Справа № 757/44566/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/279/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
16 квітня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
заставодавця ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Звернуто заставу, внесену за підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 605 600,00 грн. в дохід держави та зараховано її до спеціального фонду Державного бюджету України.
Змінено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13.11.2024 року.
Одночасно визначено заставу у межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 028 000 грн. 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконувати наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладено на прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначено до 13.11.2024 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та залишити в силі ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024 року у справі № 757/41439/24-к.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що формальною причиною сторони обвинувачення щодо звернення застави у дохід держави став нібито факт не здачі паспорту для виїзду за кордон, однак ОСОБА_7 не має діючого паспорту для виїзду за кордон. Крім того, сторона обвинувачення не надала для слідчого судді підтвердження про існування вказаного документу, таким чином підстав для звернення застави у дохід держави у слідчого судді не було.
Стверджує, що клопотання про зміну запобіжного заходу практично дублювало клопотання про застосування запобіжного заходу, і не містило достатніх підстав для того, щоб слідчий суддя міг прийняти відповідне рішення, оскільки вказані обставини були вивчені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Апелянт вважає новий розмір застави - 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 028 000,00 грн. надмірним, оскільки жодних доказів фінансового стану підозрюваного, який дозволяв би внести вказаний розмір застави стороною обвинувачення не було підтверджено належними та допустимими доказами та навіть не обґрунтовано у клопотанні.
Крім цього, судом при розгляді клопотання було порушено також права заставодавця ОСОБА_11 , так як її не було належним чином повідомлено про час та дату розгляду клопотання, предметом якого було звернення внесеної нею застави у дохід держави. Розгляд клопотання прокурора відбувся за відсутності заставодавця, який у зв'язку з тим, що його не повідомили про дату і час судового розгляду, не зміг скористатись своїм правом та був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні.
Також захисник посилається на те, що за час свого життя та роботи (підприємницької діяльності) ОСОБА_7 зарекомендував себе як висококваліфікований, чесний, порядний та досвідчений працівник. Він є особою, яка раніше не була судимою та до кримінальної і навіть до адміністративної відповідальності не притягувалась. Підозрюваний має добру репутацію за місцем проживання та роботи, має постійне місце проживання та реєстрації, має добре налагоджені соціальні зв'язки, також має малолітню дитину на утримані.
Таким чином, вказана інформація свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, великої кількості позитивних рис та обставин його життя, які свідчать про відсутність необхідності застосовувати до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід.
Крім цього, починаючи з січня 2020 року, у ОСОБА_7 спостерігається різке погіршення стану здоров'я та загострення хронічних захворювань, про що свідчать неодноразові обстеження, лікування у стаціонарних медичних закладах та амбулаторне лікування в умовах домашнього стаціонару і поточного (постійного) лікування протягом останніх 5 років. Тільки у 2020 - 2024 роках (тобто задовго до періоду подій, які зазначаються у підозрі та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) ОСОБА_7 проходив чисельні медичні обстеження та стаціонарне лікування. ОСОБА_7 було рекомендовано постійний нагляд у лікаря, особлива дієта, обмеження фізичного навантаження, постійне вживання цілої групи медичних препаратів протягом всього періоду, починаючи з 2022 року.
Апелянт також зазначає, що підозрюваний за місцем реєстрації та проживання характеризується виключно позитивно, на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, не перебуває, веде здоровий спосіб життя, шкідливих звичок не має.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_9 , а також заставодавця ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001194 від 28.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
13.09.2024 року ОСОБА_7 в порядку і з підстав, визначених ст.ст. 276 - 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.09.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.11.2024 року із можливістю внесення застави у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 605 000 грн.
Згідно ухвали в разі внесення застави на підозрюваного покладено виконання обов'язків:
- прибувати до слідчого, слідчого судді, прокурора та суду за кожним їх викликом та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Як вбачається з довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві № 656-з/24 від 24.09.2024 року, кошти внесені в якості застави за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20.09.2024 року по справі №757/41439/24-к в сумі 605 600,00 грн. надійшли на реєстраційний рахунок ТУ ДКСУ м. Києва 24.09.2024 року, заставодавці: ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_6 .
З огляду на внесення в інтересах ОСОБА_7 застави, визначеної судом, 24.09.2024 року останнього звільнено з-під варти із покладенням на нього згаданих вище обов'язків.
Згідно даних клопотання, підозрюваний ОСОБА_7 у період з 24.09.2024 року, тобто із дня у який той був звільнений з-під варти, до моменту його фактичного затримання 28.09.2024 року у порядку ст. 208 КПК України працівниками Оболонського УП ГУНП в м. Києві, незважаючи на покладений на нього обов'язок ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу від 20.09.2024 року, а саме: здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; будь-яких заходів для виконання такого обов'язку не вжив, та не здав відповідні документи слідчому.
28.09.2024 року, під час розслідування кримінального провадження №12024100050003075 від 28.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,ОСОБА_7 затримано у порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, а 29.09.2024 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України за фактом придбання та зберігання наркотичного засобу кокаїн.
02.10.2024 року (клопотання датоване 30.09.2024 року) старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , за погодження з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання обґрунтовував тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , у період з 24.09.2024, тобто із дня у який той був звільнений з-під варти в зв'язку із внесенням застави, до моменту його фактичного затримання 28.09.2024 року у порядку ст. 208 КПК України працівниками Оболонського УП ГУНП в м. Києві, незважаючи на покладений на нього обов'язок ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу від 20.09.2024, а саме: здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, будь-яких заходів для виконання такого обов'язку не вжив, та не здав відповідні документи слідчому.
Таким чином, незважаючи на те, що на ОСОБА_7 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.09.2024 року по справі №757/41439/24-к, покладались обов'язки, які він мав виконувати у зв'язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, останній вчинив дії, спрямовані на їх порушення.
Слідчий також зазначив, що зібраними в ході досудового розслідування відомостями встановлено, що у 2018 році відносно підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22018101110000089 від 03.05.2018 року скеровано до Бориспільського районного суду Київської області (справа № 359/5337/18) обвинувальний акт за підозрою того у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України. Після чого, 13.09.2024 року в порядку і з підстав, визначених ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України за новими фактами.
Таким чином, ОСОБА_7 , будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 22018101110000089 від 03.05.2018 року та підозрюваним у кримінальному провадженні №12023000000001194 від 28.06.2023 року, на шлях виправлення не став і далі продовжив здійснення своєї протиправної діяльності, пов'язаної із придбанням та зберіганням із метою збуту наркотичних засобів.
Підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, а також наявність обставин, які виникли після прийнятої попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_7 , незважаючи на покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які діють під час застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, порушив їх, у сторони обвинувачення виникла необхідність у вирішенні питання щодо звернення застави в дохід держави та зміни відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також слідчий у клопотанні посилався на те, що в разі застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів орган досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме змоги запобігти можливості останньому переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Звернуто заставу, внесену за підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 605 600,00 грн. в дохід держави та зараховано її до спеціального фонду Державного бюджету України.
Змінено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13.11.2024 року.
Одночасно визначено заставу у межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 028 000 грн. 00 коп.
У разі внесення застави зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконувати наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладено на прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначено до 13.11.2024 року.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Змінюючи підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід із застави на тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом проведення НСРД у порядку ст.ст. 261, 262, 274 КПК України відносно ОСОБА_7 від 25.03.2024, яким зафіксовано факт проведення виїмки та огляду посилки, що була відправлена із поштового відділення №39 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 34а, із ТТН №59001121797310 від 20.03.2024 на ім'я ОСОБА_12 , під час якого здійснено відібрання зразків білої порошкоподібної речовини, що була виявлена у прозорому поліетиленовому пакеті із замком Zip-Lock, що знаходився у шкарпетках всередині зазначеної посилки;
- протоколом проведення НСРД у порядку ст.ст. 261, 262, 274 КПК України відносно ОСОБА_7 від 25.03.2024, яким зафіксовано факт проведення виїмки та огляду посилки, що була відправлена із поштового відділення №39 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 34а, із ТТН №59001121795816 від 20.03.2024 на ім'я ОСОБА_13 , під час якого здійснено відібрання зразків білої порошкоподібної речовини, що була виявлена у прозорому поліетиленовому пакеті із замком Zip-Lock, що знаходився у шкарпетках всередині зазначеної посилки;
- висновком експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19-24/20974-НЗПРАП від 05.04.2024 згідно якої зразки білої порошкоподібної речовини білого кольору, які були відібрані із посилки із ТТН №59001121795816 від 20.03.2024 є наркотичною речовиною кокаїн, обіг якої обмежено, масою 0,0334 г, а зразки білої порошкоподібної речовини білого кольору, які були відібрані із посилки із ТТН №59001121797310 від 20.03.2024 є наркотичною речовиною кокаїн, обіг якої обмежено, масою 0,0704 г;
- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 02.04.2024, а саме з камер зовнішнього відеоспостереження поштового відділення №39 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 34а за 20.03.2024, на яких зафіксовано факт відвідування вказаного відділення ОСОБА_7 ;
- протоколом проведення огляду носія інформації з відеозаписами із камер зовнішнього відеоспостереження поштового відділення №39 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 34а, яким зафіксовано візуальний факт відвідування ОСОБА_7 зазначеного відділення 20.03.2024;
- протоколом проведення НСРД у порядку ст. 269 КПК України відносно ОСОБА_7 , яким зафіксовано факти відвідування ним 20.03.2024 відділення №39 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 34а, а також здійснення відправлення посилок із ТТН №59001121795816 та ТТН №59001121797310;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , їх наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчим суддею перевірено наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 200 КПК України, та встановлено, що після постановлення ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.09.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 із визначенням застави у виді 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 000 грн. та внесення заставодавцями вказаної суми застави, підозрюваний ОСОБА_7 незважаючи на покладений на нього обов'язок ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.09.2024 року про застосування запобіжного заходу, а саме: здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; будь-яких заходів для виконання такого обов'язку не вжив, та не здав відповідні документи слідчому.
Також, 28.09.2024 року, під час розслідування кримінального провадження №12024100050003075 від 28.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,ОСОБА_7 затримано у порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, а 29.09.2024 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України за фактом придбання та зберігання наркотичного засобу кокаїн, що свідчить про збільшення ступеню вірогідності ризиків після застосування попереднього запобіжного заходу.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність зміни застосованого запобіжного заходу у виді застави на тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать, що запобіжний захід у виді застави не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, конкретні обставини кримінальних правопорушень, дійшов висновку про визначення підозрюваному застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 гривень.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 змінено запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, колегія суддів не вбачає.
Крім того, відповідно до ч.ч. 8, 9 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
З урахуванням зазначеного, а також того, що підозрюваним було порушені покладені на нього обов'язки та змінено запобіжний захід з застави на тримання під вартою, обґрунтованим є висновок слідчого судді про звернення застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 605 600,00 грн. в дохід держави та зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками та іншими підозрюваними, яким відомі обставини кримінальних правопорушень, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Матеріали судового провадження також свідчать про продовження існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_7 перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, вірогідність настання яких, поряд із раніше зазначеними ризиками, є досить високою.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 не вчиняв будь-яких дій, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що можлива його втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та не порушував жодних обов'язків, визначених йому ухвалою слідчого судді після внесення застави, самі по собі не забезпечують належну процесуальну поведінку підозрюваного у ході подальшого досудового розслідування та не спростовуються наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відомості про особу підозрюваного, на які посилається апелянт, зокрема наявність у нього постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, малолітньої дитини на утриманні, не спростовують висновків слідчого судді про можливість підозрюваного вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для зміни підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави спростовуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження слідчого судді.
Матеріали справи не містять та захисником не надано медичних висновків щодо неможливості утримання під вартою ОСОБА_7 у зв'язку із наявними у нього захворюваннями, а тому посилання про наявність у підозрюваного ряду захворювань, самі по собі не можуть бути достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 є необґрунтованими, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри та даних про особу підозрюваного, а також зважаючи на те, що попередньо визначена та внесена застава у розмірі 605 600,00 грн. не забезпечила належної процесуальної поведінки підозрюваного, виходячи з обставин кримінального провадження, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що застава саме у розмірі 3 028 000 гривень здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з вимогами ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. Тобто, законодавцем встановлено певний процесуальний запобіжник, що унеможливлює обмеження прав особи поза межами кримінального провадження.
Станом на час розгляду апеляційної скарги, строк дії оскаржуваної ухвали слідчого судді закінчився 13.11.2024 року.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.05.2019 року у справі № 532/308/15-к (провадження № 13-23зво19), скасування такої ухвали про обрання запобіжного заходу, яка вже виконана, в жодному разі не може призвести до відновлення прав особи.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4