуває в складі Сил оборони України, тому є ймовірність про направлення його по службі до різних міст України.
Слідчим суддею враховується й та обставина, що на даний час на розгляді в Бердичівському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України (справа № 274/3038/23).
Викладені обставини свідчать про обґрунтовані та достатні підстави вважати про існування ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя також оцінив в сукупності обставини, визначені ст. 178 КПК України, та враховує дані щодо особи ОСОБА_5 , який має постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом з матір"ю, є військовослужбовцем, не має судимостей, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю.
Застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому слідчий суддя вважає за доцільне обрати останньому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним для забезпечення його належної процесуальної поведінки, та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов"язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: заборонити підозрюваному ОСОБА_5 цілодобово залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; утриматися від спілкування з потерпілим та свідком у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Доводи захисника про застосування відносно ОСОБА_5 домашнього арешту в нічний час у зв"язку з проходженням ним реабілітації не знайшли свого підтвердження, оскільки жодними доказами не обгрунтовані та не доведені.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов"язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- заборонити підозрюваному ОСОБА_5 цілодобово залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- утриматися від спілкування з потерпілим та свідком у цьому ж кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Обов'язки, визначені ухвалою слідчого судді, покладаються на підозрюваного, згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, на строк не більше двох місяців, тобто до 03 серпня 2025 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.
Згідно ч. 4 ст. 181 КПК України орган національної поліції зобов"язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого.
Копію ухвали вручити підозрюваному.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1