Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
06 червня 2025 року Справа №200/3762/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період шість місяців з 22.11.2024 по 21.05.2025 (включно).
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період шість місяців з 22.11.2024 по 22.05.2025 (включно).
стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період шість місяців з 22.11.2024 по 22.05.2025 (включно) із відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надано заяву, де зазначено таке.
Щодо вимог суду уточнити позов у частині вимоги заявника про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зазначивши розрахунок конкретної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, навести посилання на обставини обчислення конкретної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилання на докази обчислення конкретної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вимоги про виплату конкретної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач вказав, що на теперішній час у позивача відсутні відомості про розмір його грошового забезпечення за два календарних місяці, що передували звільненню із займаної посади, у зв'язку з чим заявлено клопотання про витребування письмових доказів.
Отже, відсутність відомостей про розмір грошового забезпечення за два календарних місяці, що передували звільненню із займаної посади, унеможливлює здійснення позивачем розрахунку суми середнього грошового забезпечення за час затримки.
Щодо судового збору позивач зазначив, що згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій (копія додається), а отже звільнений від сплати судового збору в силу прямої норми закону і додаткового вирішення цього питання судом не потребує.
З інформації, що міститься у відкритому доступі в Єдиному реєстрі судових рішень в аналогічних справах (Позивачі - учасники бойових дій, Відповідачі - військові частини, предмет спору - виплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні) Донецьким окружним адміністративним судом відкриті провадження без сплати позивачами судового збору (справи №200/2065/24, №200/2066/24, №200/3921/24, №200/4145/24, №200/701/25, №200/2305/25, №200/2424/25, №200/2692/25 тощо).
Окрім того, тільки у травні 2025 року в справах з аналогічними підставами та предметом спору Донецьким окружним адміністративним судом відкриті наступні провадження зі звільненням позивачів на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору, зокрема: ухвала від 05.05.2025 у справі №200/3005/25, ухвала від 06.05.2025 у справі №200/3078/25, ухвала від 06.05.2025 у справі №200/3100/25, ухвала від 12.05.2025 у справі №200/2976/25, ухвала від 13.05.2025 у справі №200/3352/25, ухвала від 16.05.2025 у справі №200/3002/25, ухвала від 19.05.2025 у справі №200/3432/25, ухвала від 19.05.2025 у справі №200/3459/25, ухвала від 19.05.2025 у справі №200/3505/25, ухвала від 19.05.2025 у справі №200/3509/25, ухвала від 23.05.2025 у справі №200/3582/25.
Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зазначає про таке.
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Частиною другою статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Частина друга статті 4 указаного Закону визначає, що до ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зокрема, у пункті 18 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має ураховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується такий спір захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
Ураховуючи наведене, суд зазначає, що хоча указана норма (пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір») не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які, у свою чергу, визначені у Конституції України та конкретизовані в інших законах.
З огляду на предмет спору у цій адміністративній справі, а саме стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, судовий збір за звернення з даним позовом належить сплаті на загальний підставах.
Судом встановлено, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передавалась справа №567/79/23 для відступлення зокрема і від наведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справа №567/79/23 повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду не установила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Тобто, позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» залишилася незмінною.
Вказані висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 12.05.2025 №160/28313/23, від 14.05.2025 у справі №380/13904/24, від 15.05.2025 у справі №160/24219/24, від 02.06.2025 у справі №200/3661/24.
Посилання позивача на відкриті провадження без сплати позивачами судового збору у перелічених вище справах, як на підставу звільнення позивача від сплати судового збору суд не приймає.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин у суду відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім вказаного, суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказав на необхідність навести відповідний розрахунок з урахуванням Порядком обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).
Так, відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період шість місяців з 22.11.2024 по 21.05.2025 (включно), проте не наведено відповідного розрахунку.
На виконання вимог ухвали в цій частині позивач вказав про відсутність необхідних відомостей про розмір нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення за два календарних місяці, що передували звільненню із займаної посади, які необхідні для визначення розрахунку суми середнього заробітку, обґрунтовуючи таку відсутність поданим суду клопотанням про витребування доказів.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон України №3674-VI).
Виключний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору встановлено ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», позивач не належить до вказаного переліку.
Приписами ч. 1 ст.8 Закону України №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; - або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;- або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI, зокрема, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Прийняття рішення щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду.
Враховуючи предмет позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Разом із тим, суд вважає за можливе використати законодавчо надане право та відстрочити позивачу сплату судового збору у строк до ухвалення судового рішення у справі.
Крім вказаного беручи до уваги ту обставину, що на момент вирішення питання про відкриття провадження не можливо встановити розмір позовних вимог, які за своєю суттю є майновими, суд вважає за можливе вирішити це питання під час розгляду справи.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Згідно зі статтями 12, 19, 20, 26 Кодексу адміністративного судочинства України зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, а також категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту і значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа незначної складності та підлягає розгляду у формі спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частиною 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, відповідачу необхідно надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 9, 12, 77, 80, 133, 160, 161, 171, 248, 257-262 КАС України, суд, -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №200/3762/25.
Відстрочити позивачу сплату судового збору у строк до ухвалення судового рішення у справі.
Справа розглядатиметься порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.
Запропонувати відповідачу надати з дотриманням вимог ст. 162 КАС України відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 261 КАСУ) із наданням доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень, вчинених дій або заяву про визнання позову.
На підставі ч. 2 ст. 166 КАС України встановити, що заяви з процесуальних питань подаються до суду з наданням доказів їх направлення іншим учасникам справи.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.
Витребувати у відповідача:
інформацію щодо виконання рішення суду від 24.01.2025 у справі №200/8745/24;
інформацію щодо виплачених сум на виконання рішення суду від 24.01.2025 у справі №200/8745/24;
довідку щодо проведення остаточного розрахунку із позивачем при звільненні, із зазначенням суми та дати проведеного розрахунку/грошовий атестат;
інформацію про розмір середньоденного заробітку позивача за останні 2 місяці перед звільненням.
Звернути увагу учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 79 КАС України).
На підставі ч. 2 ст. 166 КАС України встановити, що заяви з процесуальних питань подаються до суду з наданням доказів їх направлення іншим учасникам справи.
Роз'яснити сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Повідомити учасникам справи, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх: через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є https://court.gov.ua/sud0570/.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя І.В. Буряк