79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" травня 2025 р. Справа №914/2543/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Голубінка М.В.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача - не з'явився
представник відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 21.04.25 (вх. № ЗАГС 01-05/1209/25 від 21.04.25)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2025, суддя Сухович Ю.О.)
у справі № 914/2543/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго",
про: стягнення 287 520 333,98 грн. заборгованості,
Короткий зміст судових рішень у справі, клопотання відповідача та ухвали суду першої інстанції.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2543/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" ( далі - ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго",позивач) до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (далі - ПАТ "Львівобленерго", відповідач) про стягнення 287 813 567,15 грн заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії, 23 868 338,38 грн пені, 14 579 072,68 грн штрафу, 2 097 464,66 грн 3% річних та 4 161 891,11 грн інфляційних втрат, нарахованих за порушення строків оплати планових платежів та наданих послуг за договором за період 26.07.2021 по 14.11.2023 (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) .
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.07.2024 у справі №914/2543/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Львівобленерго" на користь ПАТ "НЕК "Укренерго" 2 401 246,96 грн інфляційних втрат, 1 919 252,90 грн - 3 % річних, 20 842,83 грн пені, 7 126,17 грн витрат зі сплати судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 242 813 567,15 грн основного боргу провадження у справі закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2025 постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2024 у справі №914/2543/23 скасовано в частині відмови у позові ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з ПАТ "Львівобленерго" 1 760 644,15 грн інфляційних втрат, 178 211,76 грн 3 % річних і 579 448,69 грн пені, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
25.03.2025 представник відповідача через систему "Електронний суд" подав Господарському суду Львівської області клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення у подібних правовідносинах у справі №908/948/23.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі №914/2543/23 задоволено клопотання ПАТ "Львівобленерго" та зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення у подібних правовідносинах у справі №908/948/23.
Ухвала суду мотивована тим, що предметом нового розгляду у справі №914/2543/23 є вимоги ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", зокрема, про стягнення 579 448,69 грн пені, нарахованої за період липень-грудень 2021 року, тобто до введення в Україні правового режиму воєнного стану. Водночас, у справі №908/948/23 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішується питання застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану до вимог ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення пені, нарахованої на зобов'язання, які виникли до введення воєнного стану.
Враховуючи вищенаведене, а також для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, суд дійшов висновку про наявність визначених п.7 ч.1 ст.228 ГПК України підстав для зупинення провадження у даній справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" подало апеляційну скаргу від 21.04.25, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі №914/2543/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апелянта обгрунтовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Зокрема, апелянт зазначає, що Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі №910/4273/22 зазначив, що положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022
№332 щодо настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та
протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно
нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія
не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше. Подібні правові висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22, від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22, від 03.07.2024 у справі №908/817/22.
На переконання скаржника, зазначені правові висновки є чіткими та зрозумілими для застосування, а відповідачем не обгрунтовано неможливості розгляду цієї справи без зупинення провадження.
ПАТ "Львівобленерго" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі №914/2543/23 залишити без змін з підстав її законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, відповідач зазначає, що з врахуванням обставин даної справи та наявності правової невизначеності щодо застосування приписів Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, яку має вирішити об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/948/23, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі, передбачені п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 справу №914/2543/23 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі № 914/2543/23 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.05.2025.
Сторони участі уповноважених представників в судовому засідання не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
26.05.2025 від позивача через систему "Електронний суд" поступило клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення сторонам ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії», клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 27.05.2025 ухвалено постанов.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням чітко визначених законом причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Статтями 227 і 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до п. 7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, подібність правовідносин слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт. При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду перебуває справа №908/948/23 за позовом ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення 403 596 708, 67 грн.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 05.02.2025 передав справу №908/948/23 на розгляд об'єднаної палати для відступу від висновку щодо застосування пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22, від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22 , від 03.07.2024 у справі №908/817/22, від 12.09.2024 у справі №910/4264/22 від 02.10.2024 у справі №910/4273/22.
У вказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку, що положення пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 щодо настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.
Натомість у п.33 постанови від 15.10.2024 у справі №924/1202/23 Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції повинен був відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача розміру пені, застосувавши приписи Постанови №332 як такі, що мають обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії. Натомість апеляційний суд безпідставно задовольнив в цій частині позовні вимоги позивача та стягнув на його користь пеню в розмірі 246 516,20 грн за період з 01.09.2021 по 23.02.2022.
Подібний за змістом підхід застосував Верховний Суд у постановах від 06.06.2024 у справі №910/4269/22, від 12.06.2024 у справі №910/4286/22, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих до введення в Україні воєнного стану, та направивши справи у цій частині на новий розгляд.
Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про наявність суперечливих висновків Верховного Суду щодо питання застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов'язання, які виникли до введення в Україні воєнного стану.
Ухвалою від 21.03.2025 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла до розгляду справу №908/948/23 .
Отже, предметом розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в справі №908/948/23 є питання щодо застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимог ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення пені, нарахованої на зобов'язання, які виникли до введення в Україні воєнного стану.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у даній справі (після передачі судом касаційної інстанції справи на новий розгляд до суду першої інстанції) є вимоги ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" , зокрема, про стягнення з ПАТ "Львівобленерго" 579 448,69 грн пені, нарахованої за період липень-грудень 2021 року, тобто до введення в Україні воєнного стану.
Відповідач заперечує наявність підстав для стягнення пені, покликаючись на підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 та висновки Верховного Суду щодо безпідставності позовних вимог про стягнення пені, що заявлені та розглядаються судом у період дії воєнного стану, в тому числі і тих, що нараховані до введення в Україні воєнного стану (до 24.02.2022).
Частина 4 ст. 236 ГПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 315 ГПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Отже, правовідносини у даній справі та у справі №908/948/23 є подібними, а правові висновки об'єднаної палати за результатами касаційного перегляду справи № 908/948/23 можуть вплинути на вирішення цього господарського спору по суті заявлених позовних вимог.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у даній справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України.
Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про недоведеність відповідачем неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №908/948/23, оскільки такі доводи свідчать про помилкове ототожнення скаржником передбаченої пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України підстави зупинення провадження в справі, наявністю якої обґрунтовується оскаржувана ухвала, та іншої (обов'язкової) підстави зупинення провадження в справі, встановленої нормою пункту 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, за змістом якої суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Покликання скаржника на наявність висновків щодо застосування підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, які викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22, від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22, від 03.07.2024 у справі №908/817/22 судом апеляційної інстанції відхиляється з огляду на те, що саме для відступу від вказаних висновків Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 05.02.2025 передав справу №908/948/23 на розгляд об'єднаної палати.
Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Доводи апелянта не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.
Керуючись ст.ст. 228, 236, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 21.04.25 (вх. № ЗАГС 01-05/1209/25 від 21.04.25) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі №914/2543/23 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 09.06.2025
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.