Справа №359/2250/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2664/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
02 квітня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12024111100001911 від 26.09.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 201-2 КК України,
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111100001911 від 26.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 197-1, ч. 4 ст.190, ч.3 ст. 201-2 КК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, а саме: транспортний засіб марки Peugeot, моделі 807, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі/кузова НОМЕР_2 , блакитного кольору; транспортний засіб марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі/кузова НОМЕР_4 , зеленого кольору.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилався на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
Прокурор та представник власника майна БО «МБФ «МАВКА» у судове засідання не з'явилися, про поважні причини свого неприбуття не повідомили та клопотань про відкладення судового засідання не подавали.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності прокурора та представника власника майна, які не прибули в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, слідчим відділом Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111100001911 від 26.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 201-2 КК України.
25.02.2025 року під час огляду місця події, за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 5 виявлено два транспортних засоби, які перебувають у розшуку з 31.12.2024 року, а саме:
- автомобіль марки Peugeot, модель 807, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі/кузова НОМЕР_2 , блакитного кольору.
- автомобіль марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі/кузова НОМЕР_4 , зеленого кольору.
26.02.2025 року слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про арешт майна, в якому просила накласти арешт на транспортні засоби, а саме: автомобіль марки Peugeot, модель 807, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі/кузова НОМЕР_2 , блакитного кольору;автомобіль марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі/кузова НОМЕР_4 , зеленого кольору, шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися, користуватися даним майном будь-яким чином, окрім уповноважених осіб в рамках кримінального провадження №12024111100001911 від 26.09.2024 року для проведення слідчих дій.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111100001911 від 26.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 201-2 КК України.
В рамках даного провадження органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 вчинив пособництво у незаконному використанні з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги за наступних обставин.
Так, ОСОБА_9 , будучи головою благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Мавка» (код ЄДРПОУ 44733661), в період дії воєнного стану, введеного на території України, маючи єдиний умисел, направлений на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги у виді транспортних засобів, діючи умисно, з метою отримання прибутку для себе, за попередньою змовою групою осіб вчинила незаконне використання гуманітарної допомоги за таких обставин.
Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Мавка» (код ЄДРПОУ 44733661) зареєстровано 13.05.2022, як неприбуткова організація, а отже у силу положень Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» є отримувачем гуманітарної допомоги.
Встановлено, що у БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_9 фактично виконувала функції Президента благодійної організації, оскільки, відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України, п.п. 5.5 Статуту БО «МБФ «Мавка» з 13.05.2022 року постійно здійснювала повноваження, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у вказаній юридичній особі.
Так, будучи єдиним засновником та фактично виконуючи функції Президента БО «МБФ «Мавка», ОСОБА_9 , з корисливих мотивів, з метою отримання систематичного прибутку від продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів, діючи у порушення вимог ч. 4 ст. 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу» та ч. 1 ст. 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», розробила злочинний план, згідно якого підшукані нею за кордоном автомобілі будуть завозитися на територію України, в якості гуманітарної допомоги, та у подальшому незаконно продаватися за грошові кошти.
На виконання свого злочинного плану керівником БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_9 07.09.2023 року організовано ввезення на територію України гуманітарної допомоги у виді автомобіля марки «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_5 .
У подальшому, не припиняючи своїх злочинних дій, діючи в умовах воєнного стану, у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.09.2023 року, ОСОБА_9 , будучи службовою особою БО МБФ «Мавка», з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку від продажу автомобіля марки «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_5 , запропонувала його придбання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за 3 200 доларів США.
21.09.2023 року, ОСОБА_9 , будучи службовою особою БО МБФ «Мавка», в умовах воєнного стану, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості (земельній ділянці) з кадастровим номером 3220884000:02:004:0083 поблизу Юркового озера за м. Бориспіль Київської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання прибутку за рахунок продажу вищевказаного транспортного засобу, ввезеного на територію України за декларативним принципом, здійснила його продаж ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за грошові кошти у сумі 3 200 доларів США, що в перерахунку за офіційним курсом НБУ становить 117 019,52 гривень, ринковою вартістю 170 680,80 гривень.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, спрямованого на незаконне збагачення від незаконного використання благодійної допомоги керівником БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_9 організовано ввезення на територію України гуманітарної допомоги у виді:
- 10.03.2024 автомобіль марки «Ssang Yong Actyon Sports», 2008 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_6 ;
- 19.05.2024 автомобіль марки «Citroen Berlingo», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_7 ;
- 10.07.2024 автомобіль марки «Volkswagen Transporter», 2000 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_8 ;
- 31.08.2024 автомобіль марки «Chrysler Grand Voyager», 2005 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_9 .
У подальшому, в умовах воєнного стану, у період з 10.03.2024 по 04.02.2025 року, ОСОБА_9 , будучи службовою особою БО МБФ «Мавка», з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку від продажу автомобілів: «Ssang Yong Actyon Sports», 2008 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_6 ; «Citroen Berlingo», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_7 ; «Volkswagen Transporter», 2000 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_8 ; «Chrysler Grand Voyager», 2005 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_9 , запропонувала їх придбати ОСОБА_12 за грошові кошти у сумі, яку буде узгоджено пізніше.
13.02.2025 року, ОСОБА_9 , перебуваючи о 15 годині на відкритій ділянці місцевості (земельній ділянці) з кадастровим номером 3220884000:02:004:0083 поблизу Юркового озера за м. Бориспіль Київської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання прибутку за рахунок продажу вищевказаних транспортних засобів, домовилась із ОСОБА_12 про остаточну ціну продажу 4 вищевказаних автомобілів за 19 400 доларів США, (в перерахунку на гривні за курсом НБУ становить 810 778,38 гривень).
Одночасно з цим, у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, на території Бориспільського району Київської області, ОСОБА_9 вступила у попередню злочинну змову із своїм знайомим ОСОБА_8 . Під час зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , остання повідомила йому, що має намір отримати незаконний прибуток від продажу 4 автомобілів, ввезених на територію України, як гуманітарної допомоги, для чого попросила сприяння ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді отримання грошових коштів від незаконного продажу гуманітарної допомоги. Отримавши таку пропозицію від ОСОБА_9 , ОСОБА_8 погодився як пособник сприяти ОСОБА_9 в отриманні незаконного прибутку від продажу гуманітарної допомоги.
У подальшому, 13.02.2025 року о 20 годині, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 прибув за адресою: м. Київ, пр-т Лісовий, 22, де зустрівся з ОСОБА_12 . У вказаному місці ОСОБА_12 за 4 автомобілі, ввезених на територію України, як гуманітарна допомога, передав ОСОБА_8 з метою подальшої передачі ОСОБА_9 грошові кошти у загальній сумі 19 400 доларів США, які в перерахунку за офіційним курсом НБУ становлять 810 778,38 гривень.
Таким чином, у період з 21.09.2023 по 13.02.2025, ОСОБА_9 , вчиняючи продовжуване кримінальне правопорушення у виді незаконного використання гуманітарної допомоги, отримала незаконний прибуток у загальній сумі 981 459,18 гривень, що відповідно до пункту 2 примітки до статті 201-2 КК у триста п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто становить значний розмір.
14.02.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
14.02.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України.
25.02.2025 під час огляду місця події, за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 5, виявлено два транспортних засоби, які перебувають у розшуку з 31.12.2024, а саме:
- автомобіль марки Peugeot, модель 807, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі/кузова НОМЕР_2 , блакитного кольору.
- автомобіль марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі/кузова НОМЕР_4 , зеленого кольору.
Слідчий зазначив, що з метою збереження та зберігання вказані транспортні засоби вилучено, як тимчасово вилучене майно в якості речового доказу та поміщено на зберігання до майданчику тимчасового тримання тимчасово вилучених транспортних засобів, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 4.
З метою збереження речових доказів, на даний момент виникла необхідність накладення арешту на транспортні засоби, які виявлені та вилучені під час огляду місця події 25.02.2025 року, оскільки незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження зумовить труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111100001911 від 26.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 197-1, ч. 4 ст.190, ч.3 ст. 201-2 КК України з тих підстав, що у клопотанні не доведено наявність підстав вважати, що автомобіль відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя зазначив, що слідчим не доведено належними та допустимими доказами того, що вказані транспортні засоби являються безпосереднім об'єктом кримінально-протиправних дій чи використовувались як засіб або знаряддя кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши доводи клопотання слідчого та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що транспортні засоби: автомобіль марки Peugeot, модель 807, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі/кузова НОМЕР_2 , блакитного кольору та автомобіль марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі/кузова НОМЕР_4 , зеленого кольору, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вказане майно може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, та може містити інші відомості, які мають значення для кримінального провадження, так як з матеріалів клопотання вбачається, що вказані автомобілі на час їх виявлення та вилучення перебували у розшуку на підставі постанови слідчого у кримінальному провадженні - начальника відділення слідчого відділу Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 про внесення даних до ІП «Гарпун» та оголошення у розшук транспортного засобу від 31.12.2024 року.
На переконання колегії суддів, за наведених обставин, згідно ч. 3 ст. 173 КПК України є підстави для арешту зазначеного у клопотанні слідчого майна (двох автомобілів), як речових доказів з метою збереження.
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про те, що слідчим у клопотанні не доведено відповідність вилучених автомобілів критеріям речових доказів, так як клопотання слідчого про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містить відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що зазначені транспортні засоби можуть бути предметом вчинення злочину, містити дані, які можуть підтверджувати відомості про встановлення факту здійснення протиправної діяльності, та крім цього перебувають у розшуку.
Таким чином, слідчим у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучені транспортні засоби з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути знищене, приховане, передане чи відчужене.
З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки Peugeot, модель 807, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі/кузова НОМЕР_2 , блакитного кольору; автомобіль марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі/кузова НОМЕР_4 , зеленого кольору.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено, як не встановлено і невідповідності клопотання слідчого про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України, які б свідчили про наявність визначених законом підстав для відмови у задоволенні такого клопотання.
Таким чином, слідчий суддя, не в повній мірі дослідивши клопотання із доданими до нього документами, дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого, яке останнім було належним чином обґрунтоване та мотивоване.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання слідчого, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки Peugeot, модель 807, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі/кузова НОМЕР_2 , блакитного кольору та автомобіль марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі/кузова НОМЕР_4 , зеленого кольору, з метою забезпечення його збереження, як речового доказу у кримінальному провадженні.
При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12024111100001911 від 26.09.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 201-2 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на транспортні засоби, а саме:
- автомобіль марки Peugeot, модель 807, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі/кузова НОМЕР_2 , блакитного кольору;
- автомобіль марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі/кузова НОМЕР_4 , зеленого кольору, шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися, користуватися даним майном будь-яким чином, окрім уповноважених осіб в рамках кримінального провадження №12024111100001911 від 26.09.2024 року для проведення слідчих дій.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4