30 квітня 2025 року Справа № 640/31889/21 ЗП/280/100/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання П'яниди Б.В.
представника позивача -Кустової Т.В.
представника відповідача - Засімчук А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Акціонерного товариства “ВТБ БАНК» (01004, м. Київ, б-р Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319)
до Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство ВТБ БАНК (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №05093107096 від 06.07.2021.
В обґрунтування позову посилається на те, що згідно п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону. Вважає, що починаючи з 28.11.2018 порядок узгодження та погашення податкових зобов'язань Банком що перебуває в процесі припинення регулюється нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним, а тому пріоритетним відносно Податкового кодексу України у правовідносинах стягнення заборгованості з банків, в яких введено тимчасову адміністрацію або розпочато процедуру ліквідації. В той же час, чинним законодавством не передбачено іншого способу погашення податкових зобов'язань AT «ВТБ БАНК», окрім як звернення контролюючого органу із письмовою заявою про включення до акцептованого реєстру кредиторів, а направлення податкового повідомлення - рішення щодо сплати коштів поза межами ліквідаційної процедури, прямо суперечить приписам п. 3 ч. 5 ст. 36, ч. 3 ст. 46 та ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, враховуючи, що призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку та початок процедури ліквідації AT «ВТБ БАНК» відбулися 19 грудня 2018 року, а процедуру виведення банку з ринку розпочато ще у листопаді 2018 року, податкове повідомлення - рішення від 06.07.2021 № 05093107096 підлягає скасуванню, оскільки прямо суперечить приписам п. 3 ч. 5 ст. 36, ч. 3 ст. 46 та ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Головне управління ДПС у м.Києві позовні вимоги не визнало. У відзиві від 07.12.2021 посилається на те, що на балансі АТ «ВТБ БАНК» на балансовому рахунку №3622 обліковувалась сума податку з доходів фізичних осіб із суми відсотків за депозитними операціями в розмірі 3 110 622,56 грн. Відповідно до роз'яснень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (лист від 31.03.2015 №12-9266/15) щодо обліку кредиторської заборгованості, за якою не пред'явлені вимоги у встановлений Законом строк, вказана сума зарахована в доходи банку 23.09.2019 на балансовий рахунок 6499. Вимога щодо включення вказаної суми до реєстру кредиторів до АТ «ВТБ БАНК» не надходила від Офісу великих платників у зв'язку з не задекларованою банківською установою сум податку на доходи фізичних осіб із суми процентів за депозитними операціями в строки, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів». Відповідно до статті 49 Закону, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ БАНК», а саме до 21.01.2019 року. 18.12.2018 прийнято рішення №3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку з задекларованою сумою за 4 кв. 2018 року поданий 23.01.2019, після строків приймання заяв про кредиторські вимоги. Відтак вважає, що банком порушено вимоги п.п. 164.2.8 п. 164.2 сг. 164, п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. 176.2.а ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами і доповненнями, а саме, АТ «ВТБ БАНК» не сплачено (перераховано) утримані суми податку на доходи фізичних осіб із суми процентів за депозитними операціями до бюджету у загальному розмірі 3 110 622,56 грн. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2021 відкрито загальне провадження в адміністративній справі № 640/31889/21.
Супровідним листом від 19.09.2023 на виконання положень п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ скеровано матеріали адміністративної справи № 640/31889/21 до Запорізького окружного адміністративного суду за належністю.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 13.02.2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.
Ухвалою суду від 18.02.2025 прийнято справу №640/31889/21 до провадження та продовжено її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.03.2025.
Ухвалою суду від 03.03.2025 забезпечено участь представника ГУ ДПС в м.Києві у підготовчих та судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Протокольною ухвалою суду від 12.03.2025 відкладено підготовче засідання до 03.04.2025.
Ухвалою суду від 19.03.2025 забезпечено участь представника АТ «ВТБ БАНК» у підготовчих та судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Протокольною ухвалою суду від 03.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.04.2025.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення.
30.04.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ "ВТБ БАНК" (код 14359319) відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-Vi. зі змінами та доповненнями, п. 2 частини 1 ст. 13, розділу IV, ст. 25 розділу VI Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями, у зв'язку зі змінами п. 52" підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення)) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. унесеним законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців, наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 26 квітня 2021 року №3530-п, про що складено акт за № 44740/Ж5/26-15-07-08-01/14359319 від 07.06.2021.
Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення, зокрема, але не виключно:
- п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, не сплачено (перераховано) утримані суми податку на доходи фізичних осіб із суми процентів за депозитними операціями до бюджету у загальній сумі 3 110 622,56 грн.
- п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.4.1 п. 170./І/1170, п. 176.2 «а» ст. 176, пп, 1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, не сплачено (перераховано) утримані суми військового збору у вигляді процентів до бюджету у загальній сумі 5 518,87 грн.
09.06.2021р. AT «ВТБ БАНК» направлено заперечення на Акт перевірки №44740/Ж5/26- 15-07-08-01/14359319 від 07.06.2021.
Листом № 17043/1/26-15-07-09-06-25 від 01.07.2021р., AT «ВТБ БАНК» було повідомлено про залишення висновків Акту перевірки № 44740/Ж5/26-15-07-08-01/14359319 від 07.06.2021р. - без змін.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2021 №05093107096 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 3 110 622,26 грн.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №05093107096 від 06.07.2021 позивач звернувся до суду із даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів (крім визначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), дивідендів (крім визначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів (крім виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, передбачених у підпункті 165.1.46 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).
За правилами підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Відповідно до підпункту «а» пункту 171.2 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
З наявних у справі документів судом встановлено, що на підставі рішення Правління Національного банку України 27 листопада 2018 року № 796-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 листопада 2018 року № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28 листопада 2018 року до 27 грудня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «ВТБ БАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» начальнику відділу аналізу фінансового стану банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Фонду Заболотній Юлії Юріївні строком до 27 грудня 2018 року включно.
В подальшому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 18.12.2018 № 849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також Фонд) 18.12.2018 прийнято рішення №3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» з 19.12.2018 по 18.12.2020 включно та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ВТБ БАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка Олександра Володимировича.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 жовтня 2019 року № 2706 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» з 04.11.2019 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ВТБ БАНК», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Стрюкову Ірину Олександрівну.
Спеціальним законом у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (надалі - Закон).
За визначенням частини першої статті 2 Закону, кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
Згідно зі частинами другою, п'ятою статті 45 Закону, Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб - вкладників в межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Відповідно до частин першої - четвертої, восьмої статті 49 Закону, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
При цьому, Законом не передбачено підстав та порядку поновлення цього строку, визнання поважними причин пропуску такого строку тощо.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Також зазначені вимоги містяться у Порядку складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідується затвердженому Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 №3711.
Згідно пункту 6 розділу 2 зазначеного порядку передбачено, що заявлення кредиторами своїх вимог здійснюється протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку.
Так, відомості про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» були опубліковані в газеті «Голос України» № 247 (7002) від 22.12.2019 року.
Також, відповідна інформація про початок процедури ліквідації була опублікована на сайті АТ «ВТБ БАНК».
Крім того, інформацію про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатору Банку, а також про встановлення адреси для подачі кредиторських вимог АТ «ВТБ БАНК» було розміщено на офіційному сайті ФГВФО.
У даному оголошенні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, крім іншого, повідомив, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» даного оголошення.
Отже, граничний строк подання вимог кредиторів до Уповноваженої особи - 21.01.2019 року.
Відповідно до статті 49 Закону, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ БАНК». Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи ФГВФО кредитори мають право заявити уповноваженій особі ФГВФО про свої вимоги до банку.
Відповідно до п. 8 ст. 49 Закону, вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що на балансі АТ «ВТБ БАНК» на балансовому рахунку №3622 обліковувалась сума податку з доходів фізичних осіб із суми відсотків за депозитними операціями в розмірі 3 110 622,56 грн.
Відповідно до роз'яснень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (лист від 31.03.2015 №12-9266/15) щодо обліку кредиторської заборгованості, за якою не пред'явлені вимоги у встановлений Законом строк, вказана сума зарахована в доходи банку 23.09.2019 на балансовий рахунок 6499.
Вимога щодо включення вказаної суми до реєстру кредиторів до АТ «ВТБ БАНК» не надходила від Офісу великих платників у зв'язку з не задекларованою банківською установою сум податку на доходи фізичних осіб із суми процентів за депозитними операціями в строки, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів». Відповідно до статті 49 Закону, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ БАНК», а саме до 21.01.2019 року. 18.12.2018 прийнято рішення №3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку з задекларованою сумою за 4 кв. 2018 року поданий 23.01.2019, після строків приймання заяв про кредиторські вимоги.
Відтак, контролюючий орган дійшов висновку, що порушено: п.п. 164.2.8 п. 164.2 сг. 164, п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. 176.2.а ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами і доповненнями, АТ «ВТБ БАНК» не сплачено (перераховано) утримані суми податку на доходи фізичних осіб із суми процентів за депозитними операціями до бюджету у загальному розмірі 3 110 622,56 грн.
Суд погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки позивач є податковим агентом для оподатковуваних доходів у вигляді процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку, що позивачем не заперечується, як і факт утримання податку із сум виплачених фізичним особам процентів та неперерахування його до Державного бюджету України.
Так, дійсно згідно з пунктом 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За правилами пункту 8 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону №4452-VI.
Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Статтею 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено наслідки початку процедури ліквідації банку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Згідно ч.3 ст. 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Разом з тим, аналізуючи зміст наведеної вище правової норми суд зауважує, що під час вирішення питання щодо поширення дії відповідної норми на спірні правовідносини визначальним є саме період під час якого не виникає жодних додаткових зобов'язань та, як наслідок, не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції відповідно до норм Закон № 4452-VI (абзац 1 частина 3 статті 46). Таким періодом законодавцем визначено - строк проведення ліквідації банківської установи.
Водночас, оскаржуване рішення винесене за період, що передував початку ліквідаційної процедури АТ «ВТБ БАНК» (за листопад 2018 року), а відтак, - наведена вище заборона до позивача в даному випадку не застосовується.
Не спростовують наведеного і доводи позивача про те, що задоволення вимог кредиторів можливе виключно у ліквідаційній процедурі в порядку та з урахуванням черговості, встановленої статями 45, 49, 52 Закону №4452-VI, що, на його думку, унеможливлює сплату донарахованих податковим органом штрафних санкцій, адже предметом розгляду даної справи є виключно відповідність прийнятого контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства. Питання ж включення сум, визначених таким рішенням, до акцептованих вимог кредиторів Банку та порядок їх погашення у цьому випадку знаходиться поза межами судового контролю.
Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постанові від 03 квітня 2020 року у справі № 826/4114/18.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №05093107096 від 06.07.2021 суд не знаходить.
При вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені сторонами, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
У зв'язку із відмовою у позові розподіл судових витрат в порядку ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства “ВТБ БАНК» (01004, м. Київ, б-р Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) до Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 05.06.2025.
Суддя Л.Я. Максименко