Справа № 711/1890/25
Номер провадження 3/711/638/25
04 червня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Сененко К. В., адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 263209 від 05.03.2025 за ст. 124 КУпАП та протокол серії ЕПР1 № 263239 від 05.03.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП в матеріалах справи відсутні,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 05 березня 2025 року, близько 20:45 години, у м. Черкаси по вул. Смілянська, 21, керуючи автомобілем «ВАЗ 21061», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21150», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 263239 від 05.03.2025, ОСОБА_1 , 05 березня 2025 року, близько 20:45 години, керував автомобілем «ВАЗ 21061», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510», тест № 182, результат 0,3‰, , чим водій порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 03 квітня 2025 року вищевказані адміністративні матеріали об'єднані в одне провадження за № 3/711/638/25, якому присвоєно єдиний унікальний номер справи 711/1890/25, а тому два протоколи про адміністративні правопорушення розглядаються з дотриманням ст. 36 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.05.2025 у присутності захисника ОСОБА_3 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав повністю і щиро розкаявся. Щодо провини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 пояснив, що того дня перебував в гостях у знайомого, ОСОБА_4 , коли зателефонувала мама і повідомила, що їй стало зле, у зв'язку з чим йому терміново потрібно було їхати до неї. Товариш мав вдома драгер, замовлений раніше в інтернеті, драгер сертифікований, оскільки ОСОБА_5 показував йому документи на прилад, а тому заради цікавості ОСОБА_1 вирішив продути драгер, оскільки зранку вживав пиво і хотів перевірити, чи покаже це прилад. Драгер показав негативний результат. Після цього ОСОБА_1 поїхав до матері, але по дорозі потрапив у ДТП. Працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або в КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради», оскільки під час спілкування помітили у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Він погодився пройти огляд на місці зупинки. З результатом огляду 0,3 проміле був вимушений погодитися, оскільки перебував у шоковому стані після ДТП.
За клопотанням ОСОБА_1 суд викликав як свідка ОСОБА_6 , однак останній в судові засідання 21.05.2025 та 04.06.2025 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час засідань.
На підтвердження своїх слів ОСОБА_1 в судовому засіданні 21.05.2025 продемонстрував алкотестер, що, з його слів, належить ОСОБА_6 , який судом оглянутий і повернутий ОСОБА_1 , а також надав до суду копію посібника користувача до професійного алкотестера «Alco control 9.0» виробництва Medica+.
04.06.2025 ОСОБА_1 додатково пояснив, що вдень випив пляшку пива, однак це було задовго до події ДТП. Свою згоду з результатом огляду пояснив тим, що поспішав до мами, тому не зміг швидко зорієнтуватись і здогадатись пройти огляд у лікаря.
У судовому засіданні 04.06.2025 захисник Сененко К. В. надала письмові пояснення, в яких зазначила, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю визнає, а щодо адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП вину не визнає з наступних підстав. На відеозаписі з бодікамер працівників поліції видно, що при спілкуванні зі ОСОБА_1 у них виникла підозра, що останній має ознаки алкогольного сп'яніння, в результаті чого йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки або проїхати до КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради» для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановлений законом спосіб, на що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки. З принципу дії «Drager Alcotest 7510» вбачається, що він фіксує вміст алкоголю не в крові, а у видихуваних парах етанолу в повітрі. Відповідно до п. 6 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках у видихуваному повітрі, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові, або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. При цьому, межі допустимої похибки під час експлуатації: для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі - абсолютна похибка (Д): ± 0,02 мг/л у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л. Виходячи з наведеного, в організмі ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустимою під час застосування зазначеного технічного засобу та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності. Менше 0,3 проміле алкоголю в крові свідчить про природний рівень алкоголю в організмі, 0,3-0,5 проміле алкоголю в крові алкоголь має незначний вплив, 0,5-1,5 проміле алкоголю в крові - легке сп'яніння, 1,5-2,5 проміле алкоголю в крові - сп'яніння середнього ступеню, 2,5-3,0 проміле алкоголю в крові свідчить про стан сильного сп'яніння, більше 3,0 проміле алкоголю в крові є алкогольним отруєнням, критичним станом. Методичним посібником для лікарів «Клініко-діагностичні та експертні критерії гострої алкогольної інтоксикації» встановлено, що цифровий показник до 0,3 проміле означає, що особа не перебуває в стані алкогольного сп'яніння, від 0,3 до 0,5 проміле означає, що йде незначний вплив на організм. В такому випадку проводяться додаткові клінічні обстеження, і якщо відсутні клінічні ознаки сп'яніння лікар має право постановити у висновку «тверезий». Показник більше 0.5 проміле означає, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, враховуючи допустиму похибку вимірювань, результат 0,3‰ не є беззаперечним доказом стану алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції водія.
Крім того, захисник у своєму поясненні звернула увагу на визначений ст. 266 КУпАП порядок огляду особи на стан сп'яніння та посилалася на п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», відповідно до якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Також захисник вказала, що із долучених до матеріалів адміністративної справи відеоматеріалів з бодікамер працівників поліції не вбачається будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Таким чином, захисник Сененко К. В. вважала, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на обґрунтований сумнів щодо перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП просила закрити провадження щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з перебуванням результатів його огляду на стан сп'яніння у межах допустимої похибки технічних характеристик роботи приладу «Drager Alcotest 7510».
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, переглянувши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як указує зміст статей 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є наявний причинний зв'язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у цьому конкретному випадку на п. 12.1, та п.13.1 ПДР України, як зазначено в протоколі. Тому, розглядаючи цю справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.
Як зазначено у п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Окрім визнання своєї вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 263209 від 05 березня 2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
-копією протоколу серії ЕПР1 № 263239 від 05 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-схемою місця ДТП, до якої зауважень у ОСОБА_1 не було;
-письмовим поясненням ОСОБА_1 від 05.03.2025про обставини вчинення ним ДТП;
-письмовим поясненням водія транспортного засобу «ВАЗ 21150», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_2 , ОСОБА_2 від 05.03.2025 про обставини ДТП, внаслідок чого його автомобілю були завдані пошкодження;
-відомостями рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 3 БУПП в Черкаській області ДПП капрала поліції Чорновола М. В. від 05.03.2025 про виїзд на місце ДТП, де було встановлено скоєння водієм ОСОБА_1 зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ 21150», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_2 . Також у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, на що йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, на що ОСОБА_1 надав згоду; у подальшому водій погодився із результатом огляду 0,3 ‰.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши докази, оцінивши їх відповідно до ст. 252 КУпАП, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 12.1, та п. 13.1 ПДР України, за що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя зазначає наступне.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 1 статті 130 КУпАП установлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентований ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).
Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктами 6, 7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 за №1452/735, визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; у разі незгоди водія з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, органом, уповноваженим на складання протоколу, надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 263239 від 05 березня 2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- чек драгера про результати дослідження 05.03.2025 о 21:55 годині за температури 14?, тест № 182 з результатом 0,30 ‰;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з результатом 0,30 ‰;
- копію чинного до 10.10.2025 свідоцтва від 10.10.2024 про повірку газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 7510 OIML» ARMF-0289;
-копію протоколу серії ЕПР1 № 263209 від 05 березня 2025 року про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, складеного стосовно ОСОБА_1 ;
-копію письмового пояснення ОСОБА_1 від 05.03.2025про обставини вчинення ним ДТП;
-копію письмового пояснення водія транспортного засобу «ВАЗ 21150», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_2 , ОСОБА_2 від 05.03.2025 про обставини ДТП, внаслідок чого його автомобілю були завдані пошкодження;
-відомостями рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 3 БУПП в Черкаській області ДПП капрала поліції Чорновола М. В. від 05.03.2025 про виїзд на місце ДТП, де було встановлено скоєння водієм ОСОБА_1 зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ 21150», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_2 . У водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, на що ОСОБА_1 надав згоду; у подальшому водій погодився із результатом огляду 0,3 ‰.
- довідку начальника відділу АП УПП в Черкаській області майора поліції О. Кондратюка від 06.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом календарного року за ст. 130 КУпАП не притягувався;
-відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції № 232374, 475108, 468978, на якому зафіксовано з'ясування поліцейськими обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , проходження останнім огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та складання стосовно останнього адміністративних матеріалів за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд зауважує, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів, та поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора, діють відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Зі змісту досліджених доказів, зокрема з переглянутого відеозапису з місця події, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 добровільно погодився на проведення огляду на стан сп'яніння та пройшов такий огляд, що був проведений працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу. Результат тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на спеціальному технічному приладі «Alcotest Drager 7510», тест № 182, становив 0,3 проміле. При цьому, під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 підтвердив вживання алкоголю протягом останніх 24 годин, однак його вживання безпосередньо перед подією заперечив. Суд зазначає, що на відеозаписі поведінка водія відповідала обстановці, порушення мови помічено не було.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до офіційної інформації сертифікованого центру «Drager Компанії Saturn® Data International» про технічні характеристики і умови алкотестера, цей прилад має високу точність вимірювання, але межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі становлять: абсолютна похибка ±0,02 мг/л у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка: ±10% - у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: ±0,04‰ - у діапазоні від 0 до 0,4‰; відносна похибка: ±10% - у діапазоні понад 0,4‰; робоча температура від -5С до +50С при відносній вологості від 10 до 100% без утворення конденсату.
Зі свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM1555 103 24 від 10.10.2024 щодо газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 7510 OIML» виробника «Drager Safety Ag&Co KgaA» вбачається, що його діапазон вимірювань становить: від 0,00‰ до 0,80‰ з допустимою похибкою 0,06‰, від 0,80‰ до 4,00‰ з допустимою похибкою 7,5% в обидві сторони значення.
В Україні 25 квітня 1974 року ратифіковано Конвенцію про дорожній рух від 08.11.1968 і діє допустимий поріг алкоголю в крові 0,2 проміле.
В той же час, пунктом 5 статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно з нормами міжнародного права становить 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Отже, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 , не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, і становив за арифметичними розрахунками 0,3‰ - 0,06‰ = 0,24‰.
За таких обставин, коли явних зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння у водія не було, застосування технічного приладу показало наявність алкоголю в незначній кількості (0,30 проміле), що, з урахуванням допустимої похибки в роботі технічного приладу, свідчить про тверезий стан особи та виключає відповідальність за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Наведене у сукупності призводить до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 05.03.2025, близько 20:45 години, у стані алкогольного сп'яніння об'єктивно не підтверджений.
При цьому суд виходить з того, що будь-які сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не може ухвалювати рішення про визнання особи винуватою у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, ґрунтуючись на припущеннях.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належними доказами достовірно та об'єктивно не підтверджений.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ставлення до вчиненого, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за
ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у межах санкції статті у виді штрафу, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями статті 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
Керуючись положеннями статей 124, 130, 247, 279, 283, КУпАП, п.2.9а, п. 12.1, п. 13.1, ПДР України, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 1700 (тисячу сімсот) грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко