Справа № 489/3871/23
Номер провадження 2/489/61/25
Ухвала
Іменем України
29 травня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про припинення права на частку у праві спільної часткової власності на нерухоме майно та визнання права власності на частку у спільному майні
встановив
На розгляді в Інгульському районному суді м. Миколаєва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 про припинення права на частку у праві спільної часткової власності на нерухоме майно та визнання права власності на частку у спільному майні.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
26.03.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду та повернення грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду.
Дослідивши надані докази, суд приходить до такого.
Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Суд приходить до висновку, що у зв'язку із заявою позивача про залишення позову без розгляду, позовну заяву у справі №489/3871/23 необхідно залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із квитанції № 9319-2608-0348-4795 від 28.09.2023, (а.с. 35) ОСОБА_1 попередньо були внесені на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області грошові кошти у сумі 76200,00 грн.
Оскільки, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання позивача про залишення позову без розгляду, то відповідно підстава для виплати грошових коштів відповідачу, що були внесені позивачем на депозитний рахунок, відпала.
Питання присудження компенсації на підставі ст.365 ЦК України, визначення її розміру належить до компетенції суду, тому саме судом, в межах справи мають вирішуватися інші питання щодо сум, внесених на депозитний рахунок суду, зокрема й питання повернення таких коштів у випадку, коли підстава їх перебування на рахунку відпала.
Оскільки грошові кошти в сумі 76200,00 грн. були внесені позивачем, то в силу презумпції правомірності фактичного володіння майном (ч. 3 ст. 397 ЦК України) вони належать останньому.
Враховуючи, що підстава для знаходження грошових коштів на депозитному рахунку суду відпала, а також, те, що власник бажає їх повернути, вказані грошові кошти підлягають поверненню ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з заявою позивача, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" виключає повернення сплаченої суми судового збору.
Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 13, 257, 258-261 ЦПК України суд
ухвалив
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у праві спільної часткової власності на нерухоме майно та визнання права власності на частку у спільному майні.
Кошти, внесені ОСОБА_1 в сумі 76200 грн. 00 коп. (сімдесят шість тисяч двісті гривень нуль копійок) за квитанцією № 9319-2608-0348-4795 від 28.09.2023 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області повернути ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 29.05.2025.
Суддя В. В. Кокорєв