Справа № 569/16747/24
28 травня 2025 року
Рiвненський мiський суд Рівненської області
в особi головуючої суддi Панас О.В.
при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.
з участю:
представника позивачів адвоката Парчука С.В., ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Павлюка М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну внаслідок ДТП, а також моральної шкоди , -
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну внаслідок ДТП, а також моральної шкоди.
Просили стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» на користь ОСОБА_3 матеріальну (майнову) шкоду, заподіяну майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 51 361 (п'ятдесят одна тисяча триста шістдесят одна) гривня, 32 коп., інфляційні втрати за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, в розмірі 8 238 (вісім тисяч двісті тридцять вісім) гривень, 68 коп. а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 3 087 (три тисячі вісімдесят сім) гривень, 21 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну (немайнову) шкоду, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, 00 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну (немайнову) шкоду, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, 00 коп. Вирішити питання про всі судові витрати.
Свої вимоги обґрунтувала наступними доводами.
09.09.2021 інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП лейтенантом поліції Драгальчуком Д.Г., було складено протокол про адміністративне правопорушення із серією та номером ДПР 18 № 265117, щодо ОСОБА_4 , за порушення вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто, порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Так, згідно вказаного протоколу, 09.09.2021 о 08 год. 55 хв. в м. Рівне на перехресті нерівнозначних доріг вул. Соломії Крушельницької - вул. Степана Бандери водій ОСОБА_4 керував автомобілем «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу і допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_4 порушив п. 16.11 ПДР, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області у справі за № 569/19204/21 від 01.04.2022, переглянутою та залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду у справі за № 569/19204/21 (провадження за № 33/4815/407/22) від 17.06.2022. провадження в справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У подальшому, 08.08.2022 інспектором ВРОМ ДТП УПП в Рівненській області ДПП старшим лейтенантом поліції Лагнюк С.М., було складено протокол про адміністративне правопорушення, із серією та номером ДПР 18 № 358718, щодо ОСОБА_2 , за порушення вимог п. 16.4 Правил дорожнього руху України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто, порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Так, згідно вказаного протоколу, 09.09.2021 о 08 год. 55 хв. в м. Рівне на перехресті нерівнозначних доріг вул. Соломії Крушельницької - вул. Степана Бандери водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав на перехрестя на якому утворився затор, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «Mitsubishi Lancen-, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який маючи переважне право проїзду, перетинав перехрестя, рухаючись із другорядної дороги. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 16.4 ПДР, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області у справі за № 569/12031 /22 від 09.09.2022, визнано винним ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалося. 10.09.2021 страхувальники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , (поліс ОСЦПВВНТЗ; АР 5696647 від 04.06.2021) повідомили страховика Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» страхувальника ОСОБА_2 (поліс ОСЦПВВНТЗ: ЕР 204458888 від 11.06.2021), про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини водія ОСОБА_2 , та подали заяву про страхове відшкодування, з додатком (справа № 9361). 25.10.2021 страхувальники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (поліс ОСЦПВВНТЗ:АР 5696647 від 04.06.2021) звернулися на СТО «BЛАСТ» -СПД ФО ОСОБА_5 , щодо визначення вартості, а також проведення відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , за наслідками дорожньо-транспортної пригоди (договір від 25.10.2021, акт фактично виконаних робіт від 21.02.2022, фіскальний чек від 21.02.2022, на загальну суму 99 434 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні, 00 коп. (без ПДВ). 09.09.2022 страхувальником ОСОБА_3 (поліс ОСЦПВВНТЗ: АР 5696647 від 04.06.2021), як власником автомобіля «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , отримано від страховика Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» страхувальника ОСОБА_2 (поліс ОСЦПВВНТЗ: ЕР 204458888 від 11.06.2021) страхове відшкодування, в розмірі 48 072 (сорок вісім тисяч сімдесят дві) гривні, 68 коп.. при цьому, передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза складає 00 (нуль) гривень, 00 коп. (заява на видачу готівки № 12НХ45401 від 09.09.2022. повідомлення про отримання переказу фізичними особами від 09.09.2022).
Таким чином, із врахуванням франшизи у розмірі 00,00 грн., з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» підлягає стягненню 51 361 ,32 грн., недоплаченого страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_3 (з розрахунку: 99 434,00 грн. - 00,00 грн. - 48 072,68 грн. = 51 361,32 грн.), а також інфляційні втрати за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, в розмірі 8 238,68 грн. та три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 3 087,21 грн. У зв'язку із тривалим перебуванням під незаконним адміністративним переслідуванням, участю у затяжних судових процесах, а також довгочасних спорах із страховиком Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» страхувальника ОСОБА_2 , вирішенням питань, пов'язаних із проведенням відновлювального ремонту автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 об'єктивно були змушені докладати додаткових зусиль для організації свого нормального та повноцінного життя.
За вказаний період часу позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в цілому зазнати тривалих негативних емоційних хвилювань , у позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погіршилися відносини із знайомими людьми, колегами по роботі, близькими та рідними. Вказують про те, що вони зазнали додаткових незручностей та дискомфорту та наражали себе на додаткову небезпеку, оскільки, в умовах пандемії були змушені перебувати у місцях великого скупчення людей.
Разом з тим, у позивачів ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 в результаті високих психоемоційних навантажень, тяжких фізичних, а також внутрішніх моральних страждань та переживань, в цілому значно та різко погіршився стан здоров'я та самопочуття, загострилися хронічні захворювання, у зв'язку з чим останні були змушені додатково звертатися до лікарів та проходити незапланований курс лікування та реабілітації.
З огляду на вказане, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та обсягу страждань, яких зазнали позивачі, з урахуванням усіх обставин справи, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню 200 000 (двісті тисяч) гривень, 00 коп., моральної (немайнової) шкоди, з яких: 100 000 (сто тисяч) гривень, 00 коп., на користь позивача першого ОСОБА_3 та 100 000 (сто тисяч) гривень, 00 коп., на користь позивача другого ОСОБА_4 .
У судовому засіданні 22.01.2025 представник позивачів адвокат Парчук С.В., який діє згідно ордерів серія ВК № 1142130, ВК №1142129 від 06.09.2024 позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримав у межах доводів позовної заяви, просив їх задовольнити.
У судовому засіданні 28.05.2025 представник позивачів адвокат Оніщук В.П., який діє згідно ордерів серії ВК № 1162370, ВК № 1162367 від 21.02.2025, був присутній при дослідженні письмових доказів, позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача ПАТ "СК "ПЗУ Україна" , в судове засідання не з'явився, згідно поданого до суду відзиву та письмових пояснень просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У поданому до суду представником відповідача ПАТ "СК "ПЗУ Україна" адвокатом Гуменюк О.О. відзиві вважають, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно Постанови Рівненського міського суду від 09.09.2022 р. у справі №569/12031/22 зафіксовано, що 09.09.2021 року о 08 год. 55 хв. в м. Рівне, на перехресті вулиць Соломії Крушельницької - Степана Бандери, водій ОСОБА_2 керуючи ТЗ Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2 . виїхавши на вказане перехрестя на нерегульоване. на якому утворився затор, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та пошкодив КТЗ, що належить Позивачу.
Цивільно-правова відповідальність власника Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 згідно Полісу №ЕР.204458888 застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». Згідно Полісу страхова сума за шкоду, завдану майну становить 130 000.00 грн.: Франшиза - 0.00грн.
Відповідач не заперечує, що Позивач звертався в порядку, визначеному ст. 35 Закону із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування 10.09.2021. 23.09.2021 Страховик оглянув пошкоджений ТЗ Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 . за участю представника власника ОСОБА_4 та зафіксував 17 пошкоджень згідно Протоколу технічного огляду КТЗ.
Згідно даних Звіту №192B_SOS_-210910-229435, визначено вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП. що складає 54 226,42 грн. (з ПДВ на запасні частини та матеріали). На підставі, вищезазначеного Звіту №192B_SOS_-210910-229435, Страховик прийняв мотивоване рішення сплатити на користь потерпілої ОСОБА_3 згідно Страхового акту № 9361/1 суму страхового відшкодування у розмірі 48 072,68 грн. (54 226.42 грн. - 6 153.74 грн.). де 54 226,42 гри. - вартість відновлювального ремонту КТЗ згідно Звіту; 6153,74 грн. -ПДВ. що не включається в суму страхового відшкодування згідно cm. 36.2 Закону. 06.09.2022 Відповідач сплатив на користь Позивача ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 48 072,68 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.09.2022 N 00081941. Вказують, що долучений фіскальний чек є недостовірним доказом (у розумінні cт. 79 ЦПК України). З долученого Акта виконаних робіт від 21.02.2022, взагалі не можна з'ясувати, що було відремонтовано у пошкодженому КТЗ Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_3 та які деталі потребували заміни/замінив Позивач-1. Заявлені вимоги основні вимоги щодо доплати страхового відшкодування у розмірі 51 361, 32 грн. не підтверджені жодними належними та допустимими доказами; і, відповідно, похідні вимоги Позивачів щодо стягнення інфляційних втрат 8 238, 68 грн., а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 3 087, 21 грн. є безпідставними.
Окрім того, у долученому детальному розрахунку заявлених вимог згідно ст. 625 ЦК України , жодним чином не обгрунтовано і не долучено достовірних доказів, звернення Позивачів до Відповідача ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" із заявою про доплату страхового відшкодування до 08.09.2021 з долученням доказів належним чином визначених незалежним оцінювачем матеріальних збитків та відмови Страховика.
Заявлені попередні орієнтовні витрати у розмірі 50 000,00 грн. є безпідставно завищеними, до позовної заяви не долучено, жодних Актів наданих послуг та Додаткових угод на підтвердження визначення обсягів та вартості наданих послуг між Позивачем-1 ОСОБА_3 та представником Позивача-1 Парчук С.В. та фактичне понесення Позивачем таких витрат., не долучено згідно ст. 137 ЦПК України, жодного детального опису наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 14.09.2021, не долучені жодні інші процесуальні документи та докази надання правничої допомоги.
Відповідачем до відзиву також долучено копії письмових документів, на які відповідач посилається як на докази та які були досліджені в судовому засіданні.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Павлюк М.Г., який діє згідно ордеру серія ВК №1144696 від 26.09.2024 у судовому засіданні 22.01.2025 позовні вимоги про стягнення з його довірителя моральної шкоди, не визнав , просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Свою правову позицію у відзиві обґрунтував тим, що в позовній заяві позивачі посилаються на постанову Рівненського міського суду Рівненської області по справі №569/12031/22 від 09.09.2022 року, як на підставу винуватості ОСОБА_2 у спричиненій ДТП.
Водночас ОСОБА_2 своєї вини у спричиненні ДТП не визнає.
Про наявність Постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 09 вересня 2022 року у справі №569/12031/22 про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення останньому стало відомо лише 02 жовтня 2024 року після ознайомлення із матеріалами справи №569/16747/24.
Таким чином його довірителю не було відомо про наявність такої постанови, відтак він не мав об'єктивної можливості її оскаржити.
Зазначив, що відсутні відомості про те, які додаткові зусилля для організації свого нормального та повноцінного життя докладали позивачі, в чому проявилось погіршення їхньої репутації. Не долучено також доказів погіршення відносин із знайомими та родичами та погіршення стану здоров'я, а твердження про те, що зазнали негативних емоційних хвилювань пов'язаних із великою кількістю процесуальних дій, взагалі не відповідають дійсності, оскільки позивачі брали участь в таких процесуальних діях через свого представника. В позовній заяві жодним чином не обґрунтовано, що позивачам завдано моральну шкоду саме в розмірі 100 000 грн. 00 коп. кожному та не підтверджено доказами, чи справді позивачі зазнали описаних ними страждань.
Визначений розмір моральної шкоди у 200 000 грн. 00 коп. не відповідає критеріям добросовісності, розумності та справедливості. Матеріальна шкода, завдана життю і здоров'ю позивачів, відсутня, відповідно вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн. є незаконною.
Просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відмовити повністю.
З оглянутої відповіді на відзив, вбачається, що позивачі не погоджуються з доводами відповідачів та просять задовольнити їх позов.
Ухвалою суду від 11.09.2024 року, позовну заяву було залишено руху, надано позивачам термін для усунення недоліків.
23.09.2024 року від представника позивачів адвоката Парчука С.В. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, та долучено оригінали квитанцій про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 24.09.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до розгляду, відкрите спрощене провадження у справі, призначений судовий розгляд з викликом сторін.
Заслухавши пояснення представника позивачів адвоката Парчука С.В., представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали по справі та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із таких засобів захисту є суд. Судом встановлено, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області у справі за № 569/12031 /22 від 09.09.2022, залишеною в силі згідно постанови Рівненського апеляційного суду від 03.04.2025, ОСОБА_2 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (т.1 а.с.32).
Також встановлено, що 10.09.2021 страхувальник ОСОБА_3 (власник) та ОСОБА_4 (представник власника), (поліс ОСЦПВВНТЗ; АР 5696647 від 04.06.2021) повідомили страховика Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» страхувальника ОСОБА_2 (поліс ОСЦПВВНТЗ: ЕР 204458888 від 11.06.2021), про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини водія ОСОБА_2 , та подали заяву про страхове відшкодування, з додатком (справа № 9361)(т.1.а.с.33-35). 25.10.2021 ОСОБА_3 та Парчук В.Я. (поліс ОСЦПВВНТЗ:АР 5696647 від 04.06.2021) звернулися на СТО «BЛАСТ» -СПД ФО ОСОБА_5 , щодо визначення вартості, а також проведення відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , за наслідками дорожньо-транспортної пригоди (договір від 25.10.2021, акт фактично виконаних робіт від 21.02.2022, фіскальний чек від 21.02.2022, на загальну суму 99 434 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні, 00 коп. (без ПДВ),виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 062575, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.02.2022, витяг з реєстру платників податку від 19.02.2016 № 1617163403588). (т.1.а.с.33-35).
10.11.2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до офіційного дилера Mitsubishi Motors у Рівненській області - ТОВ «Альтра Авто», код за ЄДРПОУ 32936254, ІПН 329362517164, за адресою: вул. Київська, 101а, м. Рівне, 33000, щодо визначення вартості, а також проведення відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , за наслідками дорожньо-транспортної пригоди (рахунок № 17751 від 10.11.2021, на загальну суму 113 066 (сто тринадцять тисяч шістдесят шість) гривень, 40 коп. (разом з ПДВ), що документально було доведено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відома страховика Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Г13У Україна»» страхувальника ОСОБА_2 (поліс ОСЦПВВНТЗ: ЕР 204458888 від 11.06.2021).( т.1. а.с.65-69).
09.09.2022 ОСОБА_3 отримано від страховика Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» страхове відшкодування, в розмірі 48 072 грн 68 коп. при цьому, передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза складає 00 (нуль) гривень, 00 коп., що підтверджується оглянутими судом доказами - заява на видачу готівки № 12НХ45401 від 09.09.2022 повідомлення про отримання переказу фізичними особами від 09.09.2022 (т.1 а.с.76-78).
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припиненням дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по - друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно з статтею 3 Закону №1961-ІV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряд', оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-ІУ у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17).
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним принципом, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Винна особа - володілець транспортного засобу має право застрахувати свою відповідальність, передавши обов'язок відшкодування шкоди, спричиненої за участю його транспортного засобу, страховій компанії (страховику).
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).
Одночасно за положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 99 434 грн, 00 коп. (без ПДВ).
За наявної інформації, згідно полісу ОСІДПВВНТЗ: ЕР 204458888 від 11.06.2021, автомобіль марки «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , на момент ДТП був застрахований у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», згідно якого ліміт страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну не встановлено (повне КАСКО), розмір франшизи складає 00,00 грн.
Як було встановлено, 10.09.2021 позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до ПрАТ СК «ПЗУ Україна», із долученням усіх підтверджуючих документів, та просили відшкодувати вартість матеріальної (майнової) шкоди, заподіяної майну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, у розмірі 99 434 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні, 00 коп. (без ПДВ).
09.09.2022 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 48 072 грн 68 коп., що підтверджується заявою на видачу готівки № 12НХ45401 від 09.09.2022, а також повідомленням про отримання переказу фізичними особами від 09.09.2022. З огляду на вказане, із врахуванням франшизи у розмірі 00,00 грн. з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «П3У Україна»» підлягає стягненню 51 361,32 грн. недоплаченого страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_3 (99 434,00 гри. - 00,00 гри. - 48 072,68 грн. = 51 361,32 грн.)
За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
З огляду на вищезазначене, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню вищевказана сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, в розмірі 8 238,68 грн., а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 3 087,21 грн.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України, належними доказами єдокази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що долучені до справи як докази матеріали кримінального провадження № 12022181010001245 від 12.07.2022 за ч.1 ст. 286 КК України, провадження у якому було закрите згідно постанови від 01.08.2022 є неналежними доказами та судом не оцінюються у даній справі, оскільки підставою звернення до суду є постанова про притягнення винної особи ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП. (т.1 а.с.36-37, 41-51, 79-205).
Таким чином з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» на користь ОСОБА_3 підлягає до стягнення завдана матеріальна (майнова) шкода, заподіяна майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в загальному розмірі 62687,21 грн. (51 361,32 грн.+ 8238,68 грн., +3087,21 грн.= 62687,21 грн.)
Згідно із положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1-3 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, завдана моральна шкода Позивачу полягає у душевних стражданнях, яких Позивач зазнав у зв'язку із пошкодженням його майна та протиправної поведінкою щодо нього - вчинення щодо нього адміністративного правопорушення Відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: характеру правопорушення; глибини фізичних та душевних страждань; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Вину Відповідача ОСОБА_2 у неправомірних діях встановлено постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 09.09.2022 року у справі № 569/12031/22, яка набрала законної сили 09.09.2022.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайновот характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Факт заподіяння позивачам моральної шкоди суд вважає доведеним. Так, суд вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачам була заподіяна моральна шкода, яка виразилася у порушенні звичайного порядку дня, порушенні емоційного стану власниці автомобіля ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 та погіршення стану здоров'я та самопочуття, у зв'язку з отриманими ушкодженнями в результаті ДТП.
За таких обставин, підстави для стягнення на користь позивачів моральної шкоди наявні. Проте, розмір, визначений позивачами у 200 000,00 грн., суд вважає завищеним і таким, що не відповідає характеру та ступеню завданої моральної шкоди, пов'язаної з пошкодженням майна позивача розмір шкоди якої становить 99434,00 грн., 48072,68 грн. з яких було відшкодованого страховою компанією.
Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнали позивачі, тяжкість вимушених змін у їх житті та інші обставини, виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування, що належить до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачів в сумі по 4971,70 грн. кожному, що становить 5 % від завданої суми матеріальної шкоди 99434,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову на відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати, за п.3 - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Таким чином підлягає до стягненняз Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 626 ,87 грн., що становить 1% від суми 62687,21 грн., та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати в розмірі по 49,72 грн., що становить 1% від суми 4971,70 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12,81,141, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну внаслідок ДТП, а також моральної шкоди, задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» на користь ОСОБА_3 матеріальну (майнову) шкоду, заподіяну майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 51 361 (п'ятдесят одна тисяча триста шістдесят одна) грн. 32 коп., інфляційні втрати за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, в розмірі 8 238 (вісім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 68 коп., а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 3 087 (три тисячі вісімдесят сім) грн. 21 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 4971 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одна )грн. 70 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 4971 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одна )грн. 70 коп. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 626 (шістсот двадцять шість ) грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 49(сорок дев'ять) грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 49 (сорок дев'ять ) грн. 72 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_3 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Позивач: ОСОБА_4 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ПАТ "Страхова компанія"ПЗУ Україна", місцезнаходження:04053,м.Київ, вул. Січових Стрільців, 40,код ЄДРПОУ 20782312(юридична адреса), 33023,м.Рівне, вул. Відінська, 1, прим.24(регіональний офіс) .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повний текст рішення виготовлено 02.06.2025
Суддя О.В.Панас