06 червня 2025 року м. Рівне №460/5954/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо розміщення в інтегрованій інформаційно-пошуковій системі "АРМОР" персональних даних про позивача;
зобов'язання відповідача видалити обліковий запис і всі персональні дані про позивача з інтегрованої інформаційно-пошукової системи "АРМОР".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що будь-яких викликів та повідомлень від ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував, але наприкінці березня 2024 року йому стало відомо про внесення до інтегрованої інформаційно-пошукової системи "АРМОР" відносного нього облікового запису та усіх персональних даних. Проте, позивач стверджує, що він не надавав свою згоду відповідачу чи будь-яким його підрозділам на збирання, зберігання, використання чи поширення конфіденційної інформації про себе. На думку позивача, сам по собі факт зберігання конфіденційної інформації про нього в базі інтегрованої інформаційно-пошукової системи "АРМОР" є автоматично фактом поширення конфіденційної інформації про нього, що є порушенням статті 32 Конституції України. Крім того, посилаючись на вказану статтю Конституції України та частину другу статті 11 Закону України "Про інформацію", позивач зазначає, що в базі інтегрованої інформаційно-пошукової системи "АРМОР" конфіденційна інформація про особу збирається, зберігається, використовується та поширюється, при тому, що достовірно не відомо, які особи мають до неї доступ тощо. Позивач вважає, що не виключені ситуації, що дані із цієї бази за певну винагороду потрапляють до рук шахраїв. З огляду на вказане, просить позовні вимоги задовольнити повністю.
24.06.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що наразі він є користувачем інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", яка замінила собою інтегровану інформаційно-пошукову систему "АРМОР" ще у 2017 році. За даними інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", позивач перебуває на обліку за категорією "особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП", ініціатор звернення - ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернення від 08.03.2024 № 1373 зареєстровано 08.03.2024 за № 1128 та внесене до інформаційного ресурсу Відділенням поліції № 4 (м. Березне) Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Також 29.11.2023 до інформаційного ресурсу Відділенням поліції № 1 (м. Городок) Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області внесені відомості про складання адмінпостанови БДР за скоєння позивачем адміністративного правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП "Перевищення водіями т/з встановлених обмежень шв. руху та порушення інших ПДР», який керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено". Таким чином, відповідач вказує, що дані про позивача внесені до інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" за ініціативою ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі вимог частини третьої статті 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абзацу 2 пункту 56 та абзацу 15 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 та Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100. Отже, така інформація внесена до відповідного інформаційного ресурсу правомірно та вилученню не підлягає. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 07.06.2024 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позову.
17.06.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду представник позивача подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Згідно з листом Управління інформаційно-аналітичної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.06.2024 № 237-2024, станом на 20.06.2024 за даними інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) перебуває на обліку за категорією "особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП"; ініціатор звернення - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; звернення від 08.03.2024 № 1373 зареєстроване 08.03.2024 за № 1128 та внесене до інформаційного ресурсу Відділенням поліції № 4 (м. Березне) Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Також, 29.11.2023 Відділенням поліції № 1 (м. Городок) Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області складено адмінпостанову БДР за скоєння адміністративного правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП "Перевищення водіями т/з встановлених обмежень шв. руху та порушення інших ПДР", на водія, ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено" (накладено стягнення - штраф в розмірі 340 грн, 04.12.2023 стягнуто - 340 грн).
Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо внесення його персональних даних до інтегрованої інформаційно-пошукової системи "АРМОР" та вважаючи такі дії протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Суд звертає увагу на те, що з огляду на предмет спору та обставини, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, до предмету доказування у цій справі входить виключно обставини спірних правовідносин, що мали місце між ОСОБА_1 та Головним управлінням Національної поліції у Рівненській області з приводу внесення до інформаційних баз даних Національної поліції інформації відносно позивача на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.03.2024 № 1373.
Водночас, при зверненні до суду з цим позовом, позивач жодним чином не покликається на обставини щодо внесення до інформаційних баз даних Національної поліції інформації відносно нього на підставі постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, складеної 29.11.2023 Відділенням поліції № 1 (м. Городок) Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області. А тому, вказані обставини не входять до предмета доказування у цій справі, у зв'язку з чим суд не буде досліджувати та надавати нормативно-правову оцінку таким обставинам.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті Закону № 580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 Закону № 580-VIII встановлено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частиною першою статті 3 Закону № 580-VIII).
Згідно зі статтею 5 Закону № 580-VIII, поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частиною першою статті 8 Закону № 580-VIII).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 26 Закону №580-VIII поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно, крім іншого, осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XIІ (далі - Закон № 2232-XIІ).
Частиною третьою статті 38 Закону № 2232-XII (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з абзацом третім пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок №1487; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20), здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (абзац шістнадцятий пункту 79 Порядку № 1487).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 № 676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за № 1059/30927, затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему Інформаційний портал Національної поліції України (далі - Положення № 676).
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Положення № 676, це положення визначає основні завдання, призначення, суб'єктів та структуру інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, а також умови її функціонування.
Інформаційно-комунікаційна система Інформаційний портал Національної поліції України (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Положення № 676, основними завданнями системи ІПНП є: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України; забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС; забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу; забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.
Пункт 2 Розділу ІІ Положення № 676 визначає, що система ІПНП призначена для: формування інформаційних ресурсів ЄІС МВС; обробки інформації, яка утворена в процесі діяльності поліції; аналітичної обробки інформації, отриманої з автоматичної фото- і відеотехніки; надання безпосереднього оперативного доступу до інформаційних ресурсів ЄІС МВС; генерації інтерфейсів та функціонування вебсервісів для здійснення інформаційної взаємодії органів (підрозділів) поліції з іншими органами державної влади, органами правопорядку іноземних держав, міжнародними організаціями; здійснення пошукових та аналітичних функцій для використання інформації з інформаційних ресурсів (баз даних) поліції, МВС та інших органів державної влади в межах службової діяльності відповідно до рівня доступу і повноважень за запитом або регламентом; використання програмних компонентів геоінформаційних підсистем для візуалізації інформації у вигляді електронних карт, автоматичної зміни зображеного образу об'єкта в залежності від зміни його характеристик, зміни масштабу та деталізації картографічної інформації в інформаційних ресурсах; забезпечення автоматизації процесів управління силами та засобами поліції; забезпечення електронного документообігу в органах (підрозділах) поліції, обміну електронними документами з МВС; комплексного захисту інформації та розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних системи ІПНП.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Положення №676, інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується, у тому числі, для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України "Про Національну поліцію".
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин відповідач використовує у своїй діяльності інформаційно-комунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", яка у 2017 році замінила інтегровану інформаційно-пошукову систему "АРМОР".
З огляду на вказане, суд вважає, що при зверненні до суду з цим позовом позивачем неправильно зазначено назву інформаційного ресурсу, до якого, на думку позивача, відповідач безпідставно вніс його персональні дані.
Разом з тим, така помилка не впливає на дослідження та оцінку судом оскаржуваних дій відповідача.
На виконання вимог чинного законодавства, у тому числі статті 26 Закону № 580-VIII, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 222/33194, затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - Порядок №100), який регулює порядок ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням ІТС ІПНП.
Пунктом 3 розділу І Порядку № 100 визначено, що джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є:
1) заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень);
2) самостійно виявлені слідчим (дізнавачем) або іншою посадовою особою органу (підрозділу) поліції з будь-якого джерела обставини кримінального правопорушення;
3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу під час учинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні;
4) інше.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 100, заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З метою забезпечення формування інформаційних ресурсів поліцією під час реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2019 № 508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.07.2019 за № 739/33710, затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми "Єдиний облік" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", якою передбачено, що облік об'єктів в ІП "ЄО" ведеться за такими категоріями: заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події; учасники кримінального правопорушення та іншої події; речі, документи та майно, пов'язані з учиненням правопорушення та іншою подією. Підставами для внесення відомостей до ІП "ЄО" є заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапорт поліцейського про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, що надійшли до органу (підрозділу) поліції.
Суд зауважує, що статтями 210, 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Стаття 259 КУпАП визначає порядок доставлення порушника, та передбачає, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
Як встановлено з матеріалів справи, станом на 20.06.2024 за даними інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) перебуває на обліку за категорією "особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП"; ініціатор звернення - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; звернення від 08.03.2024 № 1373 зареєстроване 08.03.2024 за № 1128 та внесене до інформаційного ресурсу Відділенням поліції № 4 (м. Березне) Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що внаслідок отримання звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.03.2024 № 1373 у відповідача виник обов'язок щодо внесення до інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" даних про таке звернення, яке містило інформацію відносно позивача про порушення останнім законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку відповідно до статей 210, 210-1 КУпАП.
В ході судового розгляду сторонами не надано та судом не здобуто жодних доказів на підтвердження обставин щодо протиправності скерування ІНФОРМАЦІЯ_2 звернення від 08.03.2024 № 1373 до відповідача.
Більше того, суд зауважує, що відповідне звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 та дії щодо його скерування до органів Головного управління Національної поліції України у Рівненській області не є предметом спору в межах цієї адміністративної справи та, відповідно, не входять до предмета доказування у справі.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність ознак протиправності у діях відповідача щодо внесення до інформаційних баз даних Національної поліції відповідної інформації відносно позивача на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.03.2024 № 1373.
З огляду на вказане, вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 580-VIII діяльність поліції, пов'язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України "Про захист персональних даних", іншими законами України.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 11 Закону України "Про захист персональних даних", підставами для обробки персональних даних є необхідність виконання обов'язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
Отже, у разі здійснення обробки персональних даних у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством, згода суб'єкта персональних даних не потрібна.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 8 Закону України "Про захист персональних даних", суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Судом в ході розгляду справи не встановлено протиправності внесення персональних даних позивача до інформаційних баз Національної поліції України за наслідками надходження та опрацювання звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.03.2024 № 1373.
Доказів того, що відповідач обробляє персональні дані позивача незаконно, або того, що внесена інформація є недостовірною, суду не надано.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06.06.2025.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761).
Суддя Ольга ПОЛІЩУК