16 травня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 753/2479/25
номер провадження: 33/824/2628/2025
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бабича Володимира Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бабича Володимира Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 березня 2025 року,
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 років.
Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Бабич В.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що працівники патрульної поліції, у порушення вимог ч.4 ст.256 КУпАП, не роз'яснили права та обов'язки ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказує, що наданий працівниками патрульної поліції на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) відеозапис не може вважатися належним доказом, оскільки оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить посилань на такий технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, що нівелює доказове значення наданих відповідачем відеозаписів. Крім того вказує, що надані працівниками патрульної поліції із власного мобільного телефону відеозаписи не можуть бути належними доказами у справі. При цьому, вони не були позбавлені можливості зафіксувати правопорушення за допомогою нагрудної камери, однак такою можливістю не скористались.
Зазначає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП, є зафіксований у встановлений законом спосіб факт керування транспортним засобом.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час судового засідання повідомлений апеляційним судом своєчасно в установленому законом порядку. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бабич В.А. вважав за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бабича В.А., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103).
За правилами частин 2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з пунктами 2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з пунктом 2.1 а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, які містять:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222165 від 16 січня 2025 року, згідно з яким встановлено, що 16 січня 2025 року о 06 год 41 хв. у місті Києві, Бориспільське шосе КП503, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Subaru», номерний знак (далі - н.з.) НОМЕР_1 , не маючи відповідного права керування транспортним засобом. При цьому порушення вчинено повторно протягом року, а саме, постанова за ч.2 ст.126 КУпАП серії ЕНА №3663988 від 14 грудня 2024 року, чим порушив вимоги пункту 2.1 а) ПДР, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.1);
постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №363988 від 14 грудня 2024 року, згідно з якою 14 грудня 2024 року о 22 год 25 хв у місті Харків по вул. Вернадського, 22, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Subaru», н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.18 напрямок руху по смугах, зі смуги призначеної для руху ліворуч, здійснив рух прямо та був без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.3);
довідка старшого інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві ДПП капітана поліції Касько Сергія, з якої слідує, що згідно обліково-реєстраціїних баз даних УПП у місті Києві ДПП інформаційно-комунікаціної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» було встановлено, що ОСОБА_1 вже притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП від 14 грудня 2024 року. Тому відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП при повторному вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті просить суд кваліфікувати дану адміністративну справу по ч.5 ст.126 КУпАП. Відповідно до Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував (а.с.4);
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222163 від 16 січня 2025 року, згідно з яким встановлено, що 16 січня 2025 року о 06 год 41 хв. у місті Києві, Бориспільське шосе КП503, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Subaru», н.з. НОМЕР_1 , був зупинений на блок - посту НОМЕР_2 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини роту. Від проходження огляду на місці зупинки та за допомогою алкотестеру Драгер та в лікаря - нарколога водій категорично відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.7);
письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 січня 2025 року, з якого слідує, що за результатом огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота (а.с.9);
рапорт інспектора батальйону 1 роти 1 управління патрульної поліції в місті Києві старшого лейтенанта Струка В.М. про те, що він просить долучити до матеріалів справи, а саме, протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №222163, складеного відносно ОСОБА_1 відео з мобільного телефону, у зв'язку з тим, що боді - камери на кінець зміни розрядились (а.с.10);
постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3866774 від 16 січня 2025 року, згідно з якою 16 січня 2025 року о 06 год 11 хв. в місті Києві, Бориспільське шосе КП503, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru», н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.11);
відеозапис з мобільного телефону поліцейського, відповідно до якого 16 січня 2025 року працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування працівник поліції у ОСОБА_1 виявив ознаку алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роти. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора алкотестеру «Драгер», на що водій ОСОБА_1 спочатку ухилився від відповіді. Після чого ОСОБА_1 не лише не заперечив факт вживання спиртних напоїв та, відповідно, перебування у стані алкогольного сп'яніння, а навпаки, підтвердив це декілька разів під відеозапис (01 хв 30 сек., 02 хв 40 сек, 03 хв 30 сек.). У подальшому поліцейський ще раз запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору алкотестер «Драгер», а у разі його незгоди з показниками, проїхати до лікарні. На таку пропозицію поліцейського водій ОСОБА_1 відповів негативно. У зв'язку з цим працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 наслідки такої відмови (04 хв 30 сек відеозапису). Після цього, поліцейським були складені протоколи стосовно ОСОБА_1 , з якими його було ознайомлено та роз'яснено йому права, час і місце розгляду справи.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ст.130 КУпАП.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним пункту 2.5 ПДР.
Крім того, з огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 пункту 2.1 а) ПДР.
Вказані вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно, відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформленням поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Також протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222165 та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222163 підписані працівником поліції, який їх склав, та ОСОБА_1 . Працівником поліції були роз'яснені ОСОБА_1 права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, про що він підтвердив своїм підписом у графі №13 цих протоколів про адміністративне правопорушення.
Отже доводи апеляційної скарги про те, що працівники патрульної поліції, у порушення вимог ч.4 ст.256 КУпАП, не роз'яснили права та обов'язки ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, є неспроможними, оскільки спростовані матеріалами справи.
Посилання захисника на те, що наданий працівниками патрульної поліції відеозапис не може вважатися належним доказом, оскільки оскаржувана постанова не містить посилань на такий технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, що нівелює доказове значення наданих відеозаписів, а надані працівниками патрульної поліції із власного мобільного телефону відеозаписи не можуть бути належними доказами у справі, не приймаються апеляційним судом до уваги з таких підстав.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, ст.251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.
Таким чином, відеозапис, здійснений працівником поліції із застосуванням мобільного телефону, який містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.251 КУпАП.
Водночас, чинними нормами КУпАП не встановлено вимог щодо визнання доказів недопустимими, а відтак відеозапис з мобільного телефону, проведений поліцейським у цьому провадженні, є належним і допустимим доказом.
При цьому, апеляційний суд враховує, що у графі №11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222165 та у графі №11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222163, вказано, що до протоколу додаються, зокрема, відео з мобільного телефону та рапорт.
Крім того, із рапорту інспектора батальйону 1 роти 1 управління патрульної поліції в місті Києві старшого лейтенанта Струка В.М. слідує, що відеозйомка велась на мобільний телефон у зв'язку з тим, що боді - камери на кінець зміни розрядились (а.с.10).
В апеляційній скарзі захисник вказує, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП є зафіксований у встановлений законом спосіб факт керування транспортним засобом.
Суд апеляційної інстанції вказані доводи відхиляє як безпідставні, виходячи з такого.
З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції, вбачається, що автомобіль «Subaru», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , здійснив зупинку перед службовим автомобілем працівників поліції. При цьому, з відеозапису з мобільного телефону працівника поліції видно, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування вказаним транспортним засобом. На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 просив його відпустити з метою уникнення наслідків від його дій.
Крім того той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом підтверджується також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3866774 від 16 січня 2025 року, згідно з якою 16 січня 2025 року о 06 год 11 хв. у місті Києві, Бориспільське шосе КП503, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru», н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Матеріали справи не містять даних про те, що вказана постанова серії ЕНА №3866774 від 16 січня 2025 року скасована і таких доказів захисник суду не надав.
Тому заперечення захисником факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд оцінює критично, вважає їх маніпулятивними, які спрямовані на бажання уникнути відповідальності за вчиненні ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Що стосується доводів захисника про порушення працівниками поліції вимог ст.266-1 КУпАП, оскільки вважає, що до ОСОБА_1 повинен бути застосований окремий порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, то суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими.
Приписами ст.266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року (далі - Порядок), передбачено процедуру направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані), а також військовослужбовців Збройних Сил (далі - військовослужбовці) для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення огляду.
Огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах.
Таким чином, з урахуванням положень ст.266-1 КУпАП у взаємозв'язку із зазначеним вище Порядком, окремий порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, стосується тих військовослужбовців/військовозобов'язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів), або щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Проте, у даній справі відсутні будь-які відомості, що, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння у місті Києві, ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби.
За таких обставин, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції правомірно застосували до останнього загальний порядок проходження огляду на стан сп'яніння, передбачений ст.266 КУпАП, а у подальшому, встановивши факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до порядку, передбаченого ст.266 КУпАП, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я, працівники поліції правомірно склали щодо останнього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, враховуючи наведені вище встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Інші доводи є безпідставними, висновків судді першої інстанції не спростовують і на їх правильність не впливають. Викладенні в апеляційній скарзі доводи не є підставою для скасування судового рішення, оскільки вказані вище посилання надані стороною захисту виключно з наміром уникнути ОСОБА_1 відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Також апеляційний суд вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 років, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, а також положенням ст.36 КУпАП щодо порядку визначення остаточного стягнення за вчинення двох адміністративних правопорушень.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 березня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Бабича В.А., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргуадвоката Бабича Володимира Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов