Справа № 521/5391/25
Провадження № 8/521/2/25
Іменем України
05 червня 2025 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючий - суддя Гуревський В.К.
при секретарі - Турава Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 521/5391/25, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 07.04.2025 року за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини, -
Заявник звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 521/5391/25, виданого Малиновським районним судом міста Одеси 07.04.2025 року за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина.
Ухвалою суду від 07.05.2025 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви заявник вказав таке.
07 квітня 2025 року Малиновським районним судом був винесений судовий наказ по справі № 521/5391/25.
В судовому наказі вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 проживає разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , окремо від ОСОБА_1 . В судовому наказі також описано, що судом враховано, що дитина проживає з матір'ю, мати дитини здійснює догляд за нею, можливості матері по наданню утримання на дитину є обмеженими.
Проте для заявника зазначені обставини в судовому наказі стали новиною, про які йому було невідомо та він про це не знав. Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 10.04.2025 року виданого на ОСОБА_1 та витягу з реєстру територіальної громади від 10.04.2025 року, виданого на ОСОБА_4 - обидва зареєстровані в АДРЕСА_1 , але в судовому наказі суд посилається лише на відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, що лише ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відомості по встановленню судом де зареєстрована малолітня дитина та стягувач відсутні.
Батько дитини (боржник) проживає разом з дитиною, мати дитини проживає окремо. Заявник вперше дізнався з судового наказу, що він та його сім'я проживають окремо.
В разі видачі судових наказів відповідно до пункту 4 та 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами в порядку, встановленому Главою 3 розділ V ЦПК України (ч. 8. Ст. 170 ЦПК України). Рішення, постанова або ухвала суду якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).
Таким чином, факти надані заявником (боржником) в даній заяві не були встановлені судом та не були, та не могли бути відомі заявнику (боржнику).
Представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Чебаненко О.А. надала до суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, посилаючись на таке.
Підставою, яку боржник зазначив у заяві, це те, що батько дитини проживає разом з дитиною а мати проживає окремо, також зазначає, що суд не встановив, де зареєстровані стягувач та дитина. З такими твердженнями боржника стягувач повністю не погоджується.
По-перше, в матеріалах справи містяться витяги про реєстрацію місця проживання від 01.04.2025 р. та від 03.04.2025 р., в яких зазначено, що ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_3 зареєстровані за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 .
По-друге, боржник ОСОБА_1 , який має це ж саме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , як власник квартири, з кінця березня 2025 р., після припинення фактичних шлюбних відносин, за вказаною адресою не проживає, орендує житло в сусідньому багатоквартирному буднику за адресою АДРЕСА_3 .
Будь-яких доказів проживання разом з дитиною станом на час видачі Малиновським районним судом м. Одеси судового наказу боржник до заяви не надав.
Натомість, в провадженні Пересипського районного суду м. Одеси (справа № 523/5119/25) з 28 березня 2025 р. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 11.04.2025 р. у справі відкрито провадження. 12 травня 2025р. відповідач надав до суду заяву, в якій просив надати сторонам строк на примирення терміном на б місяців, посилаючись на те, ще під час розгляду справи він усвідомив можливість збереження шлюбу, вважає за доцільне спробувати налагодити взаємини з іншою стороною та зберегти сім'ю. Наголошував, що у сторін є малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також те, що сторони є військовослужбовцями, служать в одній військовій частині, а тому вони можуть відновити взаєморозуміння в умовах високої відповідальності та взаємної залежності у військовій службі. Жодного зазначення щодо фактичного проживання разом з дружиною та сином ОСОБА_1 не вказав (заява про надання строку на примирення сторін від 12.05.2025 р.).
Крім того, не проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та спільною дитиною ОСОБА_3 також підтверджується скрін-шотами листування сторін у месенджері з 02 квітня 2025 р. по цей час; а саме те, що стягувач просить боржника забрати свої особисті речі, сторони обговорюють час побачення боржника з сином та оплату приватного дитячого садка, яку боржник не здійснив навіть частково, боржник зазначає, що краще б він залишився проживати з дитиною тощо (завірені належним чином копії електронних доказів додані до заяви, а оригінали зберігаються у позивача на пристрої iPfone 14pro max, ІМЕ НОМЕР_1 ).
Спільна дитина ОСОБА_5 після припинення шлюбних відносин сторін та проживання їх окремо, з кінця березня 2025 р. проживає разом з матір'ю та відвідує приватний дитячий садок, що підтверджується довідкою від № 2 від 08.05.2025 р., в якій зазначено, що дитину до дитячого садочку приводить та вчасно забирає мати дитини, оплату здійснює мати дитини (копія довідки від 08.05.2025 р. та квитанцій про оплату приватного дитячого садка надані до заяви). Стягувач ОСОБА_2 несе витрати на утримання дитини, а саме, оплату ліків, одягу комунальних послуг, тощо (квитанції надані).
В судовому засіданні заявник та представник стягувача наполягали на своїх позиціях.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив таке.
07 квітня 2025 року Малиновським районним судом м. Одеси видано судовий наказ № 521/5391/25 про стягнення з заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, та не більше десяті прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з цією заявою, а саме - 03 квітня 2025 року, і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 302,80 гривень (триста дві грн 80 коп.).
Звертаючись до суду із заявою та обґрунтовуючи її, заявник фактично не погоджується із фактом стягнення з нього аліментів на користь стягувача на утримання неповнолітньої дитини з тих підстав, що фактично він проживає з дитиною, відомості про встановлення судом місця реєстрації малолітньої дитини та стягувача відсутні, заявник вперше дізнався із судового наказу, що він проживає окремо від сім'ї.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункт 4 частини 1статті 161 ЦПК України).
Частинами 7 і 8статті 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
У пункті 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини 2 статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Згідно правової позиції, викладеної в ухвалі від 28.11.2023 року Верховного Суду України по справі № 466/2469/23, за змістом наведених правових норм обов'язковими умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Суди повинні розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Під ознаки нововиявлених обставин у справі про стягнення аліментів не підпадають такі обставини: факт спільного проживання боржника зі стягувачем та їх дітьми на час подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів; факт утримання боржником сім'ї, у тому числі й факт перебування сторін у шлюбі; добровільне надання батьком допомоги та утримання дітей за його рахунок; перешкоджання дружиною у здійсненні ним батьківського обов'язку; наявність невирішеного спору між сторонами щодо місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні.
Аналогічні правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 359/3012/18, від 18 грудня 2018 року у справі № 264/1739/18, від 17 березня 2023 року у справі № 761/36042/20.
В разі добровільного надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дитини це є його суб'єктивним правом, а стягнення аліментів за рішенням суду є правовою гарантією належного забезпечення права дитини на утримання обома батьками, контроль за виконанням якої покладено на державу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження заявника як на підставу обставин для перегляду судового наказу в частині проживання разом з дитиною, не мають істотного значення та не є нововиявленими обставинами у розумінні ч. 2 ст. 423 ЦПК України та роз'яснень Пленуму ВССУ у постанові від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами».
Суд звертає увагу заявника на те, що діючим законодавством передбачений порядок зміни розміру аліментів за наявності до цього відповідних підстав, що не перешкоджає заявнику у майбутньому звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Крім того, суд враховує, також, і те, що ЦПК України не передбачає можливості скасування судового наказу про стягнення аліментів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу. У випадку незгоди боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (припинення стягнення, тощо) (ч. 7 ст. 170 ЦПК України).
Також, судом враховується, що при винесені судового наказу не розглядалася обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Як вбачається з усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження, у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Відтак, проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового наказу Малиновським районним судом м. Одеси від 07.04.2025 у цивільній справі № 521/5391/25, суд вважає, що наведені заявником обставини у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, не є нововиявленими, а тому підстави для скасування судового наказу відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 126, 127, 260, 268, 423-429 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Малиновським районним судом м. Одеси від 07.04.2025 у цивільній справі № 521/5391/25 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на її користь з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03 квітня 2025 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , судовий наказ від 07.04.2025 року залишити в силі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ В. К. Гуревський