Справа №757/53686/17-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1889/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
16 квітня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна Акціонерного товариства «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ»- адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року про арешт майна,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника
АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, що на праві власності належить ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190928), ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (ЄДРПОУ 00186520), ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190911), ПАТ «Дніпроазот» (ЄДРПОУ 15761620).
Крім іншого (майно ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190928), ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190911), ПАТ «Дніпроазот»), накладено арешт на майно, що на праві власності належить ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (ЄДРПОУ 00186520), а саме:
1. Думпкар 6ВС-60 (інвентарний номер 10545, модель 6ВС-60, вироблений Калінінградським заводом 01.04.1980р.);
2. Думпкар вс-60 (інвентарний номер 10546, модель вс-60, вироблений Калінінградським заводом 01.04.1980р.);
3. Тепловоз ТГМ-6А (інвентарний номер 10561, модель ТГМ6А, вироблений Людиновським заводом 01.10.1980р.);
4. Думпкар (інвентарний номер 10593, модель 7ВС-60, вироблений Калінінградським заводом 01.02.1982р.);
5. Думпкар (інвентарний номер 10594, модель 7ВС-60, вироблений Калінінградським заводом 01.02.1982р.);
6. Думпкар (інвентарний номер 10608, модель 7ВС-60, вироблений Калінінградським заводом 01.04.1982р.);
7. Думпкар 7ВС-60 (інвентарний номер 10699, модель 7ВС-60, вироблений Калінінградським заводом 01 .02.1984р.);
8. Думпкар 7ВС-60 (інвентарний номер 10700, модель 7ВС-60, вироблений Калінінградським заводом 01.02.1984р.);
9. Думпкар 7ВС-60 (інвентарний номер 1070], модель 7ВС-60, вироблений Калінінградським заводом 01.02.1984р.);
10. Напіввагон (інвентарний номер 10843, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.06.1986р.);
11. Напіввагон (інвентарний номер 1085], модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.11.1986р.);
12. Напіввагон - (інвентарний номер 10853, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.11.1986р.);
13. Напіввагон (інвентарний номер 10854, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.11.1986р.);
14. Наніввагон (інвентарний номер 10855, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.11.1986р.);
15. Вагон (інвентарний номер 10877, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.10.1987р.);
16. Напіввагон П-201 (інвентарний номер 10881, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.12.1987р.);
17. Напіввагон П-201 (інвентарний номер 10885, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.12.1987р.);
18. Платформа 4648506 4-х вісна (інвентарний номер 10952, модель 13-926, вироблена Кременчуцьким заводом 01.10.1983р.);
19. Платформа N213 (інвентарний номер 21093, модель 13-926, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
20. Платформа N234 (інвентарний номер 21096, модель 13-401, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
21. Платформа N4695407 (інвентарний номер 21098, модель 13-401, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
22. Платформа N281 (253) (інвентарний номер 21099, модель 13-401, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
23. Платформа N284 (інвентарний номер 21100, модель 13-401, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
24. Хопер-дозатор ЦНИИ-ДВ-3 (інвентарний номер 22692, модель ЦНИИ- ДВЗ, вироблений Великолуцьким вагонобудівним заводом 01.04.1979р.);
25. Хопер-дозатор ЦНИИ-ДВ-ЗМ (інвентарний номер 25381, модель ЦНИИ- ДВЗМ, вироблений Великолуцьким вагонобудівним заводом 01.02.1982р.);
26. Хопер-дозатор (інвентарний номер 25436, модель ЦНИИ-ДВ-ЗМ, вироблений Великолуцьким вагонобудівним заводом 01.04.1982р.);
27. Думпкар N501 (інвентарний номер 27554, модель 7ВС60, вироблений Калінінградським заводом 01.07.2001 р.);
28. Думпкар N502 (інвентарний номер 27555, модель 7ВС60, вироблений Калінінградським заводом 01.07.2001р.);
29. Думпкар N507 (інвентарний номер 27556, модель 7ВС60, вироблений Калінінградським заводом 01.07.2001р.);
30. Думпкар N508 (інвентарний номер 27557, модель 7ВС60, вироблений Калінінградським заводом 01.07.2001р.);
31. Думпкар N514 (інвентарний номер 27558, модель 7ВС60, вироблений Калінінградським заводом 01.07.2001р.);
32. Платформа N274 (інвентарний номер 27624, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001 р.);
33. Платформа N282 (276) (інвентарний номер 27625, модель 13- 4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
34. Платформа N262 (інвентарний номер 27626, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
35. Платформа N457356 (інвентарний номер 27628, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
36. Платформа N212 (інвентарний номер 27716, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
37. Платформа N229 (інвентарний номер 27717, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
38. Платформа N257 (інвентарний номер 27718, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
39. Платформа N260 (інвентарний номер 27719, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
40. Платформа N284 (інвентарний номер 27721, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
41. Хопер-дозатор (інвентарний номер 27780, модель ЦНИИ-ДВЗМ, вироблений Великолуцьким вагонобудівним заводом 01.04.1984р.);
42. Платформа N224 (інвентарний номер 27928, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
43. Платформа N237 (інвентарний номер 27930, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
44. Платформа N247 (інвентарний номер 27931, модель 13-4012, вироблена Кременчуцьким заводом 01.07.2001р.);
45. Напіввагон 4-х вісний N362 (інвентарний номер 27944, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.06.1986р.);
46. Напіввагон 4-х вісний N322 (інвентарний номер 27945, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.07.2001р.);
47. Напіввагон 4-х вісний N343 (інвентарний номер 27947, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.07.2001р.);
48. Напіввагон 4-х вісний N543122 (інвентарний номер 27948, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.07.2001р.);
49. Напіввагон 4-х вісний N543142 інвентарний номер 27949, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.07.2001р.);
50. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28747, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
51. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28748, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
52. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28750, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
53. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28751, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
54. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28752, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
55. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28753, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
56. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28754, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
57. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28756, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
58. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28757, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
59. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28759, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
60. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28760, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
61. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28761, модель МОД-480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
62. Вагон-платформа (інвентарний номер 44015, модель 13-926, вироблена Кременчуцьким заводом 01.02.2010р.);
63. Напіввагон (інвентарний номер 55053, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.02.1988р.);
64. Напіввагон (інвентарний номер 55074, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
65. Напіввагон (інвентарний номер 55075, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
66. Напіввагон (інвентарний номер 55076, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
67. Напіввагон (інвентарний номер 55077, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
68. Напіввагон (інвентарний номер 55078, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
69. Напіввагон (інвентарний номер 55079, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
70. Напіввагон (інвентарний номер 55081, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
71. Напіввагон (інвентарний номер 55082, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
72. Напіввагон 56749757 (інвентарний номер 55083, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
73. Напіввагон (інвентарний номер 55084, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
74. Напіввагон (інвентарний номер 55085, модель 12-1592, вироблений Жданівськши заводом 01.09.1991р.);
75. Напіввагон (інвентарний номер 55086, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
76. Напіввагон 56749781 (інвентарний номер 55087, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
77. Напіввагон 56749880 (інвентарний номер 55088, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
78. Напіввагон (інвентарний номер 55089, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
79. Напіввагон (інвентарний номер 55090, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
80. Напіввагон 56873011 (інвентарний номер 5509], модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
81. Напіввагон (інвентарний номер 55092, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
82. Напіввагон (інвентарний номер 55093, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
83. Напіввагон 56749773 (інвентарний номер 55094, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
84. Напіввагон (інвентарний номер 55095, модель 12-1592, вироблений Жданівськши заводом 01.09.1991р.);
85. Напіввагон 56749906 (інвентарний номер 55096, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
86. Напіввагон 56749807 (інвентарний номер 55101, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
87. Напіввагон 56749831 (інвентарний номер 55102, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
88. Напіввагон (інвентарний номер 55103, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
89. Напіввагон (інвентарний номер 55104, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
90. Напіввагон 56749864 (інвентарний номер 55105, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
91. Напіввагон (інвентарний номер 55109, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
92. Напіввагон 56749930 (інвентарний номер 55106, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
93. Наліввагон 56749740 (інвентарншй номер 55107, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
94. Напіввагон 56749849 (інвентарний номер 55108, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
95. Напіввагон (інвентарний номер 55110, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
96. Напіввагон (інвентарний номер 55111, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
97. Напіввагон (інвентарний номер 55112, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
98. Напіввагон (інвентарний номер 55115, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
99. Напіввагон (інвентарний номер 55116, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
100. Напіввагон (інвентарний номер 55117, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
101. Напіввагон (інвентарний номер 55118, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
102. Напіввагон (інвентарний номер 55119, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
103. Напіввагон 56749914 (інвентарний номер 55113, модель 12-1592, вироблений Жданівськш заводом 01 .09. 1991р.);
104. Напіввагон 56749823 (інвентарний номер 55114, Жданівським заводом 01.09.1991р.);
105. Напіввагон (інвентарний номер 55122, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
106. Напіввагон (інвентарний номер 55123, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
107. Напіввагон 56749922 (інвентарний номер 55120, Жданівським заводом 01.09.1991р.);
108. Напіввагон (інвентарний номер 55133, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.10.1991р.);
109. Вагон-платформа (інвентарний номер 55185, модель Калінінградським заводом 01.05.1992р.);
110. Вагон-платформа (інвентарний номер 55186, модель Калінінградським заводом 01.05.1992р.);
111. Вагон-платформа (інвентарний номер 55188, модель Калінінградським заводом (01 .05.1992р.);
112. Напіввагон (інвентарний номер 55230, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
113. Напіввагон (інвентарний номер 55237, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
114. Напіввагон (інвентарний номер 55244, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
115. Напіввагон (інвентарний номер 55245, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
116. Напіввагон (інвентарний номер 55246, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
117. Напіввагон (інвентарний номер 55268, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
118. Напіввагон (інвентарний номер 55269, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
119. Напіввагон (інвентарний номер 55272, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
120. Напіввагон (інвентарний номер 55285, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
121. Напіввагон (інвентарний номер 55297, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.07.1993р.);
122. Напіввагон (інвентарний номер 55298, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.07.1993р.);
123. Напіввагон (інвентарний номер 55299, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.07.1993р.);
124. Напіввагон (інвентарний номер 55300, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.07.1993р.);
125. Напіввагон (інвентарний номер 55301, модель 12-757,
заводом КРВЗ 01.07.1993р.);
126. Тепловоз ТГМ-6 (інвентарний номер 10641, модель ТГМ6А, вироблений 01.11.1983р.);
127. Тепловоз ТЕМ-2М (інвентарний номер 10729, модель ТЕМ-2М, вироблений Брянським заводом 01.12.1988р.);
128. Напіввагон (інвентарний номер 10850, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.11.1986р.);
129. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28746, модель Мод- 480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01 .03.1988р.);
130. Вагон МОД-480 для окатишів (інвентарний номер 28758, модель Мод- 480, вироблений Дніпродзержинським заводом 01.03.1988р.);
131. Напіввагон (інвентарний номер 55097, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991.);
132. Напіввагон (інвентарний номер 55099, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01409.1991.);
133. Напіввагон (інвентарний номер 55124, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991.);
134. Вагон-платформа (інвентарний номер 55187, модель МОД-13-4012, вироблений Калінінградським заводом 01.05.1992р.);
135. Вагон-платформа (інвентарний номер 55189, модель МОД-13-4012, вироблений Калінінградським заводом 01.05.1992р.);
136. Тепловоз ТГМ-6Д (інвентарний номер 55226, модель ТГМ-6Д, вироблений Жданівським заводом 01.10.2000р.);
137. Напіввагон (інвентарний номер 55262, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
138. Напіввагон (інвентарний номер 55273, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
139. Напіввагон (інвентарний номер 55287, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
140. Цистерна для перевезення рідкого пеку 57132185 (інвентарний номер 10628 модель 15-1532, вироблений Жаданівським заводом 01.03.1983р.);
141. Цистерна для перевезення рідкого пеку 51705895 (інвентарний номер 10629, модель 15-1532, вироблений Жаданівським заводом 01.02.1983р.);
142. Цистерна для перевезення рідкого пеку 51705796 (інвентарний номер 10630, модель 15-1532, вироблений Жаданівським заводом 01.02.1983р.);
143. Вагон-цистерна 56352676 (інвентарний номер 10830, модель 15-1532, вироблений Жаданівським заводом 01.02.1986р.);
144. Вагон-цистерна 56352684 (інвентарний номер 10831, модель 15-1532, вироблений Жаданівським заводом 01.02.1986р.);
145. Вагон-цистерна 56352700 (інвентарний номер 10832, модель 15-1532, вироблений и Жаданівським заводом 01 .02.1986р.);
146. Вагон-цистерна 56352718 (інвентарний номер 10833, модель 15-1532, вироблений Жаданівським заводом 01.02.1986р.);
147. Цистерна 57384927 (інвентарний номер 55193, модель 15-1534, вироблений заводом Азовмаш 01.06.1992р.);
148. Цистерна 57384869 (інвентарний номер 55194, модель 15-1534, вироблений заводом Азовмаш 01.06.1992р.);
149. Напіввагон 56865058 (інвентарний номер 55228, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
150. Напіввагон 56865066 (інвентарний номер 55229, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
151. Напіввагон 56865074 (інвентарний номер 55231, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
152. Напіввагон 56865082 (інвентарний номер 55232, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
153. Напіввагон 56865041 (інвентарний номер 55233, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
154. Напіввагон 56865108 (інвентарний номер 55234, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
155. Напіввагон 56865116 (інвентарний номер 55235, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
156. Напіввагон 56865124 (інвентарний номер 55236, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
157. Напіввагон 56865132 (інвентарний номер 55238, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12,1992р.);
158. Напіввагон 56865140 (інвентарний номер 55239, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
159. Напіввагон 56865157 (інвентарний номер 55240, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
160. Напіввагон 56865165 (інвентарний номер 55241, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
161. Напіввагон 56865173 (інвентарний номер 55243, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
162. Напіввагон 56865181 (інвентарний номер 55247, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
163. Напіввагон 56865207 (інвентарний номер 55248, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.12.1992р.);
164. Напіввагон 56865454 (інвентарний номер 55261, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
165. Напіввагон 56865215 (інвентарний номер 55263, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
166. Напіввагон 56865421 (інвентарний номер 55264, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
167. Напіввагон 5 6865439 (інвентарний номер 55265, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
168. Напіввагон 56865447( інвентарний номер 55266, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
169. Напіввагон 56865389 (інвентарний номер 55267, модель 12-75 7, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
170. Напіввагон 56865223 (інвентарний номер 55270, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
171. Напіввагон 56865231 (інвентарний номер 55271, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
172. Напіввагон 56865249 (інвентарний номер 55274, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
173. Напіввагон 56865256 (інвентарний номер 55275, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
174. Напіввагон 56865264 (інвентарний номер 55276, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
175. Напіввагон 56865272 (інвентарний номер 55277, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
176. Напіввагон 56865280 (інвентарний номер 55278, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
177. Напіввагон 56865306 (інвентарний номер 55279, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
178. Напіввагон 56865314(інвентарний номер 55280, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
179. Напіввагон 56865322 (інвентарний номер 55281, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
180. Напіввагон 56865330 (інвентарний номер 55282, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
181. Напіввагон 56865348 (інвентарний номер 55283, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
182. Напіввагон 56865355 (інвентарний номер 55284, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
183. Напіввагон 56865363 (інвентарний номер 55286, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
184. Напіввагон 56865405 (інвентарний номер 55288, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
185. Напіввагон 56865413 (інвентарний номер 55289, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
186. Напіввагон 56865371 (інвентарний номер 55294, модель 12-757, вироблений заводом КРВЗ 01.04.1993р.);
187. Напіввагон (інвентарний номер 55098, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
188. Напіввагон (інвентарний номер 55100, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.);
189. Напіввагон (інвентарний номер 55121, модель 12-1592, вироблений Жданівським заводом 01.09.1991р.).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14.09.2017 року у справі №757/53686/17-к в частині накладення арешту на майно, яке на праві власності належить Акціонерному товариству «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно, яке на праві власності належить Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» у кримінальному провадженні № 42014000000001261, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 13.11.2014 року.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в порушення ч. 1 ст. 172 КПК України оскаржувану ухвалу було постановлено без повідомлення та без участі AT «НЗФ».; в порушення ч. 4 ст. 173 та п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України накладений оскаржуваною ухвалою арешт на основні засоби виробництва AT «НЗФ» призвів до надмірного втручання у право AT «НЗФ» на мирне володіння майном та ведення підприємницької діяльності; в порушення п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно AT «НЗФ» за відсутності у його діях складу кримінального правопорушення, з огляду на повне виконання AT «НЗФ» як поручителем в межах поруки всіх зобов'язань AT КБ «Приватбанк» перед НБУ. Повні розрахунки за стабілізаційними кредитами НБУ повністю спростовують причетність AT «НЗФ» до його заволодіння, що свідчить про відсутність не тільки складу, а й події злочину в цій частині кримінального провадження № 42014000000001261 (пункт 2.3. даної апеляційної скарги).
На думку скаржника наведені істотні порушення кримінального процесуального закону свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку.
Посилається на те, що оскаржувану ухвалу було постановлено без повідомлення та без участі AT «НЗФ».
Представники AT «НЗФ» не повідомлялися про розгляд клопотання про накладення арешту та відповідно не були присутні при його розгляді.
В оскаржуваній ухвалі не зазначено про існування будь-яких підстав розгляду клопотання про арешт без повідомлення власника майна, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України.
Зазначає, що арешт майна АТ «НЗФ», включно з основними засобами виробництва, призвів до надмірного втручання у право АТ «НЗФ» на мирне володіння майном та ведення підприємницької діяльності.
Це, в свою чергу, свідчить про постановлення оскаржуваної ухвали в порушення вимог ч. 4 ст. 173 та п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, що є підставою для її скасування в апеляційному порядку.
Арештоване майно, яке включає тепловози, електровози, вагони, платформи та цистерни, є основними засобами заводу, без яких підприємство не може функціонувати. Це майно використовується у виробничому процесі, є спеціалізованим і забезпечує безперервність господарської діяльності.
Відсутність чітко обґрунтованих підстав для арешту майна, яке є критично важливим для виробничого процесу, суперечить принципу пропорційності, який має дотримуватися при прийнятті таких рішень. Крім того, наслідки реалізації майна будуть непропорційними до ймовірної вигоди, оскільки вони призведуть до економічного колапсу підприємства.
Відтак, викладене прямо суперечить ч. 1 ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таке надмірне обмеження оскаржуваною ухвалою правомірної підприємницької діяльності АТ «НЗФ» в порушення вимог ч. 4 ст. 173 та п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України є підставою для її скасування в апеляційному порядку.
Втручання у діяльність АТ «НЗФ» є свавільним, оскільки не відповідає жодному з критеріїв «правомірного втручання».
Акціонерне товариство «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» - один із найбільших в Європі та світі виробник феросплавів. Численність персоналу підприємства становить 3 733 особи, з яких 574 мобілізовані до лав Збройних Сил України. Продукція АТ «НЗФ» використовується для будівництва об'єктів критичної інфраструктури та може використовуватися Силами оборони України.
АТ «НЗФ» є великим платником податків, та відіграє важливу роль у наповненні державного та місцевого бюджетів. Зокрема, за період з 01.01.2021 по 01.11.2024 рік фактично сплачено 5 379,73 млн. грн. (тобто майже 5,4 млрд. грн.) податків та зборів.
Важливе значення має також той факт, що розпорядженням начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації № 472/0/527-24 від 15.07.2024 року АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у Дніпропетровській області згідно з критеріями, зазначеними у постанові Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Адвокат зазначає, що проактивну позицію підприємства необхідно також сприймати у контексті проблем, які стосуються безпосередньо АТ «НЗФ» у зв'язку із воєнними діями. Ворог постійно здійснює ракетні обстріли міста Нікополя, що ставить під загрозу життя та здоров'я працівників.
Загальновідомими обставинами є те що, починаючи з 12.07.2022 і по теперішній час місто Нікополь та Нікопольський район, які розташовані в безпосередній близькості до лінії фронту, щодня піддається систематичним обстрілам ворожих військ рф з окупованого міста Енергодар Запорізької області, яке знаходиться на відстані 7 кілометрів по басейну тепер вже колишнього Каховського водосховища.
АТ «НЗФ» розташований у межах адміністративної території Нікопольської міської територіальної громади з адміністративним центром у місті Нікополь Нікопольського району Дніпропетровської області, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» із змінами віднесена до території активних бойових дій із датою початку бойових дій - 21.07.2022 року та датою завершення бойових дій - 31.05.2023 року, а з дати 31.05.2023 року без дати завершення бойових дій - до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Повномасштабне вторгнення максимально сильно знизило можливості українського ринку феросплавної продукції. Загальна динаміка виробництва металургійної продукції після початку війни також суттєво знизилася. Виробничі показники металургійної промисловості в Україні знизилася у 3-3,5 рази.
У порівнянні з січнем 2022 року рівень цін на феросплавну продукцію на світових та вітчизняних ринках суттєво знизилася. В залежності від марки феросплавної продукції, зменшення рівня ціни складає від 14 до 69%.
Станом на сьогодні, також фактично неможливо організувати відвантаження феросплавної продукції виробництва АТ «НЗФ» за укладеними зовнішньоекономічними контрактами на умовах перевезення морським транспортом, через закриття морських портів, перебування 6 українських морських портів під окупацією чи блокуванням, мінування морських шляхів, відсутності пропускної здатності товарообігу дунайських портів, пріоритетність організації вивозу зернових культур, тощо.
Можливості відвантаження феросплавної продукції залізничним транспортом також суттєво обмежені. До цього додається ще збільшення тарифів на залізничні перевезення вантажів на 70%, які були запроваджені Укрзалізницею ще в 2022 році.
До того ж, АТ «НЗФ» є електрометалургійним підприємством. Доля вартості електроенергії у собівартості феросплавної продукції складає від 40 до 60 відсотків. З урахуванням цього, значне підняття рівня ціни на електроенергію - максимально критичне для підприємства, рф здійснює системні обстріли енергетичних об'єктів по всій країні. При чому обстрілам піддаються як об'єкти передачі та розподілу електроенергії, так і об'єкти генерації. Станом на осінь 2024 року, за офіційними повідомленням органів державної влади України, внаслідок масованих ракетно-дронових атак пошкоджено близько 9 ГВт потужностей. Такі дії агресора призвели до дефіциту електроенергії та, як наслідок, у 2023 році АТ «НЗФ» тимчасово зупинило роботу пічних агрегатів на зимовий період. Постійні перебої із постачанням електроенергії та води мали значний негативний вплив на технічний стан пічних агрегатів.
Перелічені проблеми зумовили значне зниження доходів підприємства.
Скаржник звертає увагу, що попри всі виклики та просування ворога до міста, АТ «НЗФ» продовжує здійснювати господарську діяльність та виконувати зобов'язання перед працівниками та зобов'язання із сплати податків та зборів у повному обсязі.
Адвокат посилається на непричетність АТ «НЗФ» до заволодіння стабілізаційним кредитом, виданим АТ КБ «Приватбанк» Національним банком України.
Так, АТ «НЗФ» достроково на підставі договору застави від 24.03.2015 № 35 та мирової угоди від 19.08.2019, затвердженої ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 у справі № 904/2382/18, виконав зобов'язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором від 24.10.2008 № 19 в межах забезпеченої заставою частини у розмірі 21 846 690 грн., внаслідок чого до АТ "НЗФ" в порядку регресу перейшли права вимоги до відповідача по сплаті такої суми коштів.
В свою чергу, АТ КБ «Приватбанк» на фоні мітингів працівників АТ «НЗФ» у січні 2020 року виплатив па користь АТ «НЗФ» 21 846 690 грн., стягнутих з АТ КБ «Приватбанк» на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі №910/13013/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020.
Ці факти підтверджують виконання АТ «НЗФ» як поручителем в межах поруки всіх зобов'язань АТ КБ «Приватбанк» перед НБУ.
Повні розрахунки за стабілізаційними кредитами НБУ спростовують причетність АТ «НЗФ» до його заволодіння, що свідчить про відсутність не тільки складу, а й події злочину в цій частині кримінального провадження № 42014000000001261.
Наведене додатково підтверджує відсутність будь-яких підстав для накладення арешту на майно АТ «НЗФ».
З огляду на викладене скаржник вважає, що оскаржуваною ухвалою, в порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 173 КПК України, накладено арешт на майно АТ «НЗФ» без урахування розумності та співмірності обмеження права власності, що є підставою для її скасування в апеляційному порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ»- адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки апеляційну скаргу подано адвокатом ОСОБА_6 в частині накладення арешту на майно, належне АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ», то суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді лише в цій частині.
Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно інших юридичних осіб колегією суддів не перевіряється.
Відповідно до листа Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2025 року вих. № 757/53686/14-к згідно з актом № 0090 від 09.02.2024 року про вилучення для знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню, матеріали даної кримінальної справи були знищені у зв'язку із закінченням строків зберігання.
Як вбачається з наявних матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42014000000001261, внесеному 13.11.2014 року до ЄРДР за фактом зловживання своїм службовим становищем та заволодіння службовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» чужим майном в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
Службові особи ПАТ КБ «Приватбанк», шляхом зловживання своїм службовим становищем протягом 2014 року вчинили заволодіння чужим майном, а саме державними коштами Національного банку України в сумі понад 19 млрд. гривень, виділеними на рефінансування ПАТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах.
Так, службові особи ПАТ КБ «Приватбанк» підприємствам, які підконтрольні останнім, протягом тривалого часу, під заставу майнових прав на товар видали кредити в сумах від 18 до 73 млн. доларів США, які в свою чергу уклали сумнівні угоди, здійснивши 100% передплату, та перерахувавши вказані грошові кошти на рахунки нерезидентів.
Однак поставка товарів не відбулася, грошові кошти до теперішнього часу не повернуті.
Таким чином службові особи ПАТ КБ «Приватбанк» не забезпечили виконання відшкодування можливих збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитних договорів.
Крім того, колишніми посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк», зловживаючи своїм службовим становищем, що полягає у видачі в порушення вимог чинного законодавства кредитних коштів на заздалегідь невигідних економічних умовах для банку юридичним особам, які мають ознаки фіктивності, внаслідок чого держава, з метою уникнення дестабілізації фінансового ринку змушена була за рахунок бюджетних коштів в сумі 116 млрд. грн. здійснити націоналізацію вказаного банку, що призвело до тяжких наслідків інтересам держави.
В якості забезпечення ПАТ КБ «Приватбанк» своїх зобов'язань перед Національним банком України щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпечення заставою вимоги, Національним банком України було укладено з позичальником та майновими поручителями ПАТ КБ «Приватбанк» іпотечні договори та договори застави, предметом іпотеки та застави за якими є об'єкти нерухомого майна та рухоме майно, які належать на праві власності позичальнику або майновим поручителям, а також договори застави майнових прав, предметом застави за якими є майнові права на грошові депозити і такі, що забезпечені нерухомістю і земельними ділянками.
Національним банком України було укладено іпотечні договори та договори застави в
забезпечення вимог Національного банку України, як іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору рефінансування № 19 від 03.03.2009, із майбутніми змінами та доповненнями, або новаціями, укладеного між Національним банком України та ПАТ КБ «Приватбанк» вищевказаними компаніями.
У ході досудового розслідування, слідчим винесено постанову про визнання заставного майна, що на праві власності належить ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190928), на яке прокурор просить накласти арешт, речовими доказами.
Також встановлено, що ПАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» виступав майновим поручителем за кредитними зобов'язаннями ПАТ КБ «Приватбанк».
Постановою старшого в ОВС четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 01.08.2017 року майно ПАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» визнано речовими доказами.
14 вересня 2017 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, що на праві власності належить ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190928), ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (ЄДРПОУ 00186520), ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190911), ПАТ «Дніпроазот» (ЄДРПОУ 5761620), шляхом встановлення заборони на розпорядження та відчуження.
Клопотання обґрунтоване з посиланням на те, що розпорядження зазначеним майном негативно вплине на його збереженість, технічний стан і вартість, з метою збереження речового доказу необхідно накласти арешт на дане майно із забороною розпоряджатися ним та відчужувати.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, що на праві власності належить ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190928), ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (ЄДРПОУ 00186520), ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190911), ПАТ « Дніпроазот» (ЄДРПОУ 15761620).
Крім іншого, даною ухвалою накладено арешт на майно, що на праві власності належить ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (ЄДРПОУ 00186520), відповідно до зазначеного вище в ухвалі переліку.
Задовольняючи дане клопотання, подане в межах кримінального провадження № №420140000000001261 від 13 листопада 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, слідчий суддя виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою його збереження як речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Так, задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, що на праві власності належить ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», оскільки вказане майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та постановою слідчого від 01.08.2017 року визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникненню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводів представника АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ», у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
При цьому, колегія суддів зауважує, що накладений слідчим суддею арешт жодним чином не обмежує права АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» на володіння та користування даним майном.
Посилання апелянта на те, що при розгляді клопотання прокурора слідчий суддя не встановив вказаних у ст. 170 КПК України умов застосування арешту, належної мети та підстав накладення арешту, є безпідставними та спростовуються змістом клопотання про арешт майна та ухвали слідчого судді. Встановлені прокурором та викладені у клопотанні фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що майно АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» було предметом кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже воно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
Твердження апелянта про те, що арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, є безпідставними, так як встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що арештоване майно АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» було об'єктом кримінально протиправних дій та матеріальним об'єктом, що може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отжевідповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Посилання апелянта на те, що суд, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, не дослідив та не взяв до уваги ту обставину, що арештоване майно не має жодного відношення до кримінального провадження, колегія суддів не бере до уваги, позаяк ці доводи обґрунтованості висновків слідчого судді про задоволення клопотання прокурора про арешт майна не спростовують, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
З урахуванням наведеного, доводи адвоката ОСОБА_6 про непричетність АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» до кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, є передчасними та такими, що не є предметом оцінки слідчого судді під час розгляду клопотання про арешт майна.
Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Не спростовують висновків слідчого судді і доводи апеляційної скарги про неспівмірність обмеження прав власника майна завданням кримінального провадження, оскільки на переконання колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, з огляду на встановлені обставини даного кримінального провадження, зважаючи на те, що на час прийняття рішення вони вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту на вищезазначене майно.
Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту обмежує можливості АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» здійснювати підприємницьку діяльність, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, та матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Слід зауважити, що скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження наведених обставин неможливості здійснення АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» підприємницької діяльності за умови накладення арешту на належне товариству майно, з огляду на те, що товариство не позбавлене права користуватися даним майном з метою здійснення підприємницької діяльності, на чому було закцентовано увагу прокурором в суді апеляційної інстанції та що не заперечувалося представником власника майна.
Колегією суддів також перевірено доводи апелянта про те, що судовий розгляд проведено без участі власника майна. Дана обставина знайшла своє підтвердження, однак колегія суддів цю обставину не вважає істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягло б за собою скасування оскаржуваної ухвали, з урахуванням строків розгляду даної категорії клопотань відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, та з урахуванням того, що в такому випадку відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України у власника майна виникає право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу представника власника майна Акціонерного товариства «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _______________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4