05 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 912/3563/19
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,
розглянувши заяву Руссо Тетяни Вікторівни
про відвід від розгляду справи №912/3563/19 судді Верховного Суду Колос І. Б.
за касаційною скаргою Руссо Тетяни Вікторівни
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2024
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Маркхолдер?
до Фізичної особи - підприємця Руссо Тетяни Вікторівни
про стягнення 120 000,00 грн,
23.05.2025 (через систему ?Електронний суд?) Руссо Тетяна Вікторівна (далі - Руссо Т. В. , скаржниця, заявниця) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №912/3563/19 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючої, Бенедисюка І. М., Власова Ю. Л.
26.05.2025 до Верховного Суду від Руссо Т. В. надійшла заява про відвід судді Верховного Суду Бенедисюка І. М. з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У зв'язку із надходженням вказаної заяви про відвід судді Верховного Суду Бенедисюка І. М. та перебуванням судді Власова Ю. Л. у відпустці згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 у справі № 912/3563/19 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Колос І. Б. У цьому протоколі зазначено, що Колос І. Б. нова суддя, а Власов Ю. Л. замінений.
Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2025 доводи, викладені у заяві Руссо Т. В. про відвід від розгляду справи №912/3563/19 судді Верховного Суду Бенедисюка І. М. визнано необґрунтованими; заяву про відвід від розгляду справи №912/3563/19 судді Верховного Суду Бенедисюка І. М. разом з матеріалами касаційної скарги Руссо Т. В. на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025 передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Бенедисюка І. М. у справі №912/3563/19.
Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2025 (суддя Картере В. І.) у задоволенні заяви Руссо Т. В. про відвід судді Верховного Суду Бенедисюка І. М. від розгляду справи №912/3563/19 відмовлено.
29.05.2025 (через систему ?Електронний суд?) Руссо Т. В. подала до Верховного Суду заяву про відвід судді Верховного Суду Колос І. Б. від розгляду справи №912/3563/19 з посиланням на пункт 4 частини 1 статті 35 ГПК Україна.
Вказана заява мотивована тим, що повторний автоматизований розподіл судової справи № 912/3563/19 проведений за відсутності законних підстав, оскільки перебування у відпусті судді Власова Ю. Л. не було перешкодою для визначення складу колегії суддів Малашенкової Т. М. - головуючої, Бенедисюка І. М., Власова Ю. Л.
Отже, заявник вважає, що за змістом пункту 4 частини 1 статті 35 ГПК України суддя Колос І. Б. не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), оскільки було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2025 доводи, викладені у заяві Руссо Т. В. про відвід судді Верховного Суду Колос І. Б. від розгляду справи №912/3563/19, визнані необґрунтованими; справу №912/3563/19 передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді Верховного Суду Колос І. Б. від розгляду справи №912/3563/19.
03.06.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Верховного Суду Колос І. Б. від розгляду справи №912/3563/19 визначено суддю Мачульського Г. М.
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до положень частин 2 і 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Положеннями частини 2 статті 39 цього Кодексу визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Відповідно до частини 10 статті 32 ГПК України для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою з числа резервних суддів.
Порядок визначення суддів для розгляду справ врегульовано, зокрема, статтями 6, 32, Розділом ХІ ГПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7, рішенням зборів суддів КГС ВС від 08.01.2024 № 1.
Як вбачається, судом, який розглядає справу, коли Руссо Т. В. заявила відвід судді Бенедисюку І. М., була колегія суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючої, Бенедисюка І. М., Власова Ю. Л., при цьому суддя Власов Ю. Л. перебував у відпустці.
Обґрунтовуючи свою заяву про відвід судді Верховного Суду Колос І. Б., Руссо Т. В. вказувала на те, що повторний автоматизований розподіл судової справи №912/3563/19 проведений за відсутності законних підстав, оскільки перебування у відпусті судді Власова Ю. Л. не було перешкодою для визначення складу колегії суддів Малашенкової Т. М. - головуючої, Бенедисюка І. М., Власова Ю. Л.
Отже, Руссо Т. В. була обізнана про відпустку судді Власова Ю. Л.
Також слід зазначити, що оскільки Руссо Т. В. заяву про відвід судді Колос І. Б. обґрунтовувала положеннями пункту 4 частини 1 статті 35 ГПК України, а отже мала враховувати і положення цього Кодексу про те, що питання про відвід вирішується невідкладно (частина 7 статті 39).
Таким чином слід дійти висновку, що після першого заявленого Руссо Т. В. відводу судді Верховного Суду Бенедисюку І. М., відпустку судді Власова Ю. Л., який входив до складу цієї колегії суддів, та наведених вище положень ГПК України про те, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу, та про те, що це питання про відвід вирішується невідкладно, для заявника Руссо Т. В. існували правомірні очікування, що вирішення питання про відвід має бути здійснено невідкладно, а з огляду на відпустку судді Власова Ю. Л. та вказаних положень ГПК України про те, що заміна судді, який не може продовжувати розгляд справи, та який не є суддею-доповідачем у такій справі, що перешкоджає розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою з числа резервних суддів за ініціативою судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, для заявника Руссо Т. В. також існували і правомірні очікування щодо того, що до складу колегії суддів Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою буде визначено іншого суддю.
У даному випадку до складу колегії суддів Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою визначено судді Верховного Суду Колос І. Б.
Відповідно до частин 1, 2 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
У своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
За наведених обставин у діях Руссо Т. В. щодо заявлення даного відводу судді Верховного Суду Колос І. Б. вбачаються ознаки зловживання процесуальними правами.
Відтак, враховуючи викладене, оскільки доводи, наведені у заяві про відвід, щодо порушення порядку визначення судді для розгляду справи, не грунуються на наведених нормах права та фактичних обставинах, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 39, 234 ГПК України,
1. У задоволенні заяви Руссо Тетяни Вікторівни про відвід судді Верховного Суду Колос І. Б. від розгляду справи №912/3563/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. М. Мачульський