справа № 619/10103/24
провадження № 2/619/383/25
іменем України
29 травня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дєдової Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про застосування до ОСОБА_2 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до громадянки ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу; стягнути з громадянки ОСОБА_2 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 908,40 грн 40 коп; попередити громадянку ОСОБА_2 , що у випадку триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову суд з урахуванням конкретних обставин має право стягнути у дохід державного бюджету штраф у сумі від одного (3 028 грн.) до десяти (30 280 грн.) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; роз'яснити, що громадянка ОСОБА_2 , на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Дергачівського районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа № 619/10103/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Позивачем надано суду копії актів державного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 10, 12, 17, 19, 24, 26, 31 березня та 02 квітня 2025 року про невиконання ухвали суду від 22 січня 2025 року про забезпечення позову у справі № 619/10103/24. Ухвала суду про забезпечення позову невиконана з невідомих причин. Відповідачка не виходить на зв'язок з державним виконавцем та позивачем, не надає контактні дані, не повідомляє будь яких обставин, умисно переховується та переховує дитину, чим продовжує вчиняти психологічне насильство над дитиною та батьком, що було встановлено судовим експертом.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач ОСОБА_1 підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час судового засідання за зареєстрованим місцем проживання повідомлялась шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, проте судова повістка не була вручена під час доставки та була повернута до суду, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Виклик відповідача також було здійснено оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України».
Третя особа - представник Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, з якої вбачається, що документ доставлено до електронного кабінету, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, проаналізувавши доводи викладені у клопотанні, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надані в обґрунтування клопотання, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.
Судом встановлено, що ухвалою судді від 26.12.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою суду від 22.01.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі - задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити спілкування в режимі відеозв'язку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного понеділка та кожної середи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. через додаток ZOOM (або інші месенджери); повідомити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 письмово листом з власним підписом (на E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4) поточну адресу проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про зміну такої адреси, протягом доби з дня набрання законної сили ухвалою про забезпечення позову. В іншій частині вимог заяви - відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 44 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ст. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Згідно з частиною першою статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
Чинним цивільним процесуальним законодавством не встановлено імперативного характеру застосування заходів процесуального примусу, в тому числі й штрафу, оскільки це є правом суду, а не його обов'язком.
Згідно з правовим аналізом наведених норм права вбачається, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 ЦПК України).
Отже, підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісної поведінки учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами.
З викладеного можна зробити висновок, що під зловживанням процесуальними правами розуміється цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісної поведінки учасника судового процесу, ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом без поважних причин, зловживання процесуальними правами, що має певну мету перешкоджання судочинству, та умисне, без поважних причин, неподання доказів або повідомлення про неможливість їх подання.
Накладення на відповідача штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання судового рішення, у діях відповідача, які свідчать про ухилення саме цієї особи від виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у позовній заяві зазначив місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .
За даними Малоданилівської селищної ради відповідач ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 03.02.2017 по 08.10.2024.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не отримувала ані ухвалу про відкриття провадження у справі, ані судових повісток про виклик у судове засідання, ані ухвалу суду про забезпечення позову від 22.01.2025.
З огляду на те, що матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини не містять доказів обізнаності відповідача про існування зазначеної цивільної справи і, зокрема, про існування ухвали суду про забезпечення позову від 22.01.2025 - суд позбавлений можливості встановити факт недобросовісної поведінки відповідача як учасника судового процесу, та зловживання нею процесуальними правами, адже на даний час відсутні обставини, які свідчать про доведеність наявності вини, тобто умисного невиконання відповідачем судового рішення, недобросовісності у діях відповідача, які свідчать про ухилення відповідача від виконання рішення суду. Крім того, із зазначених причин суд також позбавлений можливості встановити поважність причин невиконання відповідачем судового рішення.
З огляду на те, що під зловживанням процесуальними правами розуміється цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу, поведінкою, що порушує межі здійснення суб'єктивних прав, які на даний час судом не встановлено - підстави для застосування судом до відповідача процесуальних санкцій - відсутні.
Враховуючи зазначене, та відсутність підстав для накладення на відповідача штрафу в порядку застосування заходів процесуального примусу, доводи клопотання не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування до ОСОБА_2 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Пруднікова