79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" червня 2025 р. Справа № 907/984/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників сторін:
від позивача - Сигляк І.Я.
від відповідача (скаржника) - Загребельна Є.О. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Королькова Максима Вікторовича, вих.№1 від 24 березня 2025 року
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року (повний текст підписано 05.03.2025), суддя Худенко А.А.
у справі № 907/984/24
за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця Королькова Максима Вікторовича, м. Виноградів, Закарпатська область
про стягнення 93 000 грн
встановив:
19 листопада 2024 року Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Королькова Максима Вікторовича про стягнення 93 000 грн - пені за прострочення сплати штрафів, що накладені відповідно до рішення органу АМК.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року у справі № 907/984/24 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача до Державного бюджету України 93 000 грн пені. Здійснено розподіл судових витрат (судового збору).
Рішення суду мотивоване тим, що рішенням №63/128-р/к від 20.12.2023 на Фізичну особу-підприємця Королькова Максима Вікторовича накладено штрафи у сукупному розмірі 250 000 грн, які ним сплачено, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями, а саме: №467 від 23.07.2024 на суму 50 000 грн; №468 від 24.07.2024 на суму 50 000 грн, №469 від 26.07.2024 на суму 30 000 грн, №470 від 31.07.2024 на суму 50 000 грн, №471 від 03.08.2024 на суму 50 000 грн, №472 від 13.08.2024 на суму 20 000 грн, однак, враховуючи прострочення сплати штрафів, позивачем нараховано пеню у відповідності до п.1 ч.5 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» на загальну суму 93 000 грн. Суд визнав правильними наведені позивачем періоди нарахування пені, а саме: з 02 по 22.07.2024 на суму 78 750 грн; за 25.07.2024 на суму 2250 грн; з 27 по 30.07.2024 на суму 7200 грн; з 01 по 02.08.2024 на суму 2100 грн; з 04 по 12.08.2024 на суму 2700 грн.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Фізична особа-підприємець Корольков Максим Вікторович звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року у справі № 907/984/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що враховуючи положення абз.2 ч.3 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» (в редакції від 01.01.2024 року) двомісячний строк на оплату штрафу було призупинено з 29 березня по 01 липня 2024 року, у зв'язку з оскарженням рішення АМК до суду, відтак, останнім днем сплати штрафу було 22 липня 2024 року. Так, апелянт наводить свій розрахунок пені, згідно з яким, пеня за період прострочення з 23 липня по 13 серпня 2024 року становить 26 400 грн. Наголошує, що наведене не було враховано судом та не спростовано у рішенні суду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає про безпідставність застосування апелянтом норми Закону у редакції від 01.01.2024, оскільки, рішення прийнято адміністративною колегією 20 грудня 2023 року, відтак таке підлягає виконанню відповідно до законодавства, що діяло станом на момент прийняття рішення.
Судове засідання з розгляду справи в суді апеляційної інстанції проводилося в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за клопотанням представника відповідача та на підставі відповідної ухвали суду.
Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року у справі № 907/984/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Адміністративною колегією Західного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України розглянуто матеріали справи №63/6-01-60-2020/57-2/2020 про вчинення Фізичною особою-підприємцем Корольковим Максимом Вікторовичем порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, тендерів, шляхом узгодження конкурентної поведінки при підготовці та участі у відкритих торгах.
20 грудня 2023 року за результатами розгляду вказаної справи, позивачем прийнято рішення № 63/128-р/к від 20.12.2023, яким на Фізичну особу-підприємця Королькова Максима Вікторовича накладено штрафи у загальному розмірі 250 000 грн.
Листом № 63-02/3156 від 22.12.2023 Фізичній особі-підприємцю Королькову Максиму Вікторовичу надіслано копію рішення №63/128-р/к від 20.12.2023, однак такий повернувся на адресу відправника з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою».
У зв'язку з неможливістю вручити відповідачу рішення, позивачем на підставі частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднено в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» від 08.02.2024 №28 (7688) інформацію про прийняте рішення.
Відтак, судом встановлено, що рішення вважається таким, що вручене відповідачу 19.02.2024.
Водночас судом встановлено, що Фізична особа-підприємець Корольков Максим Вікторович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Західного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України № 63/128-р/к від 20.12.2023, однак, ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.07.2024 позовну заяву залишено без розгляду.
Відповідачем сплачено штрафи в загальному розмірі 250 000 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями, а саме: № 467 від 23.07.2024 на суму 50 000 грн; № 468 від 24.07.2024 на суму 50 000 грн, № 469 від 26.07.2024 на суму 30 000 грн, № 470 від 31.07.2024 на суму 50 000 грн, № 471 від 03.08.2024 на суму 50 000 грн, № 472 від 13.08.2024 на суму 20 000 грн.
У листопаді 2024 року Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до суду з позовом про стягнення з ФОП Королькова Максима Вікторовича 93 000 грн - пені за прострочення сплати штрафів, що накладені відповідно до рішення органу АМК.
Згідно з ст.1 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до ч.1 ст.48 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (ч.2 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).
В силу ч.3 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно з ч.8 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Як встановлено судом, рішенням Адміністративної колегії позивача від 20 грудня 2023 року № 63/128-р/к визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» та на відповідача накладено штрафи на загальну суму 250 000 грн, які відповідач не сплатив вчасно, як це передбачено нормами ч.3 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції».
Згідно з ч.5 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (ч.ч.7,9 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).
Матеріалами справи підтверджено, та це не заперечується самим відповідачем, що останній не сплатив штраф у розмірі 250 000 грн, у строк, передбачений ч.3 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у зв'язку з чим, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 93 000 грн, з урахуванням положень ч.5 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» за періоди: з 02 по 22.07.2024 на суму 78 750 грн; за 25.07.2024 на суму 2250 грн; з 27 по 30.07.2024 на суму 7200 грн; з 01 по 02.08.2024 на суму 2100 грн; з 04 по 12.08.2024 на суму 2700 грн, враховуючи оплату відповідачем штрафів частинами.
Щодо доводів скаржника про зупинення нарахування пені на час оскарження до суду рішення позивача, колегія суддів зазначає таке:
Як встановлено судом відповідач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Західного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України № 63/128-р/к від 20.12.2023, однак, ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.07.2024 у справі № 914/772/24 позовну заяву ФОП Королькова М.В. залишено без розгляду, у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання.
Відповідно до п.2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» установлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, підлягають виконанню відповідно до законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення.
Пунктом 1 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказано Закону передбачено, що останній набирає чинності з 1 січня 2024 року, крім пунктів 4 і 5 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Рішення АМК прийнято 20 грудня 2023 року, відтак, таке підлягає виконанню відповідно до законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення.
Як зазначалося вище частиною 3 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» визначалося, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Разом з тим, абзацом 3 ч.5 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» передбачалося, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Верховний Суд неодноразово вказував, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Львівської області від 01 липня 2024 року у справі № 914/772/24 позовну заяву ФОП Королькова М.В. залишено без розгляду, тобто розгляд справи закінчився без ухвалення рішення, відтак, нарахування відповідачу пені починаючи з 02 липня 2024 року є правомірним та таким, що відповідає вимогам закону.
Докази повторного звернення відповідача до господарського суду в період з 02 по 23 липня 2024 року в матеріалах справи відсутні та апелянтом суду не надано, відтак, такий період вважається простроченням відповідачем сплати штрафів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який погодився із твердженнями позивача щодо визначення періодів нарахування пені, враховуючи сплату відповідачем штрафів частинами. Підставним є нарахування пені: з 02 по 22.07.2024 на суму 78 750 грн; за 25.07.2024 на суму 2 250 грн; з 27 по 30.07.2024 на суму 7 200 грн; з 01 по 02.08.2024 на суму 2 100 грн; з 04 по 12.08.2024 на суму 2 700 грн.
Водночас суд відхиляє посилання скаржника на прострочення сплати ним штрафів починаючи саме з 23 липня 2024 року, оскільки таке нічим не обґрунтоване та суперечить встановленим судом вище обставинам (залишення господарським судом без розгляду позовної заяви ФОП Королькова М.В. - 01 липня 2024 року).
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України 93 000 грн - пені.
Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.
Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року у справі № 907/984/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Королькова Максима Вікторовича - без задоволення.
Матеріали справи № 907/984/24 повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 09 червня 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.