Справа №348/835/25
Номер провадження 2/348/679/25
02 червня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді: О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань: О.Р.Боєчко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.08.2021 шлюб розірвано. Від спільного шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні. Позивач проходить військову службу за контрактом у ЗСУ, де отримує грошове забезпечення. Додатково дочка ОСОБА_4 займається в спортивних гуртках, які вона відвідує із задоволенням. Відповідач є особою працездатного віку, фізично здоровий, інших неповнолітніх дітей не має, аліменти нікому не платить, інших стягнень по виконавчих документах з нього не проводиться, у 2021 році виїхав за кордон і на даний час працює в одній із будівельних фірм, яка знаходиться у м. Франкфурт-на-Майні (Німеччина), де виконує високооплачувані будівельно-ремонтні роботи у житлових будинках та офісах Франкфурта, де отримує заробітну плату, яку витрачає на свої потреби, таким чином, може сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі по 8000 грн щомісячно. Матеріальну допомогу на утримання дочки ОСОБА_5 відповідач надає, однак нерегулярно або в недостатньому об'ємі. У зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі по 8000 грн щомісячно. Також просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати, а саме, витрати на правничу допомогу.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач позов визнає частково в розмірі не більше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від 6 до 18 років, що на даний час дорівнює 3196 грн. На даний час відповідач не працевлаштований, офіційного заробітку не має, а тому не має можливості сплачувати аліменти в розмірі 8000 грн.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріли справи, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.08.2021. Неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати із матір'ю (а.с.12-14).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.11).
Донька ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16), умови проживання задовільні, ОСОБА_1 виховує одна дочку, батько участі у вихованні та забезпеченні участі не приймає (а.с.18).
Відповідач ОСОБА_2 перебуває за межами України (а.с.42), з 01.01.2020 періодично перетинав кордон, востаннє 21.01.2022, станом на 26.05.2025 15:52 год. в Україну не повертався (а.с.55).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом наведеної статті обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.
Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який, окрім доньки ОСОБА_5 , інших утриманців не має, проживає за межами України та має дохід, оскільки для проживання за кордоном необхідні певні кошти. Також суд враховує те, що позивач належним чином не обґрунтувала необхідність стягнення аліментів саме в сумі 8000 грн на дитину.
Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя. Тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей по 4000 грн щомісячно, оскільки такий розмір аліментів на ряду з аналогічним обов'язком матері по утриманню дитини буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та не буде мати наслідком значене матеріальне навантаження на відповідача.
На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, суд вважає необхідним допустити до негайного виконання.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Враховуючи, що суд за заявою позивача присуджує стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, аліменти підлягають щорічній індексації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 1211,20 грн.
Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу, суд зауважує наступне.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до п.1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 034 від 02.04.2025 (а.с.19), попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат (а.с.20), акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги № 034 від 02.04.2025 (а.с.21), квитанція про сплату грошових коштів № 017/2025 від 07.04.2025 на суму 4000 грн(а.с.5).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем та відповідачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення аліментів. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
Отже, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", ст. 1, 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», ст. 180, 181, 182, 184 СК України, ст. 9, 10, 12, 13, 15, 77-81, 137, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн щомісячно, із проведенням щорічної індексації, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 07.04.2025, та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Куций Олександр Степанович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 605 від 20.04.2007, адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: Козачук Сергій Аврелович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000272 від 31.08.2018, адреса: вул. Центральна, 41 м.Герца Чернівецького району Чернівецької області.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко