28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 521/21117/13-ц
провадження № 61-4807ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Акціонерне товариство «Оксі Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та
07 квітня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду
м. Одеси від 23 жовтня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 05 лютого 2025 року.
28 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження; уточнення вимог касаційної скарги, зокрема її прохальної частини (з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)); подачі виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Суд наголосив, що заявнику необхідно надати довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли йому направлена та вручена копія оскаржуваного судового рішення, разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
Роз'яснено, якщо в зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, а також не подасть доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Копію вказаної ухвали направлено заявнику до електроного кабінету в системі «Електронний суд».
У травні 2025 року до Верховного Суду на усунення недоліків касаційної скарги від ОСОБА_1 надійшла нова редакція касаційної скарги з її копіями відповідно до кількості учасників справи.
Водночас заявником подано заяву про поновлення строку на касаційне осарження судових рішень, яку він обгрунтовує тим, що ним отримано копію постанови апеляційного суду 07 березня 2025 року в приміщенні суду.
Проте переконливих доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня
2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року заявником не надано, оскільки жодних нових доказів отримання ним судового рішення не долучено до касаційної скарги.
Залишаючи без руху касаційну скаргу заявника, Верховний Суд висновував, що з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року складено 17 лютого 2025 року.
Отже, строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду розпочався для заявника 18 лютого 2025 року та закінчився 19 березня
2025 року.
З касаційною скаргою заявник звернувся 07 квітня 2025 року.
Верховний Суд не прийняв до уваги копію розписки про отримання оскаржуваної постанови Одеського апеляційного суду заявником 07 березня 2025 року, оскільки така розписка підтвердила отримання судового рішення саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Із зазначеного заявником неможливо було встановити, що суд апеляційної інстанції в період з 18 лютого до 07 березня 2025 року не вручав йому копії оскаржуваного рішення та ним не отримано копію оскаржуваного рішення раніше в інший спосіб.
Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України, заявником не було надано.
Звертаючись з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження в травні 2025 року, заявник вдруге наголошує, що отримав копію постанови в суді
07 березня 2025 року.
Однак указаним доводам щодо поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення вже надана оцінка Верховним Судом в ухвалі суду від 28 квітня 2025 року.
Суд не прийняв до уваги копію розписки про отримання оскаржуваної постанови Одеського апеляційного суду заявником 07 березня 2025 року, оскільки така розписка підтвердила отримання судового рішення саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Доказів, які б підтвердили право ОСОБА_2 діяти від імені
ОСОБА_1 та отримувати в його інтересах оскаржуване судове рішення заявником не надано.
Довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли ОСОБА_1 направлена та вручена копія оскаржуваного судового рішення, разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не надано.
Строк на касаційне оскарження, передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України, пропущено і жодних поважних, на думку суду, підстав та доказів поважності його пропуску ОСОБА_1 не надано.
Станом на 28 травня 2025 року вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині надання доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку на касаційне оскарження постанови, не виконано.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.
Частинами п'ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Акціонерне товариство «Оксі Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська