печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25093/25-к
29 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за клопотанням прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання, прокурор обґрунтовує тим, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025112340000044 від 17.02.2025 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГ України ОСОБА_5 на території Вишгородського району Київської області здійснює продаж стрілецької зброї та боєприпасів.
Наказом начальника командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 70 від 13.03.2025 ОСОБА_5 призначено на посаду командира 2-го взводу оперативного призначення 4-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону оперативного призначення (ВОС-0210003).
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 (далі -Положення) дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Згідно з п. 2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини І - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсинами.
Відповідно до п. 3 Положення Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система Згідно з п. 9 Положення видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ.
Відповідно до п. 15 Положення посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (далі - Інструкція), дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.
Згідно з п. 8.2. Інструкції вогнепальна зброя - зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами, що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані.
Відповідно до п. 8.3. Інструкції бойова вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки.
Згідно з п. 8.9. Інструкції боєприпаси - спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту. До бойових припасів належать патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони до гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі.
Згідно з п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII (далі - Перелік), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно космічні комплекси, не можуть перебувати у власності громадян.
Додатком № 2 до Переліку передбачено, що громадяни набувають права власності на такі види майна, придбаного ними з відповідного дозволу, що надається: на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 25-річного віку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022, який у подальшому продовжено до 13.05.2024.
Під час проходження військової служби ОСОБА_5 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Так, у ОСОБА_5 , у невстановленому досудовим розслідуванням день, місяць та рік, у невстановлений досудовим розслідуванні місці та спосіб, будучи обізнаним із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлений проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю і боєприпасами, у тому числі Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року. Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року, виник злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів до неї без передбаченого законом дозволу.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, за невстановлених обставин, але не пізніше 17.02.2025, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, носіння та збут вогнепальної зброї, вибухових пристроїв та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 17.02.2025, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, з метою подальшого збуту, придбав згідно висновків експерта від 02.04.2025 автомат Калашникова, моделі АК-74, калібру 5,45, на зовнішній поверхні якого наявне рельєфне зображення «Софія» що належить до категорії стрілецької вогнепальної зброї, автомат Калашникова моделі АК-74, калібру 5,45, на зовнішній поверхні якого наявне рельєфне зображення «Дмитро» належить до категорії стрілецької вогнепальної зброї, двісті сімдесят дев'ять набоїв калібру 5,45*39, що належать до категорії бойових припасів до стрілецької нарізної вогнепальної зброї, два корпуси ручної осколкової гранати дистанційної дії Ф-1 іноземного виробництва, що належать до складових частин бойових припасів та містять в собі розривний заряд бризантної вибухової речовини ТНТ (тринітротолуол) масою від 50 г до 56 г (у кожному корпусі), два уніфіковані запали типу УЗРГМ, що належать до вибухових пристроїв військового призначення, а також споряджену ручну осколкову гранату М67, яка відноситься до категорії бойових припасів, котрі в подальшому перевіз у невстановлене слідством місце, де став їх зберігати без передбаченого законом дозволу до 02.04.2025.
Після чого, близько 07 год 00 хв 02.04.2025, ОСОБА_5 попередньо домовившись з особою, яка діяла під контролем органу досудового розслідування, ОСОБА_6 , про збут йому зброї, діючи умисно, перевіз вказану вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові пристрої, вибухову речовину та зберігав у багажному відсіку автомобіля марки «Kia» д.н.з НОМЕР_2 , який перебував на паркувальному майданчику, що розташований біля контрольно-пропускного режиму військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_1 , де переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, з метою особистого збагачення, збув вищевказану вогнепальну зброю та боєприпаси ОСОБА_6 за грошову винагороду 1600 доларів США.
У зв?язку із наведеним, вказані протиправні дії ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану.
Разом з тим, закінчити досудове розслідування неможливо, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати додаткові слідчі та процесуальні дії.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав у ньому зазначених.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні в режимі відеоконференції не заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просили змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтоване, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
02.04.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється у придбанні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, викладено в матеріалах кримінального провадження і підтверджуються доказами, які долучені до матеріалів даного кримінального провадження.
03.04.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 23:00 год. До 06.00 год. наступної доби за адресою: АДРЕСА_2 до 26.05.2025 включно.
26.05.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 23:00 год. до 06.00 год. наступної доби за адресою: АДРЕСА_2 до 02.06.2025 включно.
У зв'язку з чим, постановою керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 28.05.2025 строк досудового розслідування було продовжено до 3 місяців, а саме до 02.07.2025.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 02.06.2025, проте закінчити досудове розслідування на даний час неможливо внаслідок особливої складності даного кримінального провадження та великим обсягом процесуальних та слідчих (розшукових) дій, які необхідно ще провести.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
За положеннями ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами. Окрім цього прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання підозрюваного та його захисника на відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про продовження запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.
Таким чином, підозрюваним та його захисником не було спростовано доводи прокурора та не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, як про це ініційовано питання підозрюваним та його захисником.
Таким чином, оцінивши в сукупності ступень тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 згідно вищевказаної норми КК України, обставини вчинення правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, позицію прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 23:00 до 06:00 години наступної доби, за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності прослідування в укриття цивільного захисту та отримання медичної допомоги, в межах строків досудового слідства, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати підозрюваного: прибувати до слідчого, прокурора чи суд за першою вимогою; не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утриматися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту в період часу з 23:00 до 06:00 години наступної доби, за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням необхідності прослідування в укриття цивільного захисту та отримання медичної допомоги, в межах строків досудового слідства, до 02.07.2025 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Вишгород Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строків досудового розслідування, до 02.07.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1