16 травня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 373/518/25
номер провадження: 33/824/2733/2025
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року,
Постановою судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року. Скасувати постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а справу відносно нього закрити.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що під час судового розгляду ОСОБА_1 присутній не був, а тому він не міг висловити свою позицію щодо складеного відносно нього протоколу. Крім того, оскаржувану постанову він отримав лише 06 квітня 2025 року, коли повернувся до свого місця проживання з роботи, а тому лише з даного часу мав можливість звернутися до суду з апеляційною скаргою на постанову судді першої інстанції.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений апеляційним судом своєчасно, а саме, 29 квітня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.32).
Згідно з положеннями ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ураховуючи те, що у апеляційного суду є дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, перевіривши обґрунтованість доводів клопотання, вважаю, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутні, з огляду на таке.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суддею першої інстанції вперше судове засідання у даній справі було призначено на 11 березня 2025 року на 14 год 00 хв.
Судову повістку про виклик на 11 березня 2025 року о 14 год 00 хв. ОСОБА_1 отримав 14 березня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).
Наступне судове засідання було призначене суддею першої інстанції на 25 березня 2025 року на 09 год 20 хв., про що було повідомлено ОСОБА_1 засобами телефонного зв'язку 13 березня 2025 року, що підтверджується відповідною телефонограмою (а.с.13).
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 достеменно знав про те, що у Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області розглядається справа про притягнення його до адміністративної відповідальності, не звернувся до фахівця у галузі права з метою отримання правової допомоги, у тому числі, безоплатної, хоча таке його право гарантоване ст.59 Конституції України.
Постанова судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року у даній справі щодо ОСОБА_1 була винесена за його відсутності.
Копію постанови судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року було отримано ОСОБА_1 02 квітня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у ст.17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні в справі «Каракуця проти України» ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції належним чином виконав вимоги КУпАП щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, сприяв йому у здійсненні ним його процесуальних прав, однак недобросовісна процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчить про використання ним прийомів, пов'язаних із зволіканням у розгляді справи.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процедура реалізації вказаної конституційної норми в даному випадку знаходить свій вираз у ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.
Тобто дана норма чітко пов'язує вирахування строку на апеляційне оскарження саме з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії.
Таким чином, з урахуванням положень ст.294 КУпАП, останній строк подачі ОСОБА_1 апеляційної скарги було 04 квітня 2025 року.
Незважаючи на наведені вище вимоги закону та обставини, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року лише 12 квітня 2025 року (а.с.22-26), тобто після закінчення строку на таке оскарження, передбаченого законом.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Однак ОСОБА_1 у клопотанні таких поважних причин не навів.
Посилання скаржника в клопотанні на те, що постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року він отримав лише 06 квітня 2024 року, а тому вважає, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, є безпідставними з огляду на викладене вище.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що як встановлено вище, копію постанови судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року ОСОБА_1 отримав 02 квітня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а не 06 квітня 2025 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що процедура реалізації права оскарження постанови судді першої інстанції врегульована та встановлена ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Тобто дана норма чітко пов'язує вирахування строку на апеляційне оскарження саме з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії, як помилково вважає ОСОБА_1 .
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що протягом строку на апеляційне оскарження постанови суді, а саме, у період з 25 березня 2025 року по 04 квітня 2025 року у ОСОБА_1 виникли обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
Також апеляційний суд враховує те, що ОСОБА_1 був обізнаний щодо розгляду справи в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області, оскільки отримував поштову кореспонденцію суду, а отримавши 02 квітня 2025 року копію оскаржуваної постанови від 25 березня 2025 року, тобто в межах строку, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП, правом на її оскарження не скористався.
Апеляційний суд вважає, що у даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя шляхом забезпечення права на апеляційне оскарження не є порушеними, оскільки як зазначалося вище, практикою ЄСПЛ, яка є преюдиційною, встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є порушеними.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №409/75/12 (провадження № 61-606св20).
У відповідності до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Інших обставин, які б могли свідчити про те, що ОСОБА_1 з об'єктивних причин дійсно не мав можливості подати апеляційну скаргу на постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року у встановлений законом строк, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на вищенаведене, незважаючи на обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки в апеляційній скарзі не наведено обставин, які б дозволяли зробити висновок про те, що цей строк було пропущено з поважних причин.
У зв'язку з цим, оскільки суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року, то подана апеляційна скарга на зазначене судове рішення, відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП, підлягає поверненню особі, яка її подала, а матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов