05 червня 2025 року справа №360/1522/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г. суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 р. у справі № 360/1522/24 (головуючий І інстанції С.В. Кисіль ) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 360/1381/23 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №360/1381/23.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №360/1381/23 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №360/1381/23.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів зазначає, що грошова компенсація виплачується для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які набуто у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Іншими словами з доходу отриманого у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Тобто, під час компенсації пдфо необхідно дотримуватися двох умов: по - перше, мати статус військовослужбовця (або звільнений, у разі несвоєчасної виплати грошового забезпечення); по - друге, право на грошове забезпечення, грошову винагороду та інші виплати має бути набуто у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення у справі не звернув уваги, що право на отримання компенсації втрати частини доходів позивач набув не під час проходження служби, а вже після звільнення з неї. Звернення від позивача щодо необхідності здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів під час проходження служби у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення відсутнє.
Таким чином, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб виплачується для відшкодування утриманих сум податку з доходу отриманого у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, а компенсація втрати частини доходів не пов'язана з виконанням обов'язків під час проходження служби, тому остання не підлягає грошовій компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у порядку визначеному п.168.5 ст.168 ПК України та Порядку №44.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 лютого 2020 року № 87-ОС «Про особовий склад» її звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 (жінки, які мають дитину віком до 18 років) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 31 липня 2015 року, виданим ІНФОРМАЦІЯ_4 , витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 лютого 2020 року № 87-ОС «Про особовий склад».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 360/1381/23, яке набрало законної сили 04 жовтня 2024 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року до 26 лютого 2020 року за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року до 28 серпня 2024 року. Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року до 26 лютого 2020 року за весь час затримки їх виплати з 01 січня 2015 року до 28 серпня 2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.
На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 була нарахована компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 124129,42 грн та з цієї суми утримано податок з доходів фізичних осіб (18 %) у розмірі 22343,30 грн і військовий збір (1,5 %) у розмірі 1861,94 грн, що підтверджується розрахунком нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року до 26 лютого 2020 року за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року до 28 серпня 2024 року.
19 вересня 2024 року позивачу на виконання рішення суду у справі №360/1381/23 перераховано 99924,18 грн (з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб і військового збору), що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача, платіжною інструкцією від 18 вересня 2024 року № 8005 та розрахунковим листом за вересень 2024 року від 23 грудня 2024 року № 992.
Таким чином, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 360/1381/23 ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у розмірі 99924,18 грн, з одночасним відрахуванням компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 22343,30 грн та військового збору у розмірі 1861,94 грн.
Сума утриманого податку з доходів фізичних осіб з виплаченої компенсації втрат частини доходів, яка здійснена на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №360/1381/23 і є предметом спору у цій справі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями; далі - ПК України) суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року затверджений Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок №44).
Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) (п. Порядку №44).
Пунктом другим Порядку №44 передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Як передбачено у п.3 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Суд звертає увагу, що вказані положення Порядку №44 кореспондуються із п.168.5 ст.168 ПК України.
Наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що згадана грошова компенсація виплачується для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які набуто у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Іншими словами з доходу отриманого у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Так, у відповідності до положень ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Частиною 2 статті 2 Закон №2050-ІІІ передбачено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати (грошового забезпечення) та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до матеріалів справи, право позивача на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення було захищено рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 360/1381/23, яке відповідачем виконано.
Але, при виплаті компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення утримано податок з доходів фізичних осіб.
Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 зазначив, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013.
Вказаний висновок підтримав й Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21.
Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
При цьому, як зазначалось вище, індексація грошового забезпечення та компенсація втрати частини доходів є складовими грошового забезпечення військовослужбовців, а отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, а як наслідок і компенсація втрати частини доходів має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Зважаючи на викладені положення, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що виплачуючи позивачу індексацію грошового забезпечення та компенсацію втрати частини доходів, відповідач повинен був провести одночасну компенсацію суму податку на доходи фізичних осіб.
За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 р. у справі №360/1522/24 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 р. у справі №360/1522/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко