30 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3874/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста ЛТД" (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Дослідне, вул. Наукова, 1, код ЄДРПОУ 40974797)
відповідач: Кропивницька митниця (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, код ЄДРПОУ ВП 44005668)
про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста ЛТД" (надалі - ТОВ "Компанія "Веста ЛТД") звернулося до суду з адміністративним позовом до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Позов мотивовано тим, що ТОВ "Компанія "Веста ЛТД" придбало у Atlantic Grease & Lubricants Fzc (ОАЕ) товари - моторні масла. При митному оформленні товарів їх митні вартості були задекларовані за основним методом - за ціною договору (контракт №07/04/2018 від 07.04.2018 року). Позивач стверджує, що для митного оформлення представник декларанта подав усі необхідні супровідні документи, які підтверджували вартість імпортованих товарів. Однак відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000004/2 від 13.05.2024 року, яким митні вартості товарів визначено за другорядним (резервним) методом. Також відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901050/2024/000021. Стверджуючи про безпідставність сумнівів відповідача щодо правильності визначення митної вартості товару, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000004/2 від 13.05.2024 року;
- картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901050/2024/000021 від 14.05.2024 року.
Ухвалою судді від 28.06.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, тому декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявлених митних вартостей товарів. Оскільки декларант такі документи не надав, тому митний орган, враховуючи встановлену статтею 57 Митного кодексу України послідовність застосування методів визначення митної вартості, визначив митні вартості згідно статті 64 Митного кодексу України за резервним методом для товару №1 на рівні 3,4228 євро/кг, а для товару №2 на рівні 3,5871 євро/кг. Для визначення митних вартостей товарів використані відомості з МД №24UА400040013430U5 від 07.05.2024 року. Доводячи правомірність спірних рішень, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ТОВ "Компанія "Веста ЛТД" з 22.11.2016 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
Між Atlantic Grease & Lubricants Fzc (ОАЕ) (виробник) та ТОВ "Компанія "Веста ЛТД" (дистриб'ютор) укладено зовнішньоекономічний контракт №07/04/2018 від 07.04.2018 року, предметом якого було виключне право на продаж та дистрибуцію на території України товарів під торгівельною маркою Atlantic. За умовами дистрибуції поставка продукції здійснюється на умовах FОВ (Jabel Ali).
На виконання цього договору продавець надав покупцеві інвойс №8470 від 01.03.2024 року, згідно з яким покупець повинен сплатити покупцеві 47800 дол. США за такі товари:
- Atlantic Super Syn Engine Oil Sae 10W40 API SN/CF-20LTR - 100 каністр за 34 дол. США за од., загальною вартістю 3400 дол. США.;
- Atlantic Super Syn Engine Oil Sae 10W40 API SN/CF-6X4LTR - 100 коробок за 44 дол. США за од., загальною вартістю 4400 дол. США.;
- Atlantic Super Syn Engine Oil Sae 5W40 API SN/CJ4 FULLY SYN - 6X4LTR - 100 коробок за 48 дол. США за од., загальною вартістю 4800 дол. США.;
- Atlantic Super Syn Engine Oil Sae 5W30 API SN/CJ4 - 6X4LTR - 100 коробок за 48 дол. США за од., загальною вартістю 4800 дол. США.;
- Atlantic Turbo Plus Diesel Engine Oil Sae 10W40 API CJ4 - 20LTR - 100 каністр за 36 дол. США за од., загальною вартістю 3600 дол. США.;
- Atlantic Turbo Plus Diesel Engine Oil Sae 15W40 API CJ4 - 20LTR - 100 каністр за 36 дол. США за од., загальною вартістю 3600 дол. США.;
- Atlantic Turbo Plus Diesel Engine Oil Sae 10W40 API CJ4 - 205LTR - 12 бочок за 320 дол. США за од., загальною вартістю 3840 дол. США.
- Atlantic Maxpower Engine Oil Sae 10W40 API SN/CF- 205LTR - 8 бочок за 320 дол. США за од., загальною вартістю 2560 дол. США.;
- Atlantic Maxpower Engine Oil Sae 10W40 API SN/CF-6X4LTR - 100 коробок за 42 дол. США за од., загальною вартістю 4200 дол. США.;
- Atlantic Maxpower Engine Oil Sae 10W40 API SN/CF-12X1LTR - 100 коробок за 18 дол. США за од., загальною вартістю 1800 дол. США.;
- Atlantic Top Gear Oil Sae 75W90 API GL-4 12X1LTR - 100 коробок за 28 дол. США за од., загальною вартістю 2800 дол. США.;
- Atlantic Atf Dii 12X1LTR - 100 коробок за 26 дол. США за од., загальною вартістю 2600 дол. США.;
- Atlantic Atf Dii 12X1LTR - 100 коробок за 28 дол. США за од., загальною вартістю 2800 дол. США.;
- Atlantic Top Gear Oil Sae 75W90 API GL-5 12X1LTR - 100 коробок за 26 дол. США за од., загальною вартістю 2600 дол. США.
З метою митного оформлення придбаних у компанії Atlantic Grease & Lubricants Fzc товарів декларант позивача - ПП "АФ" Олександріяконссервіс" 13.05.2024 року подав до Кропивницької митниці митну декларацію на такі товари:
- товар №1 - масла моторні, що використовуються у дизельних двигунах внутрішнього згорання з вмістом нафтопродуктів 85 - 90 мас. % в якості основного складового та містять пакет присадок, в асортименті: Atlantic Super Syn Engine Oil Sae 10W40 API SN/CF-20LTR - 100 каністр; Atlantic Super Syn Engine Oil Sae 10W40 API SN/CF-6X4LTR - 100 коробок; Atlantic Super Syn Engine Oil Sae 5W40 API SN/CJ4 FULLY SYN - 6X4LTR - 100 коробок; Atlantic Super Syn Engine Oil Sae 5W30 API SN/CJ4 - 6X4LTR - 100 коробок; Atlantic Turbo Plus Diesel Engine Oil Sae 15W40 API CJ4 - 20LTR - 100 каністр; Atlantic Turbo Plus Diesel Engine Oil Sae 10W40 API CJ4 - 205LTR - 12 бочок; Atlantic Maxpower Engine Oil Sae 10W40 API SN/CF-6X4LTR - 100 коробок; Atlantic Maxpower Engine Oil Sae 10W40 API SN/CF-12X1LTR - 100 коробок; не військового призначення. Маркування Atlantic, тип масла, об'єм упаковки, виробник Atlantic Grease & Lubricants Fzc. Код товару за УКТ ЗЕД 2710198100. Митна вартість товару №1 визначена за основним методом у розмірі 37000 доларів США.
- товар №2 - масла трансмісійні з вмістом 85 - 90 мас. % нафтопродуктів в якості основного складового та містять пакет присадок, застосовуються в трансмісії транспортних засобі та с/г техніці, в асортименті: Atlantic Top Gear Oil Sae 75W90 API GL-4 12X1LTR - 100 коробок; Atlantic Atf Dii 12X1LTR - 100 коробок; Atlantic Atf Dii 12X1LTR - 100 коробок; Atlantic Top Gear Oil Sae 75W90 API GL-5 12X1LTR - 100 коробок; не військового призначення. Маркування Atlantic, тип масла, об'єм упаковки, виробник Atlantic Grease & Lubricants Fzc. Код товару за УКТ ЗЕД 2710198700. Митна вартість товару №2 визначена за основним методом у розмірі 10800 доларів США.
Вказана митна декларація була зареєстрована за №24UA901050002043U6.
Для підтвердження митної вартості товару позивач надав такі документи: зовнішньоекономічний контракт №07/04/2018 від 07.04.2018 року з доповненнями №1 від 07.04.2018 року, №2 від 07.04.2019 року, №5 від 20.12.2022 року, №6 від 01.01.2024 року, пакувальний лист від 01.03.2024 року, інвойс №8470 від 01.03.2024 року, коносамент №236323628 від 07.03.2024 року, автотранспортну накладну CMR 14094 від 29.04.2024 року, супровідний документ №24ROCT190000318966 від 07.05.2024 року, сертифікат про походження товару №240500536 від 05.02.2024 року, заявку №82 від 07.03.2024 року, банківські платіжні документи №16 від 18.01.2024 року та №17 від 18.03.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг TG070524015 від 07.05.2024 року, договір транспортно-експедиторських послуг 25.05.2018/112ОД від 25.05.2018 року, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №11418027, висновок 14200003600-0303 від 21.04.2020 року, висновок 142008200-0168 від 19.02.2016 року, лист про вміст нафтопродуктів 29.04.2024 року, сертифікати аналізу, митну декларацію країни відправлення №1-1-55-2-24-5736 від 01.03.2024 року.
За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, тому митний орган надіслав електронне повідомлення від 13.05.2024 року, в якому запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
У відповідь на електронне повідомлення від 13.05.2024 року декларант надіслав до митного органу лист №13/05-1 від 13.05.2024 року, у якому проінформував про неможливість надання додаткових документів.
Кропивницька митниця 13.05.2024 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000004/2, яким митні вартості товарів визначила за резервним методом: за товар №1 - на рівні 67855, 44 дол. США (3,6894 дол. США за одиницю), за товар №2 - на рівні 16 332, 10 дол. США (3,8665 дол. США за одиницю).
Також Кропивницька митниця 14.05.2024 року оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901050/2024/000021, у якій повідомила позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за електронною митною декларацією №24UA901050002043U6 від 13.05.2024 року.
Не погодившись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000004/2 від 13.05.2024 року, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари..
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.
Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між митним органом та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
Суд установив, що Кропивницька митниця за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнала митні вартості, заявлені декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняла спірне рішення №UА901050/2024/000004/2 від 13.05.2024 року про їх коригування, визначивши митні вартості товарів №1 та №2 відповідно до статті 64 МК України за другорядним (резервним) методом.
Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000004/2 від 13.05.2024 року вбачається, що митний орган дійшов до висновку про те, що подані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті ці товари. З використанням автоматизованої системи митного оформлення ПІК "Інспектор" проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару №1 "Масла моторні, що використовуються у дизельних двигунах внутрішнього згорання з вмістом нафтопродуктів 85 - 90 мас. % в якості основного складового та містять пакет присадок, в асортименті" - 2,2577 доларів США за кг, товару №2 "Масла трансмісійні з вмістом 85 - 90 мас. % нафтопродуктів в якості основного складового та містять пакет присадок, застосовуються в трансмісії транспортних засобі та с/г техніці, в асортименті" - 2,8102 доларів США за кг та виявлено, що заявлені рівні митних вартостей товарів нижчі, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням, проведеним митницями в митному режимі "імпорт" за час, наближений до дати експорту в Україну оцінюваних товарів. Відповідно до статей 54, 55 МК України та на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор", враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товарів визначено згідно статті 64 МК України за резервним методом на рівні: товар №1 - 3,4228 євро за кг (в перерахунку по курсу валют на 13.05.2024 року складає 3,6894 доларів США за кг), товар №2 - 3,5871 євро за кг (в перерахунку по курсу валют на 13.05.2024 року складає 3,8665 доларів США за кг). Для визначення митної вартості використані відомості з МД №24UА400040013430U5 від 07.05.2024 року, за якою здійснено митне оформлення товару №4 "Оливи моторні з вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів, > 70% в якості основного компоненту (не в аерозольній упаковці), виробник товару Gulf Oil Supply Company Limited (ОАЕ), торгівельна марка Gulf, країна походження та виробництва - ОАЕ, МВМВ 1, умови поставки FCA Puurs (Бельгія), за ціною 3,4228 Євро/кг, та товару №1 "Оливи трансмісійні марки з вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумозних матеріалів більше 70 мас. % в якості основного компоненту (не в аерозольній упаковці)", виробник товару Gulf Oil Supply Company Limited (ОАЕ), торгівельна марка Gulf, країна походження та виробництва - ОАЕ, МВМВ 1, умови поставки FCA Puurs (Бельгія), за ціною 3,5871 Євро/кг.
Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.
Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 року у справі №640/29559/20 звернув увагу на те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд установив, що висновки відповідача про непідтвердження позивачем заявлених митних вартостей товарів ґрунтувались зокрема на тому, що в рахунку-фактурі від 01.03.2024 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір та інформація щодо специфікації, згідно якої узгоджено контрактну ціну та здійснювалася поставка товарів, а у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування та у заявці, яка є невід'ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування, не зазначено найменування та опис товарів (відсутнє посилання на коносамент, інвойс тощо), а також на тому, що до митного оформлення декларант не надав зокрема переклад митної декларації країни відправлення.
Між тим, митний орган витребував у декларанта такий перелік документів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; інформація біржових організацій про вартість товару.
Суд зазначає, що незначні недоліки в оформленні документів, які супроводжують імпортований товар, не можуть бути достатньою підставою для висновків митного органу про те, що заявлені позивачем відомості про митні вартості товарів є неповними та/або недостовірними.
Відповідач не довів, що надані декларантом разом з МД №24UA901050002043U6 документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, тобто не довів наявності підстав для витребування у декларанта додаткових документів.
У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митних вартостей за основним методом, зокрема не підтвердження позивачем документально відомостей про митні вартості товарів.
Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
У відзиві на позов та у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000004/2 від 13.05.2024 року зазначено, що при коригуванні митних вартостей імпортованих позивачем товарів використані відомості з митної декларації МД №24UА400040013430U5 від 07.05.2024 року.
Однак, таку митну декларацію відповідач до суду не надав та не довів, що вказані у ній товари можуть бути комерційно взаємозамінними товарам, що оцінювалися.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено достатніх характеристик товарів, зокрема обсягів партій товарів, що безсумнівно може впливати на ціну товарів.
Щодо посилання відповідача на те, що згідно з відомостями ПІК "Інспектор" заявлений позивачем рівень митної вартості товарів нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням, проведеним митницями в митному режимі імпорт у наближені дати, то суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 14.07.2020 року у справі №809/1734/16, від 10.06.2021 року у справі №815/6854/17, від 21.10.2021 року №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митних вартостей товарів у цій справі відповідачем не доведена.
Суд вважає, що резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Наведене не дає підстав вважати спірне рішення про коригування митної вартості товарів обґрунтованим та мотивованим у контексті частини 2 статті 55 МК України.
Суд прийшов до висновку, що Кропивницька митниця безпідставно відмовила у визнанні заявленої митної вартості товару, а рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000004/2 від 13.05.2024 року є протиправним і підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901050/2024/000021 від 14.05.2024 року, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 1 статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 2, 3 статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Суд установив, що підставою для оформлення митним органом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901050/2024/000021 від 14.05.2024 року стало коригування Кропивницькою митницею митних вартостей товарів, заявлених декларантом у митній декларації №24UA901050002043U6.
Зважаючи на те, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000004/2 від 13.05.2024 року є протиправним та скасоване, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901050/2024/000021 є незаконною, а позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також слід задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 6686,43 грн., які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста ЛТД" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000004/2 від 13.05.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901050/2024/000021, оформлену 14.05.2024 року Кропивницькою митницею.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста ЛТД" судові витрати на сплату судового збору в сумі 6686,43 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ