Єдиний унікальний номер 636/2230/19
Номер провадження 22-ц/818/2169/25
05 червня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Супрун Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 23 січня 2025 року в складі судді Карімова І.В. по справі № 636/2230/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа,-
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», заінтересована особа: ОСОБА_1 , звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05 березня 2021 року, повний текст якого складений 26 квітня 2021 року, у справі № 636/2230/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 23 лютого 2019 року № 23.02.2019-100004530 на загальну суму 7120,00 грн, яка складається із: 4000,00 грн заборгованості за кредитом, 1120,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 2000,00 грн частини нарахованого штрафу, а також судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Після ухвалення зазначеного рішення ТОВ «Споживчий центр» було отримано виконавчий лист, який разом із заявою про відкриття виконавчого провадження направлено приватному виконавцю Подолянку І.А. для примусового виконання за місцем проживання боржника.
Однак вказаний виконавчий лист не було отримано приватним виконавцем. Виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 636/2230/19, виданого 01 жовтня 2021 року, не відкривалося. 18 грудня 2024 року товариство направило приватному виконавцю заяву про хід виконання рішення, проте її теж не було отримано. Згідно реєстру приватних виконавців діяльність приватного виконавця Подолянка І.А. зупинена у листопаді 2022 року. Виконавчий лист до товариства не повертався, про що складено довідку. Надати більш детальну інформацію не виявилось можливим. Таким чином, оригінал виконавчого листа було втрачено при пересилці.
Вказало, що строк пред'явлення виконавчого листа № 636/2230/19 до виконання мав сплинути 27 травня 2024 року, однак у зв'язку із введенням воєнного стану даний строк перервався та на даний час не пропущений.
Просило видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Чугуївського міського суду у Харківській області від 21 квітня 2021 року у справі № 636/2230/19 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» за кредитним договором від 23 лютого 2019 року № 23.02.2019-100004530 на загальну суму 7120,00 грн, яка складається із: 4 000,00 грн - заборгованості за кредитом, 1 120,00 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом, 2000,00 грн - частини нарахованого штрафу, а також судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Споживчий центр» про видачу дубліката виконавчого листа.
Ухвала мотивована тим, що заявником не надано доказів відсутності у нього як стягувача оригіналу виконавчого листа, його неотримання приватним виконавцем та втрати при пересилці, тобто доказів того, що оригінал виконавчого листа дійсно втрачено.
На вказану ухвалу суду 05 лютого 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» ТОВ «Споживчий центр» подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити його заяву.
Апеляційна скарга мотивована тим, що виконавчий лист разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було направлено приватному виконавцю Подолянку І.А. для примусового виконання, на підтвердження чого було надано копію заяви про відкриття виконавчого провадження разом із копією виконавчого листа. Надати копії опису та чеку про відправку не виявилось можливим у зв'язку з їхньою відсутністю. Вказаний виконавчий лист не був отриманий приватним виконавцем. Виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 636/2230/19, виданого 01 жовтня 2021 року, не відкривалося, на підтвердження чого надає витяг з АСВП, який не міг надати раніше, оскільки реєстри на час подання заяви не працювали у зв'язку із хакерскою атакою. Заяву про хід виконавчого провадження, направлену 18 грудня 2024 року на адресу приватного виконавця Подолянка І.А., повернуто без вручення. Згідно реєстру приватних виконавців діяльність приватного виконавця Подолянка І.А. зупинена у листопаді 2022 року. Відповідно до довідки, складеної працівником товариства, виконавчий лист до ТОВ «Споживчий центр» не повертався. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не пропущений.
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 17 квітня 2025 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ТОВ «Споживчий центр» та його представником Шкаленком Є.В. отримано в електронному кабінеті 19 березня 2024 року (а.с. 134, 135).
Іващенко А.Д. про день, час та місце судового засідання повідомлялась відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (а.с.131).
26 березня 2025 року від ТОВ «Споживчий центр» надійшла заява про розгляд справи без участі.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05 березня 2021 року, повний текст якого складений 26 квітня 2021 року, у справі № 636/2230/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 23 лютого 2019 року №23.02.2019-100004530 на загальну суму 7120,00 грн, яка складається із: 4000,00 грн заборгованості за кредитом, 1120,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 2000,00 грн частини нарахованого штрафу, а також судовий збір в сумі 1921,00 грн (а.с. 64-68). Судове рішення набрало законної сили 27 травня 2021 року і є чинним.
На виконання вказаного судового рішення 01 жовтня 2021 року видано виконавчий лист, який отримано ТОВ «Споживчий центр» 18 жовтня 2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 75, 83-84).
28 жовтня 2021 року ТОВ «Споживчий центр» складено на ім'я приватного виконавця Подолянка І.А. заяву про примусове виконання рішення у справі № 636/2230/19 за виконавчим листом, виданим 01 жовтня 2021 року, боржниця ОСОБА_1 , до якої долучено оригінал виконавчого листа від 01 жовтня 2021 року (а.с. 81-84).
Відомостей щодо направлення, отримання чи неотримання приватним виконавцем цієї заяви у матеріалах справи відсутні.
Згідно даних з Єдиного реєстру приватних виконавців України діяльність приватного виконавця Подолянка І.А. зупинена.
З відомостей з АСВП вбачається, що відкриті чи завершені виконавчі провадження, стягувачем за якими є ТОВ «Споживчий центр», а боржницею ОСОБА_1 , відсутні.
У жовтні 2024 року ТОВ «Споживчий центр» зверталось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цій справі, у задоволенні якої ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11 листопада 2024 року відмовлено (а.с. 93-94).
18 грудня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» направлено на адресу приватного виконавця Подолянка І.А. заяву про хід виконавчого провадження, яку повернуто адресанту без вручення. Копії зазначеної заяви, опису вкладення номер 0505218497505 судом першої інстанції до матеріалів справи у паперовому вигляді не долучено, однак містяться в матеріалах Електронного суду.
З довідки ТОВ «Споживчий центр», яка також міститься в матеріалах Електронного суду, вбачається, що виконавчий лист № 636/2230/19 після його направлення приватному виконавцю Подолянку І.А. на адресу товариства не повертався.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини 1 статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.
У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 1013/8111/2012, провадження № 61-15413св23, стягувач може звернутись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа незалежно від обставин його втрати або перебування виконавчого листа на виконанні, а єдиними умовами для його видачі стягувачу є втрата виконавчого листа та звернення до суду із заявою про видачу його дубліката до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку із його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 20 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі № 607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Отже, суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання: чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред'явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин та характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, заочне рішення суду від 05 березня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором є чинним, відомостей про його виконання боржницею до суду не надано.
Оригінал виконавчого листа, виданий 01 жовтня 2021 року, у стягувача ТОВ «Споживчий центр» відсутній, що підтверджується його довідкою та неодноразовими зверненнями товариства до суду із заявами про видачу дубліката виконавчого листа.
Приватним виконавцем Подолянком І.А. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 636/2230/19 від 01 жовтня 2021 року відкрито не було, його діяльність зупинена з листопада 2022 року, відомостей про його заміщення іншим виконавцем та передачу матеріалів виконавчих проваджень і виконавчих листів немає.
На підтвердження відсутності виконавчого документа у стягувача та в органах примусового виконання стягувач надав результат пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 05 лютого 2024 року, згідно з яким не здійснюється примусове виконання виконавчого листа, стягувачем за яким є ТОВ «Споживчий центр», а боржницею ОСОБА_1 (а.с. 114).
Колегія суддів вважає за можливе прийняти такий доказ, поданий разом з апеляційною скаргою, оскільки станом на час подання заяви, а саме з 20 грудня 2024 року по 20 січня 2025 року, роботу АСВП було тимчасово призупинено у зв'язку з кібератакою, що є загальновідомими даними. З 20 січня 2025 року суд першої інстанції мав можливість скористатися відкритими відомостями АСВП та перевірити наявність відкритих виконавчих проваджень.
Згідно з даними АСВП на час апеляційного перегляду справи також відсутні виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 636/2230/19, виданого 01 жовтня 2021 року Чугуївським міським судом Харківської області.
Та обставина, що за вказаним виконавчим листом не було відкрито виконавче провадження, підтверджується також загальнодоступними відомостями з Єдиного реєстру боржників про те, що ОСОБА_1 не значиться як боржниця щодо виконання виконавчого листа Чугуївського міського суду Харківської області.
Факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі примусового виконання свідчить про те, що оригінал виконавчого документа втрачено, що унеможливлює виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 17 травня 2023 року у справі № 565/1888/19, від 25 вересня 2024 року у справі № 461/1418/23).
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Споживчий центр» через неподання доказів втрати виконавчого листа, оскільки сам факт необхідності звернення стягувача до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа вже свідчить про відсутність у нього оригіналу такого листа, при тому, що заявник підтвердив відсутність відкритого виконавчого провадження за таким документом. Судом не зазначено, які саме докази втрати виконавчого листа мають бути надані особою, яка зазначає про відсутність у неї інформації стосовно місцезнаходження такого документу, та за умов, що він не перебуває і ніколи не перебував на примусовому виконанні.
Слід зазначити, що ЦПК України, як і Закон України «Про виконавче провадження», не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а, отже, за сукупності факту неотримання виконавчого документа стягувачем, що підтверджується відсутністю підтвердження отримання ним документа, і відсутності виконавчого документа в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчого документа.
Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2024 року у справі № 214/4092/15, від 19 березня 2025 року у справі № 450/2311/21.
Щодо строків на пред'явлення виконавчого листа до виконання колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненим Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102/ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
З урахуванням того, що заочне рішення суду набрало законної сили 27 травня 2021 року, строк на пред'явлення виконавчого листа мав спливати 27 травня 2024 року, однак перервався у зв'язку з запровадженням воєнного стану. Отже, станом на 06 січня 2025 року, коли ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, строк на його пред'явлення до виконання не сплинув.
Встановивши, що виконавчий лист є втраченим, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання з урахуванням пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» не пропущений, виконавчий документ на примусовому виконанні не перебуває, судове рішення не виконано, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ «Споживчий центр» про видачу йому дубліката виконавчого листа.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
ТОВ «Споживчий центр» сплатив судовий збір за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа у розмірі 72,67 грн (а. с. 91) і за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн (а. с. 127), тому, з урахуванням скасування ухвали та видачі дублікату, на його користь з ОСОБА_1 належить стягнути 2495,07 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 23 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа Чугуївського міського суду Харківської області по справі № 636/2230/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором від 23 лютого 2019 року №23.02.2019-100004530 на загальну суму 7120,00 грн, яка складається із: 4000,00 грн - заборгованості за кредитом, 1120,00 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом, 2000,00 грн - частини нарахованого штрафу, а також судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вулиця Саксаганського, 133-А, м. Київ) 2495 (дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн 07 коп судового збору за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа та апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 09 червня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина