печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25253/25-к
30 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисника: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000000662 від 04.03.2025 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
30.05.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням із заступником начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000000662 від 04.03.2025 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України (далі - ГСУ НПУ) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000000662 від 04.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_8 обіймаючи посаду директора Державного підприємства «ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ» (ЄДРПОУ 37884028, далі - ДП «ЦСЕНСМ»), яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто будучи службовою особою, діючи з метою особистого незаконного збагачення, за попередньою змовою із заступником директора з аудиту та майнових питань ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_9 та заступником директора з економіки та фінансів ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_5 , маючи корисливий мотив та умисел на отримання неправомірної вигоди для себе та вказаних осіб у великому розмірі, використовуючи своє службове становище, одержали неправомірну вигоду у великому розмірі від інвестора ТОВ «ЗАХІД ЕКОЛАЙТ» (ЄДРПОУ 42039805) - ОСОБА_10 за укладення договору про спільну діяльність - обробку земельної ділянки із кадастровим номером 0722880900:04:000:0175 площею 244.3708 га, за наступних обставин.
Згідно Статуту ДП «ЦСЕНСМ» у новій редакції затвердженого наказом Фонду державного майна України № 15 від 07.01.2025, ДП «ЦСЕНСМ» є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України, зареєстроване за адресою: вулиця Ямська, будинок 32, місто Київ.
Пунктом 3.1 Статуту визначено, що метою діяльності ДП «ЦСЕНСМ» є отримання прибутку за рахунок підприємницької, торговельної та інших видів діяльності. ДП «ЦСЕНСМ» створене з метою сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, насіння і садивного матеріалу лісових, декоративних та лікарських рослин, а також сільськогосподарського виробництва та надання послуг у сфері сільськогосподарського господарства.
Статутом ДП «ЦСЕНСМ» визначено компетенцію Директора, а саме:
- представляти Підприємство без довіреності в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, вести переговорів, самостійно укладати та підписувати від імені Підприємства, будь-які угоди, договори, контракти та інші правочини;
- здійснювати управління та вирішувати всі питання поточної діяльності Підприємства;
- реалізувати фінансову, інвестиційну, інноваційну, технічну та цінову політику Підприємства;
- видавати накази, розпорядження та інші організаційно-розпорядчі документи щодо діяльності Підприємства;
- видавати розпорядження та/або вказівки, які є обов'язковими для виконання усіма особами, які знаходяться у трудових відносинах із Підприємством, та усіма уповноваженими представниками Підприємства;
- розпоряджатися майном та коштами Підприємства з урахуванням обмежень;
- приймати рішення про прийняття на роботу в Підприємство та звільнення з роботи працівників Підприємства;
- приймати рішення про вчинення господарських зобов'язань (правочинів), підписання (укладання), зміну та розірвання договорів (угод, контрактів), за винятком тих, на вчинення яких відповідно до Статуту та/або чинного законодавства України.
ОСОБА_8 обіймає посаду директора ДП «ЦСЕНСМ» на підставі контракту від 30.05.2024 укладеного між ним та ДП «ЦСЕНСМ» в особі члена наглядової ради ОСОБА_11 .
Згідно контракту від 30.05.2024 укладеного між ОСОБА_8 та ДП «ЦСЕНСМ», керівник:
- здійснює поточне керівництво Підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, має право:
- діяти від імені Підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях;
- укладати господарські та інші угоди;
- видавати доручення;
- відкривати рахунки в банках;
- користуватися правом на розпорядження коштів Підприємства, накладати на працівників стягнення;
- в межах компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників.
Таким чином, посада яку обіймає ОСОБА_8 , пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, внаслідок чого та відповідно до ч. 3 ст. 18, п. 1 примітки до ст. 364 і п. 2 примітки до ст. 368 КК України він є службовою особою.
Наказом директора ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_8 № 57-ктр від 01 серпня 2024 року ОСОБА_5 переведено із посади провідного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності, на посаду заступника директора з економіки та фінансів з 01.08.2024.
У свою чергу, ОСОБА_10 , який згідно договору інвестування від 03.01.2025 являється інвестором ТОВ «ЗАХІД ЕКОЛАЙТ» (ЄДРПОУ 42039805), що зареєстроване за адресою: Волинська область, Луцький район, село Милушин, вулиця Хутірська, будинок 1, одним із видів діяльності якого є 01.19 «Вирощування інших однорічних і дворічних культур» та інше, здійснював пошук потенційно привабливих для оренди земельних ділянок з метою укладення в подальшому відповідного договору.
На початку лютого місяця 2025 року, ОСОБА_10 з метою реалізації права на отримання в оренду земельної ділянки для здійснення господарської та інвестиційної діяльності, через свого знайомого ОСОБА_12 , звернувся до ДП «ЦСЕНСМ» для отримання відомостей про наявність у підприємства відповідної земельної ділянки, яку б він міг взяти в оренду.
У подальшому, у період часу не пізніше 07.02.2025 (більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлено), у директора ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_8 , в процесі виконання службових обов'язків виник умисел, направлений на одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди, шляхом надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває в постійному користуванні підприємства та належать Державі, в користування шляхом «прихованої» оренди, тобто маскуючи це під виглядом укладення договору спільної діяльності щодо обробки земельної ділянки, оминаючи встановлений Законом України «Про оренду землі» порядок оренди земель, які перебувають у державній власності.
Достовірно знаючи, що у ДП «ЦСЕНСМ», на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЯЯ № 033265 від 13.03.2006 виданого Луцьким районним відділом земельних ресурсів, у постійному користуванні перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 0722880900:04:000:0175 площею 244.3708 га, з цільовим призначенням 01.09 «Для дослідних і навчальних цілей» розташована в адміністративно-територіальних межах Волинської області, Луцького району, Торчинська селищна рада, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2822401107228 ОСОБА_8 вирішив використати указану земельну ділянку для отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 .
З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_8 в цей же період часу, перебуваючи у невстановленому місці та за невстановлених обставин, розуміючи, що самостійно не зможе довести свій злочинний умисел до кінця, вступив у попередню змову про вчинення злочину із заступником директора з аудиту та майнових питань ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_9 та заступником директора з економіки та фінансів ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_5 .
Їхня домовленість про вчинення злочину полягала в тому, що ОСОБА_9 висловить ОСОБА_10 прохання надати та отримає неправомірну вигоду за вчинення ними з використанням влади та зумовленого посадою службового становища дій, спрямованих на забезпечення передачі ОСОБА_10 земельної ділянки державної власності для обробітку, ОСОБА_5 контактуватиме з
ОСОБА_10 з технічних питань укладення договору спільної діяльності та щодо надання ним неправомірної вигоди, у свою чергу ОСОБА_8 повинен був підписати відповідний договір.
07.02.2025 ОСОБА_9 та невстановлена особа зустрілись з ОСОБА_12 в приміщенні кафе, розташованому на вул. Кловський узвіз в місті Києві , більш точну адресу не встановлено, де приблизно о 12 год. 00 хв. на виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_9 через третіх осіб - ОСОБА_12 , висловив ОСОБА_10 прохання надати йому, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , неправомірну вигоду за забезпечення укладення з ОСОБА_10 договору про спільну діяльність - обробку земельної ділянки із кадастровим номером 0722880900:04:000:0175 площею 244.3708 га (з яких 221.4852 - рілля) та договору про поставку майбутнього врожаю.
Згідно висловленого прохання, укладення договору передбачало офіційну та неофіційну частини. Так, вартість оренди зазначеної ділянки за сезон складала 150 доларів США за 1 га, з яких 100 доларів США офіційно сплачувалося через банківські рахунки державного підприємства, а 50 доларів США за 1 га неофіційно у вигляді готівки необхідно було передати їм до моменту підписання договору, що виходячи із розміру обраної ділянки становить 11 000 доларів США.
25.03.2025 приблизно о 19 год. 20 хв. ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, провів зустріч з ОСОБА_10 , яку організував ОСОБА_5 , в приміщенні ресторану SHO за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, 18.
Під час зустрічі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, підтвердив ОСОБА_10 свою обізнаність з умовами укладення договору, запевнив останнього у своїй підтримці та гарантіях дотримання угоди в разі підписання договору. У відповідь на прохання про зменшення суми неправомірної вигоди, ОСОБА_8 не заперечив, та повідомив ОСОБА_10 , щоб той поспілкувався з цього приводу із ОСОБА_9 та ОСОБА_5
26.03.2025 приблизно о 15 год. 39 хв. ОСОБА_9 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу зустрівся з ОСОБА_10 в кабінеті який займає
ОСОБА_8 у приміщенні ДП «ЦСЕНСМ» за адресою: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7. Під час зустрічі, ОСОБА_10 нагадав ОСОБА_9 про отриманий дозвіл від ОСОБА_8 зменшити суму неправомірної вигоди, однак той у відповідь, послався на ОСОБА_5 , який за допомогою засобів телефонного зв'язку заперечив проти такого зменшення.
Після цього, дочекавшись приїзду ОСОБА_8 , останній у присутності ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , підписав два примірники Договору № 44-1/2025-ПР про виконання сільськогосподарських робіт від 14.03.2025 між ДП «ЦСЕНСМ» та ТОВ «ЗАХІД ЕКОЛАЙТ» та Договору № 44-1/2025-Ф поставки майбутнього врожаю від 14.03.2025 між ДП «ЦСЕНСМ» та ТОВ «ЗАХІД ЕКОЛАЙТ», передавши їх ОСОБА_10 , чим забезпечив позитивний результат розгляду питання про укладення договору спільної діяльності на його користь.
Того ж дня, приблизно о 16:14 хв. перебуваючи на території паркувального майданчика біля приміщення БЦ «Carnegie Center» за адресою: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7, діючи за попередньою змовою, на виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_10 для себе, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 11 000 доларів США за забезпечення укладення з ОСОБА_10 договору про спільну діяльність - договорів про виконання сільськогосподарських робіт та поставки майбутнього врожаю із земельної ділянки із кадастровим номером 0722880900:04:000:0175 площею 244.3708 га (з яких 221.4852 - рілля).
За викладених обставин, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 одержали від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 11 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 26.03.2025 становило 457 208 грн, та відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України є великим розміром, оскільки в двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за можливість укладення ОСОБА_10 договору про спільну діяльність - договорів про виконання сільськогосподарських робіт та поставки майбутнього врожаю із земельної ділянки із кадастровим номером 0722880900:04:000:0175 площею 244.3708 га (з яких 221.4852 - рілля).
У вчиненні даних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується доказами здобутими під час проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових), процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні, а саме: заявою про злочин ОСОБА_10 від 04.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04.03.2025; протоколом ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів від 26.03.2025; протоколом обшуку від 26.03.2025 за місцем розташування ДП «ЦСЕНСМ» за адресою: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7; протоколом затримання ОСОБА_9 від 26.03.2025; протоколом затримання ОСОБА_8 від 26.03.2025; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 42/5508т від 28.03.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
29.05.2025 ОСОБА_5 на підставі та у порядку передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 278 КПК України вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Вищезазначені факти та відомості, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Наразі існує необхідність запобігання спробам:
а) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який є тяжким злочином.
Характер інкримінованих правопорушень пов'язаний з корисливою спрямованістю та використанням особою можливостей свого становища як службової особи. Санкції відповідної частини статті відносять інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованих злочинів недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, необхідно врахувати тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.
Варто зазначити, що ОСОБА_5 , у порядку ч. 2 ст. 135 КПК України, (через адміністрацію за місцем роботи) неодноразово було викликано до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, а саме на 08.04.2025, 11.04.2025, 14.04.2025, 01.05.2025 та 02.05.2025. Однак, ОСОБА_5 жодного разу не з'явився до органу досудового розслідування мотивуючи свої дії службовим відрядженням або погіршенням стану здоров'я, які дивним чином збігалися у періоді із датами, на які були призначені слідчі дії.
Такі дії підозрюваного ОСОБА_5 , як неявка на виклик слідчого, слід розцінювати як переховування від органів досудового розслідування, ухилення від кримінальної відповідальності, що перешкоджає встановленню істини по даному кримінальному провадженню.
Встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема, наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 (дійсний, відповідно відомостей особової картки ОСОБА_5 до 07.02.2029), вказують на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_5 за межі території України, можливості подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.
Оцінюючи питання стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, суд повинен виходити з того, що сімейний стан підозрюваного, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей враховується під час їх оцінки. Під соціальним зв'язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб'єктів від інших, їх взаємні відносини, які об'єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв'язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, стимулюватимуть належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Органом досудового розслідування не встановлено наявність у підозрюваного ОСОБА_5 соціальні зв'язки певного рівня, які, можна оцінити як такі, що зможуть утримати підозрюваного від спроб ухилитись від органів досудового розслідування чи суду, оскільки на утриманні у нього нікого не має, сторона обвинувачення не володіє інформацією про наявність у ОСОБА_5 або членів його сім'ї важких хронічних хвороб.
Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відтак, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
б) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановано проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити.
Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обіймаючи посаду заступника директора з економіки та фінансів ДП «ЦСЕНСМ» має вплив на працівників даного підприємства, який полягає у можливості змусити їх до приховування, підміни та інших дій з документами, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
в) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Досліджені під час розгляду клопотання показання свідків (відомості з протоколів допиту свідків) свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. При цьому необхідно брати до уваги ту обставину, що ОСОБА_5 має певне коло зв'язків із керівництвом та посадовими особами органів державної влади, здобутих в силу здійснення ним професійної діяльності, та може використовувати їх у своїх інтересах для впливу на свідків, які володіють інформацією щодо певних обставин у цьому провадженні.
Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Орган досудового розслідування вважає, що не будучи обмеженим у спілкуванні із іншими підозрюваними та свідками, ознайомившись зі змістом показань свідків, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, а також з іншими зібраними доказами, останній матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на свідків, інших підозрюваних.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
При цьому, виходячи з принципу диспозитивної, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на всій стадії досудового розслідування та стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
г) ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення (п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Вказані ризики обґрунтовуються тим, що у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з обмеженням свободи, неможливо буде запобігти контактам ОСОБА_5 з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими останній не будучи обмежений у свободі пересування, зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення.
Так, підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам, так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом умовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи шляхом підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.
Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Окрім цього, підозрюваний зможе попередити інших учасників злочинів, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, в тому числі з метою приховання доказів у справі та уникнення кримінальної відповідальності.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили відмовити, зазначивши, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази причетності підозрюваного до вказаного кримінального провадження, відсутні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, разом з цим, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, має незадовільний стан здоров'я.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення прокурора, заперечення адвоката та підозрюваного, приходжу до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України (далі - ГСУ НПУ) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000000662 від 04.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
29.05.2025 ОСОБА_5 на підставі та у порядку передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 278 КПК України вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Під час судового розгляду судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, має незадовільний стан здоров'я.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування до 26.06.2025.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000000662 від 04.03.2025 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування до 26 червня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, зокрема:
1) прибувати за вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатись із м. Київ та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в'їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1