справа №757/2166/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/1741/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
17 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, у кримінальному провадженні №12023000000000431 від 07 березня 2023 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України не визначати підозрюваній розмір застави у кримінальному провадженні.
Уважає, що слідчим суддею допущені істотні порушення, які вказують на її незаконність та необґрунтованість, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що метою обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, а саме те, що орган досудового розслідування, керуючись пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, має підстави вважати, що ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки вона підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України є особливо тяжким, 26 лютого 2023 року перетнула державний кордон України через пункт пропуску «Краківець» у напрямку виїзду, відомості про подальший перетин останньою державного кордону України в напрямку в'їзду відсутні; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, що підтверджується тим, що на даний час досудовим розслідування не встановлені та не затримані всі особи, причетні до вказаного кримінального правопорушення, під час проведення обшуків не всі примірники договорів, специфікацій, додаткових угод та засоби, за допомогою яких завірялись документи - кліше печаток відшукані правоохоронними органами; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження з огляду на те, що ОСОБА_8 з метою уникнення кримінальної відповідальності, будучи знайома зі свідками у провадженні, більша частина яких раніше працювала разом з нею на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», може впливати на них з метою зміни або відмови від показань шляхом підбурювання, вмовляння, залякування або підкупу; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрювана не буде з'являтися на виклики для проведення слідчих та процесуальних дій.
Вказує, що підстави для оголошення особи у розшук, визначені частиною першою статті 281 КПК України, є єдиними для державного, міждержавного та міжнародного розшуку, оскільки кримінальний процесуальний кодекс України не містить інших умов оголошення особи у міждержавний чи міжнародний розшук.
Уважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, застава, особиста порука чи особисте зобов'язання, не забезпечать належної процесуальної поведінки.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив її задовольнити, думку захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000000431 від 07 березня 2023 року (виділене з кримінального провадження №12020000000000248 від 12 березня 2020 року) за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
13 травня 2021 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
22 лютого 2023 року на адресу місця реєстрації підозрюваної ОСОБА_8 скеровані дві повістки про виклик до органу досудового розслідування, для проведення слідчих (процесуальних) дій на 27 лютого 2023 року та 28 лютого 2023 року.
26 лютого 2023 року ОСОБА_8 , проігнорувавши вказані виклики, перетнула державний кордон України через пропускний пункт «Краківець».
07 березня 2023 року підозрювану ОСОБА_8 оголошено у розшук у зв'язку з тим, що остання без поважних причин не з'явилась на виклик слідчого, крім того, будучи обізнана про явку до органу досудового розслідування, покинула територію України.
У подальшому, органом досудового розслідування надано відповідне доручення оперативному підрозділу Національної поліції України у порядку статті 40 КПК України на встановлення місця знаходження підозрюваної.
Згідно відповіді ДСР НП України щодо підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено ОРС «Розшук» за №49р/55 - 2023 від 26 квітня 2023 року, її місце знаходження на даний час не відоме.
07 березня 2023 року матеріали досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_8 виділено з кримінального провадження №12020000000000248 від 12 березня 2020 року в окреме провадження №12023000000000431.
07 березня 2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000000431 від 07 березня 2023 року (виділене з кримінального провадження №12020000000000248 від 12 березня 2020 року) за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, зупинене у зв'язку з оголошенням розшуку останньої.
08 січня 2025 року ОСОБА_8 оголошена у міжнародний розшук.
20 січня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні №12023000000000431 від 07 березня 2023 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без задоволення.
Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя виходив того, що органом досудового розслідування не надано слідчому судді доказів застосування до підозрюваної запобіжного заходу з моменту оголошення підозри 13 травня 2021 року по дату перетину останньою кордону, а також органом досудового розслідування не надано доказів порушення підозрюваною обов'язків, визначених КПК України.
З таким висновком колегія суддів не погоджується.
Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно пункту 9 частини другої статті 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, шостої статті 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до пункту «с» частини першої статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином не дотримані, а висновок слідчого судді про недоведеність органом досудового розслідування застосування до підозрюваної запобіжного заходу з моменту оголошення підозри 13 травня 2021 року по дату перетину останньою кордону, а також порушення підозрюваною обов'язків, визначених КПК України, є помилковим з огляду на норми КПК України та матеріали кримінального провадження, зокрема на те, що підозрювана ОСОБА_8 проігнорувала скеровані на її адресу дві повістки про виклик до органу досудового розслідування для проведення слідчих (процесуальних) дій на 27 лютого 2023 року та 28 лютого 2023 року і 26 лютого 2023 року перетнула державний кордон України через пропускний пункт «Краківець».
Вказані обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 переховується від органу досудового розслідування, оскільки не виходила на зв'язок та не з'являлась на виклики.
Окрім того, будь-яких порушень органом досудового розслідування встановленого законом порядку оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук, колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів звертає увагу, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (частина шоста статті 193, частина друга статті 281 КПК України), що в даному випадку дотримано органом досудового розслідування.
Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, колегія суддів з'ясувала, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
Зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_8 підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Крім того, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 статті 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину, характер і конкретні обставини кримінального правопорушення, та особу підозрюваної, а також того, що ОСОБА_8 26 лютого 2023 року перетнула державний кордон України через пункт пропуску «Краківець» у напрямку виїзду, відомості про подальший перетин останньою державного кордону України в напрямку в'їзду відсутні; на даний час досудовим розслідування не встановлені та не затримані всі особи, причетні до вказаного кримінального правопорушення, під час проведення обшуків не всі примірники договорів, специфікацій, додаткових угод та засоби, за допомогою яких завірялись документи - кліше печаток відшукані правоохоронними органами; ОСОБА_8 з метою уникнення кримінальної відповідальності, будучи знайома зі свідками у провадженні, більша частина яких раніше працювала разом з нею на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», може впливати на них з метою зміни або відмови від показань шляхом підбурювання, вмовляння, залякування або підкупу; підозрювана може не з'являтися на виклики для проведення слідчих та процесуальних дій
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У рішенні «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що національні судові органи повинні брати до уваги усі обставини справи, та зважати на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність передбачених частиною шостою статті 193 КПК України підстав для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Враховуючи характер вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною інкримінованого їй злочину, процесуальну поведінку останньої, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, які переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваної, так як дані у зібраних матеріалах провадження у повній мірі підтверджують наявність ризиків, а також дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, такий захід не забезпечить належного виконання підозрюваною її процесуальних обов'язків.
На переконання колегії суддів, встановлені під час апеляційного розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які колегія суддів уважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Оскільки органом досудового розслідування виконані всі передбачені кримінальним процесуальним законом дії, які свідчать, що ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук та, крім того, остання згідно наявних відомостей не перетинала державний кордон України на в'їзд в Україну, а в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, і доводять існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, колегія суддів доходить висновку, що встановлені органом досудового розслідування обставини в їх сукупності є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в обранні підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого та обрання щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року - скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4