Справа №: 635 / 179 / 25 Головуючий 1 інстанції: Лук'яненко С.А.
Провадження №: 33/818/ 989 /25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
04 червня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Литвиненку Д.А., без участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю його захисника - Конюшка Д.Б., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові, в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника на постанову Харківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 грудня 2024 року об 11 годині 35 хвилин в с. Пісочин Харківського району Харківської області, Полтавське шосе 202/1 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобам ЗАЗ SENS, д/н НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» відмовився
Крім того, 24 грудня 2024 року о 13 годині 37 хвилин в с. Пісочин Харківського району Харківської області, Полтавське шосе 149/2 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобам ЗАЗ SENS, д/н НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродня блідість). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються зібраними у справі доказами.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, подав апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт зазначає, що водій діяв у стані крайньої необхідності, мотивуючи свої дії тим, що у нього в день зупинки його працівниками поліції народжувала жінка, і він терміново їдучи до неї, не мав часу на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Відмовляючись від проходження вказаного огляду, водій мотивувався не бажанням порушити законодавчу вимогу п. 2.5 ПДР України чи приховати факт перебування в стані сп'яніння, а негайною терміновістю справ такої виключної події як народження дитини. Підтвердженням цьому є висновок КНП ХОР «ОКНЛ» від 27.12.2024, згідно з яким за результатами огляду на стан наркотичного сп'яніння, пройденого 24.12.2024 о 18 год 05 хв, тобто через декілька годин після зупинки водія працівниками поліції, в організмі громадянина ОСОБА_1 наркотичних ознак сп'яніння не виявлено.
Додатково зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, факт чого підтверджується матеріалами справи, характеризується позитивно.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився.
В судове засідання прибув захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та пояснив, що особа, що притягується до адміністративної відповідальності, не може прибути в судове засідання у зв'язку з несенням військової служби. Захиснику Конюшку Д.Б. було доручено представляти інтереси ОСОБА_1 в суді за договором про надання правової допомоги, копія якого міститься в матеріалах справи.
В судовому засіданні апелянт підтримував доводи апеляційної скарги у повному обсязі, висловлював незгоду з рішенням суду першої інстанції та просив його скасувати і закрити провадження по справі у зв'язку з тим, що водій діяв у стані крайньої необхідності, та його дії в таких умовах не слід вважати відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, адже він за першої можливості негайно самостійно добровільно пройшов такий огляд, результат якого показав, що в його організмі жодних залишків наркотичних речовин виявлено не було.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24 грудня 2024 року об 11 годині 35 хвилин в с. Пісочин Харківського району Харківської області, Полтавське шосе 202/1 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобам ЗАЗ SENS, д/н НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» відмовився, мотивувавши це тим, що мусить негайно їхати до дружини, яка народжує.
Крім того, 24 грудня 2024 року о 13 годині 37 хвилин в с. Пісочин Харківського району Харківської області, Полтавське шосе 149/2 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобам ЗАЗ SENS, д/н НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, 24 грудня 2024 року о 18 годині 05 хвилин в м. Харкові ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР «ОКНЛ», згідно з висновком щодо результатів якого встановлено, що в організмі громадянина ОСОБА_1 наркотичних ознак сп'яніння не виявлено (а.с.12).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавчі вимоги щодо проходження водіями транспортних засобів огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, спрямовані на забезпечення безпеки для всіх учасників дорожнього руху та запобігання загрозам, які може становити керування транспортними засобами в стані сп'яніння або під впливом інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції водія.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національне поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 30 вказаного закону поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом. Поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати інші заходи, визначені окремими законами.
Зупинення транспортного засобу як превентивний поліцейський захід передбачено п. 4 ч. 1 ст. 31 вказаного закону.
Обов'язок проходження на вимогу поліцейського в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено п. 2.5 ПДР України. Особливості такого огляду та вимоги до його проходження встановлюються зокрема ст. 266 КУпАП та положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Отже, працівники поліції, висуваючи свою вимогу пройти огляд, діяли правомірно, виконуючи свої обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 2 розд. 1 вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розд. 1 вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 4 розд. 1 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Саме цими положеннями керуються працівники поліції при встановленні у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння. Разом з тим, наявність таких ознак не є встановленням факту перебування особи в стані сп'яніння, а лише є підставою для проходження нею огляду у визначеному законом порядку з виконанням вимог п. 2.5 ПДР України та п. 2 розд. 1 Інструкції. Саме проходженням такого огляду встановлюється факт наявності чи відсутності в організмі водія залишків алкогольних, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушник був зобов'язаний згідно з п. 2.5 ПДР України на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку такий медичний огляд, однак спочатку не пройшов його, мотивувавши свої дії тим, що у нього народжує дружина в пологовому відділенні, і він повинен був терміново їхати, не маючи часу на проходження огляду. Це дійсно підтверджується дослідженими в судовому засіданні відеозаписами.
Натомість щойно у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з'явилася можливість пройти огляд, який від нього вимагали працівники поліції, він добровільно його пройшов в той самий день ввечері, результат якого показав, що водій не перебував в стані наркотичного сп'яніння. Це дійсно підтверджується висновком щодо результатів даного медичного огляду в КНП ХОР «ОКНЛ» (а.с.12).
В мотивувальній частині свого рішення суд першої інстанції послався на п. 9 розд. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, а саме на те, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З даної правової норми суд першої інстанції зробив хибний висновок: «Тобто поліцейський повинен доправити особу, щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває в стані наркотичного сп'яніння, до закладу охорони здоров'я для проведення огляду з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи, протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення».
Однак суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з положень розд. ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» зазначеної Інструкції вимога, зазначена в п. 9 розд. 2, стосується виключно проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Натомість на ОСОБА_1 було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан саме наркотичного сп'яніння. Як вбачається з матеріалів справи та з досліджених відеозаписів, жодних вимог пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння працівники поліції йому не висували.
Натомість вказана Інструкція не визначає часового обмеження в дві години для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки залишки наркотичних речовин в організмі людини зберігаються значно довше.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Враховуючи усе вищезазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що водій ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,247,294,295,296 КУпАП, суд -
Постанову Харківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2025 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.
Апеляційну скаргу захисника правопорушника - задовольнити.
Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за обставин вчинення дій особою в стані крайньої необхідності, передбаченої статтею 18 КУпАП.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського Апеляційного суду О.М. Курило