вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" червня 2025 р. Справа№ 927/1186/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
без виклику сторін,
за апеляційною скаргою Остерської міської ради
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2025
у справі № 927/1186/24 (суддя - Шморгун В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс-Козелець"
відповідач Остерська міська рада
про стягнення 247 902,35 грн
1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс-Козелець" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Остерської міської ради (надалі - відповідач), у якому позивач просив суд стягнути з відповідача 247 902,35 грн, з яких 244 110,28 грн боргу за надані послуги та 3792,07 грн - 3% річних.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції у даній справі
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Остерської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс-Козелець» 148 168,27 грн заборгованості за надані послуги, 2 301,68 грн 3% річних та 9 392,80 грн судових витрат. У решті позову відмовлено.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Остерська міська рада 03.04.2025 (через Електронний суд) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти цю апеляційну скаргу до розгляду. Рішення Господарського суду Чернігівської області по справі №927/1186/24 від 14 березня 2025 року скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 було, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Остерської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2025 у справі № 927/1186/24, розгляд якої призначено у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.
23.04.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України, який було прийнято судом.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Апелянт не згодний з ухваленим рішенням суду першої інстанції від 14.03.2025 по справі № 927/1186/24, вважає його прийнятим на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, виходячи з наступного.
Так, за доводами скаржника, керуючись презумпцією правомірності правочину, судом визнано правочинами укладеними у спрощений спосіб наступні акти виконаних робіт: №85631 від 14.06.2019 на суму 2944,80 грн; №102413 від 27.08.2019 на суму 13 000,07 грн; №103278 від 22.10.2019 на суму 39 375,00 грн; №104166 від 29.10.2019 на суму 23 112,40 грн; №3010209 від 13.11.2019 на суму 22 836,00 грн; №3015525 від 03.12.2019 на суму 27 900,00 грн; №6 від 14.01.2020 на суму 19 000,00 грн. на загальну суму 148 168 грн. 27 коп. (далі - акти виконаних робіт) та задоволено позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за даними актами виконаних робіт.
При цьому, за доводами скаржника, судом встановлено, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством у сфері поводження з побутовими відходами передбачена обов'язковість проведення відповідним органом місцевого самоврядування конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів.
Як свідчать матеріали справи, підписання вищевказаних актів виконаних робіт відбулось без дотримання обов'язкової процедури укладання правочинів про надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту з порушенням порядку, встановленого чинного законодавства України.
Відповідач також вважає, що підписання вищевказаних актів є порушенням ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За доводами скаржника, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України). У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Враховуючи вищевикладене, апелянт зазначив, що акти виконаних робіт є правочинами, що не укладені, тобто такими, що не відбулися, а наведені в них умови не є такими, що регулюють спірні відносини. У зв'язку з чим сторона вважає, що не можуть бути підставою для виникнення у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем.
Тоді, як зазначає апелянт, в актах здачі-прийняття робіт не визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, а саме: відсутнє посилання на реквізити договору, за яким було виконано зазначені роботи. Надані позивачем акти виконаних робіт не можуть слугувати підставою для формування даних бухгалтерського обліку, як первинні документи.
Окрім цього, апелянт вважає, що уд першої інстанції не звернув увагу на те що, звертаючись з цим позовом, позивач фактично діяв також всупереч своїй попередній поведінці, що є недопустимим при здійсненні господарської діяльності та захисті своїх прав.
Враховуючи обставини, викладені в апеляційній скарзі, відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також судом не вірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення спору. У зв'язку з чим рішення Господарського суду Чернігівської області по справі №927/1186/24 від 14 березня 2025 року підлягає скасуванню.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги відповідача і вважає її необґрунтованою з наступних підстав.
Так, за доводами позивача, правовідносини з відповідачем були оформлені відповідними договорами і окремими актами. Тобто, періодично послуги надавалися без договорів, але їх наявність і виконання підтверджувалися відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт, які майже завжди оплачувалися. У спірний період між позивачем і відповідачем було укладено 4 договори (договір № 95 від 26.04.2019; договір № 85 від 27.04.2020; договір № 268 від 23.10.2020; договір № 217 від 06.11.2020) та 61 акт виконаних робіт (як на виконання згаданих вище договорів, так і окремо).
В цей період скаржником приймалися всі послуги від позивача, зауважень до їх кількості, якості, наповнення не надходило. Документи підписувалися без зауважень і рекламацій. Також по більшій частині з них була проведена оплата, що підтверджується матеріалами справи.
А тому, за доводами позивача, у статті 203 ЦК України унормовано загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Сторона також посилається на частину першу, третьої статті 215 Цивільного кодексу України, згідно з якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Отже, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, поки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.
Окрім цього, позивач зазначив, що теоретично акти, на недійсність яких вказує скаржник, можуть бути оспорюваними, але для цього повинні бути підстави у вигляді належних і допустимих доказів, проведені експертизи і остаточно це повинно бути підтверджено відповідним судовим рішенням. Однак, скаржник доказів визнання цих правочинів недійсними суду не надав, а відтак вони є такими, що породжують, змінюють або припиняють права й обов'язки їх сторін. А тому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.10.2019 між Остерською міською радою (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс-Козелець» (далі - виконавець) укладено договір №268 (далі - договір №268).
Відповідно до п. 1.1 договору №268 виконавець зобов'язаний надати послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям за кодом ДК 021:2015 - 90510000-5 (надалі - послуги) у визначений договором термін замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і вчасно здійснити оплату за виконані послуги на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1 договору №268 виконавець повинен надати передбачені договором послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям, які включають: послуги з ліквідації стихійних сміттєзвалищ (вивезення негабаритних відходів); послуги з вивезення (перевезення, захоронення) твердих побутових відходів.
Розділом 3 договору №268 передбачений порядок розрахунків, а саме: розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акта приймання виконаних робіт (наданих послуг), протягом 20-ти банківських днів (п. 3.1 договору №268) форма розрахунків - безготівкова. розрахунок здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця та підтверджується платіжним дорученням. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.2, 3.3 договору №268).
Відповідно до п. 4.1 договору №268 сума договору складає 100 000,00 грн без ПДВ. Фінансування відбувається за рахунок коштів замовника.
Тариф за послугу з вивезення (перевезення, захоронення) ТПВ складає: 200 грн без ПДВ за 1 м3. Тариф за послугу з ліквідації стихійних звалищ (вивезення негабаритних відходів) складає: 122,70 грн без ПДВ за 1 м3 (п. 4.2, 4.3 договору №268).
За умовами п. 5.1 договору №268 надання послуг оформлюється сторонами актом здачі-приймання послуг, який надається до сьомого числа поточного місяця за попередній місяць разом з реєстром наданих послуг. Даний акт формується на підставі щоденного обліку вивезення побутових відходів, який здійснюють представники замовника разом з представниками виконавця.
Строк надання послуг: до 31.12.2019 року (п. 6.1 договору №268).
Місце надання послуг: 17044, Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер територія ОТГ (п. 6.2 договору №268).
Пунктом 7.1 договору №268 визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2019 або до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування.
27.04.2020 між Остерською міською радою (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс-Козелець» (далі - виконавець) укладено договір №85 (далі - договір №85).
Відповідно до п. 1.1 договору №85 виконавець зобов'язаний надати послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям за кодом ДК 021:2015 - 90510000-5 (надалі - послуги) у визначений договором термін замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і вчасно здійснити оплату за виконані послуги на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1 договору №85 виконавець повинен надати передбачені договором послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям, які включають: послуги з ліквідації стихійних сміттєзвалищ (вивезення негабаритних відходів); послуги з твердих побутових відходів.
Обсяг надання послуг розрахований на підставі норм, затверджених Виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування, а також відповідно до «Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (п. 2.2 договору №85).
Пункти 3.1-3.3, 5.1, 6.2 договору №85 є аналогічними відповідним пунктам договору №268.
Відповідно до п. 4.1 договору №85 сума договору складає 464 500,00 грн. Фінансування відбувається за рахунок коштів замовника.
Тариф за послугу з вивезення ТПВ складає: 130 грн за 1 м3 (у редакції додаткової угоди від 29.04.2020 до договору №85). Тариф за послугу з ліквідації стихійних звалищ (вивезення негабаритних відходів) складає: 109,42 грн за 1 м3 (п. 4.2, 4.3 договору №85).
Строк надання послуг: до 31.12.2020 року (п. 6.1 договору №85).
Пунктом 7.1 договору №85 визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2020 або до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування.
У п. 11.3 договору №85 передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році.
06.11.2020 між Остерською міською радою (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс-Козелець» (далі - виконавець) укладено договір №217 (далі - договір №217).
Відповідно до п. 1.1 договору №217 виконавець зобов'язаний надати послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям за кодом ДК 021:2015 - 90510000-5 (надалі - послуги) у визначений договором термін замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і вчасно здійснити оплату за виконані послуги на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1 договору №217 виконавець повинен надати передбачені договором послуги з вивезення твердих побутових відходів.
Обсяг надання послуг розрахований на підставі норм, затверджених Виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування, а також відповідно до «Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (п. 2.2 договору №217).
Загальні обсяги послуги з вивезення твердих побутових відходів складають 273 м3 (п. 2.3 договору №217).
Пункти 3.1-3.3, 5.1, 6.2 договору №217 є аналогічними відповідним пунктам договору №268.
Відповідно до п. 4.1 договору №217 сума договору складає 35 490,00 грн. Фінансування відбувається за рахунок коштів замовника.
Тариф за послугу з вивезення ТПВ складає 35490,00 грн (п. 4.2 договору №217). Строк надання послуг: до 31.12.2020 року (п. 6.1 договору №217).
Пунктом 7.1 договору №217 визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2020 або до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування.
У п. 11.3 договору №217 передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році.
При цьому, у позовній заяві позивач зазначає, що на виконання договорів №95, №85, №268, №217, а також на підставі договорів, укладених в спрощений спосіб, шляхом підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, позивач надав відповідачу послуг з вивезення, приймання та розміщення ТПВ та ліквідації стихійних сміттєзвалищ на загальну суму 1 339 062,13 грн, які відповідач оплатив частково у розмірі 1 094 951,85 грн, а заборгованість становить 244 110,28 грн.
Позивач надав підписані сторонами акти прийому-передачі виконаних робіт, а саме: №85631 від 14.06.2019 на суму 2944,80 грн; від 90083 від 23.07.2019 на суму 15 460,20 грн; №89298 від 23.07.2019 на суму 10 797,60 грн; №89303 від 23.07.2019 на суму 25 650,00 грн; №90085 від 25.07.2019 на суму 10 350,00 грн; №90273 від 25.07.2019 на суму 8834,40 грн; №90265 від 08.08.2019 на суму 43 662,00 грн; №93427 від 19.08.2019 на суму 35 250,00 грн; №93638 від 19.08.2019 на суму 35 568,00 грн; № 102413 від 27.08.2019 на суму 13 000,07 грн; № 94536 від 03.09.2019 на суму 47 100,00 грн; № 98732 від 16.09.2019 на суму 10 400,05 грн; № 98731 (без дати) на суму 46 726,00 грн; №102398 від 02.10.2019 на суму 53 550,00 грн; №94537 від 27.08.2019 (11.10.2019) на суму 12 113,43 грн; №102544 від 11.10.2019 на суму 42 392,00 грн; №103278 від 22.10.2019 на суму 39 375,00 грн; №104166 від 29.10.2019 на суму 23 112,40 грн; №3010209 від 13.11.2019 на суму 22 836,00 грн; №3015525 від 03.12.2019 на суму 27 900,00 грн; №6 від 14.01.2020 на суму 19 000,00 грн; №2112 від 13.05.2020 на суму 23 010,00 грн; №2107 від 07.05.2020 на суму 12 285,00 грн; №153 від 26.05.2020 на суму 29 835,00 грн; №14285 від 15.06.2020 на суму 10 530,00 грн; №14286 від 15.06.2020 на суму 16 770,00 грн; №14287 від 15.06.2020 на суму 15 015,00 грн; №14304 від 23.06.2020 на суму 17 257,50 грн; №14430 від 01.07.2020 на суму 39 749,97 грн; №14434 від 01.07.2020 на суму 18 427,50 грн; №17054 від 21.07.2020 на суму 10 822,50 грн; №17053 від 21.07.2020 на суму 9067,50 грн; №17055 від 21.07.2020 на суму 14 235,00 грн; №17060 від 21.07.2020 на суму 9001,20 грн; №19983 від 28.07.2020 на суму 21 352,50 грн; №20066 від 03.08.2020 на суму 14 625,00 грн; №25585 від 02.09.2020 на суму 18 915,00 грн; №30324 від 15.09.2020 на суму 15 990,00 грн; №30311 від 09.09.2020 на суму 19 500,00 грн; №30352 від 22.09.2020 на суму 16 185,00 грн; №30536 від 29.09.2020 на суму 19 402,50 грн; №35764 від 13.10.2020 на суму 16 965,00 грн; №35766 від 13.10.2020 на суму 7840,04 грн; №35744 від 22.10.2020 на суму 19 305,00 грн; №35778 від 02.11.2020 на суму 6988,79 грн; №41149 від 16.11.2020 на суму 10 960,17 грн; №41148 від 16.11.2020 на суму 3341,00 грн; №35889 від 16.11.2020 на суму 11 731,21 грн; №35890 від 16.11.2020 на суму 9457,50 грн, а усього на загальну суму 984 586,83 грн.
Усі зазначені акти не містять посилання на реквізити договору, на виконання якого вони складені.
Також позивач надав суду виписку по рахунку за 20.05.2019, у якій зазначено про сплату 17.05.2019 відповідачем коштів у розмірі 30 300,12 грн (з призначенням платежу: за актами №81776, №81777 від 17.05.2019, договір №95 від 26.04.2019), а також копії платіжних доручень: №322 від 23.05.2019 на суму 36208,00 грн (з призначенням платежу: за актом №82136 від 22.05.2019, договір №95 від 26.04.2019); №366 від 07.06.2019 на суму 21000,00 грн (з призначенням платежу: за актом №82465 від 06.06.2019, договір №95 від 26.04.2019); №387 від 20.06.2019 на суму 51 450,00 грн (з призначенням платежу: за актом №85626 від 20.06.2019, договір №95 від 26.04.2019); №408 від 03.07.2019 на суму 34 000,17 грн (з призначенням платежу за актом №86389 від 25.06.2019, договір №95 від 26.04.2019); №409 від 03.07.2019 на суму 24 150,00 грн (з призначенням платежу: за актом №85416 від 03.07.2019, договір №95 від 26.04.2019); №455 від 24.07.2019 на суму 51 907,80 грн (з призначенням платежу: за актами №89298, 89303, 90083 від 23.07.2019, договір №95 від 26.04.2019); №469 від 25.07.2019 на суму 19184,40 грн (з призначенням платежу: за актами №90085, 90273 від 25.07.2019, договір №95 від 26.04.2019); №492 від 08.08.2019 на суму 43 662,00 грн (з призначенням платежу: за актом №90265 від 08.08.2019, договір №95 від 26.04.2019); №509 від 19.08.2019 на суму 70 818,00 грн (з призначенням платежу: за актами №93427 та 93638 від 19.08.2019, договір №95 від 26.04.2019); №541 від 03.09.2019 на суму 47 100,00 грн (з призначенням платежу: за актом №94536 від 03.09.2019, договір №95 від 26.04.2019); №593 від 18.09.2019 на суму 57 126,05 грн (з призначенням платежу: за актами №98731 та 98732 від 18.09.2019, договір №95 від 26.04.2019); №655 від 11.10.2019 на суму 12 113,43 грн (з призначенням платежу: за актом №94537 від 11.10.2019, договір №95 від 26.04.2019); №688 від 25.10.2019 на суму 95 942,00 грн (з призначенням платежу: за актами №102398,102544 від 25.10.2019, договір №268 від 23.10.2019); №264 від 13.05.2020 на суму 12 285,00 грн (з призначенням платежу: за актом №2107 від 07.05.2020, договір №85 від 27.04.2020); №327 від 16.06.2020 на суму 29 835,00 грн (з призначенням платежу: за актом №7153 від 26.05.2020, договір №85 від 27.04.2020); №272 від 16.06.2020 на суму 23 010,00 грн (з призначенням платежу: за актом №2112 від 13.05.2020, договір №85 від 27.04.2020); №360 від 26.06.2020 на суму 17 257,50 грн (з призначенням платежу: за актом №14304 від 23.06.2020, договір №85 від 27.04.2020); №359 від 26.06.2020 на суму 42 315,00 грн (з призначенням платежу: за актами №14285-14287 від 15.06.2020, договір №85 від 27.04.2020); №419 від 28.07.2020 на суму 18 427,50 грн (з призначенням платежу: за актом №14434 від 01.07.2020, договір №85 від 27.04.2020); №421 від 28.07.2020 на суму 10 822,50 грн (з призначенням платежу: за актом №14434 від 01.07.2020, договір №85 від 27.04.2020); №420 від 29.07.2020 на суму 39 749,97 грн (з призначенням платежу: за актом №14430 від 01.07.2020, договір №85 від 27.04.2020); №433 від 05.08.2020 на суму 14 625,00 грн (з призначенням платежу: за актом №20066 від 03.08.2020, договір №85 від 27.04.2020); №456 від 21.08.2020 на суму 9001,20 грн (з призначенням платежу: за актом №17060 від 21.07.2020, договір №85 від 27.04.2020); №457 від 21.08.2020 на суму 21 352,50 грн (з призначенням платежу: за актом №19983 від 28.07.2020, договір №85 від 27.04.2020); №473 від 26.08.2020 на суму 23 302,50 грн (з призначенням платежу: за актами №17053, №17055 від 21.07.2020, договір №85 від 27.04.2020); №486 від 03.09.2020 на суму 61 425,00 грн (з призначенням платежу: за актами №25133-25135 від 26.08.2020, договір №85 від 27.04.2020); №504 від 11.09.2020 на суму 18 915,00 грн (з призначенням платежу: за актом №25585 від 02.09.2020, договір №85 від 27.04.2020); №511 від 15.09.2020 на суму 19 500,00 грн (з призначенням платежу: за актом №30311 від 09.09.2020, договір №85 від 27.04.2020); №515 від 22.09.2020 на суму 15 990,00 грн (з призначенням платежу: за актом №30324 від 15.09.2020, договір №85 від 27.04.2020); №526 від 25.09.2020 на суму 16 185,00 грн (з призначенням платежу: за актом №30352 від 22.09.2020, договір №85 від 27.04.2020); №554 від 06.10.2020 на суму 19 402,50 грн (з призначенням платежу: за актом №30536 від 29.09.2020, договір №85 від 27.04.2020); №603 від 28.07.2020 на суму 24 805,04 грн (з призначенням платежу: за актами №35764, №35766 від 13.10.2020, договір №85 від 27.04.2020); №610 від 26.10.2020 на суму 19 305,00 грн (з призначенням платежу: за актом №35744 від 22.10.2020, договір №85 від 27.04.2020); №629 від 06.11.2020 на суму 6988,79 грн (з призначенням платежу: за актом №35778 від 02.11.2020, договір №85 від 27.04.2020); №672 від 17.11.2020 на суму 14 301,77 грн (з призначенням платежу: за актами №41148, №41149 від 16.11.2020, договір №217 від 06.11.2020); №671 від 17.11.2020 на суму 21 188,71 грн (з призначенням платежу: за актами №35889, №35890 від 16.11.2020, договір №217 від 06.11.2020).
Актів прийому-передачі виконаних робіт, які зазначені позивачем у розрахунку суми заборгованості, а саме: №81776 від 17.05.2019 на суму 24 000,12 грн; №81777 від 17.05.2019 на суму 6300,00 грн; №82136 від 22.05.2019 на суму 36 208,00 грн; №82465 від 06.06.2019 на суму 21 000,02 грн; №85626 від 20.06.2019 на суму 51 450,00 грн; №86389 від 25.06.2019 на суму 34 000,17 грн; №85416 від 03.07.2019 на суму 24 150,00 грн; №102398 від 25.10.2019; №102544 від 25.10.2019; №25133-№25135 від 26.08.2020, позивач суду не надав, проте згідно з наданими платіжними дорученнями вони були оплачені відповідачем.
02.05.2023 позивач надіслав відповідачу претензію №3 від 02.05.2023, у якій просив протягом місяця з дати отримання цієї претензії сплатити заборгованість за послуги з вивезення ТПВ у розмірі 148 168,27 грн, наданих на підставі актів: №85631 від 14.06.2019 на суму 2944,80 грн; №102413 від 27.08.2019 на суму 13 000,07 грн; №103278 від 22.10.2019 на суму 39 375,00 грн; №104166 від 29.10.2019 на суму 23 112,40 грн; №3010209 від 13.11.2019 на суму 22 836,00 грн; №3015525 від 03.12.2019 на суму 27 900,00 грн; №6 від 14.01.2020 на суму 19 000,00 грн, яка згідно з поштовим повідомленням про вручення отримана відповідачем 04.05.2023.
У вказаній претензії позивач зазначив, що вказані послуги на загальну суму 148 168,27 грн надавались відповідачу поза межами договорів №95 від 26.04.2019, №268 від 23.10.2019, №85 від 27.04.2024, №217 від 06.11.2020, а саме на підставі договорів, оформлених у спрощений спосіб, шляхом підписання актів прийому-передачі виконаних робіт. Відповідач доказів сплати спірних коштів позивачу суду не надав.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що підписання вищевказаних актів є порушенням ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки сторонами не було досягнуто всіх істотних умов договору. Відхиляючи доводи скаржника в цій частині, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
До договору про надання послуг будь-якої особливої форми законом не встановлено. Тобто така форма може бути визначена за домовленістю сторін такого договору, як у формі єдиного документа, підписаного сторонами, так і шляхом укладення господарських договорів у спрощений спосіб.
Враховуючи те, що позивач та відповідач підписали та скріпили своїми печатками спірні акти прийому-передачі виконаних робіт, у яких вказано про надання послуг із вивезення ТПВ, їх кількість, ціна (тариф), суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що між позивачем та відповідачем укладені договори про надання послуг у спрощений спосіб.
Більше того, суд апеляційної інстанції в цій частині зазначає, між позивачем та відповідачем вже розглядались аналогічні спори про стягнення заборгованості за договорами, укладеними і спрощеній формі шляхом підписання актів. Так, Господарський суд Чернігівської області розглядав справу №927/687/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс-Козелець» до Остерської міської ради про стягнення 148 168,27 грн боргу за договором №95 від 26.04.2019. Зі змісту рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2021 у справі №927/687/21, яке набрало законної сили 23.09.2021, вбачається, що предметом спору у цій справі була заборгованість у розмірі 148 168,27 грн, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №95 від 26.04.2019 в частині неоплати коштів за актами: №85631 від 14.06.2019 на суму 2944,80 грн; №102413 від 27.08.2019 на суму 13000,07 грн; №103278 від 22.10.2019 на суму 39375,00 грн; №104166 від 29.10.2019 на суму 23112,40 грн; №3010209 від 13.11.2019 на суму 22836,00 грн; №3015525 від 03.12.2019 на суму 27900,00 грн; №6 від 14.01.2020 на суму 19000,00 грн.
Таким чином, в цій частині суд апеляційної інстанції враховує доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про недопущення суперечливої поведінки, зокрема, в частині прийняття наданих послуг (виконання робіт) підписання актів, однак при цьому фактично відмовляється від їх оплати відповідач через формальні підстави. А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються як підстава для відмови в позові через необґрунтованість.
Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про необхідність проведення конкурсу для визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів, за результатами якого укладається відповідний договір, як підстава для відмови в позові з урахуванням наступного.
Згідно з пунктом «е» частини 1 статті 16 Закону України «Про відходи» підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами мають право на участь у конкурсах на набуття права виконання послуг у сфері поводження з побутовими відходами на певній території.
Статтею 35-1 Закону України «Про відходи» визначено, що виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.
На дати складання та підписання спірних актів процедуру підготовки та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту (далі - конкурс) визначав Порядок проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2021 №1173 (далі Порядок №1173).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1173 організатор конкурсу публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу оголошення про проведення конкурсу.
Згідно з п. 28 Порядку №1173 переможцем конкурсу визначається його учасник, що відповідає кваліфікаційним вимогам, може забезпечити надання послуг відповідної кількості та якості, конкурсна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки. Перевага надається тому учасникові конкурсу, що подав конкурсній комісії проект або затверджену інвестиційну програму (програму капітальних витрат) розвитку підприємства, яка повинна включати заходи щодо впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів.
Пунктом 29 Порядку №1173 передбачено, що рішення про результати проведення конкурсу приймається конкурсною комісією на засіданні у присутності не менш як половини її складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів.
Також у пункті 30 Порядку проведення конкурсу передбачено, що у разі коли в конкурсі взяв участь тільки один учасник і його пропозицію не було відхилено, строк, на який він визначається виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту, повинен становити 12 місяців, після чого організовується і проводиться новий конкурс.
З переможцем конкурсу протягом десяти календарних днів після прийняття конкурсною комісією рішення укладається договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту (п. 31 Порядку №1173).
Отже, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством у сфері поводження з побутовими відходами передбачена обов'язковість проведення відповідним органом місцевого самоврядування конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів.
Однак, як правомірно зазначив суд першої інстанції, Закон України «Про публічні закупівлі» не поширюється на проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів.
Так, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Відповідно до пункту «с» ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відходи» до повноважень Кабінету Міністрів України належить встановлення порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами. А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються з урахуванням наведених вище норм чинного законодавства. Крім того, суд апеляційної інстанції з загальних засад добросовісності.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог (в оскаржуваній частині). суд апеляційної інстанції також зазначає, що доводів про незгоду із нарахованими сумами апеляційна скарга не містить, конррознахунок надано не було. Таким чином, оскільки послуги із вивезення відходів були надані, акти підписано, підстави для відмови у стягненні оплат за актами відсутні. Тоді як інші доводи апеляційної скарги фактично направлені на переоцінку обставин, які були досліджені судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядав справу в межах ст. 269 ГПК України та підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.
Таким чином, на підставі ст. 2, 75, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Остерської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2025 у справі № 927/1186/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2025 у справі № 927/1186/24 в оскаржуваній частині - залишити без змін.
3. Судовий збір, у зв'язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №927/1186/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич