Справа № 711/2198/25
Номер провадження 3/711/894/25
03 червня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАД № 438209 від 09.03.2025), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є особою з інвалідністю ІІІ групи,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській областіпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 09 березня 2025 року, близько 17:00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою у бік доньки, чим викликав побоювання та страх.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
Адміністративна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси 18.03.2025. Постановою суду від 20.03.2025 справу повернуто для належного дооформлення до ЧРУП ГУНП в Черкаській області, за результатами якого матеріали 07.04.2025 повторно надійшли до суду.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 08.05.2025 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, заперечував факт вчинення домашнього насильства відносно доньки ОСОБА_2 . Зазначив, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, офіційно не працевлаштований, заробляє підробітками на будівельних роботах, із заявницею ОСОБА_3 перебуває у шлюбі, а потерпілою є його дочка ОСОБА_2 , вони втрьох спільно проживають в одній квартирі. Пояснив, що 09.03.2025 він перебував вдома, лежав на дивані, коли п'яна дочка забігла до кімнати, побачила його, заскочила у кросівках на диван та почала його бити по спині та голові, після чого схопила металеву лопатку для взуття і розбила йому голову. Тоді він взяв маленьку кухонну сокирку для м'яса аби захиститися від дочки, але ним не погрожував і не направляв в її сторону. Зазначив, що конфлікт вчинила донька, якій не подобається коли він вживає алкогольні напої. Поліцейські по приїзду до них додому бачили, які в нього залишились синці після ударів дочки.
На питання суду чи дійсно він зловживає алкогольними напоями і чи можуть свідки підтвердити, що він не вживає алкоголь, ОСОБА_1 відповіді не дав, згодом зазначив, що випиває, як і всі люди.
Крім того, в судове засідання 08.05.2025 з'явилася потерпіла ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона спільно з матір'ю ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_1 проживають в однокімнатній квартирі, власником якої є мати, а батько у квартирі не прописаний і з'їжджати не хоче. Зазначила, що він постійно зловживає алкогольними напоями. Пояснила, що того дня п'яною не була, повернулася додому і побачила, що батько ОСОБА_4 алкоголь в ліжку. Це її розлютило, вона почала його штовхати, бити і виганяти з квартири, подумала, що після цього він піде. Він вийшов з кімнати, а потім повернувся із сокирою, у зв'язку з чим ОСОБА_2 зателефонувала до матері і сказала, що батько їй погрожує сокирою, а та в свою чергу викликала поліцію. Мама прийшла до квартири разом із поліцією. Визнала, що била батька і була неправа, однак вважає, що це не причина погрожувати їй в обличчя сокирою. Свою поведінку пояснила тим, що батько не розумів, що треба піти з квартири. Перебування батька в стані алкогольного сп'яніння можуть підтвердити тітка та бабуся, які приїжджали до них після приїзду поліції та спілкувалися з ним. Крім того, повідомила, що батько ображає її та маму, а тому вона не хоче з ним жити, її основна мета - щоб він з'їхав з їхнього житла. Також вказала, що обоє батьків зловживають алкоголем, про них негативної думки усі сусіди. Після приїзду поліції вона з матір'ю перебували на кухні, а батько спілкувався з іншим поліцейським у кімнаті.
При цьому, суд зауважує, що потерпіла у судовому засіданні неодноразово проявляла ознаки агресії в бік батька, говорила з ним грубо та зневажливо, перебивала, часто підвищуючи тон, тоді як сам ОСОБА_1 поводився спокійно і стримано.
За клопотанням ОСОБА_1 суд направив до ЧРУП ГУНП в Черкаській області запит про надання відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, які виїжджали за адресою проживання останнього на виклик про домашнє насильство. Після надходження до суду відеозаписи долучені до справи та досліджені в судовому засіданні 03.06.2025 за участю ОСОБА_1 .
Крім того, в судовому засіданні 03.06.2025 ОСОБА_1 повідомив, що вони з дружиною та дочкою знайшли спільну мову, також вони з дружиною лікуються від алкогольної залежності. Зазначив, що 09.03.2025 він теж був неправий в тому, що вживав алкоголь, визнав, що був напідпитку та вживав нецензурну лайку в бік дочки, але це відбулось тільки у відповідь на її агресію. Вказав, що ОСОБА_2 досить емоційна, не переносить запах алкоголю, тому між ними і виник конфлікт. Разом з тим, наполягав, що дочці не погрожував, а навпаки захищався від її ударів.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 438209 від 09.03.2025 додано:
-електронний рапорт інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції ОСОБА_5 від 09.03.2025 про результати відпрацювання 09.03.2025 виклику ОСОБА_3 про вчинення її чоловіком домашнього насильства щодо дочки;
-протокол про прийняття від ОСОБА_2 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.03.2025 про вчинення ОСОБА_1 конфлікту, в ході якого він висловлювався нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою;
-письмове пояснення ОСОБА_2 від 09.03.2025, відповідно до якого потерпіла виявила вдома батька у стані алкогольного сп'яніння, з приводу чого між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 хапав її за волосся і взяв до рук сокиру. Злякавшись, що він може бути небезпечним, потерпіла подзвонила до матері, розповіла їй про цю ситуацію, а вже матір викликала поліцію;
-письмове пояснення ОСОБА_1 від 09.03.2025, відповідно до якого його донька ОСОБА_2 спровокувала конфлікт, під час якого завдала йому тілесні ушкодження, а також те, що подібні конфліктні ситуації виникають між ними систематично;
- відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано приїзд працівників поліції на місце виклику, та виявлення у квартирі заявниці ОСОБА_3 і потерпілої ОСОБА_2 , яка повідомила працівникам поліції про зловживання її батьком ОСОБА_1 алкогольними напоями та провокування ним конфліктних ситуацій, у зв'язку з чим просила вигнати його з квартири, оскільки він там офіційно не зареєстрований. В іншій кімнаті квартири перебував ОСОБА_1 , який повідомив поліції, що донька ОСОБА_2 його побила та продемонстрував на тілі синці, червоні сліди та подряпини, а також висловив бажання написати зустрічну заяву на дочку, яке було проігнороване поліцейськими.
Як вбачається із відеозапису, ОСОБА_1 протягом усього часу спілкування з поліцією поводив себе спокійно, ознак агресії до доньки, а також перебування у стані сп'яніння не виявляв. Натомість постраждала ОСОБА_2 поводила себе агресивно, неодноразово висловлювалася в бік матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_1 нецензурною лайкою, грубо до них зверталася і звинувачувала їх у зловживанні алкогольними напоями.
Крім того, за результатами дооформлення справи Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області долучено до матеріалів копію постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.07.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень про притягнення Особи_1 (імовірно ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу, а також копію постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.11.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень про притягнення Особи_1 (імовірно ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу.
Проаналізувавши у сукупності письмові докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 3 статті 173-2 КУпАП, які б підпадали під ознаки дій психологічного характеру щодо ОСОБА_2 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що між ОСОБА_1 та його донькою ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація, умови якої не свідчать про наявність у ОСОБА_1 ознак кривдника чи його явної фізичної або психологічної переваги над постраждалою. Навпаки, поведінка ОСОБА_2 навіть у присутності поліцейських не є такою, що притаманна жертві домашнього насильства чи постраждалій від дій іншої особи, а має більше проявів агресії, ніж поведінка в той же час ОСОБА_1 .
Аналіз наданих безпосередньо в судовому пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення саме домашнього насильства в розумінні
ч. 3 ст. 173-2 ч.1 КУпАП, оскільки, як вбачається також і з письмового пояснення потерпілої, 09.03.2025 між нею та її батьком виник конфлікт побутового характеру.
Крім того, при з'ясуванні обставин вчинення правопорушення та встановленні наявності або відсутності в діях особи ознак фізичного чи психічного домашнього насильства, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Сварку можна визначити як суперечку, емоційно неконтрольоване негативне спілкування, предметом якого найчастіше є неузгодження щодо дрібних побутових питань, яке полягає у доведенні кожною стороною власної правоти, із вживанням сторонами взаємних образ та звинувачень.
Конфліктом є особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже наявна одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Із пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що такого роду конфліктні ситуації між ними мають систематичний характер, однак до матеріалів не долучено доказів дійсного вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій психологічного характеру, пов'язаних з домашнім насильством щодо ОСОБА_2 . Як пояснював ОСОБА_1 , конфлікт спровокувала донька, яка завдала йому тілесні ушкодження через впевненість, що він зловживає алкогольними напоями, і яка вимагає аби він перестав проживати спільно з нею та матір'ю. Ці обставини підтверджені і самою потерпілою.
Отже, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації із використанням образливих слів не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність визначених ст. 251 КУпАП достатніх і належних доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на особу, уповноважену на складання протоколу про адміністративне правопорушення, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Разом з тим, як свідчить зміст протоколу серії ВАД № 438209 від 09.03.2025, викладена у ньому суть адміністративного правопорушення не відповідає юридичному формулюванню та ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Частиною третьою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинені особою, яку повторно протягом року вже було піддано адміністративному стягненню, за одне з порушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті.
Тобто, диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП при описі об'єктивної сторони правопорушення пов'язує настання адміністративної відповідальності з повторним протягом року після накладення адміністративного стягнення вчиненням дій, передбачених ч. 1 цієї статті.
Натомість у протоколі у викладі обставин вчинення правопорушення відсутня вказівка на повторність таких дій з боку ОСОБА_1 та його попереднє притягнення до відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.
У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, суть правопорушення, викладена в протоколі ВАД № 438209 від 09.03.2025, не відповідає правовій кваліфікації складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Аналіз статей 9, 33, 245, 252 КУпАП вказує на те, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, відсутність належних і достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 173-2 ч.1, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП на підставі
п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко