23 травня 2025 року
м. Київ
справа № 760/17785/23
провадження № 61-5646ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Попов Віталій Олексійович, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 березня 2025 року у справі за позовом Державної служби України з питань безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,
У липні 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті
звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоду, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника, в розмірі
31 584, 93 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 березня
2025 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника, в розмірі 31 584,93 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
30 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попов В. О. через підсистему «Електронний Суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 березня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попов В. О. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме представнику заявника необхідно надати докази сплати судового збору.
Вимоги вказаної ухвали виконано.
Крім цього, представник ОСОБА_1 - адвокат Попов В. О. просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень та вказує, що повний текст постанови апеляційного суду від 28 березня 2025 року представник заявника отримав в електронному кабінеті 01 квітня 2025 року, що підтверджується карткою руху документу.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання представника заявника підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови апеляційного суду від 28 березня 2025 року представник отримав
01 квітня 2025 року в електронному кабінеті, що підтверджується карткою руху документа. Касаційну скаргу представник заявника направив до Верховного Суду
30 квітня 2025 року, тобто протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від .
Крім цього, вказує, що постанова апеляційного суду підписана лише
суддею-доповідачем, однак іншими суддями, які входили до складу колегії та розглядали вказану справу, не підписана (пункт 3 частини першої
статті 411 ЦПК України).
Також представник заявника вважає, що суди розглянули справу з порушенням правил територіальної юрисдикції (пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Вбачається, що між сторонами виник спір про відшкодування матеріальної шкоду, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівникав розмірі 31 584, 93 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (757 000,00 грн).
Отже, касаційна скарга представника заявника подана на судові рішення у справі, які відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню.
Разом з тим, представник заявника посилається на підпункти а) та в) частини третьої статті 389 ЦПК України та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини другої та третьої статті 80 Закону України «Про державну службу», зокрема щодо умов, порядку і способу реалізації права держави в особі суб'єкта призначення на пред'явлення позову про стягнення в порядку регресу у розмірі та порядку до державних службовців, а також до посадової особи (осіб), винної (винних) у незаконному звільненні, відстороненні або переведенні державного службовця чи іншого працівника на іншу особу, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної державному органу у зв'язку з оплатою часу вимушеного прогулу або часу виконання оплачуваної роботи.
Також, представник відповідача вказує, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, оскільки протягом 2023 року до заявника було пред'явлено 13 аналогічних позовів на загальну суму більше 753 321, 09 грн, що підтверджується копіями позовних заяв, ухвалами про відкриття провадження у справах. Питання відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої державному бюджету, керівниками та іншим особам державних установ, винними у виплаті середнього заробітку незаконно звільненим працівникам при їх поновленні на роботі становить значний суспільний інтерес, адже такі виплати здійснюються з державного бюджету та є тягарем на платників податків.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України
від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Надавши оцінку доводам касаційної скарги, оскаржуваним судовим рішенням, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що справа має значний суспільний інтерес та виняткове значення для заявника та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Попов Віталій Олексійович, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 березня 2025 року.
Витребувати з Солом'янського районного суду міста Києва матеріали справи
№ 760/17785/23 за позовом Державної служби України з питань безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська