15 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/6247/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Пшевлоцька К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - не з'явився,
відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник - не з'явився, Військова частина НОМЕР_1 , представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 26 травня 2025 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , яким просить суд із врахуванням заяви про зміну предмету позову:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлені наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.08.2024р. №214 (по особовому складу) про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації з додатком №1 (поіменний список військовозобов'язаних, які призвані та відправлені до військової частини НОМЕР_1 08.08.2024р.), де під №1 зазначений ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.08.2024р. №228, у частині пункту 1.63., згідно з яким ОСОБА_1 з 09 серпня 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби.
Позовна заява мотивована тим, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 25 вересня 2023 року.
При черговому оновленні облікових даних в ІНФОРМАЦІЯ_6 22.07.2024р. позивачу була надана повістка, відповідно до якої останній повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 27.08.2024р.
Додатково позивач повідомив, що з січня 2024 року та станом на час подання позову до суду перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестон Україна» (підприємство має значення для задоволення потреб територіальних громад та відповідає певним критеріям), яке станом на серпень 2024 року позивача забронювало до серпня 2025р., що підтверджується результатом бронювання за заявою №20240808-114879, яке зроблено в електронній формі засобами єдиного державного вебпорталу електронних послуг "Дія".
Крім того, ОСОБА_1 з 2010 року є діючим членом релігійної організації «Релігійна громада Церкви Адвентистів сьомого Дня м. Тячів» через водне хрещення.
Основні положення віровчення Церкви Адвентистів Сьомого Дня не допускають використання зброї та участі у військових діях.
Однак 08.08.2024р. іншим РТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу було вручено повістку №31-08-2024-Хуст, якою наказано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 тогож дня 08.08.2024р. на 19 год.00 хв.
З'явившись до ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача без його згоди, було взято на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 , вилучено мобільний телефон та направлено на проходження повторної військово-лікарської комісії, яка також відбувалася вночі 08.08.2024 року, незважаючи на те, що позивач вже проходив військово-лікарську комісію 25.09.2023р. за місцем обліку - у ІНФОРМАЦІЯ_6 , та згідно з військово-обліковим документом підлягав повторному медичному переосвідченню лише після 25.09.2028р.
У ніч з 8 на 9 серпня 2024 року з ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача було відправлено до військової частини НОМЕР_1 .
Вважає вказані дії протиправними, незаконними та такими, що порушують право особи, просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У попередніх судових засіданнях представник надав пояснення, підтримав висунуті позовні вимоги та просив суд такі задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів у жодне судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судових засідань повідомлялися належним чином.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачам строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зазначену ухвалу відповідачами було отримано в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується наявними у матеріалах справи Довідками про доставку електронного листа.
Таким чином, суд вважає, що відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, жодного разу не прибули на судові засідання, правом на подачу відзиву не скористалися, про наслідки не подання відзиву були попереджені.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зважаючи на вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 1990р.н. є членом релігійної організації «Релігійна громада Церкви Адвентистів Сьомого Дня у м. Тячів» з 2010 року, що додатково підтверджується документом - довідкою Релігійної організації «Релігійна громада Церкви Адвентистів Сьомого Дня у м. Тячів» №19 та свідоцтвом.
Згідно Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 25 вересня 2023 року, позивач перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 починаючи з 27.12.2017 року, є придатним до військової служби, що підтверджується протоколом ВЛК №192 від 25 вересня 2023 року та підлягав повторному медичному пересвідченню тільки 25.09.2028 року.
29 січня 2024 року Наказом №2 ТОВ «Вестон Україна» позивач був прийнятий на роботу з 01 лютого 2024 року до ТОВ «Вестон Україна» (підприємство, яке має значення для задоволення потреб територіальних громад та відповідає певним критеріям) на посаду монтажника.
16 квітня 2024 року Розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації №431 ТОВ «Вестон Україна» було віднесено до переліку підприємств, що відповідають зазначеним критеріям і є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення області в особливий період.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 08.08.2024 року ТОВ «Вестон Україна» налічує 8 військовозобов'язаних осіб, із яких 4 осіб є заброньованими, до яких відносить і ОСОБА_1 , якого заброньовано до серпня 2025 року.
Не зважаючи на наведене 08 серпня 2024 року іншим ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу було вручено повістку №31-08-2024-Хуст за якою було наказано з'явитися того ж дня до ІНФОРМАЦІЯ_4 08.08.2024 року.
З'явившись до ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача без його згоди, було взято на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 та в подальшому було направлено на проходження повторної військово-лікарської комісії, яка відбувалася вночі 08.08.2024 року.
Довідкою ВЛК від 08.08.2024 року №13125 позивача було визнано придатним до проходження військової служби.
08 серпня 2024 року заброньованого підприємством позивача наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 №214 було призвано та направлено для проходження військової служби від час мобілізації у складі команди до Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 серпня 2024 року №228 ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.
Правовий режим воєнного стану діє, зокрема, і на момент розгляду цієї справи Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року було оголошено загальну мобілізацію.
Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:
1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;
2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;
3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Стаття 1 Закону № 3543-XII передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з ч.5 ст. 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
За змістом ст.2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України Про оборону України, цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 223-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно з ч.5 ст.1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За змістом ч.9 ст.1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
- військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ закріплені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
При цьому, ст.23 Закону №3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Трудові відносини між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Вестон Україна» підтверджуються наказом (розпорядженням) №2 про прийняття на роботу від 29 січня 2024р.
Розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації №431 від 16.04.2024 року та Додатком 2 до розпорядження №431 від 16.04.2024р. товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТОН УКРАЇНА» належить до переліку підприємств, що відповідають зазначеним критеріям і є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення області в особливий період.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ТОВ «Вестон Україна» налічує вісім військовозобов'язаних осіб, із яких четверо осіб є заброньованими, до яких відносить і ОСОБА_1 , якого заброньовано до 08.08.2025р.
Відповідно до матеріалів справи, позивач був заброньований до 08 серпня 2025 року.
Таким чином, суд констатує, що на час призову позивача на військову службу, на нього розповсюджувався відповідний імунітет від такого призову, передбачений абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Пункт 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок № 1487, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1487 для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі Міноборони визначає: показники та критерії з оцінювання стану військового обліку; перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після здобуття яких жінки за власним бажанням беруться на військовий облік військовозобов'язаних, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за умови придатності до проходження військової служби за станом здоров'я та віком; перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями; перелік військово-облікових спеціальностей (крім СБУ).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 1487 військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Пункт 79 Порядку №1487 встановлює, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки серед іншого:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; тощо.
Пунктами 80-81 Порядку № 1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов'язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов'язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.
У той же час додатком № 2 до Порядку № 1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), пунктом 1-3 яких встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
1) перебувати на військовому обліку:
- за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
- за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
- у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
- мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №563 стати на військовий облік шляхом особистого прибуття до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за їх вибором.
Абзац п'ятий цього пункту не застосовується до працівників системи органів дипломатичної служби України.
11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктами 19-20 Порядку №1487 передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом. Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Аналізуючи вищевикладені норми суд зазначає, що навіть за наявності бронювання за підприємством, у військовозобов'язаного громадянина є обов'язок щодо дотримання правил військового обліку.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Також за приписами п.15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний, серед іншого, організовувати проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов'язку.
Отже, обов'язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання також покладено й на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому відповідач мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.
Жодних перевірок матеріали справи не містять.
Щодо проходження позивачем 08 серпня 2024 року ВЛК суд зазначає, що відповідно до п.2.1 Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках:
1) коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству
2) та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 (де особа перебувала на обліку з 2017р.) від 25 вересня 2023 року позивача було визнано придатним до військової служби.
Вказана постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 не була ні скасована, ні відмінена з підстав відповідно до п.2.1 Положення № 402 , відсутні будь-які запити штатної ВЛК регіону щодо медичних документів позивача. Відсутня постанова ВЛК регіону про не затвердження, відміну чи скасування постанови позаштатної ВЛК від 25 вересня 2023 року .
Оскільки вище наведена постанова ВЛК була чинною то проходження повторного ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 08.08.2024 рокує таким, що суперечить чинному законодавству, законних підстав про проведення повторного медичного обстеження позивача не було, за наслідками якого 08.08.2024 року заброньовану особу було мобілізовано.
У ході судового розгляду справи відповідачами не було надано суду доказів в обґрунтування об'єктивності та правомірності проведення обстеження та підстав медичного огляду позивача 08.08.24 року.
На підставі матеріалів справи судом встановлено, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 під час мобілізаційних дій стосовно позивача по справі не було проведено повної перевірки щодо наявності чи відсутності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу (позивач був заброньований за підприємством та мав право на відстрочку), а з огляду на те, що позивач не підлягав мобілізації, як особа яка заброньована то в порушення вимог Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відбулася ціла низка порушень чинного законодавства.
Оскільки Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154 покладено обов'язок на працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 при мобілізації військовозобов'язаних проводити перевірку щодо наявності чи відсутності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, відтак саме ІНФОРМАЦІЯ_1 було допущено грубе порушення прав позивача, оскільки позивач не підлягає мобілізації, як заброньована особа відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 серпня 2024 року №228 позивача зараховано до особового складу військової частини.
Тобто позивач внаслідок низки порушень перейшов з категорії військовозобов'язаних до категорії військовослужбовців.
Відповідно до Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" № 548-ХГУ від 24.03.1999 (із змінами чинними на момент виникнення спірних правовідносин) командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
Таким чином, на командира, який віддає наказ покладається відповідальність за віддання законного наказу та контроль за його виконанням.
На переконання суду наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 серпня 2024 року №228 з огляду на матеріали та обставини справи є протиправним та порушує основоположні права позивача.
Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору ч.1 ст.2 КАС України та ст.13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вже зазначалося вище згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що здійснення належного захисту у даній справі з урахуванням дискреційних повноважень відповідача є зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.08.2024р. №214 (по особовому складу) в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.08.2024р. №228 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, та призначення на посаду ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) звільнити ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_5 ) з військової служби.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк