Справа № 168/234/25
Провадження № 2/168/138/25
(З А О Ч Н Е)
03 червня 2025 року сел. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,
секретар судового засідання Таксюк О.С.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду надійшла позовна заява ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в якій представник позивача Ткаченко Ю.О. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» загальну суму заборгованості за Договором позики №1899527 від 18.03.2021 року в розмірі 16 531,20 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.03.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1899527, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3050,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
29.03.2021 року сторони уклали додаткову угоду №1899527 до договору позики №1899527 від 18.03.2021 року, за умовами якої збільшено суму позики - 5000 грн. Позикодавець на виконання умов договору позики №1899527 від 18.03.2021 року та додаткової угоди до нього, виконав свої зобов'язання, передавши відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництва платіжної установи, що підтверджується електронною платіжною інструкцією від 18.03.2021 року.
Відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за договором позики та заборгованості за процентами, внаслідок чого склалась заборгованість у розмірі 16 531,20 грн., яка складається з: - 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 11 513,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
26.10.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1899527 від 18.03.2021 року.
03.04.2023 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 31.03.2023 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1899527 від 18.03.2021 року.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за договором, станом на день відступлення права вимоги, утворилася заборгованість, яку добровільно відповідач не сплачує, у зв'язку із чим позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами в сумі 16 513,20 грн, судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн.
Позиція учасників провадження.
Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 18.03.2025 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вказав, що на позові наполягає. Проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення слухання справи від нього також не надходило. Відзив на позовну заяву не надав.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 18.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1899527, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3050,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису НОМЕР_4, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Договір підписано одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію (а.с.16, 27- зворот).
29.03.2021 року сторони уклали додаткову угоду №1899527 до договору позики №1899527 від 18.03.2021 року, за умовами якої збільшено суму позики - 5000 грн. Угоду підписано одноразовим ідентифікатором 5DwS8uJkM, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію (а.с.16 - зворот, 28).
Пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але у будь-якому випадку не більше 90 календарних днів (а.с. 20 - зворот).
Згідно з платіжними інструкціями від 18.03.2021 року, 29.03.2021 року, та довідок ТОВ «ФК Фінекспрес» від 14.11.2024 року вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», передало Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1950,00 грн, 3050,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 14, 30 - 31 -зворот).
Крім цього, з наданої АТ КБ «Приват Банк» виписки по картковому рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 29.03.2021 року до 01.04.2021 року, відкритому в АТ КБ «Приват Банк», підтверджується отримання ОСОБА_1 грошових коштів 18.03.2021 року в сумі 3050,00 грн та 29.03.2021 року в сумі 1950, 00 грн (а.с. 83 - 84).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем умов договору, станом на 24.02.2025 року утворилась заборгованістьу розмірі 16 531,20 грн., яка складається з: - 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 11 513,20 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 7 - 9).
26.10.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1899527 від 18.03.2021 року (а.с. 32 - зворот - 36-зворот).
Так, згідно п.5.2. зазначеного вище Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від Клієнта до Позивача/Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору. (а.с. 34).
Відповідно до Реєстру прав вимог від 26.10.2021 року до договору факторингу Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021 р ТОВ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16 531,20 грн., яка складається з: - 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 11 513,20 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 40 - зворот - 41).
03.04.2023 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р., за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1899527 від 18.03.2021 року. (а.с. 44 - 48).
Так, згідно п.5.2. зазначеного вище Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від Клієнта до Позивача/Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору. (а.с. 45-зворот).
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФМ від 03.04.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16 531,20 грн., яка складається з: - 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 11 513,20 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 52 - зворот - 53).
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1,2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із змісту ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що Договором позики №1899527 від 18.03.2021 року, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов'язків сторін договору, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у відповідному договорі (постанова Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі №623/2936/19).
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за Договором позики №1899527 від 18.03.2021 року первісний позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Правочини щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).
Отже позивач правомірно набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №1899527 від 18.03.2021 року.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є доведеними та обґрунтованими, розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору. Доказів зворотного суду не надані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до п.6 ч.1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду такі документи: договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ№ 2099 від 03.04.2018; ордер про надання адвокатом Ткаченко Ю.О. правової допомоги ТОВ «Фінпром Маркет» від 01.11.2024; витяг з акту № 7-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю.О. надала правову допомогу ТОВ «Фінпром Маркет» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором позики на загальну суму 3500 грн, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів. (а.с. 54 - 60).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.
Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень, а тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у вищезазначеному розмірі на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 1,2,4,12,76,78,81,82,95,141,263-268,280-284,288,354,355 ЦПК України, ст.ст. 530, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за Договором позики №1899527 від 18.03.2021 року в розмірі 16 531,20 (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять одна гривня 20 коп) грн., з яких:
- 5 000,00 (п'ять тисяч) грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 11 513,20 (одинадцять тисяч п'ятсот тринадцять гривень 20 коп) грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Старовижівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження юридичної особи: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 433211346.
Представник позивача: Ткаченко Юлія Олегівна, адреса: 01001 м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5,
Відповідач: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Старовижівського районного суду
Волинської області Ю.О. Сухоручко