28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 369/9573/19
провадження № 61-6029ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Москаленком Ігорем Олексійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Гуцуляк Тетяни Віталіївни, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року накладено арешт та заборону на будь-яке відчуження квартири позивача, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1864030932224.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47607110 від 03 липня 2019 року, згідно з яким за ПАТ «Укрсоцбанк» було зареєстровано право власності на квартиру позивача загальною площею 82,5 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1864030932224.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року залишено без змін.
У серпні 2024 року АТ «Сенс-Банк» (правонаступник АТ «Сенс-Банк») звернулося до Києво-Святошинського суду Київської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви АТ «Альфа-Банк» (правонаступник АТ «Сенс-Банк») про скасування заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись з такою ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року.
12 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року.
Ухвала суду щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України).
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки це не передбачено пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України.
Самостійним предметом розгляду в касаційному порядку не може бути і постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали (див. ухвалу Верховного Суд в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2023 року в справі № 305/1468/16-ц).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 16квітня 2025 року у справі № 369/9573/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко