Справа № 521/5054/25
Провадження № 2/521/3820/25
28 травня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
До суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики № 2639465 від 12 червня 2024 року в розмірі 24720 грн., а також стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 12 червня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем укладено Договір позики № 2639465. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір Факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників за плату та на умовах, визначених Договором. У відповідності до Реєстру боржників № 34 від 08.10.2024 року до Договору Факторингу №14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача за договором в сумі 24720 гривень, з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 720,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 16000,00 грн. - сума заборгованості за пенею. Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати кредит, платити проценти за користування кредитом та виконувати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорам, що стало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 08.04.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 12 червня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем укладено Договір позики № 2639465.
Згідно з п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування набанківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики)
А також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mvcredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі, (п.п. 5.2. п. 5 Договору позики)
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір Факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників за плату та на умовах, визначених Договором.
Відповідно до Реєстру боржників № 34 від 08.10.2024 року до Договору Факторингу №14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача за договором в сумі 24720 гривень, з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 720,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 16000,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Згідно п. 3.7. Договору факторингу, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», будь-які грошові кошти, отримані від Боржників на виконання ними своїх зобов'язань за Договорами позики, Право вимоги за якими відступлено Фактору, після передачі Права вимоги до Фактора.
Згідно з умовами договору позики, позичальник зобов'язується повернути суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Проте, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув надані йому грошові кошти в строки, передбачені договором позики № 2639465.
Звертаючись з позовом до суду позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" зазначив, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за Договір позики № 2639465 від 12 червня 2024 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка в загальному розмірі становить 24720 гривень, з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 720,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 16000,00 грн. - сума заборгованості за пенею. Наведене підтверджується розрахунком заборгованості, здійснений станом на 28 лютого 2025 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, серед іншого, договори та інші правочини.
Положеннями ст. 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу(частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 ЦК України.
Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Судом встановлено, що Договір позики № 2639465 укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв'язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відповідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про електронну комерцію», правочин не може бути визнано недійсним у зв'язку з його вчиненням в електронній формі. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа, як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
15.11.2023 року відповідачем (позичальником) було підписано (акцептовано) оферту, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору.
Отже, підписанням оферти одноразовим ідентифікатором відповідач (позичальник) засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підписавши договір, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що вивчив умови Договору фінансового кредиту, а їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані Товариством грошові кошти.
Відтак, суд вважає, що укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача.
Таким чином, з врахуванням тієї обставини, що позичальник під час укладення договору ознайомлювався з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловив, а зміст договору, як вбачається з вищенаведеного, жодним чином не порушує його законних прав та інтересів.
При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зістаттею 514 ЦК України.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» має право на звернення до суду з дійсним позовом оскільки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало позивачеві право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним договором позики.
Договір факторингу не визнаний судовим рішенням недійсним, а отже вказаний договір на підставі статті 204 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Однак щодо вимоги ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення пені з відповідача по кредитному договору №2639465 від 12.06.2024 суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок пені по кредитному договору № 2639465 від 12.06.2024 року.
З огляду на зазначене, пеня по кредитному договору №2639465 від 12.06.2024 року укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 в розмірі 16 000,00 грн. не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановивши з наданих позивачем та досліджених і оцінених в порядку ст. 89 ЦПК України доказів фактичні обставини та беручи до уваги наведені норми права, а також те, що матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов'язання відповідачем, як на користь первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», так і на користь позивача, суд вважає достовірно встановленим існування обов'язку відповідача повернути позивачу кредитні кошти, а порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16, 1048-1049 ЦК України.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. Слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 8 720 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за кредитом та 720,00 грн. заборгованість за відсотками. При цьому, слід відмовити у стягненні заборгованості за пенею у розмірі 16 000,00 грн..
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи факт часткового задоволення судом позовним вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 068,13 грн.
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 263 - 265, 268, 272, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Договір позики № 2639465 від 12 червня 2024 року в розмірі 8 720 (вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп., з яких:
-8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-720,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») витрати по оплаті судового збору у сумі 1 068,13 грн..
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 28 травня 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН